Ухвала

від 28.11.2018 по справі 914/2147/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.11.2018 р.                                                                       Справа№ 914/2147/18

Суддя Мороз Н. В.,

розглянувши заяву про забезпечення позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Воланж», м. Львів

до відповідача-1: Служби автомобільних доріг у Рівненській області, м. Рівне

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт», м. Львів

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», м. Київ

про припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення

Суддя Мороз Н.В.

Представники:

Не викликались

Суть спору:

          19.11.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Воланж» звернулось із позовом до Служби автомобільних доріг у Рівненській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Публічного акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» про визнання недійсним рішення Служби автомобільних доріг у Рівненській області про розірвання договору №39 від 26.10.2017 р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», викладеного у формі Повідомлення про дострокове (передчасне) розірвання договору №12/2307 від 08.11.2018р. та відновлення становища ТзОВ «Воланж», яке існувало до порушення права, шляхом зобов'язання Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» належним чином виконувати умови договору №39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту».

          Позов мотивований тим, що 26.10.2017р. між Службою автомобільних доріг у Рівненській області (відповідач-1) та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт»(відповідач-2) укладено Договір № 39 «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», відповідно до п.п. 1.1. та 1.2. якого, відповідач - 2 прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з поточного середнього ремонту автомобільної дороги Городище - Рівне - Старокостянтинів на ділянці км 100+000 - км 112+000, а відповідач - 1 прийняв на себе зобов'язання оплатити ці роботи на умовах та в порядку згідно з цим договором та чинним законодавством України.

          Відповідно до п. 6.3.1 договору, відповідач - 2 зобов'язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені договором. Згідно п. 5.1., термін надання послуг (виконання робіт) становить з 26.10.2017р. до 31.12.2018р. Послуги (роботи) виконуються відповідачем - 2 згідно щомісячних планів-завдань затверджених відповідачем - 1 в межах видатків затвердженого помісячного розпису (п. 1.5.). При цьому, згідно з умовою п. 5.1.1. договору, обсяги виконання не повинні перевищувати суми Фінансування послуг, доведеної відповідачем - 1 до відповідача - 2 на певний період часу.

          Договір може бути розірваний достроково, в таких випадках: відповідно до п. 6.2.1. у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань відповідачем - 2 – відповідач - 1 має право достроково розірвати договір повідомивши його про це у строк 10 робочих днів. Відповідно до п. 9.4. може бути розірваний з ініціативи відповідача - 1 у разі неодноразового невиконання відповідачем - 2 покладених на нього повноважень. Відповідно до положень пунктів 6.4.3 та 6.4.4. відповідач - 2 зі свого боку має право достроково розірвати договір за невиконання зобов'язань відповідачем - 1, в т.ч. при затримці платежів більш як на три місяці, повідомивши про це останнього у строк не менше як за 30 робочих днів. Крім того, відповідно до п. 6.2.7. відповідач - 1 має право розірвати договір в односторонньому порядку за таких обставин: відсутність подальшої потреби в закупівлі послуг; відсутність фінансування або відсутність коштів на фінансування за цим договором; відставання з вини відповідача - 2 щодо строків надання послуг більш ніж на один місяць, якщо таке відставання не пов'язане з відсутністю фінансування (несвоєчасністю його здійснення); неодноразове порушення відповідачам - 2 будівельних норм і правил, безпеки руху інших нормативних документів, передбачених п. 1.4. цього договору.

          З метою забезпечення виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідач - 2 відповідно до умов п. 4.7. був зобов'язаний надати відповідачу - 1 Банківську гарантію на суму 2% від вартості договору, яка згідно з умовами п. 4.11. не повертається та має бути перерахована на користь відповідача - 1 у випадку невиконання відповідачем - 2 його договірних зобов'язань, за умови що це призведе до передчасного розірвання договору. На виконання вказаних умов договору, відповідач - 2 надав відповідачу - 1 Гарантію № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017 р., видану Публічним акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору) відповідно до умов якої останній взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання сплатити протягом п'яти робочих днів з дати отримання письмової вимоги відповідача - 1 будь-яку суму, що не перевищує 1 599 640 грн. у разі невиконання відповідачем його договірних зобов'язань, що призведе до передчасного розірвання договору, або ж розірвання договору з ініціативи відповідача - 2, не пов'язане з виконанням робіт.

