Рішення

від 26.11.2018 по справі 810/2401/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2018 року м.Київ справа № 810/2401/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову у взятті на облік Договору довірчого управління майном від 10 листопада 2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В , шляхом реєстрації платником ПДВ управителя майном - ТОВ юридична компанія Феміда-В , що було оформлено листом від 20 лютого 2018 р. № 3000/10/10-36-12-01-18;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області взяти на облік Договір довірчого управління майном від 10 листопада 2017 р., укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В , шляхом реєстрації платником ПДВ управителя майном - Товариство з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В ;

- стягнути з Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення податкового органу щодо відмови у взятті на облік договору довічного управління майном прийняте з підстав, які не передбачені Податковим кодексом України, без належного врахування, зокрема, норм ст. ст. 64, 180, 183 цього Кодексу, у зв'язку з чим таке рішення є протиправним та має бути скасоване судом.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив про те, що відповідно до п.п. 196.1.1 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України операції з корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери формах не є об'єктом оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим Договір довірчого управління майном від 10 листопада 2017 р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В не підлягає реєстрації як особи - платника податку на додану вартість.

Присутній у судових засіданнях 21.08.2018 та 20.09.2018 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 20.09.2018 ставилось на розгляд клопотання позивача про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження, на що представник відповідача не заперечив.

Згідно із ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою суду від 20.09.2018 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2017 між ОСОБА_1 (Установник) та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В (Управитель) укладено договір довірчого управління майном, за яким в інтересах Установника було передано Управителю частки в статутному капіталі різних підприємств.

14.12.2017 позивачем подано до Васильківського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області документи для взяття на облік договору довірчого управління майном, а саме:

- реєстраційну заяву платника податку на додану вартість;

- заяву за формою № 1-ОПП;

- нотаріально посвідчену копію договору довірчого управління майном від 10.11.2017.

Оскільки станом на 16.01.2018 жодної інформації від ГУ ДФС у Київській області на адресу позивача не надходило, той 17.01.2018 направив заяву до відповідача з проханням розглянути подані Товариством заяви та прийняти рішення щодо взяття на облік договору довірчого управління майном від 10.11.2017.

Відповіді на дану заяву ТОВ юридична компанія Феміда-В не отримала, у зв'язку з чим Товариство звернулось до ДФС України зі скаргою від 28.02.2018 за вих. № 14 на бездіяльність ГУ ДФС у Київській області.

Листом ДФС України від 20.03.2018 № 9747/6/99-99-08-02-01-15 повідомлено ТОВ юридична компанія Феміда-В про направлення вказаної вище скарги до ГУ ДФС у Київській області для розгляду та надання відповіді згідно з вимогами чинного законодавства.

06.04.2018 на адресу ТОВ юридична компанія Феміда-В надійшов лист-відповідь ГУ ДФС у Київській області від 30.03.2018 р. за № 6412/10/10-36-12-01 про результати розгляду скарги Товариства від 28.02.2018 р. за вих. № 14, до якого також було додано лист від 20.02.2018 за № 3000/10/10-36-12-01-18, згідно з яким у реєстрації Договору довірчого управління майном, укладеного між Установником управління гр. ОСОБА_1 та Управителем ТОВ Феміда-В , відмовлено з тих підстав, що операції з корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись з правомірністю таких дій контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві, на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи вигодонабувача).

Частиною 3 ст.1030 ЦК України передбачено, що майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Згідно з п.64.6 ст.64 Податкового кодексу України на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, Договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.1.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/2030 (далі - Порядок № 1588), управитель майна - особа (в розумінні підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України для цілей оподаткуванні розділу V Податкового кодексу України, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого підпункту 5 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України), яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Підпунктом 5 пункту 180.1 ст. 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведені норми, а також те, що ТОВ юридична компанія Феміда-В відповідно до Договору довірчого управління майном від 10 листопада 2017 р. не відноситься до управителів майна, визначених абзацом другим підпункту 5 пункту 180.1 ст.180 ПК України, суд погоджується з доводами позивача про наявність обов'язку Товариства бути платником податку на додану вартість.

Відповідно до п. 183.1 ст. 183 ПК України особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з абз. 3 п. 64.6 ст. 64 ПК України взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків - відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Відповідно до п. 3.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/2030, підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання документів, визначених пунктом 4.7 розділу IV цього Порядку.

Пунктом 183.8 ст. 183 ПК України передбачено, що контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3.-183.7 цієї статті.

Отже, п. 183.8 ст. 183 ПК України закріплено вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації особи як платника податку па додану вартість.

В той же час, як і під час судового розгляду даної справи, так і у відповіді позивачу, прийнятій за результатами розгляду заяви Товариства про реєстрацію Договору довірчого управління майном від 10.11.2017, відповідач не вказав, якій конкретно вимозі п. 183.8 ст. 183 ПК України не відповідає ТОВ юридична компанія Феміда-В , як управитель майна згідно з цим Договором.

Спірні дії ГУ ДФС у Київській області відповідач обґрунтовує нормами пп.196.1.1 п. 196.1 ст. 196 ПК України, з якого, зокрема, вбачається, що не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Суд звертає увагу на помилковість такої позиції контролюючого органу, оскільки наведені норми стосуються визначення об'єкту оподаткування ПДВ і не регулюють спірних правовідносин.

Таким чином, рішення ГУ ДФС у Київській області про відмову у взятті на облік Договору довірчого управління майном від 10.11.2017 шляхом реєстрації платником ПДВ управителя майном, а саме ТОВ юридична компанія Феміда-В , що було оформлено листом від 20 лютого 2018 р. № 3000/10/10-36-12-01-18, прийняте на підставах, які не передбачені ПК України, а відтак,- є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем за заявлені позовні вимоги немайнового характеру сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. згідно із платіжним дорученням № 784 від 11.05.2018, оригінал якого міститься у матеріалах справи (том 1, а.с.2).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 762,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Головного управління ДФС у Київській області про відмову у взятті на облік Договору довірчого управління майном від 10 листопада 2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В , шляхом реєстрації платником ПДВ управителя майном - ТОВ юридична компанія Феміда-В , що було оформлено листом Головного управління ДФС у Київській області від 20 лютого 2018 року № 3000/10/10-36-12-01-18.

3. Зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області взяти на облік Договір довірчого управління майном від 10 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В , шляхом реєстрації платником ПДВ управителя майном - Товариство з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В .

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю юридична компанія Феміда-В (ідентифікаційний код 35731941, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул.Грушевського, 23) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39393260, місцезнаходження: 03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 26.11.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.