Рішення

від 15.11.2018 по справі 826/480/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 листопада 2018 року № 826/480/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників:

- від позивача - Степанов А.В.;

- від відповідача - Малогіна А.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №2592615147 від 27 жовтня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №2602615174 від 27 жовтня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №2582615147 від 27 жовтня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №2612615147 від 27 жовтня 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2018 року, відкрито провадження у справі №826/480/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Розпорядженням керівника апарату суду від 04 червня 2018 року №939, у зв'язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №826/480/18, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року суддею Шейко Т.І. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В якості підстав позову позивач посилається на те, що висновки в акті перевірки №148/26-15-14-07-01/34000176 від 03 жовтня 2017 року, на підставі якого видані податкові повідомлення-рішення форми В4 №2592615147 від 27 жовтня 2017 року, форми Р №2602615147 від 27 жовтня 2017 року, форми Р №2582615147 від 27 жовтня 2017 року, форми П №2612615147 від 27 жовтня 2017 року, не відповідають чинному законодавству України, а винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено відсутність у контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання (постачальника) трудових ресурсів, виробничого обладнання, устаткування, транспортних засобів, складських приміщень та інше, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності та те, що господарські взаємовідносини носять характер фіктивності , створенні без мети настання правових наслідків.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві, у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Підпалого В.В. від 10 травня 2017 року у справі №757/25451/17-к, винесеної за клопотанням прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Вакарова Д.В., в межах матеріалів кримінального провадження від 07 травня 2014 року №42014000000000375, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест , з питань дотримання податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання , на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів за період з 16 січня 2006 року по 10 травня 2017 року.

За результатами проведеної перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві складено акт №148/26-15-14-07-01-10/34000176, у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пунктів 44.1 та 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 2923070,00 грн.;

- пунктів 44.1 та 44.2 статті 44, підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 652347,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 2782608,00 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в період, що перевірявся, на загальну суму 595623,00 грн.

Не погоджуючись з результатами перевірки, позивач, після отримання Акту перевірки, написав та подав 12 жовтня 2017 року на адресу відповідача заперечення (вих. №1210 від 12 жовтня 2017 року), в яких виявив бажання приймати участь у розгляді заперечень.

У приміщенні Державної фіскальної служби 23 жовтня 2017 року розглянуто заперечення, за участю директора та головного бухгалтера позивача; до заперечень позивачем додатково надано пояснення та копії документів, що підтверджують взаємовідносини позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання , проте, на думку позивача, відповідачем не прийнято до уваги та не надано обґрунтованої оцінки наданим документам і акт перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

У зв'язку із залишенням акту перевірки без змін, відповідачем, на підставі даного акту перевірки, прийнято 4 податкових повідомлення рішення:

- №2592615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2602615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2582615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2612615147 від 27 жовтня 2017 року.

Позивач звернувся 08 листопада 2017 року із скаргою до Державної фіскальної служби України із вимогою про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень. Строк розгляду скарги Державною фіскальною службою України продовжено, проте, за результатами розгляду скарги було прийнято рішення залишити без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, а скаргу - без задоволення.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті. 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання (код 40548162).

Так, 18 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання (Постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №18-08.2016-СІ.1.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Агроспоживання в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі статуту, продав (поставив), а Товариство з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест , в особі директора ОСОБА_6, що дії на підставі статуту, прийняв та оплатив пшеницю українського походження, врожаю 2016 року, у кількості 8051,198 тон (5081198 кілограм) на загальну суму 20269386,90 грн. з ПДВ.

Поставка товару фактично здійснювалась у період з 19 серпня 2016 року по 31 серпня 2018 року на умовах СРТ: Товариством з обмеженою відповідальністю Укртрансагро , далі зерновий склад за адресою: м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2 (Інкотермс 2010).

Транспортування товару до терміналу УТА Логістик , на зернові склади, розташовані за адресою: Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансагро , м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 2, Товариство з обмеженою відповідальністю Агроспоживання здійснювало за свій рахунок згідно умов договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю УТА Логістик укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування від 30 червня 2016 року №30-2/06-16 (надалі - договір №30-2/06-16).

Відповідно до умов вищезазначеного договору №30-2/06-16, вантаж, що належить Замовнику, може на розсуд Виконавця накопичуватися з вантажем, що належить іншим особам знеособлено за культурами і класами.

Згідно умов договору №30-2/06-16 Товариством з обмеженою відповідальністю УТА Логістик здійснюється ведення оперативного обліку вантажу, контроль кількості та якості вантажу, що прийнятий, зберігається та відвантажений, та кожну добу налається ця інформація Замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест у вигляді оборотної відомості.

В підтвердження здійснення операцій за договором №30-2/06-16, позивачем надані документи, що підтверджують приймання вантажу на зернових складах а саме: товарно-транспортні накладні та складські квитанції на зерно, встановленого зразка.

Зазначеними документами підтверджується, що в період з 19 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року зерновий склад Товариства з обмеженою відповідальністю Укртрансагро прийняв на зберігання від Товариства з обмеженою відповідальністю УТА Логістик для Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест пшеницею українського походження, врожаю 2016 року у кількості 7234538 кг, в тому числі вантажовідправника Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання - 5081198 кг.

На виконання договору поставки від 18 серпня 2016 року №18-08.2016-СІ видані документально оформлені видаткові накладні на загальну суму 20269386,90 грн.

Розрахунки по договору поставки від 18 серпня 2016 року №18-08.2016-СІ проводились у безготівковій формі. В оплату за отримані товари Товариством з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест перераховано грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання на загальну суму 20269386,90 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень долученими до матеріалів справи. Більше того, в акті перевірки факт проведення взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання у повному обсязі не заперечується.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест та Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання по ланцюгу, та неможливість виконання операцій, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично, Товариством з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест проведено господарські операції з контрагентами шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.

В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агроспоживання взято на податковий облік в органи державної фіскальної служби 08 червня 2016 року у Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Згідно зі звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів штатна чисельність склала 10 осіб. Інформація щодо наявності основних засобів до контролюючих органів не надано. Остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року.

Разом із цим у ході аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агроспоживання у серпні 2016 року придбавало пшеницю 3,5,6 класів (у кількості 5081,198 т.) у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Торо (код 38888463), яку в подальшому реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест .

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Торо взято на податковий облік в органи державної фіскальної служби з 12 вересня 2013 року у Мар'їнській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. Основний від діяльності - розведення свійської птиці.

Згідно із звітом про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів штатна чисельність склала 11 осіб. Інформація щодо наявності основних засобів до контролюючих органів не надана. Остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року.

Суд не погоджується з доводами контролюючого органу з огляду на таке.

Як встановлено судом, вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, предметом укладеного договору між позивачем та контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання є поставка товару, а саме пшениці українського походження відповідних класів.

З акту перевірки вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання відповідно до ЄРПН протягом фінансово-господарської діяльності документально оформлено придбання, зокрема, пшениці 3,5,6 класів у кількості 5081,198 тон у Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Торо .

Зазначені факти не можуть слугувати підставою для сумніву щодо фактичного здійснення господарських операцій з позивачем згідно вищевказаного договору з підстав відсутності достатньої кількості штатних одиниць та відсутності реального джерела походження товару, оскільки, перш за все, реальність господарських операцій щодо таких товарів не є предметом даного спору, крім того контролюючим органом не зазначено, яка чисельність штатних одиниць необхідна для провадження даного виду господарської діяльності.

Водночас, контролюючим органом не заперечується факт реалізації позивачем, придбаної у Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання пшениці, а саме:

- реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія Хлібінвест пшениці 5,6 класів - 3291,67 грн. за 1 тону;

- реалізовано ПАТ ДТЕК Павлоградвугілля пшениці 3 класу - 3416,67 грн. за 1 тону та пшениці 5,6 класу - 3291,67 за 1 тону.

Стосовно неподання звітності до податкового органу за певний період контрагентом позивача, отримання податковим органом інформації, яка не відповідає податковій звітності контрагентів позивача, слід звернути увагу на те, що позивач не вправі відповідати за дії своїх контрагентів. Тим більше, дії інших платників податків по ланцюгу контрагентів, з якими, в свою чергу, мали відносини контрагенти позивача, не можуть впливати на права та обов'язки позивача у даній справі - Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест .

Недоліки у складанні товарно-транспортних накладних та порушення кримінальної справи щодо контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю Агроспоживання не може слугувати беззаперечною підставою нереальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Агроспоживання , а тим більше покладання на позивача негативних санкцій при дотриманні останнім всіх передбачених чинним законодавством дій.

Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі Булвес проти Болгарії зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.

Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями:

- №2592615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2602615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2582615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2612615147 від 27 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві:

- №2592615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2602615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2582615147 від 27 жовтня 2017 року;

- №2612615147 від 27 жовтня 2017 року.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сангрейн Інвест (код ЄДРПОУ 34000176, 69001, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Перемоги, будинок 40, кімната 14) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 125701,01 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.

Повний текст рішення складено 30 листопада 2018 року.