Ухвала

від 27.11.2018 по справі 1-15/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1-15/09 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/539/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,

апелянта: ОСОБА_6 ,

представника апелянта адвоката: ОСОБА_7 ,

потерпілого: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 червня 2018 р.,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою в порядку вирішення питань, які виникають при виконанні вироку, задоволено заяву потерпілого ОСОБА_8 та постановлено видати дублікати виконавчого листа №1-15/2009 по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, про стягнення з ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_8 76696,90 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50000грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Цією ж ухвалою поновлено ОСОБА_8 строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таке рішення обґрунтоване тим, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 19 січня 2009 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст,286 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Вказаним вироком частково задоволено цивільний позов та вирішено стягнути з ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_8 76 696,90 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50 000грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 грудня 2010 року вказаний вирок змінено та застосовано ст.75 КК України, на підставі якої звільнено ОСОБА_6 від відбування основного покарання, призначеного судом першої інстанції, з випробуванням, строком на три роки та покладено обов`язки, передбачені ст.76 КК України. В решті вирок залишено без змін. У травні 2018 року потерпілий ОСОБА_8 звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по справі №1-15/2009, виданого Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_6 в його користь 76 696,90 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 50 000грн. у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, проте в подальшому таки виконавчий лист було втрачено. З цих підстав суд першої інстанції заяву потерпілого ОСОБА_8 задоволив, ухвалив видати йому дублікат виконавчого листа та поновити строк пред`явлення його до виконання.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судове засідання по розгляду заяви потерпілого ОСОБА_8 відбувалось без виклику учасників процесу, зокрема він, як боржник, до суду не викликався. Крім цього, наполягає, що підстав для видачі дубліката виконавчого листа немає, адже усю шкоду потерпілому він відшкодував у добровільному порядку. Також вважає за необхідне врахувати, що згідно положень п.17.4 розділу XII Перехідних положень ЦПК України, на які суд послався в оскаржуваній ухвалі, суд вправі видати стягувану дублікат виконавчого листа, однак це допускається лише тоді, коли стягувач звернувся із такою заявою в межах строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Як наголошує ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі, в даному випадку заявник пропустив відповідний строк звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, адже строк виконання у справі закінчився уже більше 5 років тому. Така обставина, на думку апелянта, залишилась недослідженою судом, так само як і не з`ясовувалось питання про те, чи дійсно виконавчий лист втрачено, якщо так, то коли і за яких умов. Додатково апелянт ОСОБА_6 наполягає на тому, що суд не вправі застосовувати до вирішуваних питань норми ЦПК України, адже питання виконання вироку врегульовано ст.535 КПК України. При цьому, згідно положень ч.5 ст.128 КПК України субсидіарне застосування норм ЦПК України можливе лише при виникненні питань, пов`язаних з розглядом цивільного позову у кримінальній справі, а не виконанням рішення за результатами такого розгляду. З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_8 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовити.

Заслухавши доповідача, доводи апелянта ОСОБА_6 та в його інтересах адвоката ОСОБА_7 на підтримання поданої апеляційної скарги, твердження ОСОБА_8 на їх спростування, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З оскаржуваної ухвали суду слідує, що при розгляді заяви потерпілого ОСОБА_8 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання суд першої інстанції керувався, зокрема, ст.ст.537, 539 КПК України. Вказаними нормами врегульовано порядок розгляду питань, які вирішуються судом під час виконання вироків.

Водночас відповідно до ч.3 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. При цьому, згідно з ч.5 ст.539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Зазначених вимог процесуального закону судом першої інстанції не виконано. Матеріали справи не містять підтверджень належного сповіщення учасників провадження про час та місце розгляду справи. Як наслідок, заява ОСОБА_8 розглянута без участі заявника і боржника ОСОБА_6 . Це позбавило можливості сторін надати свої пояснення по суті справи.

В результаті місцевий суд не досліджував обставин втрати виконавчого листа, питання проведеного виконання та обсягів сплати боржником коштів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався нормами КПК України, ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин з ухвали суду неможливо зробити однозначний висновок про те, в порядку якої юрисдикції вирішувалась заява ОСОБА_8 .

За таких обставин оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог процесуального закону з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді заяви ОСОБА_8 місцевому суду слід повно і всебічно дослідити обставини справи, з`ясувати відомості про час і причини втрати виконавчого документу, а також чітко визначитись з правовими підставами для вирішення такої заяви.

Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 01 червня 2018 р. скасувати, призначити новий розгляд у Шевченківському районному суді м. Львова заяви потерпілого ОСОБА_8 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4