Постанова

від 28.11.2018 по справі 826/12846/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12846/17 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача - Ковальчук С.В.

представника відповідача - Крушинського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Медпромпроект на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві до Публічного акціонерного товариства Медпромпроект про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду в м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства Медпромпроект (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 35920, 33 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2018 року адміністративний позов Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду в м. Києві задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства Медпромпроект на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заборгованість з відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період липень - вересень 2017 у розмірі 35920,33 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 червня 2018 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні і позивачем не надані належні та допустимі докази в підтвердження підстав призначення наукових пенсій відповідним особам за період роботи у відповідача, а саме документи, які підтверджують атестацію відповідних наукових працівників та наукової установи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість перед Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України Про науково - технічну діяльність і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період липень - вересень 2017 у розмірі 35920,33 грн.

Позиція відповідача обґрунтована тим, що твердження позивача про наявність заборгованості перед Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України Про науково - технічну діяльність і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство Медпромпроект має заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність колишнім науковим працівникам установи та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 35920,33 грн, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.7).

Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути зазначену заборгованість у судому порядку на підставі норм Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що заборгованість в сумі 35920,33 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 62 років за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 35 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Пунктом 5 вказаного порядку визначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із наказом Міністерства медичної промисловості СССР №336 від 16.07.1989 року інститут Діпомедпром перетворений в Державний проектний науково дослідний інститут медичної промисловості - Діпроніїмедпром .

Наказом Мінмедбіопрому СРСР № 520 від 30.10.1987 року Діпроніїмедпром перетворений в Державний інститут по проектуванню підприємств медичної та мікробіологічної промисловості Діпромед .

В подальшому, 24.04.1996 року Державний інститут по проектуванню підприємств медичної та мікробіологічної промисловості Діпромед перетворений у Відкрите акціонерне товариство Медпромпроект , яке є правонаступником Дніромеду .

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.11.2011 року Відкрите акціонерне товариство Медпромпроект змінило найменування на Публічне акціонерне товариство Медпромпроект .

Пунктом 4 Порядку №372 визначено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Відповідачем зазначено, що на час роботи науково - технічних працівників він був державною установою та фінансування відбувалося за рахунок державного бюджету, а тому забезпечення даної категорії має здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, відповідач зазначає, що працівники вказані у відповідних повідомленнях наукової діяльності не проводили, а відтак не мають ніяких підстав для отримання пенсій як наукові (науково - педагогічні працівники).

При цьому, Публічне акціонерне товариство Медпромпроект стверджує, що у повідомленнях про суму фактичних витрат на відшкодування різниці в пенсіях за липень - вересень 2017 включено 21 пенсіонери, з яких три не відомі товариству, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що обов'язок відшкодування різниці пенсії розповсюджується на всі підприємства установи та організації не бюджетної форми власності, які здійснюють у своїй діяльності науково технічну, науково організаційну діяльність займаються конкретною розробкою і організацією розробок санітарно - технічних і енергетичних частин проектів підприємств медичної та мікробіологічної промисловості, тому у відповідача наявний обов'язок щодо відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та сумою пенсії обчисленої із солідарної системи.

Крім того, в матеріалах справи містяться довідки видані Відкритим акціонерним товариством Медпромпроект щодо наступних пенсіонерів: ОСОБА_7 - довідка №8230 від 27.05.2002 року; ОСОБА_8 - довідка (відсутній чіткий номер реквізитів); ОСОБА_9 - довідка №8231 від 27.05.2002 року; ОСОБА_10 - довідка №133 від 19.03.2002 року; ОСОБА_11 - довідка №387 від 01.12.2003 року; ОСОБА_12 - довідка №160 від 30.04.2004 року; ОСОБА_13 - довідка №190/13-к від 23.04.2002 року; ОСОБА_14 - довідка №8166/10 від 11.04.2002 року; ОСОБА_15 - довідка №193 від 26.04.2002 року; ОСОБА_16 - довідка №300 від 17.09.2003 року; ОСОБА_17 - довідка (відсутній чіткий номер реквізитів); ОСОБА_18 - довідка від 30.04.2003 року; ОСОБА_6 - довідка №253/ВК від 11.06.2002 року; ОСОБА_19 - довідка №143/ВК від 28.03.2002 року; ОСОБА_20 - довідка №160/10 від 03.04.2002 року; ОСОБА_21 - довідка №447/ВК від 18.10.2002 року; ОСОБА_22 - довідка №305/ВК від 03.07.2002 року; ОСОБА_23 - довідка 314/ВК від 08.07.2002 року; ОСОБА_24 - довідка №249 від 06.06.2002 року; ОСОБА_25 - довідка (відсутній чіткий номер реквізитів); ОСОБА_26 - довідка №331/ВК від 15.07.2002 року

Зі змісту вказаних довідок слідує, що вищевказані особи займались науково - технічної діяльністю, а тому твердження відповідача щодо не здійснення ними наукової діяльності в цій частині є необґрунтованими.

При цьому, відсутні будь-які докази щодо відкликання відповідачем зазначених довідок чи докази звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою про видачу підробленого документу на підставі якого призначено пенсію (довідки).

Крім того, ОСОБА_4 отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_25, який відповідно до довідки ВАТ Медпромпроект займався науково - технічною діяльністю, ОСОБА_5 отримує пенсію за померлого чоловіка ОСОБА_26, який відповідно до довідки ВАТ Медпромпроект №331/ВК від 15.07.2002 року займався науково - технічною діяльністю.

Поряд з цим, згідно довідки №253/ВК від 11.06.2002 року ОСОБА_6 працював у науково дослідному інституті медичної промисловості - Діпроніїмедпром .

З огляду на викладене, доводи відповідача про неправомірне призначення пенсій відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність та відсутність обов'язку по відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів є необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що особливий характер праці осіб, яким пенсію призначено як науковим працівникам відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , підтверджується відповідними довідками відповідача, з яких вбачається, що роботи, котрі виконувались особами, вказаними у повідомленнях про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, відносяться до науково-технічної діяльності. У вказаних довідках зазначено, що працівники, яким пенсію призначено як науковим працівникам відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , неодноразово проходили атестацію.

Відповідачем зазначено, що пенсіонери, які працювали у відповідача, і яким призначено пенсію згідно Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність були виключно інженерно-технічними працівниками, а не науковцями та не займались науковою діяльністю.

Разом із тим, підприємство щомісяця отримувало повідомлення Управління про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, які є узгодженими та є обов'язковими для виконання, оскільки розрахунок відповідачем оскаржено не було. При цьому, в довідках, виданих відповідачем, зазначено, що профілем роботи інституту та основною діяльністю є проектно-вишукувальна та науково-технічна діяльність, яка складала в інституті і основних його підрозділах до 100% обсягів робіт за рік, всі перейменування інститут не змінили основні напрямки його діяльності.

В даному випадку, розглядається питання щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність , і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, натомість питання правомірності призначення пенсій, підтвердження атестації наукових працівників та атестації наукової установи не є предметом спору.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Медпромпроект залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 червня 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28.11.2018 року.

Головуючий-суддя: Є.В Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев