Постанова

від 27.11.2018 по справі 902/1144/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Справа № 902/1144/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Максютинська Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

за участю прокурора: Ващишина І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Вінницької області, м.Вінниця

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 23.07.18р. суддею Банаськом О.О. о 12:22 год. у м.Вінниці, повний текст складено 02.08.18р.

у справі № 902/1144/17

за позовом Керівника Немирівської місцевої прокуратури, м.Немирів, Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області

про визнання недійсним договору оренди та повернення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. по справі №902/1144/17 у задоволенні позову Керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна, що є об'єктом спільної власності територіальних громад району від 30.07.2009р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Заступник прокурора Вінницької області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково і зобов'язати ФОП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити та повернути майно загальною площею 80,8м.кв., розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н., смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, вартістю 46050,00грн., ОСОБА_1 районній раді (ідентифікаційний код 21728589 згідно акту приймання - передачі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- погоджуючись із наявністю достатніх підстав та правомірності дій суду у частині посилання на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а висновки, викладені у рішенні не повіті, не узгоджуються між собою та не відповідають обставинам справи. У відповідності до абз.7 п.3.12 ППВСУ від 26.12.2011р №18 зазначено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Вищезазначене твердження також повністю узгоджується з висновком, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колеги суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018р. у справі №916/3402/16;

- покликається не те, що застосувавши ряд норм матеріального та процесуального права, на які жодна із сторін не посилалась, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що заявлений керівником Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави позов з наведених у ньому правових підстав задоволенню судом не підлягає, що не позбавляє прокурора права заявити позов з інших правових підстав з метою захисту порушених інтересів держави. Таким чином, здійснивши правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, суд лише частково застосував у прийнятті рішення норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини та залишив поза увагою норми матеріального та процесуального права, які б могли свідчити про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, що, крім прийняття, як на думку прокурора, незаконного судового рішення, призвело до порушення вимог ст.ст.7, 13 ГПК України, а саме - засад рівності та змагальності сторін;

- зазначає про те, що із формулювання позовних вимог прокурора вбачається, що предметом позову є приміщення, передане в оренду згідно договору без номеру від 30.07.2009р. загальною площею 80,8кв.м, розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н., смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, вартістю 46050,00грн.. Кінцевою та єдиною метою пред'явлення даного позову є повернення майна, яке протиправно перебуває у користуванні ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", а тому твердження суду першої інстанції про те що позовна вимога про передачу вказаного вище майна згідно акту прийому-передачі є похідною від вимоги про визнання договору недійсним є хибним, оскільки визнання договору недійсним - це лише спосіб досягнення основної мети позову, яка полягає у поверненні майна та, відповідно, захисту інтересів держави. Разом із тим, у оскаржуваному прокурором рішенні господарський суд Вінницької області зазначає, що оскільки Договір оренди в порушення вимог вищевказаних норм не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації - такий правочин є неукладеним, тобто недійсним в силу закону з моменту його вчинення, в зв'язку з чим не має юридичної сили та не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав;

- вказує на те, що відмовляючи у задоволені позовної вимоги про визнання договору недійсним суд фактично вказує на відсутність необхідності у її задоволенні, оскільки констатує, що оспорюваний договір є "недійсним в силу закону" та одночасно презюмує той факт, що майно, яке є предметом позову набуто, знаходиться та використовується відповідачем - ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" без достатньої правової підстави, тобто має статус безпідставно набутого майна, що свідчить про можливість задоволення позовної вимоги про повернення майна, лише не з зазначених у позові підстав, а з підстав, передбачених Главою 83 ЦК України. Так, відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події;

- також зазначає, що Господарський суд Вінницької області відмовляючи у задоволені позовної вимоги про зобов'язання відповідача ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" звільнити та повернути передане в оренду майно згідно акту приймання-передачі залишив поза увагою те, що у відповідності до абз.8 п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.09.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено. В такому разі можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 ЦК України. Таким чином, суд, здійснивши правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин, лише частково застосував у прийнятті рішення норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини та залишив поза увагою положення глави 83 ЦК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1144/17 у складі: головуючий суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Огороднік К.М..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2018р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17 залишено без руху та встановлено скаржнику строк на усунення недоліків при поданні апеляційної скарги.

У відповідності до абз.3 п.3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.

Частиною 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

05.10.2018р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 03.10.2018р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга Заступника прокурора Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/1144/17 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Крім того, до Північно-західного апеляційного господарського суду від Заступника прокурора Вінницької області надійшла заява від 28.09.2018р. №08-427вих-18 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Заступника прокурора Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Вінницької області на рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17 та розгляд справи №902/1144/17 призначено до розгляду на 30.10.2018р. об 15:30год..

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Павлюк І.Ю. судове засідання у справі №902/1144/17 призначене на 30.10.2018р. об 15:30год. не відбулось.

Учасники судового процесу у справі повідомленні про неможливість проведення даного судового засідання у телефонному режимі, а також у відповідній довідці від 30.10.2018р. про неможливість проведення судового засідання, про що свідчать відмітки прибулого представника у ній. Також, відповідна інформація щодо слухання даної справи, 29.10.2018р. розміщена на сторінці Північно-західного апеляційного господарського суду у розділі "До уваги учасників судового процесу" офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

02.11.2018р. на поштову адресу суд від ОСОБА_1 районної ради Вінницької області надійшов лист від 26.10.2018р. №255 з додатками, в якому остання повідомляє про те, що відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" рішенням 30 сесії районної Ради 7 скликання від 25.05.2018р. майновий комплекс ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи передано у комунальну власність ОСОБА_1 селищної ради. 30.08.2018р. згідно з актом передано майновий комплекс. Відтак договірні відносини щодо оренди ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" приміщень загальною площею 80,8кв.м у будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи перейшли до ОСОБА_1 селищної ради. Відповідно до ст.770 ЦК України права і обов'язки орендодавця щодо договору оренди індивідуально визначеного майна, що є об'єктом спільної власності територіальних громад району від 30.07.2009р. перейшли до ОСОБА_1 селищної ради об'єднаної територіальної громади. Враховуючи викладене, інформує, що ОСОБА_1 районна Рада не може виступати стороною апеляційного провадження у справі №902/1144/17.

08.11.2018р. на поштову адресу суд від Заступника прокурора Вінницької області надійшла заява (в порядку ст.169 ГПК України) від 05.11.2018р. №08-492вих18, в якій просить п.1 прохальної частини апеляційної скарги прокурора вважати вірним у наступній редакції: "Рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позов Керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 дитячо-юнацька спортивна школа, про визнання недійсним договору оренди, повернення приміщення, задовольнити частково - зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" (код ЄДРПОУ 39202716) звільнити та повернути майно загальною площею 80,8кв.м, розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, вартістю 46050,00грн., ОСОБА_1 районній раді (ідентифікаційний код юридичної особи 21728289) згідно акту приймання-передачі.".

Заява Заступника прокурора Вінницької області надійшла від 05.11.2018р. №08-492вих18, в якій останній уточнив вимоги апеляційної скарги, прийнята судом.

Як вбачається із табеля комп'ютерної програми "Діловодства спеціалізованого суду" головуючий суддя Павлюк І.Ю. період з 29.10.2018р. по 09.11.2018р. включно перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018р. справу №902/1144/17 призначено до розгляду на 27.11.2018р. об 14:30год..

27.11.2018р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Керівника Немирівської місцевої прокуратури надійшло пояснення від 26.11.2018р. №60-6195вих18 по справі.

Прокурор в судовому засіданні 27.11.2018р. підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд, з урахуванням уточнення до прохальної частини апеляційної скарги, оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задоволити частково, зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" звільнити та повернути майно загальною площею 80,8кв.м, розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, вартістю 46050,00грн., ОСОБА_1 районній раді згідно акту приймання-передачі.

Сторони та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, сторони та третя особа наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 30.07.2009р. між ОСОБА_1 районною радою (орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району (далі - договір), згідно п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно (обєкт оренди) частину приміщення спортивно-оздоровчого комплексу, загальною площею 80,8кв.м., розташоване за адресою: вул.І.Франка, смт.Оратів згідно зі звітом про оцінку, що складає невід'ємну частину договору (а.с.31-32, т.1).

Вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об'єкту, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами договору (п.2.1 договору).

У відповідності до п.7.1 договору, орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з п.2.1 договору згідно з актом приймання-передачі.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 30.07.2009р. по 30.09.2019р. включно (п.10.1 договору).

Згідно п.10.9 договору взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором регламентуються законодавством України.

Також, 30.09.2009 р. між ОСОБА_1 районною радою та СПД ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу, (1-й поверх) загальною площею 80,8кв.м., що розташоване в смт.Оратів, вул.І.Франка,2 (а.с.34, т.1).

В подальшому, 11.07.2014р. між ОСОБА_1 районною радою (орендодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" укладено додаткову угоду №75 до договору оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району відповідно до якої у звязку зі зміною юридичного статусу, найменування та реквізитів орендаря внесено зміни до договору від 30.07.2009 р., зокрема, у тексі договору слова СПД ОСОБА_3 замінено словами ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" та у розділі Договору ІХ "Юридичні адреси сторін" вказано орендарем ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" та його реквізити. Інші умови договору залишено незмінними (а.с.20, т.2).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.12.2017р. відкрито провадження у справі №902/1144/17 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 23.01.2018.р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 дитячо-юнацьку спортивну школу.

17.01.2018р. від Немирівської місцевої прокуратури до суду надійшли письмові пояснення вих.№60-330вих18 від 16.01.2018р. щодо виконання вимог ухвали суду від 26.12.2017р..

19.01.2018р. на адресу Господарського суду Вінницької області від Вінницької місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення вих. №60-394вих18 від 19.01.2018 р., в якості додатків до пояснень додано ряд документів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2018р. відкладено підготовче засідання до 22.02.2018р..

15.01.2018р. до Господарського суду Вінницької області від прокуратури Вінницької області надійшов лист вих. №08-68вих-18 від 12.02.2018р. на виконання вимог ухвали суду від 23.01.2018р..

19.02.2018р. до Господарського суду Вінницької області від третьої особи ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи надійшло клопотання вих.№13 від 14.02.2018р. про закриття провадження у справі, мотивоване припиненням підприємницької діяльності відповідачем ОСОБА_4 особою-підприємцем ОСОБА_3, до подачі даного позову.

20.02.2018р. на адресу Господарського суду Вінницької області від Немирівської місцевої прокуратури на виконання вимог ухвали суду надійшов лист вих.№60-1034вих-18 від 19.02.2018р..

22.02.2018р. прокуратурою Вінницької області до суду подано клопотання вих.№08-102вих-18 від 22.02.2018р. про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи. Додатком до клопотання подано ряд документів.

Також, 22.02.2018р. прокуратурою Вінницької області подано письмові пояснення вих. №08-101вих-18 від 22.02.2018р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області 22.02.2018р. відкладено розгляд справи до 21.03.2018р. та продовжено строк підготовчого провадження у відповідності до вимог ч.3 ст.177 ГПК України на 30 (тридцять) днів.

23.02.018 р. до Господарського суду Вінницької області від прокуратури Вінницької області надійшли письмові пояснення вих. №08-101вих-18 від 22.02.2018р..

19.03.2018р. на адресу Господарського суду Вінницької області від Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області надійшли заперечення проти клопотання про закриття провадження у справі вих.№60-1642вих-18 від 14.03.2018р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні вказаного клопотання.

Крім того, 19.03.2018р. від Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача вих.№60-1641вих-18 від 14.03.2018 р., в якому останній просить суд замінити первісного відповідача на фізичну особу ОСОБА_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснює господарську діяльність за адресою вул.І.Франка, смт.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600.

21.03.2018р. прокурором Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області до Господарського суду Вінницької області подано письмові пояснення вих.№60-1725вих-18 від 20.03.2018р. та клопотання вих.№60-1724вих-18 від 20.03.2018р. про залишення без розгляду поданого клопотання від 14.03.2018р. про заміну неналежного відповідача.

Також, 21.03.2018р. прокурором Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області до Господарського суду Вінницької області подано клопотання №60-1723вих-18 від 20.03.2018р. про заміну неналежного відповідача, в якому останній просить суд замінити первісного відповідача ОСОБА_4 особу-підприємця ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2018 р. в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2018р..

22.03.2018р. прокурором Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області до Господарського суду Вінницької області подано клопотання вих. №60-1756вих-18 від 22.03.2018р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.03.2018р. замінено первісного відповідача ОСОБА_4 особу-підприємця ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3".

У зв'язку із заміною первісного відповідача на належного відповідача розгляд клопотання третьої особи ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи вих.№13 від 14.02.2018р. про закриття провадження у справі судом не здійснювалось.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.03.2018р. призначено справу до судового розгляду на 26.03.2018р..

Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.03.2018р. відкладено розгляд справи до 23.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.04.2018р. відкладено слухання справи до 16.05.2018р..

24.04.2018р. до Господарського суду Вінницької області від ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" надійшло клопотання вих.№4 від 18.04.218р. про застосування строків позовної давності.

11.05.2018 р. на адресу Господарського суду Вінницької області від прокуратури Вінницької області надійшов лист вих.№08-203вих-18 від 07.05.2018р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.05.2018р. відкладено підготовче засідання до 30.05.2018р..

17.05.2018р. від відповідача до Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання вих.№4 від 14.05.2018р. про застосування строків позовної давності до вимог позивача щодо визнання недійсним договору оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт Оратів, що є предметом спільної власності територіальних громад Оратівського району від 30.07.2009р..

29.05.2018р. позивачем до Господарського суду Вінницької області подано заяву вих.№129 від 25.05.2018р. про визнання поважними причини пропуску позовної давності у справі №902/1144/17 та поновлення строку позовної давності встановлений законом. Додатком до заяви додано копію позовної заяви.

30.05.2018р. через канцелярію Господарського суду Вінницької області прокуратурою Вінницької області подано заперечення на клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог позивача №08-241вих.-18 від 29.05.2018р..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.05.2018р. відкладено підготовче засідання до 27.06.2018р. та продовжено строк розгляду підготовчого засідання передбачений приписами ч.3 ст.177 ГПК України на 30 днів.

01.06.2018 р. на адресу Господарського суду Вінницької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вих.№5 від 25.05.2018р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

22.06.2018р. до Господарського суду Вінницької області від прокуратури Вінницької області надійшла відповідь на відзив відповідача вих.№08-274вих.-18 від 21.06.2018р., в якій останній підтримує заявлені позовні вимоги.

За результатами підготовчого судового засідання 27.06.2018р. Господарський суд Вінницької області дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.06.2018р. призначено судове засідання у справі для її розгляду по суті на 13.07.2018р..

09.07.2018р. до Господарського суду Вінницької області надійшло заперечення відповідача вих.№ 3 від 04.07.2018р., в якому останній просить задовольнити його клопотання та застосувати позовну даність до заявлених позовних вимог та відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із спливом строків позовної давності.

11.07.2018р. до Господарського суду Вінницької області надійшло заперечення відповідача №4 від 09.07.2018р. на відповідь на відзив прокурора, в якому ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" вважає доводи прокурора такими, що не відповідають нормам матеріального права та обставинами справи, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Крім того, 11.07.2018р. до Господарського суду Вінницької області надійшло пояснення прокурора вих.№08-2999вих18 від 11.07.2018 р., в якому останній посилається на безпідставність заяви про застосування строку позовної давності зазначаючи з поміж іншого відповідну судову практику.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 13.07.2018р. розгляд справи призначено на 23.07.2018р..

19.07.2018р. до Господарського суду Вінницької області від прокуратури надійшло клопотання вих.№08-305вих18 від 13.07.2018 р. Про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

23.07.2018р. відповідачем до Господарського суду Вінницької області подано заперечення вих.№15 від 23.07.2018 р. щодо вищевказаного клопотання прокуратури.

Як свідчить із змісту позовної заяви, письмових пояснень та поданих доказів прокурор обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на укладення між ОСОБА_1 районною радою та СПД ОСОБА_3 договору б/н від 30.07.2009р. оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району з порушенням приписів ч.5 ст.63 Закону України "Про освіту", відповідно до якого об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням та п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. №63 згідно з яким здача в оренду приміщень для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом не дозволяється. Також, за твердженням прокурора, відповідач використовує орендоване приміщення для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг сауни з басейном, що не є здійсненням освітньої діяльності з метою досягнення наведених у ст.8 Закону України "Про позашкільну освіту"завдань та суперечить нормам Закону України "Про освіту". Однак, невикористання ОСОБА_1 ДЮСШ спірного приміщення для навчально-виховного процесу, на думку прокурора, не є підставою для визнання правомірним даного договору, оскільки чинним законодавством встановлена імперативна заборона використання цього приміщення з іншою метою. Також, прокурор зазначає, що 11.07.2014р. між ОСОБА_1 районною радою та ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" укладено додаткову угоду №75 до договору б/н від 30.07.2009р. про внесення змін до вказаного договору у розділ ІХ "Юридичні адреси сторін" щодо зміни орендаря, в зв'язку з чим орендарем у договорі від 30.07.2009р. виступає ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3". Враховуючи вказані обставини прокурор просить суд визнати договір оренди нерухомого майна б/н від 30.07.2009р. недійсним. Також, посилаючись на приписи ч.1 ст. 216 ЦК України, відповідно до яких недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, прокурор, у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди, просить зобовязати орендаря (ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3") звільнити та повернути ОСОБА_1 районній раді об'єкт оренди.

У надісланій на адресу суду заяві ОСОБА_1 районна рада просить визнати поважними причини пропуску позовної давності у справі №902/1144/17 та поновити пропущений районною радою строк позовної давності, встановлений законом.

Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовом прокурора та просить в його задоволенні відмовити в повному обсязі посилаючись, з-поміж іншого, на такі обставини:

- на момент передачі в оренду спільних приміщень останні були вільними та не використовувались ДЮСШ в навчально-виховному процесі, крім того перебували в незадовільному стані, не відповідали санітарно-технічним вимогам та санітарно-гігієнічним нормам;

- твердження прокурора про те, що передача в оренду спірних приміщень відповідачу унеможливила доступ вихованців ДЮСШ до сауни з басейном не відповідають дійсності, оскільки ДЮСШ має в користуванні аналогічні приміщення та об'єкти. Сауна та басейн вже перебували в приміщеннях на момент передачі їх в оренду;

- у приміщеннях проведено ремонт, відповідачем своєчасно сплачується орендна плата. Крім того, відповідачем за попереднім погодженням надається у безоплатне користування душові та роздягальні для дітей та дорослих, що беруть участь у змаганнях та тренуваннях;

- ДЮСШ не відносяться до загальноосвітніх навчальних закладів, а тому до них не застосовуються вимоги ДСанПІН 5.5.2.008-01.

Також у поданих клопотаннях відповідач просить суд застосувати до заявлених позовних вимог прокуратури строки позовної давності.

Прокурор у запереченні щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності зазначає, що наразі незаконний договір є діючим, відносини між сторонами є триваючими і обов'язки, встановлені договором оренди, підлягають виконанню сторонами протягом всього строку його дії, а отже порушення мають триваючий характер в зв'язку з чим клопотання відповідача по застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. по справі №902/1144/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 ст.179 ГК України визначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна, що є об'єктом спільної власності територіальних громад району від 30.07.2009р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі.

Слід зазначити, що вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Частиною 3 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті правовідносин сторін.

Таким чином, суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст.760 ЦК України).

Відповідно до п.6 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст.12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Водночас, Закон не встановлює загальнообов'язковості нотаріального посвідчення (нотаріальної форми) та державної реєстрації договору оренди державного та комунального майна.

Сферу орендних відносин, предметом яких є державне та комунальне майно, врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна", що набрав чинність з 02.06.1992р., тоді як сферу орендних відносин, предметом яких є найм (оренда) будівлі або іншої капітальної споруди, незалежно від форми власності орендного майна, врегульовано § 4 Глави 58 ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р..

Таким чином, оскільки Закон "Про оренду державного та комунального майна" не містить особливостей нотаріального посвідчення і державної реєстрації договорів оренди державного або комунального майна, то у вирішенні цього питання слід застосовувати правила, встановлені ЦК України (зокрема, у статтях 220, 640, 793 та 794), який був прийнятий пізніше Закону та запровадив нотаріальне посвідчення і державну реєстрацію договорів найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремих частин).

Пунктом 2.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зазначено, що у вирішенні спорів щодо визнання дійсним або недійсним договору оренди необхідно враховувати вимоги статей 220, 640, 759, 760, 794 ЦК України, статей 7-10, 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

В силу ст.793 ЦК України (в редакції чинній станом на 30.07.2009р.), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

За приписами ст.794 ЦК України (в редакції чинній станом на 30.07.2009р.), право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За привалами ч.1 ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Як встановлено ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції чинній станом на 30.07.2009р.), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, або державній реєстрації є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності нотаріального посвідчення, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

З врахуванням викладено, слід дійти висновку, що для виникнення договірних відносин необхідно дотримання положень вищевказаних норм, які передбачають нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору оренди комунального майна, укладеного на строк визначений ст.ст.793, 794 ЦК України.

Слід зазначити, що правова позиція щодо необхідності нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору оренди комунального майна, укладеного на строк, що перевищує максимальний строк встановлений законом, згідно ч.2 ст.793 ЦК України та ч.1 ст.794 ЦК України підтверджується практикою Верховного Суду України, що викладена у постановах від 26.09.2006р. у справі №15/96-05, від 02.09.2008р. у справі №25-16/394-06-10570 та від 09.09.2008р. у справі №2-3/15041-2007; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 22.03.2018р. у справі №904/6787/17 та від 24.04.2018р. у справі №904/6786/17.

Як визначено у ч.1 ст.220 ЦК України (в редакції чинній станом на 30.07.2009р.), що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

У п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" розяснено, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Також, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину єнедодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК, тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановленізаконодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна йогопередача тощо). Згідно із статями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2009р. між ОСОБА_1 районною радою (орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району, згідно п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно (обєкт оренди) частину приміщення спортивно-оздоровчого комплексу, загальною площею 80,8кв.м., розташоване за адресою: вул.І.Франка, смт Оратів згідно зі звітом про оцінку, що складає невідємну частину договору.

За умовами п.10.1. вказаного договору сторонами визначено, що цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 30.07.2009 р. по 30.09.2019 р. включно.

Надалі, 11.07.2014р. між ОСОБА_1 районною радою (орендодавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" укладено додаткову угоду №75 до договору оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району відповідно до якої у звязку зі зміною юридичного статусу, найменування та реквізитів орендаря внесено зміни до договору від 30.07.2009 р., зокрема, у тексі договору слова СПД ОСОБА_3 замінено словами ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" та у розділі договору ІХ "Юридичні адреси сторін" вказано орендарем ТОВ "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" та його реквізити. Інші умови договору залишено незмінними (а.с.20, т.2).

Водночас, як свідчать матеріали справи та встановлено судом, що договір оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району від 30.07.2009р. нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується відсутністю відміток на примірнику договору про вчинення зазначених дій та відсутністю відповідного запису щодо реєстрації речового права (права оренди) в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, факт відсутності нотаріального посвідчення і державної реєстрації спірного договору оренди сторонами не спростовано та на підтвердження зворотнього не надано жодних доказів.

З врахуванням викладеного, а також враховуючи те, що договір оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району від 30.07.2009р. в порушення вимог вищевказаних норм не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації такий правочин є неукладеним, тобто недійсним в силу закону з моменту його вчинення, в звязку з чим не має юридичної сили і не може породжувати для його суб'єктів бажаного правового результату і відповідних прав.

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання недійсним вказаного договору оренди, оскільки не може бути визнано недійсним договір, який не вчинено та який являється нікчемним.

Водночас, судом враховано, що приписи ч. 2 ст. 220 ЦК України, згідно яких якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним не підлягають застосуванню до даних правовідносин, оскільки ч.2 ст.220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягали і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких право чинів відповідно до ст.ст.210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією в зв'язку з чим відповідні правочини не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін (абз.2 п.2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Слід зазначити, що вимога прокурора про зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане в оренду майно мотивована приписами ч.1 ст.216 ЦК України є похідною по відношенню до вимоги про визнання договору оренди майна недійсним.

При цьому, умовою її застосування є визнання судом недійсним вказаного договору оренди майна за наслідком чого відбувається припинення існуючих зобов'язань сторін за даним договором на майбутнє з послідуючим виникнення у них зобов'язання стосовно повернення предмету оренду.

Тобто підставою для задоволення вказаної вимоги є визнання недійсним вказаного договору оренди майна.

Однак, як вже зазначалось вище, судом встановлено, що договір оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району від 30.07.2009р. є неукладеним, що виключає факт його вчинення, а отже і виникнення у сторін правовідносин за ним, в зв'язку з чим наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Водночас, слід звернути увагу на те, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушенного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.2 ст.5 ГПК України)

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

В абз.7 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Судова колегія зазначає про помилковість правових підстав, визначених Керівником Немирівської місцевої прокуратури у позові, оскільки останній помилково просив зобов'язати відповідача звільнити та повернути передане в оренду майно на підставі ч.1 ст.216 ЦК України, у той час, як вказане майно, що є предметом даного спору, зберігається у відповідача без достатньої правової підстави.

Так, згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом положень ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, враховуючи обставини справи та наведені приписи чинного законодавства, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності, а також наявність збереження майна загальною площею 80,8кв.м, яке розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька обл., Оратівський р-н, смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, у ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" без достатньої правової підстави, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. у справі №902/1144/17 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Стосовно клопотань відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України,позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018р. у справі №922/273/17).

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди частини приміщення спортивно-оздоровчого комплексу в смт.Оратів, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Оратівського району від 30.07.2009р. у звязку з тим, що договір є нікчемним, а тому у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Стосовно покликання ОСОБА_1 районної ради у листі від 26.10.2018р. №255 про те, що остання не може виступати стороною апеляційного провадження у справі №902/1144/17, оскільки відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" рішенням 30 сесії районної Ради 7 скликання від 25.05.2018р. майновий комплекс ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи передано у комунальну власність ОСОБА_1 селищної ради 30.08.2018р. згідно з актом передано майновий комплекс, а тому, на підставі ст.770 ЦК України, права і обов'язки орендодавця щодо договору оренди індивідуально визначеного майна приміщень загальною площею 80,8кв.м у будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, що є об'єктом спільної власності територіальних громад району від 30.07.2009р. перейшли до ОСОБА_1 селищної ради об'єднаної територіальної громади, слід зазначити насуне.

Як свідчать матеріали листа, поданого ОСОБА_1 районною радою, останні не містять відповідних доказів на підтвердження здійснення державної реєстрацію права власності на комплекс ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи за ОСОБА_1 селищною радою об'єднаної територіальної громади, як того вимагає ст.182 ЦК України.

Також, матеріали листа не містять данних про те, що ОСОБА_1 районною радою після прийняття рішення 30 сесії ОСОБА_1 районної ради 7 скликання від 25.05.2018р. про передачу майнового комплексу ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи до комунальної власності ОСОБА_1 селищної ради було внесено відповідні зміни до спірного договору оренди в частині зміни сторін договру (орендодавця).

Отже, за вказаних обставин лист ОСОБА_1 районної ради Вінницької області від 26.10.2018р. №255 слід залишити без розгляду.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, апеляційна скарга Заступника прокурора Вінницької області підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. по справі №902/1144/17, в силу п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову Керівника Немирівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи про зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі, з ухваленням в цій частині нового судового рішення, яким позов задоволити, а в решті рішення слід залишити без змін.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Вінницької області, м.Вінниця - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 23.07.2018р. по справі №902/1144/17 скасувати в частині відмови у задоволенні позову Керівника Немирівської місцевої прокуратури, м.Немирів, Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області про зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі.

В цій частині прийняти нове судове рішення, яким позов задоволити.

В решті рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції

"Позов Керівника Немирівської місцевої прокуратури, м.Немирів, Немирівського району Вінницької області в інтересах держави в особі територіальних громад сіл, селища району в особі ОСОБА_1 районної ради, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3", смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, смт.Оратів, Оратівського району Вінницької області про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного майна, що є об'єктом спільної власності територіальних громад району від 30.07.2009р. та зобов'язання відповідача звільнити та повернути передане відповідно до договору приміщення згідно акту приймання-передачі - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" (смт.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, ідентифікаційний код 39202716) звільнити та повернути майно загальною площею 80,8кв.м, розміщене на першому поверсі будівлі ОСОБА_1 дитячо-юнацької спортивної школи, за адресою: Вінницька область, Оратівський район, смт.Оратів, вул.І.Франка, 2, ОСОБА_1 районній раді (смт.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, ідентифікаційний код 21728289) згідно акту приймання- передачі.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" (смт.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, ідентифікаційний код 39202716) на користь Прокуратури Вінницької області (за реквізитами: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Вінницької області, вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050) 3200грн. 00коп. судового збору за подання позовної заяви.".

3. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Стоматологічна клініка ОСОБА_3" (смт.Оратів, Оратівський район, Вінницька область, 22600, ідентифікаційний код 39202716) на користь Прокуратури Вінницької області (за реквізитами: р/р 35213099003988, ЄДРПОУ 02909909, ДКСУ, МФО 820172, отримувач Прокуратуру Вінницької області, вул.Монастирська, 33, м.Вінниця, 21050) 4800грн. 00коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Вінницької області.

5. Справу №902/1144/17 повернути до Господарського суду Вінницької області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2018 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.