          Крім того, 27.10.2017р. між ТзОВ «Воланж» (позивач) та ТзОВ «БК «Білдерпоінт» укладено Договір поруки № 39-ГР, відповідно до п. 3.2. якого поручитель (ТзОВ «Воланж») зобов'язується солідарно з боржником (Службою автомобільних доріг у Рівненській області) відповідати перед кредитором (ТзОВ «БК «Білдерпоінт») за виконання зобов'язань за договором №39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» частково. Пункти 3.1. та 3.3. договору поруки встановлюють часткову відповідальність поручителя - ТзОВ «Воланж» у розмірі 1 000 000 грн. за безпідставне вчинення (таке що не відповідає умовам Основного договору) відповідачем - 1 (боржником - Службою автомобільних доріг у Рівненській області) дій спрямованих на розірвання Основного договору, в т.ч, в односторонньому порядку без звернення в суд, якщо такі дії призведуть (або можуть призвести) до не повернення кредитору (відповідачу - 2) боржником (відповідачем - 1) Гарантії № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р., виданої ПАТ «Український будівельно-інвестиційний банк» для забезпечення виконання зобов'язань кредитора (відповідача - 2) по Основному договору.

          14.11.2018 р. відповідач - 2 повідомив позивача, що від відповідача - 1 (за вих. № 12/2307 від 08.11.2018р.) на його адресу надійшло Повідомлення про дострокове (передчасне) розірвання договору, з тексту якого слідує, що відповідач - 1 у зв'язку із неналежним виконання взятих відповідачем - 2 зобов'язань по Основному договору (відставання від графіку виконання робіт, визначених в додатку №3 до основного договору, не зважаючи на неодноразові звернення ліквідувати відставання від графіку), керуючись пунктами 6.2.1., 6.2.7., 6.3.1, 9.4. Основного договору повідомив останнього про дострокове (передчасне) розірвання Основного договору з 22.11.2018 р.

          Позивач вважає, що в позасудовому (односторонньому) порядку Основний договір може бути розірваний лише при настанні однієї з перелічених у п. 6.2.7 Основного договору підстав та, окрім цього, у такій самій формі, що й договір (ст.. 654 ЦК України): в письмовій формі шляхом складання одного документу за підписами двох сторін. У всіх інших випадках, зокрема перелічених в пунктах 6.2.1., 6.4.3, 6.4.4, та 9.4 Основного договору, в яких передбачено право відповідача - 1 на розірвання Основного договору для дострокового (передчасного) розірвання договору повинна бути дотримана процедура судового розгляду передбачена нормами ст. 651 ЦК України та 188 ГК України.

          Вважаючи, що у відповідача - 1 немає підстав для одностороннього дострокового (передчасного) розірвання Основного договору, у випадку якого з 22.11.2018 р. у відповідача - 2 виникне право вимоги за договором поруки на суму, що не перевищує 1000000 грн., позивач просить визнати недійсним рішення Служби автомобільних доріг у Рівненській області про розірвання Договору № 39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» викладене у формі Повідомлення про дострокове (передчасне) розірвання договору (за вих № 12/2307 від 08.11.2018р.) та відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю «Воланж», яке існувало до порушення права, шляхом зобов'язання Служби автомобільних доріг у Рівненській області та Товариство з обмеженою відповідальність «Будівельна компанія «Білдерпоінт», належним чином виконувати умови Договору № 39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту».

          У позовній заяві також міститься клопотання про забезпечення позову.

          21.11.2018 р. ухвалою Господарського суду Львівської області, на підставі ст. ст. 139, 140, 234 ГПК України, заяву про забезпечення позову ТзОВ «Воланж» від 19.11.2018 р. повернуто заявнику, оскільки вона не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

          26.11.2018р. через службу діловодства господарського суду позивачем подано повторно заяву про забезпечення позову.

          Заявник покликається на те, що 14.11.2018 р. відповідач - 2 повідомив позивача, що від відповідача - 1 (за вих. № 12/2307 від 08.11.2018р.) в його адресу надійшло Повідомлення про дострокове (передчасне) розірвання договору, з тексту якого слідує, що відповідач - 1 у зв'язку із неналежним виконання взятих відповідачем - 2 зобов'язань по Основному договору (відставання від графіку виконання робіт, визначених в додатку №3 до основного договору, не зважаючи на неодноразові звернення ліквідувати відставання від графіку), керуючись пунктами 6.2.1., 6.2.7., 6.3.1, 9.4. Основного договору повідомив останнього про дострокове (передчасне) розірвання Основного договору з 22.11.2018 р..

