Постанова

від 31.10.2018 по справі 295/9880/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

31 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 295/9880/17-ц

провадження № 61-40546 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), ГулькаБ. І., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

представники позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

відповідачі: комунальне підприємство Фармація Житомирської міської ради, комунальна установа Центральна міська лікарня № 2,

представники комунального підприємства Фармація Житомирської міської ради: Шелухіна Наталія Валентинівна, ГоробецьОлена Леонідівна,

представник комунальної установи Центральна міська лікарня № 2 - Андрієнко Костянтин Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2018 року у складі судді Гумен Н. В. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства Фармація Житомирської міської ради (далі - КП Фармація ), комунальної установи Центральної міської лікарні № 2 (далі - КУ ЦМС № 2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є інвалідом ІІ групи та має пільги по безоплатному одержанню ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів.

Відповідно до рецептів КУ ЦМС № 2 від 09 грудня 2016 року № 224342, № 224343, № 224344, № 224345 йому призначено лікування по безоплатному придбанню ліків препаратами: бісопролол 0,005 № 30, ліпразид 10 мг № 60, аміодарон 0,2 мг № 60, магнікор 0,075 мг № 30.

Позивач зазначав, що вказані рецепти подав до виконання у грудні 2016 року до структурного підрозділу КП Фармація - аптеки № 2, проте, у груді 2016 року він призначене лікування не отримав у зв'язку з відсутністю коштів на безоплатне придбання вказаних ліків за рецептами лікарів.

Крім того, у грудні 2016 роцу лікар-невропатолог КУ ЦМС № 2 не видав йому рецепт на придбання безоплатно медикаментозного препарату - цинаразин, оскільки у нього відібрали рецепти на безкоштовне лікування.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 просив суд: визнати незаконним незабезпечення КП Фармація його безоплатним медикаментозним лікуванням відповідно до рецептів КУ ЦМС № 2 від 09 грудня 2016 року та зобов'язати КП Фармація забезпечити його медичними препаратами відповідно до вищевказаних рецептів у 2017 році; визнати незаконною відмову лікаря-невропатолога КУ ЦМС № 2 у видачі рецепта на безоплатне придбання медичного препарату - цинаразин та зобов'язати КУ ЦМС № 2 видати належний йому рецепт на вищевказаний препарат, а КП Фармація зобов'язати прийняти його до виконання та забезпечити вказаним препаратом у 2017 році.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2018 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконною відмову КУ ЦМС № 2 у видачі ОСОБА_4 лікарем-невропатологом рецепта на безоплатне придбання у грудні 2016 року медичного препарату - цинаризин.

Зобов'язано КУ ЦМС № 2 видати ОСОБА_4 належний у грудні 2016 року рецепт на медичний препарат - цинаризин.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на момент звернення ОСОБА_4 до КП Фармація річні асигнування, які призначені для забезпечення пільгових категорій населення за певними категоріями захворювань по безоплатним та пільговим рецептам КУ ЦМС № 2 використані у повному обсязі, а КП Фармація виконує лише функції по безоплатному забезпеченню ліками, відповідно до укладеної угоди з КУ ЦМС № 2.

Задовольняючи позовні вимоги до КУ ЦМС № 2, суд виходив із того, що у розпорядженні лікаря була медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_4, яка повинна містити всі необхідні відмітки, у тому числі щодо належності позивача до пільгової категорії населення, що підтверджує право останнього отримати рецепт на придбання безоплатно медикаментозного препарату.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не був забезпечений лікарськими препаратами у грудні 2016 року, у зв'язку із закінченням коштів, що передбачені відповідними бюджетами на охорону здоров'я. Крім того, КП Фармація здійснює безоплатне забезпечення лікарськими препаратами виключно в межах асигнувань, передбачених цивільно-правовими угодами.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог до КП Фармація скасувати й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували пункт 1 статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Постанову Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення за певними категоріями захворювань . Зазначає, що вказані норми передбачають безумовне право особи на виписку рецептів на безкоштовні ліки та на отримання ліків особою за рецептами.

У серпні 2018 року КП Фармація подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, оскільки КП Фармація у 2016 році проводило відпуск ліків по безоплатним рецептам у межах річних асигнувань, відповідно до угоди від 01 січня 2016 року № 2 з КУ ЦМС № 2, а станом на 09 грудня 2016 року такі асигнування були використані у повному обсязі. У 2017 році, після укладення угоди Про медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення від 17 січня 2017 року № 4 між КП Фармація та КУ ЦМС № 2, ОСОБА_4 отримав по безоплатним рецептам вищевказані ліки, а також інші лікарські засоби.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено судами з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для пільгових категорій населення.

09 грудня 2016 року позивачу призначено лікування по безоплатному придбанню ліків, відповідно до рецептів КУ ЦМС № 2 № 224342, № 224343, № 224344, № 224345.

01 січня 2016 року між КУ ЦМС № 2 в особі головного лікаря ОСОБА_11 та КП Фармація укладено угоду Про медикаментозне забезпечення пільгових категорій населення № 2 . Відповідно до вказаної угоди КУ ЦМС № 2 відшкодовує витрати на пільговий відпуск медикаментів за пільговими рецептами хворим, а КП Фармація зобов'язується забезпечити осіб, яким передбачено безоплатний пільговий відпуск лікарських засобів, медичними препаратами, згідно ліміту передбачених договором асигнувань.

Пунктом 2.9 вказаної угоди визначено, що сума договору складає 746 100 грн.

Із листа заступника міського голови Житомирської міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради від 26 грудня 2016 року № 25/к-46.3 вбачається, що кошти, які були виділені у 2016 році на медикаментозне забезпечення, закінчились.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4 у частині вимог до КП Фармація , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що КП Фармація , як виконавець угоди, виконує лише функції по безоплатному забезпеченню ліками на підставі цивільно-правової угоди із розпорядником бюджетних коштів, у межах передбаченим фінансуванням. Тобто, КП Фармація здійснювало у 2016 році забезпечення безоплатними лікарськими препаратами пільгові категорії населення виключно в межах суми, передбаченої угодою від 01 січня 2016 року № 2 з КУ ЦМС № 2.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідно до норм Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення за певними категоріями захворювань він має право на виписку рецептів на безкоштовні ліки та на отримання ліків за рецептами, а тому КП Фармація зобов'язано забезпечити його медичними препаратами, згідно рецептів від 09 грудня 2016 року, не свідчать про незаконність дій відповідачів та незаконність судових рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування провадиться групам населення та за категоріями захворювань згідно з додатками 1 і 2.

Пунктом 3 вищевказаної постанови встановлено, що витрати, пов'язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я .

Таким чином, фінансування придбання ліків на підставі безоплатних рецептів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фінансових можливостей держави, а тому неотримання медичних препаратів ОСОБА_4 за рецептами, у зв'язку із закінченням асигнувань на безоплатне отримання ліків, не є свідченням незаконних дій КП Фармація .

Посилання заявника на порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідні рішення Європейського суду з прав людини про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину не виконання своїх зобов'язань, як і на рішення Конституційного Суду України, не свідчать про незаконність судових рішень, оскільки позов пред'явлений не до органів державної влади, а до комунальних установ, які працюють на підставі цивільно-правових угод.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І.Гулько

Ю. В.Черняк