Рішення

від 23.11.2018 по справі 140/2085/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 140/2085/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представників третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засідання за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 сільська рада, Бранівська сільська рада, Мар'янівська селищна рада, Бужанівська сільська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада, Горохівська районна рада про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 сільська рада, Бранівська сільська рада, Мар'янівська селищна рада, Бужанівська сільська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада, Горохівська районна рада, про визнання протиправним та скасування рішення Волинської обласної ради від 26.09.2018 №21/41 «Про підпорядкування села Сільце Горохівського району» .

Зазначеним рішенням Волинська обласна рада вирішила: підпорядкувати ОСОБА_8 сільській раді Горохівського району село Сільце Горохівського району, рішення обласної ради надіслати до Верховної Ради України для опублікування у «Відомостях Верховної Ради України» .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржене рішення було прийняте без з'ясування думки громади села Сільце, без з'ясування попередньої думки відповідних місцевих громад, зокрема ОСОБА_7 сільської ради, з перевищенням повноважень наданих Волинській обласній раді без з'ясування дійсної думки зацікавлених осіб. Позивач заявляє, що від є жителем ІНФОРМАЦІЯ_1 (територіальної громади), яка підпорядкована ОСОБА_7 сільській раді. Оскаржуване рішення прийняте без врахування його думки, як члена територіальної громади, та в обхід ОСОБА_7 сільської ради, депутатом якої він виступає. На думку позивача вирішення питання про зміну підпорядкування села Сільце, яке було раніше підпорядковане ОСОБА_7 сільській раді є порушенням його прав як первинного суб'єкта демократії, так і депутата місцевої ради, зміна підпорядкування села Сільце може вплинути на подальше об'єднання територіальних громад, що не відповідатиме інтересам місцевих жителів та інтересам позивача.

З врахуванням викладеного просить позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати зазначене рішення Волинської обласної ради.

У відзиві представник відповідача позову не визнав та зазначив, що ухвалюючи зазначене рішення Волинська обласна рада врахувала думку жителів села Сільце Горохівського району, рішення ОСОБА_8 сільської ради, клопотання Горохівської районної ради щодо зміни підпорядкування села Сільце, схваленого рішенням районної ради від 30 серпня 2018 року за №26/2 та позицію Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення прийняте правомірно, у спосіб встановлений чинним законодавством, а права ОСОБА_1 жодним чином не порушенні, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Треті особи ОСОБА_7 сільська рада, Бужанівська сільська рада, Бранівська сільська рада у поясненні щодо позову вважають, що оскаржуване рішення прийнято не в порядок і не у спосіб, визначений законом, та з перевищенням повноважень, наданій обласній раді без з'ясування дійсної думки зацікавлених осіб, а тому просять позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Волинської обласної ради.

Одночасно із пред'явленням позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Волинської обласної ради від 26 вересня 2018 року №21/41 «Про підпорядкування села Сільце Горохівського району» .

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники третіх осіб ОСОБА_7 сільської ради, Бужанівської сільської ради позов підтримали з підстав, викладених у поясненнях, просили позов задовольнити.

Представник відповідача позову не визнав з підстав викладених у відзиві, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи - Горохівської районної ради позову не визнав, вважає рішення Волинської обласної ради правомірним, винесеним у спосіб встановлений чинним законодавством, просить в задоволенні позову відмовити.

Мар'янівська селищна рада подала клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Представники Бранівської сільської ради, ОСОБА_8 сільської ради в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі та пояснення, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

Рішенням Волинської обласної ради від 26 вересня 2018 року №21/41 Про підпорядкування села Сільце Горохівського району (раніше було підпорядковане ОСОБА_7 сільській раді) було вирішено підпорядкувати ОСОБА_8 сільській раді Горохівського району село Сільце Горохівського району, рішення обласної ради надіслати до Верховної Ради України для опублікування у Відомостях Верховної Ради України» .

Надаючи правову оцінку зазначеному рішенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України).

Частиною 4 статті 140 Конституції України, частиною 2 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Згідно пунктом 26 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради вирішують питання щодо прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку, визначених законом.

Слід зазначити, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Так, на момент прийняття оскаржуваного рішення питання зміни підпорядкованості сіл не визначене законодавством України, а тому регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положенням про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року (далі - Положення).

У відповідності до п. 11 Положення об'єднання сільських населених пунктів, а також зміна їх підпорядкованості проводяться виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчих комітетів відповідних районних, міських (міст обласного підпорядкування) Рад народних депутатів.

Враховуючи викладене та позицію Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (лист від 11.05.2008 № 04-14/11-633) вирішення питань зміни підпорядкованості населених пунктів не віднесено до повноважень державних органів і можуть вирішуватися районними і обласними радами.

Згідно з пунктом 11 Положення для ухвалення обласною радою рішення про зміну підпорядкування населеного пункту необхідно лише подання районної ради.

Отже, рішення від 26 вересня 2018 року № 21/41 »Про підпорядкування села Сільце Горохівського району» було прийняте Волинською обласною радою на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Положення про порядок вирішення питань адміністративно- територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.1981 року, та клопотання Горохівської районної ради щодо зміни підпорядкування с. Сільце, схваленого рішенням районної ради від 30.08.2018 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та при розгляді даного питання на засіданні профільної комісії обласної ради депутати враховували думку жителів села Сільце Горохівського району.

Зокрема, Горохівська районна рада листом від 26.06.2018 № 147/2.9/2-18 надіслала на адресу Волинської обласної ради підписи жителів села Сільце Горохівського району Волинської області за від'єднання населеного пункту від ОСОБА_7 сільської ради ( всього 439 підписів жителів населеного пункту з 529 повнолітніх жителів).

Крім того, 03 червня 2018 року відбулися збори жителів села Сільце, на яких присутні одноголосно підтримали ініціативу про від'єднання населеного пункту від ОСОБА_7 сільської ради.

Отже, твердження позивача про неврахування думки громади є безпідставними.

Суд звертає увагу на те, що питання підпорядкування населених пунктів вирішувалися раніше шляхом прийняття відповідних рішень обласними радами.

Зокрема: рішення Херсонської обласної ради від 13.11.2013 № 915 (село Вільна Україна Слобідської сільської ради підпорядковано Роздольненській сільській раді); рішення Київської обласної ради від 09.04.2009 року (село Перше Травня Дзвеняцької сільської ради підпорядковано Михайлівській сільській раді); рішення Тернопільської обласної ради від 21.08.2000 року (село Черкавщина Шульганівської сільської ради підпорядковано Староягільницькій сільській раді).

Зазначені рішення є діючими, жодними органами не скасовані, опубліковані у Відомостях Верховної Ради України та офіційному веб- сайті Верховної Ради України.

Відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Ні в позові, ні в судовому засіданні позивач не зміг пояснити, які його права та охоронювані законом інтереси були порушені при прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, позивачем не представлено доказів та не наведено фактів того, що відповідач своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси, та що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд в рішенні від 01.12.2004 року №18-рп/2004 зазначив: «поняття «охоронюваний законом інтерес» , який вживається в ряді законів, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.

Також, Конституційний Суд, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції, в рішенні від 14.12.11 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення су'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Cуд вважає, що в даному випадку Волинською обласною радою будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи та інтереси позивача, відповідачем не приймалося та не вчинялося. Позивач звернувся за захистом прав, які жодним чином відповідачем не порушені.

У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «ОСОБА_4 проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).

Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права та, що відповідач своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю порушив його права, свободи чи інтереси, та що в нього виникло право на звернення до суду за їх захистом.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Не порушено зазначеним рішенням прав і законних інтересів ОСОБА_7 сільської ради, Мар'янівської селищної ради, Бранівської сільської ради, Бужанівської сільської ради, які перебувають на стадії добровільного об'єднання у Мар'янівську територіальну громаду з цетром у селищі Мар'янівка.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, права та інтереси ОСОБА_1 не порушені, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (45741, вулиця Нова,16, село Борочиче, Горохівського району, Волинської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Волинської обласної ради (43010, Київський майдан, 9 місто Луцьк, Волинської область, код ЄДРПОУ 00022444), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 сільська рада (45741, вулиця Центральна, 30А, село Цегів, Горохівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04335171), Бранівська сільська рада (45746, вулиця Задворська,10, село Брани, Горохівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04334949), Мар'янівська селищна рада (45744, вулиця Незалежності, 26, селище міського типу Мар'янівка, Горохівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04334933), Бужанівська сільська рада (45770, вулиця Центральна,47а, село Бужани, Горохівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04334956), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 сільська рада (45737, вулиця Загребельна, 2, село Журавники, Горохівський район, Волинська область, код ЄДРПОУ 04334991), Горохівська районна рада (45701, вулиця Шевченка, 17, місто Горохів, Волинська область, код ЄДРПОУ 23251271) про визнання протиправним та скасування рішення Волинської обласної ради від 26.09.2018 №21/41 «Про підпорядкування села Сільце Горохівського району» відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду буде складено 28 листопада 2018 року.

Суддя В.Д. Ковальчук