          Зазначене породжує у позивача обов'язок виконати зобов'язання, передбачені договором поруки, та нести солідарні зобов'язання перед банком – гарантом у випадку виконання гарантії.

          Заявник вважає відсутніми передбачені договором підстави для одностороннього розірвання договору №39 «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» від 26.10.2017 р. та, як наслідок, настання підстав для виконання зобов'язань поручителя та гаранта.

          Оскільки наявність підстав для одностороннього розірвання договору №39 «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» від 26.10.2017 р. оскаржується заявником у позовній заяві, а саме по собі одностороннє звернення замовника про розірвання договору є підставою для виконання банком-гарантом умов гарантії із подальшими регресними вимогами до зобов'язаної особи та виконання поручителем, яким є позивач, умов договору поруки, заявник просить забезпечити позов шляхом:

          - заборони Службі автомобільних доріг у Рівненській області до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо одностороннього розірвання Договору № 39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», а також дій спрямованих на стягнення Гарантії № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р. в будь-якому розмірі;

          - заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воланж» коштів за Договором поруки від 27.10.2017р. № 39-ГР;

          - заборони Публічному акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» до вирішення справи по суті вчиняти та здійснювати будь-які дії на виконання Гарантії № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р. в будь-якому розмірі.

          Заява мотивована тим, що згідно з Гарантією № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017 р. вона є безумовною та безвідкличною, а гарантійним випадком по ній є саме передчасне розірвання Договору у випадку невиконання відповідачем-2 його договірних зобов'язань. Саме на такому випадку (такій підставі) дострокового розірвання Договору № 39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» у своєму Повідомленні про дострокове (передчасне) розірвання договору (за вих № 12/2307 від 08.11.2018р.) наполягає відповідач - 1 (Служба автомобільних доріг у Рівненській області). Відповідно невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також поновити порушене право та інтереси позивача.

          У поданій заяві позивач посилається на те, що відповідач-1 вже намагався стягнути кошти по цій гарантії, зокрема 02.10.2018р. вих.№12/2090 ним було направлено 3-ій особі вимогу по Гарантії. Крім того, відповідач-1 не чекаючи 22.11.2018р. (дата одностороннього розірвання основного договору) направив 3-ій особі – Банку повторну вимогу від 01.11.2018р. №12/2265 про стягнення коштів за гарантією, яку Банк отримав 21.11.2018р.

          Необхідність у вжитті заходів забезпечення позову позивач вбачає у фактичних діях замовника, спрямованих на припинення договірних відносин та отримання гарантії, що підтверджує відповідними листами, а також в ускладненні сплати грошових коштів у 2019 р., не передбачених бюджетними асигнуваннями.

          У поданій заяві ТзОВ «Воланж» покликається на те, що виходячи з встановлених ГПК України строків, остаточне судове рішення набере чинності у 2019 р., тоді як кошти за Гарантією, якщо не буде вжито заходів забезпечення позову, відповідач - 1 стягне в бюджет у 2018 р. Отже, застосування реституції призведе до порушення інтересів держави та зайвого витрачання бюджетних коштів у значних розмірах, оскільки для їх повернення необхідно буде залучати з Державного бюджету 2019 року додаткові грошові кошти у значних розмірах, що не будуть передбачені у цьому бюджеті.

          Щодо зустрічного забезпечення позову покликається на необхідність встановлення реальної можливості завдання відповідачам та/або третій особі збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст. 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Оскільки Повідомлення про дострокове розірвання договору, а також Вимога про сплату коштів за банківською Гарантією вже направлені відповідним суб'єктам, то вжиття заходів до забезпеченню позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів та/або третіх осіб, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобіганню перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Відмова у задоволенні позовних вимог не призведе до жодних збитків іншим суб'єктам, оскільки не вплине на їх право вимоги.

З цих підстав заявник вважає відсутніми підстави для зустрічного забезпечення позову.

          При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд виходить з наступного.

          Згідно із ст. 136 ГПК України, правом господарського суду є вжиття за заявою учасника справи визначених у ст. 137 заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

          Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання. При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

          Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.

          При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 146 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду або закриття провадження з інших, ніж зазначені у частині першій статті 142 цього Кодексу підстав, або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

          Пунктами 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", роз'яснено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову: забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

          Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

          Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо (п. 9).

