Ухвала

від 29.11.2018 по справі 403/558/18

УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №403/558/18 провадження № 2-а/403/8/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року смт.Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судових засідань ОСОБА_1,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Устинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрала поліції ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, скасування постанови серія ЕАВ №603215 від 17.09.2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 17 вересня 2018 року близько 05 год. 40 хв. автомобіль під його керуванням ВАЗ-21063, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Дніпро-Миколаїв. З метою заправити автомобіль пальним, він заїхав на автозаправну станцію, розташовану по вул.Троїцькій в м.Миколаїв, після чого до належного йому автомобіля під'їхали працівники поліції та повідомили про несправність заднього правого ліхтаря габаритних вогнів, зокрема, те, що він не працює. В подальшому відповідачем, на території автозаправної станції, стосовно нього була винесена постанова про порушення ним п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп..

Заперечуючи правомірність дій відповідача щодо винесення даної постанови, позивач вказує про те, що розгляд стосовно нього справи про адміністративне правопорушення був здійснений відповідачем без його участі, що свідчить про порушення останнім передбаченого чинним законодавством порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, щодо не надання йому, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості скористатися правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Зазначив, що лише після винесення відповідачем оскаржуваної постанови, остання була надана позивачу для підпису.

В судовому засіданні по розгляду справи позивач викладені в позовній заяві вимоги підтримав повністю, прохав суд їх задоволити. Суду також пояснив, що відповідач з напарником не зупиняли автомобіль під його керуванням в розумінні Закону України Про національну поліцію , оскільки заїхали на автозаправну станцію вже після того, як його автомобіль стояв без руху, та не повідомляли йому, який саме пункт ОСОБА_4 дорожнього руху ним був порушений. При цьому зазначив, що відповідачем в оскаржуваній постанові вказано про порушенням ним п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху, що стосується відсутності чи несправності світлових приладів в транспортних засобах, що перевозять великогабаритний, великоваговий, небезпечний вантаж, однак належний йому транспортний засіб ВАЗ, який є легковим автомобілем, жодним чином не відноситься до вище перерахованих транспортних засобів.

В судове засідання по розгляду справи відповідач по справі інспектор першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрал поліції ОСОБА_3 не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся відповідно до положень ч.3 ст.124, ст.ст.129, 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Про причини неявки суд не повідомив (а.с.30, 31, 33-34, 50, 51, 54). За вказаних обставин, з урахуванням положень ч.1 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України розгляд адміністративної справи здійснюється за відсутності відповідача.

Відповідно до поданого до суду відзиву на позовну заяву, датованого 09.11.2018 року, відповідач по справі ОСОБА_3 зазначає про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки останнім не надано жодного підтвердження на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП. Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що 17.09.2018 року під час патрулювання ним було виявлено порушення позивачем ОСОБА_4 дорожнього руху України, оскільки він рухався на автомобілі НОМЕР_2 з непрацюючим заднім габаритним ліхтарем, чим порушив п.п.31.1, 31.4.3.а), 31.6.б) ОСОБА_4 дорожнього руху. За вказаних обставин відповідачем було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст.35 Закону України Про національну поліцію . Підійшовши до позивача, інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП, дослідивши відеозапис зі службового автомобільного відеореєстратора, прийняв рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, якому після цього було роз"яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порядок та строки оскарження постанови, наслідки несплати штрафу. Посилаючись на норми діючого законодавства, відповідач вказує, що постанова по справі була винесена із дотриманням вимог ст.283 КУпАП, з її змістом позивач був ознайомлений, а факт вчинення позивачем правопорушення є наявним та підтверджується наданим суду відеозаписом зі службового нагрудного відеореєстратора відповідача, що здійснювався відповідно до ст.ст.31, 40 Закону України Про національну поліцію . На обгрунтування законності винесеної постанови відповідач у відзиві посилається на вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3.б), 31.1, 31.2, п.31.4.3.а), 31.6.б) ОСОБА_4 дорожнього руху та положення ч.1 ст.121 КУпАП, яка передбачає накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Відповідно до змісту ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. З огляду на викладене, відповідач вважає, що при розгляді справи ним були враховані всі необхідні обставини, постанова винесена відповідно до чинного законодавства, стягнення накладено правомірно та у відповідності до вимог КУпАП, а тому оскаржувана постанова є обгрунтованою та законною. Враховуючи зазначене, прохає суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.61-62).

Доказів направлення позивачу копії відзиву згідно вимог п.2 ч.4 ст.162 КАС України відповідачем суду надано не було, однак в судовому засіданні по розгляду справи позивач ОСОБА_2 підтвердив отримання відзиву на позовну заяву за виключенням зазначеного в ньому, як додаток, DVD-диску з відеозаписами з місця події.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Устинівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, в судове засідання по розгляду адміністративної справи не з'явився. Про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся відповідно до положень ч.3 ст.124, ст.ст.129, 268 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.45), що відповідно до вимог ч.1 ст.205, ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду даної справи.

Доказів направлення третій особі копії відзиву згідно вимог п.2 ч.4 ст.162 КАС України відповідачем суду подано не було.

Наданий представником Департаменту патрульної поліції ОСОБА_5 відзив на позовну заяву (а.с.55-57), як представника відповідача, не приймається судом до уваги при розгляді даної адміністративної справи, оскільки Департамент патрульної поліції не є учасником справи, як сторона адміністративного процесу, а відповідач ОСОБА_3 відповідно до визначення, наведеного в п.7 ч.1 ст.4 КАС України є самостійним суб'єктом владних повноважень, як посадова особа відповідного державного органу, рішення якого можуть бути оскаржені в порядку ст.286 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зміст заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом по справі встановлено, що 17 вересня 2018 року відповідачем - інспектором першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капралом поліції ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №603215, якою на позивача ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 17.09.2018 року о 05 год. 47 хв. 52 сек. в м.Миколаїв по вул.Троїцька, 252 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ ВЕ8871АТ, у якого не працювали задні габаритні вогні, чим порушив п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху - порушення експлуатації транспортного засобу, відсутні чи несправні фари і задні габаритні ліхтарі в транспортному засобі, що перевозить великогабаритний, великоваговий, небезпечний вантаж, та інше, передбачене п.30.3 ОСОБА_4 дорожнього руху. Також постанова містить зазначення ч.1 ст.121 КУпАП та відомості про прийняте по справі рішення і вид адміністративного стягнення, а саме: накласти штраф 340 грн. (а.с.6-7).

Будь-яких інших записів про порушення позивачем ОСОБА_2 вимог ОСОБА_4 дорожнього руху, що стали підставою для накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст.121 КУпАП, із зазначенням відповідних пунктів та їх змісту, оскаржувана постанова не містить.

ОСОБА_4 керування позивача транспортним засобом категорії А та В підтверджується посвідченням водія серії ЕІЯ №166579, виданим 06.07.2004 року (а.с.18).

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 390838, 07.12.2012 року була здійснена державна реєстрація транспортного засобу марки ВАЗ, модель 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1. Власником вказаного транспортного засобу зазначена гр-нка ОСОБА_6 (а.с.19).

Згідно доданої позивачем до позовної заяви копії поліса №АМ/4632325 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вказаний договір (поліс) набирає чинності з початку зазначеного строку його дії: з 12.07.2018 року до 11.07.2019 року, страхувальником є ОСОБА_2, а забезпеченим транспортним засобом - ВАЗ 2106, тип ВІ номерний знак НОМЕР_3 (а.с.20).

Виконуючи приписи ст.244 КАС України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем та відповідачем, як учасниками судового процесу, щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення , в тому числі вирішуючи питання про те, чи були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ до правових актів індивідуальної дії належать рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб'єктами владних повноважень (крім суду).

Відповідно до положень ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, під час розгляду даної адміністративної справи, судом перевірялось дотримання відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, зазначених вище вимог, зокрема, того, чи була постанова про накладання адміністративного стягнення від 17.09.2018 рокуприйнята ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, обґрунтовано, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовані нормами Законів України Про національну поліцію , Про дорожній рух , Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ОСОБА_4 дорожнього руху), Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст.8, п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.18 Закону України Про національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

До основних повноважень поліції, відповідно до покладених на неї завдань, крім інших, належить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням ОСОБА_4 дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п.11 ч.1 ст.23 Закону України Про національну поліцію ).

За змістом ст.ст.52, 52-3 Закону України Про дорожній рух при здійсненні контролю у сфері безпеки дорожнього руху до повноважень Національної поліції належить забезпечення безпеки дорожнього руху.

Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст.41 Закону України Про дорожній рух .

Відповідно до п.1.1 Розділу 1 ОСОБА_4 дорожнього руху ці ОСОБА_4 відповідно до до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.31.4 Розділу 31 ОСОБА_4 дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п.31.4.7. Інші елементи конструкції: п.п. ї відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих ОСОБА_4.

За змістом пунктів 2, 3 ОСОБА_4 проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ОСОБА_4 дорожнього руху. Транспортний засіб вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ОСОБА_4 дорожнього руху.

Згідно положень п.22.5 ОСОБА_4 дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м..

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Постанова повинна містити, крім іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкції), розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної позивачем постанови серія ЕАВ №603215, відповідачем - капралом поліції ОСОБА_3 при розгляді 17.09.2018 року справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху було встановлено, що позивач ОСОБА_2 здійснював керування транспортним засобом, у якого не працювали задні габаритні вогні, чим порушив п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху - порушення експлуатації транспортного засобу, відсутні чи несправні фари і задні габаритні ліхтарі в транспортному засобі, що перевозить великогабаритний, великоваговий, небезпечний вантаж, та ін. передбачені п.30.3 ОСОБА_4 дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.121 КУпАП.

Разом з тим, як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви документів та безпосередньо досліджених судом в судовому засіданні електронних доказів - відеозаписів з нагрудної відеокамери відповідача та відеореєстратора його службового автомобіля, позивач по справі не здійснював 17.09.2018 року о 05 год. 47 хв. по вул.Троїцька в м.Миколаїв керування автомобілем, що підпадає під наведені вище параметри великогабаритного чи великовагового транспортного засобу, так само як і не здійснював дорожнього перевезення небезпечних вантажів, оскільки керував автомобілем ВАЗ реєстраційний номер ВЕ 8871АТ, типу Легковий седан-В , призначеним для перевезення пасажирів та їх багажу.

Таким чином, зазначені відповідачем у відзиві на позовну заяву пункти 31.1, 31.4.3.а), 31.6.б) ОСОБА_4 дорожнього руху, які, на його думку були порушені позивачем під час керування транспортним засобом, не приймаються судом до уваги при розгляді даної адміністративної справи, оскільки порушення вказаних пунктів ОСОБА_4 дорожнього руху, виходячи зі змісту постанови серії ЕАВ № 603215, не були встановлені відповідачем під час розгляду 17.09.2018 року справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача та не були покладені в основу прийнятого ним рішення у формі оскаржуваної постанови. З огляду на викладене, будь-які подальші (після 17.09.2018 року) трактування суб'єктом владних повноважень змісту винесеної ним постанови поза межами зазначених в ній доводів, що стали підставою для притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, в тому числі, шляхом викладення у відзиві на позовну заяву доводів про порушення позивачем пунктів ОСОБА_4 дорожнього руху, посилання на які взагалі відсутні в оскаржуваній постанові, не відповідає вимогам належності та допустимості їх як доказів в адміністративному судочинстві, оскільки згідно вимог ст.283 КУпАП та п.2 Розділу ІV Інструкції, опис обставин, встановлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення має бути зазначений саме в постанові, а не в заяві по суті справи (відзиві).

Крім того, суд звертає увагу, що п.31.6.б) ОСОБА_4 дорожнього руху, на який посилається відповідач у поданому відзиві на позовну заяву, встановлює заборону подальшого руху транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Натомість в оскаржуваній постанові відповідачем взагалі не були зазначені обставини, наявність яких давала б підстави дійти висновку про порушення позивачем ОСОБА_2 саме зазначеного пункту, оскільки згідно досліджених в судовому засіданні відеозаписів відповідачем не був зафіксований факт подальшого руху транспортного засобу під керуванням позивача після виявлення ним його технічної несправності на автозаправній станції.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Згідно зі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини одним із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (п.26 рішення у справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03; п.23 рішення у справі "Гурепка проти України (№2)" від 08 липня 2010 року, заява №38789/04).

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП . У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Таким чином, саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний довести правомірність складання ним постанови серія ЕАВ №603215 від 17.09.2018 року, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем зазначених в ній вимог п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху, що стало підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, та здійснення розгляду справи в присутності позивача з дотриманням положень ст.268 КУпАП.

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП, зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За змістом п.п.8, 9 Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП ), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (п.1 Розділу IV Інструкції).

Натомість, як вбачається з дослідженого судом відеозапису, наданого позивачем по справі ОСОБА_2, а також відеозаписів з нагрудної відеокамери відповідача ОСОБА_3 та його пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача ОСОБА_2 зазначені вище вимоги дотримані не були.

Так, перший відеозапис з нагрудної камери відповідача ОСОБА_3 розпочинається о 05 год. 44 хв. 48 сек. із встановлення відповідачем адреси місця проживання позивача. Після цього о 05 год. 47 хв.30 сек. відповідачем було повідомлено позивача про те, що на нього складена постанова за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП. В подальшому з 05 год. 48 хв. відповідач розпочинає роз'яснювати позивачу його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, та на прохання останнього пред'являє службове посвідчення (а.с.63).

На підставі викладеного, суд критично сприймає зазначені відповідачем у відзиві на позов твердження про те, що оскаржувана постанова винесена ним з дотриманням вимог чинного законодавства та з урахуванням всіх необхідних при розгляді обставин, оскільки всупереч п.п. 8, 9 Інструкції права позивачу ОСОБА_2 були роз'яснені відповідачем лише після розгляду стосовно нього справи про адміністративне правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, що, як наслідок, свідчить про порушення відповідачем права позивача на участь у процесі прийняття рішення суб'єктом владних повноважень, зокрема, шляхом надання пояснень, подання доказів чи заявлення клопотань.

Доказів на підтвердження факту роз'яснення позивачу, як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також доказів перевірки доводів позивача щодо обставин адміністративного правопорушення, оцінки цих пояснень під час винесення оскаржуваної постанови або мотивів відхилення таких доводів, до моменту складення оскаржуваної постанови, капралом поліції ОСОБА_3 суду також надано не було.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на зазначені у відзиві порушення позивачем: 1) п.п.2.3.б) ОСОБА_4 дорожнього руху, згідно якого водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, на підставі якого відповідачем зроблений висновок про те, що в даному випадку водій не стежив за дорожньою обстановкою, проігнорував заборонний сигнал світлофору, та не виконав його вимоги, хоча зобов'язаний був це зробити, а також 2) п.31.2 ОСОБА_4 дорожнього руху, згідно якого забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів, оскільки зі змісту оскаржуваної постанови та досліджених судом відеозаписів, наданих учасниками справи, не вбачається проїзду позивача на заборонний сигнал світлофору та невиконання його вимог, з урахуванням того, що винесення постанови відбувалось відповідачем на території автозаправної станції, а відповідач здійснював керування легковим автомобілем, а не тролейбусом чи трамваєм.

З урахуванням зазначеного, належних та допустимих в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України доказів вчинення позивачем саме порушення, передбаченого п.31.4.7 ї ОСОБА_4 дорожнього руху під час керування ним транспортним засобом 17.09.2018 року близько 05 год. 40 хв. в м.Миколаїв по вул.Троїцькій, 252, та дотримання встановленого законом порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідачем суду надано не було, що свідчить про необгрунтованість прийнятого ним рішення (постанови) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та порушення права особи на участь у процесі його прийняття, хоча судом відповідачу була надана можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставили його в суттєво менш сприятливе становище порівняно з позивачем.

Таким чином, наявні у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що всупереч ст.245 КУпАП відповідач не вжив заходів для повного, всебічного, об'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення по даній справі, а винесена суб'єктом владних повноважень постанова від 17.09.2018 року не відповідає вимогам обґрунтованості та безсторонності (неупередженості), передбаченим п.п.3, 4 ч.2 ст.2 КАС України.

Правовими положеннями адміністративного судочинства встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення (п.3 ч.3 ст.286 КАС України ).

На підставі викладеного, враховуючи ненадання відповідачем ОСОБА_3 в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові п.31.4.7.ї ОСОБА_4 дорожнього руху; не доведеність відповідачем, як суб'єктом владних повноважень правомірності своїх дій згідно положень ч.2 ст.2 КАС України щодо прийняття ним постанови обгрунтовано, неупереджено, із урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, та проведення розгляду справи відповідно до норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №603215 від 17.09.2018 року та відсутність в діях позивача ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, що у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

З приводу позовної вимоги про визнання протиправними дій інспектора першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрала поліції ОСОБА_3 щодо притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки прийняття судом вказаного рішення за наслідками розгляду адміністративної справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не передбачене правовими нормами ч.3 ст.286 КАС України, а скасування оскаржуваної позивачем постанови від 17.09.2018 року серії ЕАВ №603215 є достатнім способом захисту порушеного права позивача, охоплює собою визнання протиправними дій відповідача, як суб'єкта владних повноважень по її складенню, що відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому оскарженню не підлягають.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України суд приходить до висновку про необхідність компенсувати судові витрати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України у порядку, встановленому Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 20, 72-77, 90, 94, 132, 139, 241, 243, 246, 255, 271, 272, 286, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрала поліції ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАВ №603215 від 17.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капралом поліції ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 - закрити.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрала поліції ОСОБА_3 щодо притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.

Найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 28600, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4.

Відповідач: інспектор першої роти третього батальйону Управління патрульної поліції в Миколаївській області капрал поліції ОСОБА_3, місцезнаходження: вул.Новозаводська, буд.№1-Б/1 м.Миколаїв, поштовий індекс 54056.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Устинівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34565316, місцезнаходження: вул.Благодатна, буд.№1 смт.Устинівка Кіровоградської області, поштовий індекс 28600.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.4 ст.286 КАС України апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду або через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Повне судове рішення проголошено 29 листопада 2018 року.

Головуючий С.Ю.Атаманова