Ухвала

від 19.11.2018 по справі 808/903/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 808/903/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперити Мастер"

до 1) Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

2) Державної фіскальної служби України,

3) Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №808/903/18 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперити Мастер" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення - задоволено частково.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Відповідачем-3 23 жовтня 2018 року подано апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резулятивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи встановлено, що 22 серпня 2018 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення (а.с. 176), повний текст якого складено 03.09.2018 року (а.с. 177-184). Копія означеного судового рішення вручена представнику заявника 17 вересня 2018 року, що підтверджується розпискою останнього на заяві про видачу копії судового рішення (а.с. 186).

Проте, апеляційну скаргу було подано 23 жовтня 2018 року, тобто з порушенням встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України строку.

Разом з тим, Відповідачем-3 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №808/903/18.

Вказана вище заява обгрунтована тим, що оскаржуване судове рішення отримано ним 17.09.2018 року. Однак, станом на 16.10.2018 року у заявника була відсутня можливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зумовлена відсутністю коштів на рахунках контролюючого органу. Відповідачем-3 лише 23.10.2018 року отримано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі. У зв'язку з наведеним заявник просить визнати причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та поновити строк на подання апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи заяви про поновлення строку, дослідивши матеріали справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені Позивачем у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з пунктом шостим частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору фіскальним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо відсутності коштів на рахунках, оскільки Відповідач-3, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність коштів на рахунках фіскального органу, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.

Також, колегія суддів зазначає, що фіскальним органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення судом першої інстанції 22 серпня 2018 оскаржуваного рішення) до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем-3 у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати заявнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року по справі №808/903/18 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.

Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя                                                                      В.В. Мельник