ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2019 р. Справа№ 910/932/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Калатай Н.Ф.
при секретарі Гуцал О.В.
за участю представників
від позивача: Кривенко С.А. - дов. № 03/744 від 03.12.2018р.
від відповідача: Ткачук Ю.В. - ордер серія КВ № 361886 від 01.02.2018р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018
у справі № 910/932/16 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні
інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного
акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"
Волощука І.Г.
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"ПРОФІ-ФАКТОРИНГ"
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" (надалі -Банк) в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (надалі - відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16, що залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 скасовано, а справу № 910/932/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 призначено справу до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції"в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. задоволено повністю.
Застосовано наслідки недійсності нікчемних правочинів, а саме зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" повернути Публічному акціонерному товариству "Банк "Національні інвестиції" отримані згідно актів прийому-передачі документи: Оригінал Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_5; Оригінали додаткових угод № 1 та № 2 до Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_4, НОМЕР_3; Оригінал Договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014; Оригінал Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6; Оригінали додаткових угод № 1-14 до Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008року; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_1,НОМЕР_2; Оригінал Кредитного договору № 172-08 від 20.03.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_5, НОМЕР_6; Оригінал Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_7; Оригінали додаткових угод № 1-8 до Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008 року; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_7, НОМЕР_8; Оригінал Кредитного договору № 262-14 від 17.11.2014 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_8; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11; Оригінал Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро"; Оригінал угоди № 1 до Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013 року; Оригінал Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013 року, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро" з додатками № 1 та № 2; Оригінали угод № 1 та № 2 до Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013 року; Інші документи кредитної справи; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15; Оригінал кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9; Оригінали додаткових угод № 1-18 до Кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007року; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_16, НОМЕР_17; Оригінал Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9; Оригінали додаткових угод № 1-9 до Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010року; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1 378, 00 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 515,80 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 1 653, 60 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/932/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" про застосування наслідків нікчемності правочинів та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ".
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), судді Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.
Оскільки апеляційна скарга подана з додержанням вимог ст. ст. 256 , 258 та 259 ГПК України , суд визнає подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 та призначено справу № 910/932/16 до розгляду на 27.02.2019.
31.01.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Між Публічним акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (за договорами - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" (за договорами - Новий кредитор) було укладено договори про відступлення права вимоги, а саме: № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015.
Згідно з п. 1.1 вказаних договорів відступлення права вимоги, Договір спрямований на врегулювання цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та умовах, визначених Договором та чинним в Україні законодавством, Первісним кредитором Новому кредитору права вимоги, належного Первісному кредитору, в результаті чого Новий кредитор стає кредитором за кредитним договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.
Відповідно до п. 4.1 зазначених договорів відступлення права вимоги Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги за договором, укладеним між Первісним кредитором та ОСОБА_5 (Боржник), а саме кредитним договором № 24-14 від 27.01.2014 з лімітом кредитування в розмірі 13 500 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 11 748 472,77 грн. - основної суми кредиту.
Пунктом 1.3 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 передбачено, що до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 748 472,77 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 748 472, 77 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, в строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 630 988,04 грн.
31.03.2015 відповідно до умов договору № 24-14/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.
Згідно з п. 1.2 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_6, а саме кредитним договором № 28-08 від 15.01.2008 з лімітом кредитування у розмірі 15 770 674,35 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення договору складає 15 770 674,35 грн. - основної суми кредиту та 212 125,35 грн. - сума несплачених процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 15 770 674,35 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 212 125,35 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 15 982 799,70 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 28-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 15 822 971,70 грн.
Як вбачається з акту приймання-передачі б/н від 31.03.2015, Первісним кредитором було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.
Згідно з п. 1.2 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_6, а саме кредитним договором № 172-08 від 20.03.2008 з лімітом кредитування у розмірі 11 454 643,78 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення цього Договору складає 11 454 643,78 грн. - основної суми кредиту та 115 801,74 грн. - сума несплачених відсотків.
Відповідно до п. 1.3 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 11 454 643,78 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 115 801,74 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 11 570 445, 52 грн. Права вимоги, що передаються за цим Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 454 741,06 грн.
Згідно з п. 1.2 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_12, а саме кредитним договором № 219-08 від 04.04.2008 з лімітом кредитування у розмірі 7 485 233,31 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 7 485 233,31 грн. - основної суми кредиту та 100 486,69 грн. - сума несплачених процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 7 485 233,31 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 100 486,69 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 7 585 720, 00 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 7 509 862,80 грн.
Актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 219-08/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.
Згідно з п. 1.2 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_8, а саме кредитним договором № 262-14 від 17.11.2014 з лімітом кредитування у розмірі 440 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 440 000,00 грн. - основної суми кредиту та 12 802,19 грн. - сума несплачених процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в 440 000,00 грн. залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту в розмірі 12 802,19 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 452 802, 19 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015, відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 448 274,17 грн.
01.04.2015 відповідно до умов договору № 262-14/15-Ф від 01.04.2015 Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі.
Згідно з п. 1.2 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро", а саме кредитним договором № 359-13 від 07.11.2013. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 295 000,00 грн. - сума кредиту та 16 714,55 грн. - сума нарахованих процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 295 000,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 16 714,55 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 233 785,91 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 17.11.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 233 785,91 грн.
Актом приймання-передачі б/н від 18.06.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.
Згідно з п. 1.2 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_9, а саме кредитним договором № 631-07 від 13.09.2007 з лімітом кредитування у розмірі 21 432 635,57 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладення Договору складає 21 432 635,57 грн. - основної суми кредиту та 291 958,83 грн. - сума несплачених процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в розмірі 21 432 635,57 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 281 958,83 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 21 714 594,40 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п. п. 1.4, 1.5 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності Договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 21 497 448, 46 грн.
Наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі б/н від 31.03.2015 підтверджується, що Первісним кредитором на виконання умов договору № 631-07/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги.
Згідно з п. 1.2 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Первісний кредитор передає Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за договором, укладеним з ОСОБА_9, а саме кредитним договором № 346-10 від 02.09.2010 з лімітом кредитування у розмірі 3 000 000,00 грн. Загальна сума заборгованості за кредитним договором на день укладання Договору складає 2 942 155,00 грн. - основної суми кредиту та 2 018 294,56 грн. - сума несплачених процентів.
Відповідно до п. 1.3 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 до Нового кредитора переходить право вимагати замість Первісного кредитора від Боржника належного та реального виконання наступної частини обов'язків: повернення грошового зобов'язання в сумі 2 942 155,00 грн. - залишок отриманого Боржником кредиту згідно з договором, укладеним між Первісним кредитором та Боржником, повернення нарахованих відсотків на суму кредиту у розмірі 2 018 294,56 грн. станом на дату підписання цього Договору.
Загальна сума відшкодування за відступлення права вимоги складає 4 960 449, 56 грн. Права вимоги, що передаються за Договором, переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання цього Договору (п.п. 1.4, 1.5 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015).
За умовами п. 2.1.1 договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності договором, у строк до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 4 910 845,06 грн.
Первісним кредитором на виконання умов договору № 346-10/15-Ф від 31.03.2015 було передано, а Новим кредитором отримано документи, що засвідчують дійсність права вимоги, про що складено акт приймання-передачі б/н від 31.03.2015.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач посилається, зокрема, на те, що за договорами відступлення права вимоги № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015 розрахунку не відбулося, таким чином, Банк уклав договори відступлення без реальних грошових надходжень, внаслідок чого безоплатно відмовився від власних майнових вимог (що зазначено у п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як ознака нікчемності правочину). Договори ж відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, за твердженням позивача з посиланням на договір банківського рахунку № НОМЕР_19, підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" , оскільки цими договорами було надано відповідачу переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку, шляхом передання окремому кредитору майна (майнових прав вимоги) Банку.
Так, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.09.2015 № 172 на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії неплатоспроможних" з 18.09.2015 у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці, уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" призначено Волощука Ігоря Григоровича.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 01.12.2015 № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.12.2015 № 214 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Національні інвестиції" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів).
Згідно наказу № 51-ос від 16.10.2015 тимчасової адміністрації "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів)", відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та протоколу від 16.10.2015 комісії з перевірки правочинів (інших договорів), визнано нікчемними, в тому числі договори відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, укладені між ПАТ "Банк "Національні інвестиції" та ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ". У зв'язку із чим позивачем було адресовано відповідачеві повідомлення № 3926/03 від 23.10.2015 про нікчемність правочинів, копія якого міститься в матеріалах справи.
Згідно з частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" ; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, встановлено ряд критеріїв, за наявності яких правочин є нікчемним - умови правочину передбачають платіж чи передачу іншого майна, метою є надання окремим кредиторам переваг (пільг), вказані переваги (пільги) прямо не встановлені для кредитора законом чи внутрішніми документами банку.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 3926/03 від 23.10.2015 щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем документів на підставі вищезазначених договорів відступлення права вимоги.
Відповідно до ч. 2 статті 215 Цивільного кодексу України , недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. До таких правочинів застосовуються наслідки, передбачені статтею 216 Цивільного кодексу України .
Згідно із ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 у справі № 910/932/16 скасовано, а справу № 910/932/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У вказаній постанові суду касаційної інстанції зазначено, що судами попередніх інстанцій, а саме:
- не з'ясовано питання відносно виконання відповідачем умов п. 2.1.1 договорів відступлення права вимоги щодо переказу Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги, враховуючи, що строк виконання такого обов'язку станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі настав. Разом з тим, судами не досліджено питання щодо правових наслідків невиконання відповідачем вказаних умов договорів відступлення права вимоги.
- не надано належної правової оцінки доводам позивача з приводу того, що позовні вимоги щодо надання умовами договорів відступлення права вимоги переваг відповідачу перед іншими кредиторами, позивач вказав, що відповідач на дату укладення договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 був кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку № НОМЕР_19. За твердженням позивача, станом на час оплати ціни відступлення на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже, на момент оплати Фактор був кредитором Банку. Зокрема, судами не з'ясовано, чи дійсно такий договір банківського рахунку укладався, якщо так, то який рахунок було відкрито відповідачу (поточний чи інший), чи існували у відповідача інші рахунки в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та які кошти (у якому розмірі) обліковувались на рахунку (рахунках) відповідача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як на момент укладення договорів відступлення права вимоги, так і на момент запровадження у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" тимчасової адміністрації. Тобто суди не з'ясували правовий статус ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" по відношенню до ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а саме, чи є відповідач кредитором Банку у розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
- залишено поза увагою доводи позивача, викладені у позовній заяві, про те, що відповідно до договорів відступлення права вимоги (крім договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015) Банк мав передавати Факторові копії кредитних договорів, натомість, згідно з актами приймання-передачі документації, відповідач отримав від позивача оригінали кредитних договорів.
- не надано юридичної оцінки викладеним у позовній заяві доводам позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі документації, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, Банк передав Фактору оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014, тоді як право вимоги за зазначеним договором іпотеки не відступалося, текст договору відступлення посилання на відступлення права вимоги за договором іпотеки не містить, як і обов'язку передати такий договір Фактору. Відповідні обставини судами першої та апеляційної інстанцій не перевірялись.
Відповідно до ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Відносно виконання відповідачем умов п. 2.1.1 договорів відступлення права вимоги щодо переказу Первісному кредитору відшкодування за відступлення права вимоги, враховуючи, що строк виконання такого обов'язку станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі настав та щодо того, щодо дослідження питання щодо правових наслідків невиконання відповідачем вказаних умов договорів відступлення права вимоги.
За умовами п. 2.1.1 договорів, Новий кредитор зобов'язаний переказати Первісному кредитору, після набрання чинності відповідним Договором, в строк до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 630 988,04 грн. - за договором № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 15 822 971,70 грн. - за договором № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, до 30.09.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 11 454 741,06 грн. - за договором № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 7 509 862,80 грн. - за договором № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015, відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 448 274,17 грн. - за договором № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, до 17.11.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 233 785,91 грн. - за договором № 359-13/15Ф від 18.06.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 21 497 448,46 грн. - за договором № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, до 19.12.2015 відшкодування за відступлення права вимоги в сумі 4 910 845,06 грн. - за договором № 346-10/15-Ф від 31.03.2015.
Операція з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 24-14/15-Ф здійснювалась 10.08.2015 з поточного рахунку відповідача № НОМЕР_19, відкритого у Банку. При цьому, станом на дату оплати ціни відступлення за договором відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф, на рахунку відповідача в Банку не обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, оскільки станом на початок 10.08.2015 вхідний залишок коштів на рахунку № НОМЕР_19 складав 438 407,98 грн. та водночас було здійснено операцію надходження коштів на рахунок відповідача з рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_18, право вимоги до якого відступалось згідно договору № 24-14/15-Ф.
Відтак, станом на початок 10.08.2015, вхідний залишок на рахунку ОСОБА_5 становив 0,65 грн. та надходження по рахунку за цей день склали 34 937 792,00 грн. та були отримані за рахунок платежів інших фізичних осіб. Тобто оплата за вказаним договором про відступлення права вимоги було здійснено відповідачем за рахунок коштів клієнтів Банку фізичних осіб , що були його кредиторами (мали залишки на поточних або депозитних рахунках). При цьому аналогічна операція 10.08.2015 здійснювалась ОСОБА_5 з іншою Факторинговою компанією (Акцепт). Разом із тим, операції з перерахунку коштів за відступлення права вимоги по договору № 28-08/15-Ф та № 172-08/15-Ф здійснювались 17.09.2015. ОСОБА_6
Одночасно, надходження коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_19 за рахунок яких 17.09.2015. здійснено операцію з оплати були здійснені з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ФАКТОР КОМФОРТ (надалі - TOB ПРОФІ-ФАКТОРИНГ , Фактор) на даний рахунок зараховувалися кошти клієнтів Банку, що були його кредиторами (мали залишки на поточних та депозитних рахунках).
Відносно надання належної правової оцінки доводам позивача з приводу того, що позовні вимоги щодо надання умовами договорів відступлення права вимоги переваг відповідачу перед іншими кредиторами, позивач вказав, що відповідач на дату укладення договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 був кредитором Банку за відповідним договором банківського рахунку № НОМЕР_19. За твердженням позивача, станом на час оплати ціни відступлення на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, а отже, на момент оплати Фактор був кредитором Банку, зокрема, щодо того, що судами не з'ясовано, чи дійсно такий договір банківського рахунку укладався, якщо так, то який рахунок було відкрито відповідачу (поточний чи інший), чи існували у відповідача інші рахунки в ПАТ "Банк "Національні інвестиції", та які кошти (у якому розмірі) обліковувались на рахунку (рахунках) відповідача у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" як на момент укладення договорів відступлення права вимоги, так і на момент запровадження у ПАТ "Банк "Національні інвестиції" тимчасової адміністрації. Тобто суди не з'ясували правовий статус ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" по відношенню до ПАТ "Банк "Національні інвестиції", а саме, чи є відповідач кредитором Банку у розумінні Законів України "Про банки і банківську діяльність" та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", слід зазначити наступне.
Статтею 2 Закону України Про банки і банківську діяльність визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Кредиторам Банку, за рахунок коштів яких формувалися залишки на рахунку Відповідача для сплати компенсації за договорами відступлення права вимоги, надані переваги в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку у порядку черговості, визначеної ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб
Відтак, проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок Відповідача, надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Водночас, відшкодування за відступлене право вимоги по договору № 28-08/15-Ф та договору № 172-08/15-Ф здійснювались 17.09.2015, тобто після віднесення AT БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ до категорії проблемних. Тобто отже існували спеціальні обмеження щодо порядку розрахунків, запроваджених Постановою Національного банку України від 08 вересня 2015 року № 588/БТ та Постановою Національного банку України від 15 вересня 2015 року № 607/БТ.
Отже, між Банком та Фактором склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку Фактор виступав по відношенню до Банку кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
При цьому, оскільки станом на дату оплати ціни відступлення за договорами № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, на рахунку Фактора в Банку обліковувались кошти, достатні для здійснення оплати, отже на момент оплати ціни відступлення ТОВ "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" було кредитором Банку.
Водночас, проведенням штучних банківських транзакцій щодо зарахування коштів на рахунок відповідача надано окремим кредиторам переваги (пільги), прямо не встановлені для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Таким чином значний розмір коштів на поточних та депозитних рахунках кредиторів обумовлював ризик незадоволення вимог цих кредиторів.
Таким чином, договори № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Щодо надання оцінки доводам позивача, викладені у позовній заяві, про те, що відповідно до договорів відступлення права вимоги (крім договору № 359-13/15Ф від 18.06.2015) Банк мав передавати Факторові копії кредитних договорів, натомість, згідно з актами приймання-передачі документації, відповідач отримав від позивача оригінали кредитних договорів, слід зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту підпунктів 2.2.1. договорів № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, Новий кредитор (відповідач) зобов'язаний переказати Первісному кредитору після набрання чинності Договору у встановлений Договором строк копію відповідного кредитного договору та виписку про рух коштів на відповідному рахунку.
З актів приймання-передачі документації, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що Банком на виконання Договорів відступлення права вимоги передано відповідачеві наступні документи: Кредитний договір № 24-14 від 27.01.2014, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_5; Додаткові угоди № 1 та № 2 до Кредитного договору № 24-14 від 27.01.2014; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_4, НОМЕР_3; Договір іпотеки № 1043 від 30.04.2014; Кредитний договір № 28-08 від 15.01.2008 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6; Додаткові угоди № 1-14 до Кредитного договору № 28-08 від 15.01.2008; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_1, НОМЕР_2; Кредитний договір № 172-08 від 20.03.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_6; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_5, НОМЕР_6; Кредитний договір № 219-08 від 04.04.2008, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_15; Додаткові угоди № 1-8 до Кредитного договору № 219-08 від 04.04.2008; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_7, НОМЕР_8; Кредитний договір № 262-14 від 17.11.2014, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Миздою володимиром ОСОБА_13; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11; Оригінал кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро"; Оригінал угоди № 1 до Кредитного договору № 359-13 від 07.11.2013; Оригінал договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профелектро" з додатками № 1 та № 2; Угоду № 1 та № 2 до Договору застави товарів в обігу № 359-13 від 07.11.2013; Інші документи кредитної справи. Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15; Кредитний договір № 631-07 від 13.09.2007 року, укладеного між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9; Додаткові угоди № 1-18 до Кредитного договору № 631-07 від 13.09.2007; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_16, НОМЕР_17; Кредитний договір № 346-10 від 02.09.2010, укладений між АТ "Банк "Національні інвестиції" та ОСОБА_9; Додаткові угоди № 1-9 до Кредитного договору № 346-10 від 02.09.2010; Балансові виписки по рахунках № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11.
Щодо доводів позивача про те, що відповідно до акта приймання-передачі документації, що є додатком № 1 до договору відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, Банк передав Фактору оригінал договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014, тоді як право вимоги за зазначеним договором іпотеки не відступалося, текст договору відступлення посилання на відступлення права вимоги за договором іпотеки не містить, як і обов'язку передати такий договір Фактору, суд зазначає, що враховуючи безпідставність передачі відповідачеві документів за вказаним вище переліком, безпідставною є також і передача договору іпотеки № 1043 від 30.04.2014.
Позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення за вих. № 3926/03 від 23.10.2015 щодо нікчемності правочинів з вимогою про повернення отриманих відповідачем документів на підставі вищезазначених договорів відступлення права вимоги та відповідач вказані документи не повернув.
Відтак, оскільки договори про відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015 підпадають під критерії нікчемності, визначені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , з урахуванням приписів частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, за якими недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві оригінали вказаних вище документів та були передані на підставі актів приймання-передачі документації.
Шляхом укладення договорів відступлення прав вимоги між AT БАНК НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ та TOB ПРОФІ-ФАКТОРИНГ вплинуло на здатність Банку виконувати свої зобов'язання перед іншими кредиторами, а також сприяло зниженню платоспроможності Банку. При цьому, станом на початок 10.08.2015 та 17.09.2015, вхідний залишок на поточному рахунку відповідача був менший за суму, що підлягала сплаті, тобто достатньої суми для компенсації не було, натомість кошти надходили на рахунок відповідача від інших клієнтів Банку, основними джерелами формування коштів, за рахунок яких було здійснено платежі за відступлене право вимоги, були залишки на поточних та депозитних рахунках клієнтів Банку, а відтак, оплата за договорами відступлення прав вимоги здійснювалась за рахунок клієнтів Банку, що були його кредиторами.
Разом із тим, Банком були відчужені права вимоги кредитної заборгованості позичальників, які обслуговували свою заборгованість та генерували грошові потоки Банку або мали забезпечення, можлива реалізація якого дала б змогу Банку збільшити ліквідну масу та задовольнити за її рахунок вимоги кредиторів в порядку черговості. За рахунок прямого чи опосередкованого фінансування TOB ПРОФІ ФАКТОРИНГ окремі кредитори змогли змінити свої майнові вимоги до Банку на вимоги до Відповідача, тобто надано окремим кредиторам переваги в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації порівняно з умовами розрахунку в черговості, визначеній Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .
Відшкодування за відступлене право вимоги здійснено з порушенням вимог Постанови Національного банку України від 08 вересня 2015 року № 588/БТ, Постанови Національного банку України від 15 вересня 2015 року №607/БТ та Закону України Про банки і банківську діяльність .
Згідно з ч. 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про встановлення факту нікчемності договорів відступлення права вимоги № 24-14/15-Ф від 31.03.2015, № 28-08/15-Ф від 31.03.2015, № 172-08/15-Ф від 31.03.2015, № 219-08/15-Ф від 31.03.2015, № 262-14/15-Ф від 01.04.2015, № 359-13/15Ф від 18.06.2015, № 631-07/15-Ф від 31.03.2015, № 346-10/15-Ф від 31.03.2015, а тому вимога позивача про застосування наслідків недійсності вказаних правочинів шляхом повернення оригіналів відповідних документів, переданих відповідачеві на виконання відповідних договорів із вказаного переліку є обґрунтованою.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/932/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ-ФАКТОРИНГ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2018 у справі № 910/932/16 - без змін .
2. Матеріали справи № 910/932/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
Н.Ф. Калатай
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2019 |
Оприлюднено | 15.03.2019 |
Номер документу | 80459462 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні