Постанова

від 27.11.2018 по справі 812/1232/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року справа №812/1232/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Шишова О.О., секретар судового засідання Романченко Г.О., за участі представника відповідача Артюхової Л.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року (повне судове рішення складено 22 серпня 2018 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 812/1232/18 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 30.01.2018 №0000241409, №0000231409, №0000171409, № 0000181409, № 00006051314,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (далі - Позивач, ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС України у Луганській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем було проведено планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт перевірки № 406/12-32-14-09-07/20182718 від 01.12.2017 (далі - акт перевірки). На підставі вказаних в акті перевірки висновків Управлінням прийняті податкові повідомлення-рішення, які в порушення вимог податкового законодавства прийнято лише на 40-й робочий день після вручення акту перевірки. Також зазначав, що прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, грошового зобов'язання з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб є неправомірними та такими, що винесені з порушенням вимог податкового законодавства. Також, зауважив про протиправність застосування штрафних санкцій за начебто виявлені порушення, з огляду те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2009 по справі № Б-50/120-09 порушено провадження у справі про банкрутство ДП Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, отже просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Д від 30.01.2018 № 0006051314, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6820,64 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 3462,31 грн., за штрафними санкціями на суму 2554,93 грн., сума пені 803,40 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС від 30.01.2018 № 0000241409, яким застосовано штраф за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 30.01.2018 № 0000231409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 22843,52 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 281895,68 грн., за штрафними санкціями на суму 140 947,84 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 30.01.2018 № 0000171409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 4845,43 грн., за штрафними санкціями на суму 1211,36 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС від 30.01.2018 № 0000181409, яким застосовано штраф за порушення строків подання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, на суму 10200,00 грн. з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року позовні вимоги було задоволені частково, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області форми Р від 30.01.2018 № 0000231409, форми ПС від 30.01.2018 № 0000241409, форми ПС від 30.01.2018 № 0000181409. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Управлінням з 30.10.2017 по 24.11.2017 проведено документальну планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 01.12.2017 № 406/12-32-14-09-07/20182718, якою встановлені порушення, які підтверджуються висновками акту перевірку, а спірні податкові повідомлення-рішення відповідають діючому законодавству.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає постанова місцевого суду лише в частині задоволених позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що на підставі наказу від 12.10.2017 № 639 Про проведення документальної планової невиїзної перевірки Управлінням з 30.10.2017 по 24.11.2017 проведено документальну планову невиїзну перевірку Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код за ЄДРПОУ 20182718) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, а також по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 01.12.2017 № 406/12-32-14-09-07/20182718 (т.1 арк.спр.35-99).

Перевіркою встановлено порушення позивачем Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема:

- п.п.266.1.1 п. 266.1, пп.266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України - в частині заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період, що перевіряється у сумі 281892,67 грн., у т.ч. за: 2015 рік у сумі 81827,68 грн.; 2016 рік у сумі 92576,80 грн. та І півріччя 2017 року у сумі 107491,20 грн.;

- п. 49.2 ст. 49, п.п.266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України - в частині неподання до органу ДФС за місцем реєстрації податкових декларацій з податку на майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік, 2016 рік та 2017 рік;

- п. 49.2 ст. 49, п. 250.1, п.п.250.2.1 п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 ПК України - в частині неподання податкових декларацій з екологічного податку за І квартал 2014 року, II квартал 2014 року, III квартал 2014 року, IV квартал 2014 року, І квартал 2015 року, II квартал 2015 року, III квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, І квартал 2016 року, II квартал 2016 року, III квартал 2016 року, IV квартал 2016 року, І квартал 2017 року;

- п. 249.1, п. 249.2, п. 249.3 ПК України - в частині заниження податкового зобов'язання з екологічного податку на суму 4845,43 грн., у тому числі: за ІV квартал 2014 року на 1043,33 грн., за ІV квартал 2015 року на 225,02 грн., за І квартал 2016 року на 1140,13 грн., за ІV квартал 2016 року на 840,81 грн., за І квартал 2017 року на 1596,14 грн.;

- п.п.164.2.11 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п.170.9.1, п.п.170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України - встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 3462,31 грн.

На підставі акта перевірки Управлінням прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2018: № 0000241409, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 3060,00 грн.; 0000231409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 422843,52 грн. (основний платіж - 281895,68 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 140947,84 грн.); № 0000171409, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 6056,79 грн. (основний платіж - 4845,43 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1211,36 грн.); № 0000181409, яким визначено штрафні санкції за порушення строків подання податкових декларацій з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на суму 10200,00 грн.; № 0006051314, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 6820,64 грн. (основний платіж - 3462,31 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2554,93 грн. та пеня - 803,40 грн.) (т.1 арк.спр.102-115).

Не погодившись зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 13.04.2018 № 12980/6/99-99-11-02-01-15 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка без задоволення (т.1 арк.спр.116-123).

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов'язаний, зокрема:

16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Щодо вирішення питання правомірності податкових повідомлень-рішень про збільшення суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та застосування штрафних санкцій та про застосування штрафної санкції за неподання податкових декларацій суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Контролюючим органом за результатами перевірки Привільського заводу Електроприлад філії ДП Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такі об'єкти нерухомого майна: будинок клубу заводу Електроприлад літ. 31, 31а комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 447,80 кв. м, будинок кафе Електроприлад літ. 27 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 82,80 кв. м, приміщення госпблоку загальною площею 961,20 кв. м, будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць літ. 1 комплексу виробничих будівель та споруд № 41 загальною площею 5 226,40 кв. м.

Такого висновку контролюючий орган дійшов виключно на підставі технічних паспортів на об'єкти нерухомості, проти чого не заперечував представник відповідача.

Суд зазначає, що на виконання постанови КМУ від 29.12.2010 № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром , Указів Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 та від 28.12.2010 № 1245/2010 створено Державний концерн Укроборонпром .

Статут Державного концерну Укроборонпром затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993.

Відповідно до п. 1 Статуту Державний концерн Укроборонпром є державним господарським об'єднанням, утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром .

Згідно з п. 3 Статуту учасниками Концерну є державні підприємства, зазначені у додатку до Статуту, в тому числі Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка .

Згідно з п. 1 постанови КМУ від 29.12.2010 № 1221 Про утворення Державного концерну Укроборонпром до складу Концерну включаються державні підприємства згідно з додатком, зокрема Державне підприємство Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка .

Державний концерн Укроборонпром також значиться засновником Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 арк.спр.137-141).

Відповідно до п. 1.1. Статуту Державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка , затвердженого наказом Державного концерну Укроборонпром від 06.06.2016 № 176, Державне підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності (т.1 арк.спр.19-33).

Згідно з п. 4.1 Статуту ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка, майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно з частиною другою статті 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка засноване на державній власності, а відтак, і майно, яке передано в господарське відання ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка, є державною власністю.

Відповідно до статті 145 Господарського кодексу України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній (комунальній) власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства відповідно до закону.

Згідно з вимогами Закону України Про приватизацію державного майна відчуження державного майна можливе лише шляхом приватизації. Тобто, заснування державою державного підприємства з передачею до статутного фонду державного майна не являється способом відчуження державного майна. Враховуючи наведене, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка засноване та діє на державній власності.

Як установлено судом, згідно з актом приймання-передачі державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка (код з ЄДРПОУ 14315500) зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну Укроборонпром від 17.11.2011, комісія з питань передачі підприємств зі сфери управління Міністерства промислової політики України в управління Державного концерну Укроборонпром 11.11.2011 здійснила приймання-передачу державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка в управління Державному концерну Укроборонпром (т. 2 арк.спр.61-64).

Згідно з пунктом 1 вказаного акта до складу об'єкта передачі входять: а) земельні ділянки; б) нерухоме майно (будівлі, споруди) згідно з формою № 2б(д) реєстру об'єктів державної власності, що додається.

Відповідно до форми № 2б(д) Відомості про державне майно (нерухоме майно державних підприємств, їх об'єднань, установ та організацій до складу об'єкта передачі увійшли: споруда госпблоку літ. А-2Н , розташована за адресою: Луганська область, Лисичанська міська рада, м. Привілля, вул. Ломоносова, 2-б, площею 961,2 кв. м; будівля кафе літ. 27 , розташована за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс, площею 82,8 кв. м; будинок АПБ з їдальнею на 400 посадочних місць лі. 1 , розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс, площею 5226,4 кв. м; клуб заводу Електроприлад літ. 31 , 31-а , розташований за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Білогорівська селищна рада, комплекс виробничих будівель, площею 447,8 кв. м (т. 2 арк.спр.65-79).

Таким чином, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка є суб'єктом управління об'єктами державної власності, а не власником, дане майно лише знаходиться на балансі підприємства і перебуває в господарському віданні, тобто вказана нежитлова нерухомість є власністю держави.

Пунктом 266.1 статті 266 ПК України визначено платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Оскільки платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є саме власники такого майна, а не особи, в господарському віданні яких перебуває майно, ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка не є платником податку в розумінні статті 266 ПК України.

Також суд вважає, що перелічене контролюючим органом нерухоме майно не є об'єктом оподаткування, з таких підстав.

Підпунктом 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема: б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; ґ) будівлі промислові та склади.

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Пунктом є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України передбачено, що не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

ПК України не надає тлумачення терміну будівлі промисловості , що використовується в пункті є підпункту 266.2.2 статті 266 ПК України. Не наведено такого тлумачення й іншими нормативними актами, що діють в Україні.

Аналізуючи норму підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, можна встановити, що не є об'єктом оподаткування будь-які будівлі промисловості. Сполучник зокрема вказує на те, що перелік таких підприємств не є вичерпним.

Відповідно до Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 № 971 для вирішення таких завдань:

а) виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;

б) проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості та стану будівель і споруд;

в) проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату);

г) проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;

д) розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Згідно з частиною другою статті 191 Цивільного кодексу України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгову марку або інші позначення та права, якщо протилежне не встановлено договором або законом.

Отже, поняття будівлі промисловості не можна вважати лише промисловими та складськими будівлями, тобто тими, що використовуються для виробництва та зберігання продукції, зберігання матеріалів. Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються промисловим підприємством для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового (опалення, водопостачання тощо), транспортного забезпечення, а також виконання інших функцій.

Таким чином, будівлі (як виробничі, так і адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності, необхідно відносити до будівель промисловості в розумінні пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 по справі № 806/2461/17 (номер в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 74028769).

Будівлі, які не задіяні безпосередньо для виготовлення продукції, використовуються ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка для розміщення персоналу та обладнання, необхідного для адміністративного, побутового, транспортного забезпечення, виконання інших функцій, необхідних для забезпечення роботи підприємства.

Будь-яких доказів використання ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка приміщень, розташованих на території Привільського заводу Електроприлад філії державного підприємства Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка для цілей, не пов'язаних з роботою підприємства, в акті перевірки не наведено.

Отже, будівлі, як виробничі, так і адміністративні й допоміжні, що входять до складу цілісного майнового комплексу ДП ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка та використовуються для цілей забезпечення його діяльності, відносяться до будівель промисловості в розумінні пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, і тому дані нежилі приміщення підпадають під визначення будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські, адміністративні приміщення промислових підприємств .

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, оскільки позивач у спірних правовідносинах не є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно, у нього не виникло обов'язку подавати податкові декларації зі вказаного податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність повідомлення-рішення від 30.01.2018 № 0000231409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі 422843,52 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 281895,68 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 140947,84 грн., та податкове повідомлення-рішення від 30.01.2018 0000241409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060,00 грн. за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо вирішення питання правомірності податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 10200 грн. за платежем з екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 250 ПК України визначено порядок подання податкової звітності та сплати екологічного податку.

Відповідно до пункту 250.1 цієї статті базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Пунктом 250.2 статті 250 ПК України передбачено, що платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

250.2.1. за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

250.2.3. за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, місцевий суд виходив з того, що рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі № 820/5998/17, яке набрало законної сили, податкові повідомлення-рішення від 17.11.2017 № 0003041401, № 0003061401, наявність яких була підставою для висновків контролюючого органу про повторність порушення податкової дисципліни щодо подання податкової звітності з екологічного податку, визнано протиправними та скасовано (т.1 арк.спр.174-195).

Апелянт зазначає, що на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 30 січня 2018 року № 0000181409, судове рішення у справі № 820/5998/17 ще не існувало, тому контролюючим органом правомірно було застосовані норми ПК України щодо визначені повторності вчинення порушення.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відтак, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення податкового зобов'язання оскаржено в судовому порядку, то таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За вивченням матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 у справі № 820/5998/17 скасовані податкові повідомлення-рішення від 17.11.2017 № 0003041401, № 0003061401.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі № 820/5998/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 повернуто скаржнику (т.2 арк.спр.33-34).

Разом з тим, провадження у справі № 820/5998/17 за позовом Державного підприємства "Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка" до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відкрито Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, а суд не вбачає допущення судом порушень норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 23, 33, 195, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі № 812/1232/18 - залишити без змін.

Повне судове рішення - 28 листопада 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Сіваченко

Судді А.А. Блохін

О.О. Шишов