Рішення

від 23.11.2018 по справі 910/932/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.11.2018Справа № 910/932/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" прозастосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін: від позивача:Очеретяний М.І. - представник за довіреністю; від відповідача:Білічак Х.В. - представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (надалі також -Банк) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (надалі - відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 скасовано, а справу № 910/932/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату № 04-23/2546 від 08.12.2016 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 призначено справу до розгляду.

Відповідно до ухвали суду від 03.02.2017, керуючись положеннями ст. 79 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на час винесення ухвали) провадження у справі № 910/932/16 зупинено до вирішення справи № 826/1314/16.

23.08.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" надійшла заява про поновлення провадження у справі № 910/932/16, з огляду на набрання законної сили рішення по справі № 826/1314/16 (ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2018).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 12.10.2018.

20.09.2018 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких він вказує на те, що укладення договорів відступлення прав вимоги вплинуло на здатність Банку виконувати свої зобов'язання перед іншими кредиторами, а також сприяло зниженню його платоспроможності та при цьому, відшкодування за відступлене право вимоги здійснено з порушенням вимог чинних нормативно правових актів та законодавства, за якими зазначені договори є нікчемними з моменту їх укладення.

12.10.2018 відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що відповідач є фінансовою установою, а тому укладення договорів відступлення прав вимоги за кредитними договорами є його звичайною господарською діяльністю та на момент укладення двох спірних договорів Банк не був визнаний ні проблемним, ні неплатоспроможним, при цьому , права вимоги були придбані з дисконтом не більше ніж 3% від номінальної заборгованості боржників за кредитними договорами та протягом 2015 року Банком було укладено більш ніж 150 договорів відступлення прав вимоги на анатомічних умовах із іншими юридичними особами та відповідач, у свою чергу, не є кредитором банку в розумінні ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому перевага у вигляді позачергового задоволення вимог кредитора у відповідача могла виникнути виключно після початку процедури ліквідації Банку (з 01.12.2015) та ще не існувала на момент укладення спірних договорів, під час тимчасової адміністрації та прийнятті рішення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відтак, жодної переваги, не передбаченої нормами чинного законодавства та внутрішніми документами банку відповідачу не було надано, так як укладення спірних, договорів не мало наслідком надання переваги щодо задоволення майнових вимог перед іншими кредиторами позивача, у зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2018 відкладено підготовче засідання на 31.10.2018.

26.10.2018 через канцелярію суду позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідачем не спростовано твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, оскільки дії позивача, спрямовані на виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених чинним законодавством є такими, що закріплені на законодавчому рівні. При цьому позивачем встановлено, що наслідком невиконання умов договорів щодо оплати відступлення стала безоплатна відмова Банку від власних майнових вимог на користь відповідача щодо відмови від власних майнових вимог а відтак, в силу приписів законодавства, договори відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 року, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 року, № 172-08/15 від 31.03.2015 року є нікчемними, оскільки правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав того, що банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Додатково позивач зазначив, що операції з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 28-08/15-Ф, № 172-08/15-Ф здійснювались 17.09.2015 в порушення спеціальних обмежень щодо порядку розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.11.2018.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (за договорами - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (за договорами - Новий кредитор) було укладено договори про відступлення права вимоги, а саме: № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015.

Згідно з п. 1.1 вказаних договорів відступлення права вимоги, Договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, належного Первісному кредитору, в результаті чого Новий кредитор стає кредитором за кредитним договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 4.1 зазначених договорів відступлення права вимоги Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги за договором, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_6 (Боржник), а саме кредитним договором № 24-14 від 27.01.2014 з лімітом кредитування в розмірі 13 500 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 11 748 472,77 грн. - основної суми кредиту.

Пунктом 1.3 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 передбачено, що до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 748 472,77 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 748 472, 77 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, в строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 630 988,04 грн.

31.03.2015 відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Згідно з п. 1.2 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_7, а саме кредитним договором № 28-08 від 15.01.2008 з лімітом кредитування у розмірі 15 770 674,35 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення договору складає 15 770 674,35 грн. - основної суми кредиту та 212 125,35 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 15 770 674,35 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 212 125,35 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 15 982 799,70 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 15 822 971,70 грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі б/н від 31.03.2015, копія якого міститься в матеріалах справи, Первісним кредитором було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_7, а саме кредитним договором № 172-08 від 20.03.2008 з лімітом кредитування у розмірі 11 454 643,78 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення цього Договору складає 11 454 643,78 грн. - основної суми кредиту та 115 801,74 грн. - сума несплачених відсотків.

Відповідно до п. 1.3 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 454 643,78 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 115 801,74 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 570 445, 52 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 454 741,06 грн.

Згідно з п. 1.2 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_8, а саме кредитним договором № 219-08 від 04.04.2008 з лімітом кредитування у розмірі 7 485 233,31 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 7 485 233,31 грн. - основної суми кредиту та 100 486,69 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 7 485 233,31 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 100 486,69 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 7 585 720, 00 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 7 509 862,80 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_9, а саме кредитним договором № 262-14 від 17.11.2014 з лімітом кредитування у розмірі 440 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 440 000,00 грн. - основної суми кредиту та 12 802,19 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в 440 000,00 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту в розмірі 12 802,19 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 452 802, 19 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015, відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 448 274,17 грн.

01.04.2015 відповідно до умов договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.

Згідно з п. 1.2 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро", а саме кредитним договором № 359-13 від 07.11.2013. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 295 000,00 грн. - сума кредиту та 16 714,55 грн. - сума нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 295 000,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 16 714,55 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 233 785,91 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 17.11.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 233 785,91 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 18.06.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_10, а саме кредитним договором № 631-07 від 13.09.2007 з лімітом кредитування у розмірі 21 432 635,57 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 21 432 635,57 грн. - основної суми кредиту та 291 958,83 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 21 432 635,57 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 281 958,83 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 21 714 594,40 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 21 497 448, 46 грн.

Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_10, а саме кредитним договором № 346-10 від 02.09.2010 з лімітом кредитування у розмірі 3 000 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 2 942 155,00 грн. - основної суми кредиту та 2 018 294,56 грн. - сума несплачених процентів.

Відповідно до п. 1.3 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 2 942 155,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 2 018 294,56 грн. станом на дату підписання цього Договору.

Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 4 960 449, 56 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015).

За умовами п. 2.1.1 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 4 910 845,06 грн.

Первісним кредитором на виконання умов договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що складено акт приймання-передачі б/н від 31.03.2015.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що за договорами відступлення права вимоги № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015 розрахунку не відбулося, таким чином, Банк уклав договори відступлення без реальних грошових надходжень, внаслідок чого безоплатно відмовився від власних майнових вимог (що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину). Договори ж відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, за твердженням позивача з посиланням на договір банківського рахунку № 2650231117427, підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки цими договорами було надано відповідачу переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, шляхом передання окремому кредитору майна (майнових прав вимоги) Банку.

Так, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2015 № 172 на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" з 18.09.2015 у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" призначено Волощука Ігоря Григоровича.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів),

Згідно наказу № 51-ос від 16.10.2015 тимчасової адміністрації "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протоколу від 16.10.2015 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), визнано нікчемними, в тому числі договори відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, укладені між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ". У зв'язку із чим позивачем було адресовано відповідачеві повідомлення № 3926/03 від 23.10.2015 про нікчемність правочинів, копія якого міститься в матеріалах справи.

Так, згідно з частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відтак, встановлено ряд критеріїв, за наявності яких правочин є нікчемним - умови правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна, метою є надання окремим кредиторам переваг (пільг), вказані переваги (пільги) прямо не встановлені для кредитора законом чи внутрішніми документами банку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 3926/03 від 23.10.2015 щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем документів на підставі вищезазначених договорів відступлення права вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України.

Згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.02.2016 у справі № 6-1601цс15.

Разом із тим, суд приймає до уваги, приписи постанови Вищого господарського суду України від 29.11.2016, відповідно до якої, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року у справі № 910/932/16 скасовано, а справу № 910/932/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Так, у вказаній постанові Вищого господарського суду України вказується на те, що судами не з'ясовано питання відносно виконання відповідачем умов п. 2.1.1 договорів відступлення права вимоги щодо переказу Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги, враховуючи, що строк виконання такого обов'язку станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі настав. Разом з тим, судами не досліджено питання щодо правових наслідків невиконання відповідачем вказаних умов договорів відступлення права вимоги.

Окрім того, Вищий господарський суд України вказує на те, що господарськими судами не надано належної правової оцінки доводам позивача з приводу того, що позовні вимоги щодо надання умовами договорів відступлення права вимоги переваг відповідачу перед іншими кредиторами, позивач вказав, що відповідач на дату укладення договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 був кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку № 2650231117427. За твердженням позивача, станом на час оплати ціни відступлення на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже, на момент оплати Фактор був кредитором Банку. Зокрема, судами не з'ясовано, чи дійсно такий договір банківського рахунку укладався, якщо так, то який рахунок було відкрито відповідачу (поточний чи інший), чи існували у відповідача інші рахунки в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та які кошти (у якому розмірі) обліковувались на рахунку (рахунках) відповідача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як на момент укладення договорів відступлення права вимоги, так і на момент запровадження у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" тимчасової адміністрації. Тобто суди не з'ясували правовий статус ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" по відношенню до ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а саме, чи є відповідач кредитором Банку у розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, Вищий господарський суд України зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи позивача, викладені у позовній заяві, про те, що відповідно до договорів відступлення права вимоги (крім договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015) Банк мав передавати Факторові копії кредитних договорів, натомість, згідно з актами приймання-передачі документації, відповідач отримав від позивача оригінали кредитних договорів.

Також Вищий господарський суд України вказує, що господарські суди не надали юридичної оцінки викладеним у позовній заяві доводам позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі документації, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, Банк передав Фактору оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014, тоді як право вимоги за зазначеним договором іпотеки не відступалося, текст договору відступлення посилання на відступлення права вимоги за договором іпотеки не містить, як і обов'язку передати такий договір Фактору. Відповідні обставини судами першої та апеляційної інстанцій не перевірялись.

Статтею 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Відтак, надаючи правову оцінку обставинам справи, а також враховуючи обов'язкові до виконання вказівки Вищого господарського суду України визначені при направлені справи на новий розгляд, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

1. Відносно виконання відповідачем умов п. 2.1.1 договорів відступлення права вимоги щодо переказу Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги, враховуючи, що строк виконання такого обов'язку станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі настав та щодо того, щодо дослідження питання щодо правових наслідків невиконання відповідачем вказаних умов договорів відступлення права вимоги.

Як зазначалося вище, за умовами п. 2.1.1 договорів, Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності відповідним Договором, в строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 630 988,04 грн. - за договором № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 15 822 971,70 грн. - за договором № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 454 741,06 грн. - за договором № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 7 509 862,80 грн. - за договором № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015, відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 448 274,17 грн. - за договором № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, до 17.11.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 233 785,91 грн. - за договором № 359-13/15Ф від 18.06.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 21 497 448,46 грн. - за договором № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 4 910 845,06 грн. - за договором № 346-10/15-Ф від 31.03.2015.

Так, як вбачається з матеріалів справи, операція з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 24-14/15-Ф здійснювалась 10.08.2015 з поточного рахунку відповідача № 2650231117427, відкритого у Банку. При цьому, станом на дату оплати ціни відступлення за договором відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф, на рахунку відповідача в Банку не обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, оскільки станом на початок 10.08.2015 вхідний залишок коштів на рахунку № 2650231117427 складав 438 407,98 грн. та водночас було здійснено операцію надходження коштів на рахунок відповідача з рахунку ОСОБА_6 № 262075010896, право вимоги до якого відступалось згідно договору № 24-14/15-Ф.

Відтак, станом на початок 10.08.2015, вхідний залишок на рахунку ОСОБА_6 становив 0,65 грн. та надходження по рахунку за цей день склали 34 937 792,00 грн. та були отримані за рахунок платежів інших фізичних осіб. Тобто оплата за вказаним договором про відступлення права вимоги було здійснено відповідачем за рахунок коштів клієнтів Банку фізичних осіб , що були його кредиторами (мали залишки на поточних або депозитних рахунках). При цьому аналогічна операція 10.08.2015 здійснювалась ОСОБА_6 з іншою Факторинговою компанією (Акцепт). Разом із тим, операції з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 28-08/15-Ф та № 172-08/15-Ф здійснювались 17.09.2015. ОСОБА_7

Водночас, надходження коштів на поточний рахунок відповідача № 2650231117427 за рахунок яких 17.09.2015. здійснено операцію з оплати були здійснені з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОР КОМФОРТ (надалі - TOB ПРОФІ-ФАКТОРИНГ , Фактор) на даний рахунок зараховувалися кошти клієнтів Банку, що були його кредиторами (мали залишки на поточних та депозитних рахунках).

2. Відносно надання належної правової оцінки доводам позивача з приводу того, що позовні вимоги щодо надання умовами договорів відступлення права вимоги переваг відповідачу перед іншими кредиторами, позивач вказав, що відповідач на дату укладення договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 був кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку № 2650231117427. За твердженням позивача, станом на час оплати ціни відступлення на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже, на момент оплати Фактор був кредитором Банку, зокрема, щодо того, що судами не з'ясовано, чи дійсно такий договір банківського рахунку укладався, якщо так, то який рахунок було відкрито відповідачу (поточний чи інший), чи існували у відповідача інші рахунки в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та які кошти (у якому розмірі) обліковувались на рахунку (рахунках) відповідача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як на момент укладення договорів відступлення права вимоги, так і на момент запровадження у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" тимчасової адміністрації. Тобто суди не з'ясували правовий статус ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" по відношенню до ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а саме, чи є відповідач кредитором Банку у розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд зазначає наступне.

Так, статтею 2 Закону України Про банки і банківську діяльність визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Кредиторам Банку, за рахунок коштів яких формувалися залишки на рахунку Відповідача для сплати компенсації за договорами відступлення права вимоги, надані переваги в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку у порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб

Відтак, проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок Відповідача, надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Водночас, відшкодування за відступлене право вимоги по договору № 28-08/15-Ф та договору № 172-08/15-Ф здійснювались 17.09.2015, тобто після віднесення AT БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ до категорії проблемних. Тобто отже існували спеціальні обмеження щодо порядку розрахунків, запроваджених Постановою Національного банку України від 08 вересня 2015 року № 588/БТ та Постановою Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ.

За таких обставин між Банком та Фактором склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку Фактор виступав по відношенню до Банку кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

При цьому, оскільки станом на дату оплати ціни відступлення за договорами № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, отже на момент оплати ціни відступлення ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" було кредитором Банку.

Водночас, проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок відповідача надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Таким чином значний розмір коштів на поточних та депозитних рахунках кредиторів обумовлював ризик незадоволення вимог цих кредиторів.

Таким чином, слід дійти висновку, що договори № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

3. Стосовно надання оцінки доводам позивача, викладені у позовній заяві, про те, що відповідно до договорів відступлення права вимоги (крім договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015) Банк мав передавати Факторові копії кредитних договорів, натомість, згідно з актами приймання-передачі документації, відповідач отримав від позивача оригінали кредитних договорів, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту підпунктів 2.2.1. договорів № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, Новий кредитор (відповідач) зобов'язаний переказати Первісному кредитору після набрання чинності Договору у встановлений Договором строк копію відповідного кредитного договору та виписку про рух коштів на відповідному рахунку.

Разом із тим, як вбачається з актів приймання-передачі документації, копії яких містяться в матеріалах справи, Банком на виконання Договорів відступлення права вимоги передано відповідачеві наступні документи:

- Кредитний договір № 24-14 від 27.01.2014, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6;

- Додаткові угоди № 1 та № 2 до Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4

- Договір іпотеки № 1043 від 30.04.2014;

- Кредитний договір № 28-08 від 15.01.2008 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7;

- Додаткові угоди № 1-14 до Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_5, НОМЕР_6

- Кредитний договір № 172-08 від 20.03.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_7,НОМЕР_8;

- Кредитний договір № 219-08 від 04.04.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_11;

- Додаткові угоди № 1-8 до Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10;

- Кредитний договір № 262-14 від 17.11.2014, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_12;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13;

- Оригінал кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро";

- Оригінал угоди № 1 до Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013;

- Оригінал договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро" з додатками № 1 та № 2;

- Угоду № 1 та № 2 до Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013;

- Інші документи кредитної справи.

- Балансові виписки по рахунках № 206263047912, 20693057912, 206933047912, 206823047912;

- Кредитний договір № 631-07 від 13.09.2007 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_10;

- Додаткові угоди № 1-18 до Кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_14, НОМЕР_15;

- Кредитний договір № 346-10 від 02.09.2010, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_10;

- Додаткові угоди № 1-9 до Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13.

4. При цьому, стосовно доводів позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі документації, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, Банк передав Фактору оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014, тоді як право вимоги за зазначеним договором іпотеки не відступалося, текст договору відступлення посилання на відступлення права вимоги за договором іпотеки не містить, як і обов'язку передати такий договір Фактору, суд зазначає, що враховуючи безпідставність передачі відповідачеві документів за вказаним вище переліком, безпідставною є також і передача договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014.

Так, як було вказано вище, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 3926/03 від 23.10.2015 щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем документів на підставі вищезазначених договорів відступлення права вимоги та відповідач вказані документи не повернув.

Відтак, оскільки договори про відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з урахуванням приписів частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, за якими недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві оригінали вказаних вище документів та були передані на підставі актів приймання-передачі документації.

Таким чином, підсумовуючи вищезазначене суд приходь до наступних висновків.

Шляхом укладення договорів відступлення прав вимоги між AT БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ та TOB ПРОФІ-ФАКТОРИНГ вплинуло на здатність Банку виконувати свої зобов'язання перед іншими кредиторами, а також сприяло зниженню платоспроможності Банку. При цьому, станом на початок 10.08.2015 та 17.09.2015, вхідний залишок на поточному рахунку відповідача був менший за суму, що підлягала сплаті, тобто достатньої суми для компенсації не було, натомість кошти надходили на рахунок Відповідача від інших клієнтів Банку, основними джерелами формування коштів, за рахунок яких було здійснено платежі за відступлене право вимоги, були залишки на поточних та депозитних рахунках клієнтів Банку, а відтак, оплата за договорами відступлення прав вимоги здійснювалась за рахунок клієнтів Банку, що були його кредиторами.

Разом із тим, Банком були відчужені права вимоги кредитної заборгованості позичальників, які обслуговували свою заборгованість та генерували грошові потоки Банку або мали забезпечення, можлива реалізація якого дала б змогу Банку збільшити ліквідну масу та задовольнити за її рахунок вимоги кредиторів в порядку черговості. За рахунок прямого чи опосередкованого фінансування TOB ПРОФІ ФАКТОРИНГ окремі кредитори змогли змінити свої майнові вимоги до Банку на вимоги до Відповідача, тобто надано окремим кредиторам переваги в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації порівняно з умовами розрахунку в черговості, визначеній Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому, відшкодування за відступлене право вимоги здійснено з порушенням вимог Постанови Національного банку України від 08 вересня 2015 року № 588/БТ, Постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ та Закону України Про банки і банківську діяльність .

Так, як було зазначено вище, згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, к зв'язку із встановлення факту нікчемності договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, обґрунтованими є вимоги позивача про застосування наслідків недійсності вказаних правочинів шляхом повернення оригіналів відповідних документів, переданих відповідачеві на виконання відповідних договорів із вказаного переліку. Разом із тим, відповідач вимогу позивача щодо їх повернення не виконав

Таким чином, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, у зв'язку із чим, вимоги позивача про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів шляхом витребування оригіналів документів за переліком, який надано позивачем є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову, апеляційної скарги та касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, ст. 26 та п. п. 1,7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 250, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. задовольнити повністю.

2. Застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а саме зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (02081, м. Київ, пр.-т Петра Григоренка, 16, нежиле приміщення 361; код ЄДРПОУ 39472970) повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; код ЄДРПОУ 20017340) отримані згідно актів прийому-передачі документи:

- Оригінал Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6;

- Оригінали додаткових угод № 1 та № 2 до Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_3, НОМЕР_4

- Оригінал Договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014;

- Оригінал Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7;

- Оригінали додаткових угод № 1-14 до Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008

року;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_5, НОМЕР_6;

- Оригінал Кредитного договору № 172-08 від 20.03.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_7, НОМЕР_8;

- Оригінал Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_11;

- Оригінали додаткових угод № 1-8 до Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008

року;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10;

- Оригінал Кредитного договору № 262-14 від 17.11.2014 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13;

- Оригінал Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро";

- Оригінал угоди № 1 до Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013 року;

- Оригінал Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013 року, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро" з додатками № 1 та № 2;

- Оригінали угод № 1 та № 2 до Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013 року;

- Інші документи кредитної справи;

- Балансові виписки по рахунках № 206263047912, 20693057912, 206933047912, 206823047912;

- Оригінал кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_10;

- Оригінали додаткових угод № 1-18 до Кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007

року;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_14, НОМЕР_15;

- Оригінал Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_10;

- Оригінали додаткових угод № 1-9 до Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010

року;

- Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (02081, м. Київ, пр.-т Петра Григоренка, 16, нежиле приміщення 361; код ЄДРПОУ 39472970) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; код ЄДРПОУ 20017340) витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1 378, 00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (02081, м. Київ, пр.-т Петра Григоренка, 16, нежиле приміщення 361; код ЄДРПОУ 39472970) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; код ЄДРПОУ 20017340) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (02081, м. Київ, пр.-т Петра Григоренка, 16, нежиле приміщення 361; код ЄДРПОУ 39472970) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54; код ЄДРПОУ 20017340) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 653, 60 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко