Рішення

від 15.11.2018 по справі 910/8875/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2018Справа № 910/8875/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Осоіл"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Газ Трейдинг"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області

про зобов'язання повернути майно

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників справи:

від позивача Батурін С.В., адвокат

від відповідача не з'явились

від третьої особи Коломієць І.В., за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Осоіл" (далі - позивач, ТОВ "Осоіл") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Газ Трейдинг" (далі - відповідач, ТОВ "Еко Газ Трейдинг") про зобов'язання повернути позивачу майно (дизельне пальне в об'ємі 8743 літрів та залишки дизельного палива в об'ємі 444 літрів), передане на відповідальне зберігання відповідно до актів № 16/1101171 від 11.01.2017, № 16/1101172 від 11.01.2017, № 16/1101173 від 11.01.2017, № 16/1101171 від 11.01.2017, а саме: дизельне пальне в об'ємі 8743 літрів та залишки дизельного палива в об'ємі 444 літрів. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2018 відкрито провадження у справі № 910/8875/18 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.08.2018.

У підготовчому засіданні 23.08.2018 позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи Дарницького УП ГУНП в м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2018 відкладено підготовче засідання на 06.09.18, залучено до участі у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (далі - третя особа), відхилено клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи Дарницького УП ГУНП в м. Києві, запропоновано Головному управлінні Служби безпеки України у м. Києві та Київській області надати письмові пояснення по суті спору та належним чином засвідчені копії протоколів обшуку від 11.01.2017 в межах кримінального провадження № 42016100000001164 від 28.11.2016 (з додатками), запропоновано відповідачу надати належним чином засвідчені копії актів здачі-приймання робіт: № 16/1101171, № 16/1101172, № 16/1101173, № 16/1101174 від 11.07.2017, а також договір відповідального зберігання № 16/1101173 та направлено запит до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві.

Представник відповідача у підготовче засідання 06.09.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що виконати ухвалу суду від 23.08.2018 не вбачається за можливе, оскільки 19.01.2017 витребувані матеріали було направлено слідчому в ОВС другого слідчого відділу прокуратури м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2018 відкладено підготовче засідання на 25.09.2018.

У підготовчому засіданні 25.09.2018 позивач та третя особа надали документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2018 продовжено строк підготовчого засідання, відкладено підготовче засідання на 18.10.2018 та запропоновано відповідачу надати докази на підтвердження повернення позивачу дизельного палива в об'ємі 8743 літрів та залишки дизельного палива в об'ємі 444 літрів

Представник позивача у підготовчому засіданні 18.10.2018 подав клопотання про виклик до суду та допит як свідка оперуповноваженого ГУ СБУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про обставини передачі 11.01.2017 на зберігання ТОВ "Еко Газ Трейдинг" вилучених під час обшуку у ТОВ "Осоіл" ємностей для палива, автозаправних колонок та дизельного пального та передачі того ж самого майна 16.01.20017 на відповідальне зберігання директору ТОВ "Осоіл" ОСОБА_6, а також про письмове опитування третьої особи відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився.

Представник третьої особи заперечив проти задоволення клопотань позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик та допит ОСОБА_5 як свідка, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про опитування третьої особи на підставі ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.11.2018.

У судове засідання 15.11.2018 з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідача у судове засідання 15.11.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином ухвалами суду, направленим н юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на неявку відповідача, оскільки останній у строк, встановлений судом, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

11.01.2017 співробітниками ГВ БКОЗ Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській на підставі ухвал Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2016 було проведено обшуки за адресами: м. Київ, вул. Кайсарова, 9, м. Київ, вул. Затишна, 7б, м. Київ, пр-т Григоренка, 36-38, м. Київ, вул. Здолбунівська, 16.

Під час проведення вказаних обшуків було вилучено, крім іншого: 1145 літрів дизельного палива за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 16; 1473 літрів дизельного палива за адресою: м. Київ, вул. Затишна, 7б; 5025 літрів дизельного палива за адресою: м. Київ, пр-т Григоренка, 36-38 та 1100 літрів дизельного палива за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, 9.

Як вбачається з матеріалів справи, вилучене дизельне паливо передано на зберігання відповідачу - ТОВ "Еко Газ Трейдинг", що підтверджується наступними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг:

- № 16/1101172, відповідно до якого співробітник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області передав, а відповідач прийняв 1145 літрів дизельного палива;

- № 16/1101171, відповідно до якого співробітник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області передав, а відповідач прийняв 1473 літрів злитого дизельного палива;

- № 16/1101173, відповідно до якого співробітник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області передав, а відповідач прийняв 5025 літрів злитого дизельного палива;

- № 16/1101174, відповідно до якого співробітник ГУ СБУ у м. Києві та Київській області передав, а відповідач прийняв 1100 літрів злитого дизельного палива.

Всього відповідачу на зберігання передано 8743 літрів дизельного палива.

Зазначені акти були складені на підставі договорів про надання послуг: № 16/1101172 від 11.01.2017, укладеного між співробітником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_7, як замовником, та відповідачем, як виконавцем; № 17/1101171 від 11.01.2017, укладеного між співробітником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_5, як замовником, та відповідачем, як виконавцем; № 16/1101173 від 11.01.2017, укладеного між співробітником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_8, як замовником, та відповідачем, як виконавцем; № 16/1101174 від 11.01.2017, укладеного між співробітником ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_9, як замовником, та відповідачем, як виконавцем, відповідно до предмету яких виконавець зобов'язується надавати послуги із забезпечення спеціалізованої техніки під час демонтажу дизельних автозаправних станцій.

З письмових пояснень, наданих третьою особою, вбачається, що 16.01.2017 уповноваженою особою прокуратури м. Києва, що здійснювала провадження, повідомлено, що процедуру щодо арешту вилученого майна проведене не було, а отже, майно необхідно повернути власнику (уповноваженій особі ТОВ "Осоіл") на відповідальне зберігання до прийняття рішення у кримінальному провадження.

Позивач зазначає, що під час повернення паливнозаправних комплексів представникам ТОВ "Осоіл", ємності були пусті, дизельне паливо в об'ємі 8743 літрів повернено не було.

Крім того, позивач зазначає, що після зливу дизельного палива в ємностях, що вилучались, представником позивача зафіксований залишок пального у розмірі 444 літри, однак оперативні працівники до протоколу обшуку ці залишки дизельного палива не включили. Таким чином, позивач стверджує, що крім 8743 літрів дизельного палива, внесеного до протоколів, вилучено було також 444 літри залишків дизельного палива.

Звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскільки відповідачем не здійснено повернення дизельного палива позивачу, то останній просить суд зобов'язати ТОВ "Еко Газ Трейдинг" повернути позивачу майно (дизельне пальне в об'ємі 8743 літрів та залишки дизельного палива в об'ємі 444 літрів), передане на відповідальне зберігання відповідно до актів № 16/1101171 від 11.01.2017, № 16/1101172 від 11.01.2017, № 16/1101173 від 11.01.2017, № 16/1101171 від 11.01.2017, а саме: дизельне пальне в об'ємі 8743 літрів та залишки дизельного палива в об'ємі 444 літрів.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

За приписами ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до п. 27 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв'язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

Таким чином, оскільки у задоволенні клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого під час обшуку в ТОВ "Осоіл" за адресами: м. Київ, вул. Кайсарова, 9, м. Київ, вул. Затишна, 7б, м. Київ, пр-т Григоренка, 36-38, м. Київ, вул. Здолбунівська, 16, було відмовлено, підстави для утримання відповідних товарно-матеріальних цінностей були відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2017 між співробітником ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5, що діяв на підставі ст. 40 КПК України, як поклажодавцем, та директором ТОВ "Осоіл" ОСОБА_6, як зберігачем, укладено договір відповідального зберігання майна, згідно з п. 1 якого відповідно до умов цього договору, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання, на час вирішення питання по суті у кримінальному провадженні, майно, що визначене у акті приймання-передачі майна, що є невід'ємною частиною цього договору.

Судом встановлено, що відповідно до акту приймання-передачі, що є додатком до договору відповідального зберігання майна від 16.01.2017, ОСОБА_6, як директор позивача, отримав майно, серед якого, зокрема: паливно-мастильний матеріали (дизельне паливо) у кількості 5025 л, дизельне паливо у кількості 1100 л, ємність № 140/16 з дизельним паливом у кількості 1473 л та дизельне паливо у кількості 1145 л.

Зазначений акт підписано поклажодавцем ОСОБА_5 та директором ТОВ Осоіл" ОСОБА_6 і скріплено печаткою позивача.

Отже, як свідчать матеріали справи, спірні товарно-матеріальні цінності (дизельне паливо у кількості 8743 літрів) були повернені позивачу співробітником ГУС Б України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5, що підтверджується актом приймання-передачі.

Твердження позивача про те, що останній не отримав вказаного дизельного палива у кількості 8743 літрів, оскільки ємності, що повертались позивачу, були пусті, відхиляються судом, оскільки підписавши акт приймання-передачі з зазначенням кількості отриманого дизельного палива, позивач підтвердив фактичне отримання такого палива.

Матеріали справи не містять жодних доказів звернення позивача до слідчого щодо неповернення ТОВ "Осоіл" дизельного палива у кількості 8743 літрів.

Позивач не був позбавлений права та можливості оскаржити дії слідчого щодо неповернення дизельного палива, однак матеріали справи не містять доказів неправомірності (незаконності) бездіяльності слідчого, яка б полягала у неповерненні майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку.

Таким чином, з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність обов'язку у відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Газ Трейдинг" повертати позивачу дизельне паливо в об'ємі 8743 літрі, оскільки матеріали справи містять документальний доказ на підтвердження повернення майна позивачу співробітником ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5

Крім того, позивач просив також повернути залишки палива в об'ємі 444 літри.

Суд зазначає, що вимоги в цій частині також задоволенню не піддягають, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивачем жодними належними, допустимими та достатніми доказами не доведено факт вилучення під час обшуків, крім дизельного палива в об'ємі 8743 літрів, ще й дизельного палива в об'ємі 444 літри, як і не доведено передання відповідачу на зберігання такого дизельного палива. Зазначений об'єм залишків дизельного палива відсутній як в протоколах обшуку, так і в актах передання пального на зберігання ТОВ "Еко Газ Трейдинг".

Оскільки жодних доказів передання відповідачу на зберігання залишків дизельного палива в об'ємі 444 літри матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок повертати дизельне паливо, яке останнім отримано на зберігання не було.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволення не підлягають,

Судові витрати позивача, з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача в повному обсязі та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.11.2018.

Суддя О.Г. Удалова