          З матеріалів заяви про забезпечення позову, позовної заяви вбачається, що, оскаржуючи існування підстав для розірвання договору №39 від 26.10.2017 р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту» в односторонньому порядку, позивач просить забезпечити позов, зокрема, шляхом заборони Службі автомобільних доріг у Рівненській області до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо одностороннього розірвання Договору № 39 від 26.10.2017р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», а також дій спрямованих на стягнення Гарантії № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р. в будь-якому розмірі.

          Однак, як випливає зі змісту договору, за наявності відповідної підстави, такий договір розривається в односторонньому порядку. Усі передбачені договором дії для цього були вжиті Службою автомобільних доріг у Рівненській області як до звернення із заявою про забезпечення позову, так і до подання самої позовної заяви. У зв'язку із цим, зазначений спосіб забезпечення позову заявлений запізніло та не досягатиме встановленій у законі меті вжиття заходів забезпечення позову. Матеріали справи також свідчать, що Службою автомобільних доріг у Рівненській області також, до звернення позивача із заявою, вже було вжито заходів до отримання сум за гарантією № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р. шляхом скерування відповідних листів. Крім того, забезпечення позову шляхом заборони вказаному суб'єкту вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення гарантії, суперечитиме закону, зокрема, п. п. 1, 4 ст. 4 ГПК України, згідно із якими право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом, а відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

          Таким чином, суд не вбачає підстав для застосування зазначеного заходу забезпечення позову. З аналогічної підстави не підлягає застосуванню і захід забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Воланж» коштів за Договором поруки від 27.10.2017р. № 39-ГР.

          У позовній заяві, з наведених вище підстав, позивач просить визнати недійсним рішення Служби автомобільних доріг у Рівненській області про розірвання договору №39 від 26.10.2017 р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», викладене у формі Повідомлення про дострокове (передчасне) розірвання договору №12/2307 від 08.11.2018 р. та відновити становище ТзОВ «Воланж», яке існувало до порушення права, шляхом зобов'язання Служби автомобільних доріг у Рівненській області та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» належним чином виконувати умови договору №39 від 26.10.2017 р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту». Позивач є вільним у виборі способів захисту свого стверджуваного права. Згідно із ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних іюридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом абодоговором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При цьому, позивач не позбавлений права змінити предмет позову у встановлені законом строки.

          На даній стадії суд не також надає оцінки доведеності та обґрунтованості позовним вимогам, визначаючи лише зв'язок та співрозмірність запропонованого заходу забезпечення позову із змістом позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що позивач просить забезпечити позов у спосіб, спрямований на усунення негативних наслідків реалізації оскаржуваного правочину, зокрема, шляхом заборони залученим до участі у справі особам вчиняти дії, які є наслідком оскаржуваного правочину – розірвання договору №39 від 26.10.2017 р. «Про закупівлю послуг з поточного середнього ремонту», а саме, сплати суми гарантії.

          Тобто, зазначений спосіб забезпечення позову безпосередньо пов'язаний із позовними вимогами. Невжиття даного заходу забезпечення позову у випадку задоволення позову ускладнить поновлення прав сторін, пов'язаних із необхідністю стягнення коштів за рахунок державного бюджету, у якому ці виплати не будуть заплановані, або й тягнутимуть за собою необхідність повороту виконання у випадку задоволення за рахунок позивача регресної вимоги банку.

          Наявні у матеріалах справи листи Служби автомобільних доріг у Рівненській області щодо розірвання договору в односторонньому порядку, щодо необхідності сплати гарантійних платежів, свідчать про достатню обґрунтованість припущення, що у випадку невжиття даного заходу забезпечення позову, може істотно ускладнитись виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

          Вирішення зазначеного питання здійснюється без виклику сторін, матеріали справи не містять можливих заперечень інших осіб, які беруть участь у справі. Тому, особи, які беруть участь у справі, не позбавлені права у встановленому законом порядку звернутись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

          Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 139,234 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Заяву про забезпечення позову задоволити частково.

2. Забезпечити позов шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Український будівельно-інвестиційний банк» (м. Київ, бульвар Л. Українки, 30-В, код ЄДРПОУ 26547581) до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії на виконання Гарантії № BGV/UА/03-2-1866 від 23.10.2017р.

3. В частині інших вимог заяви про забезпечення позову – відмовити.

Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Воланж» (м. Львів, вул. Виговського, 23/75, код ЄДРПОУ 40528335)

Боржником за даною ухвалою є: Публічне акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк» (м. Київ, будьвар Л. Українки, 30-В, код ЄДРПОУ 26547581)

          Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                     Мороз Н.В.