Рішення

від 20.11.2018 по справі 911/1624/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1624/18

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Цукурова Ю.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

01001, м. Київ, Шевченівський р-н, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Богдан

07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 14, код ЄДРПОУ 37423240

про визнання недійсним пункту договору та стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Фомін О.Д. (довіреність №062/15/1/03-06 від 02.01.2018);

відповідача - Шумський О.І. (довіреність від 07.09.2018);

обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 1675/18 від 25.07.2018) Комунального підприємства "Київжитлоспецексаплуатація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" свідоцтва платника податку на додану вартість при укладенні договору підряду № 17/Б-СЗБ-П від 31.10.2017 з Комунальним підприємством "Київжитлоспецексаплуатація", у зв'язку з чим, заявлено про виключення з ціни договору суми вказаного податку та стягнення цієї суми, що вже сплачена відповідачу позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/1624/18 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15321/18 від 07.08.2018) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 30.07.2018 у справі №911/1624/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2018 прийнято позовну заяву Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 18563/18 від 10.09.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18741/18 від 11.09.2018) відповідно до якого позов заперечений повністю тим, що ціну договору сторонами погоджено добровільно, договір укладено та на момент розгляду справи - виконано, зауважень позивача при прийнятті робіт за договором не було, відповідно до частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено неприпустимість зміни ціни договору після його виконання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.09.2018 вікладено підготовче засідання у справі на 09.10.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19554/18 від 21.09.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 23.10.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 30156/18 від 16.10.2018).

У судовому засіданні 23.10.2018 оголошено перерву до 06.11.2018.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення (вх. № 31459/18 від 05.11.2018).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.11.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.11.2018.

У судове засідання 20.11.2018 з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та представник відповідача, який заперечив позов повністю.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.11.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" свідоцтва платника податку на додану вартість при укладенні договору підряду № 17/Б-СЗБ-П від 31.10.2017 з Комунальним підприємством "Київжитлоспецексаплуатація", в наслідок чого, позивача введено в оману при наданні документації для участі в публічних закупівлях, у зв'язку з чим позивач заявляє про повернення йому зайво сплачених відповідачу коштів у розмірі ПДВ та про визнання недійсним укладений з відповідачем договір в частині виключення з ціни підрядних робіт, належних до оплати позивачем, суму нарахованого ПДВ.

Аргументи Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

1. Між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексаплуатація" (далі-позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" (далі-відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 17/Б-С3Б-П від 31.10.2017 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна договору становить 147600,99 грн., крім того ПДВ 20%-29520,20 грн., всього 147600,99 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2017 до Договору, внесено зміни до пункту 3.1 Договору та викладено в наступній редакції: ціна договору становить 147600,99 грн., крім того, ПДВ-20% - 29520,20 грн., всього 171121,19 грн.

Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 та акта приймання виконаних робіт за формою КБ-2в з відомістю ресурсів, підписаними уповноваженими представниками сторін і акта витрат на проведення експертизи кошторисної документації.

Відповідно до пункту 4.3. Договору замовник сплачує вартість прийнятих від підрядника робіт на підставі довідки про вартість виконаних робіт за формою, не пізніше 30 банківських днів після надходження коштів на вказані цілі на реєстраційних рахунок замовника.

Згідно з пунктом 6.1.3 Договору замовник має право ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору.

2. На виконання умов Договору, позивачем сплачено грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2331 від 27.12.2017 у розмірі 1917,60 грн., з призначенням платежу: згідно акту № 1/С3Б від 26.12.2017, № 2332 від 27.12.2017 у розмірі 107472,80 грн., з призначенням платежу: згідно акту № 1/С3Б від 26.12.2017, № 845 від 22.11.2017 у розмірі 67730,79 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку № 10 від 17.11.2017, всього на суму 171121,19 грн.

Сума податку на додану вартість відповідно до протоколу погодження договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договором становить 29520,00 грн.

Станом на момент проведення публічних закупівель, 23.10.2017, відповідачем разом з проектною документацією додане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200078437.

Під час реєстрації податкових накладних та проведення розрахункових операцій встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за рішенням контролюючого органу від 26.07.2017.

Тобто, станом на момент укладення договору підряду, позивача було введено в оману в частині наявності у відповідача спірного свідоцтва.

Таким чином, перерахована на поточний рахунок відповідача сума податку на додану вартість у розмірі 29520,20 грн. підлягає поверненню позивачу.

31.05.2018 на адресу відповідача направлено лист вх. № 062/15/103-2689 з вимогою повернення заяво сплаченого податку на додану вартість у розмірі 29520,20 грн. у зв'язку з відсутністю свідоцтва платника податку, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Жодної відповіді на вказану вимогу не надано, грошові кошти не повернуті.

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Богдан

Сторонами під час укладення договору підряду на основі вільного волевиявлення погоджено умови щодо його ціни. Позивач будучи обізнаним з положеннями чинного законодавства щодо порядку оподаткування операцій та маючи можливість перевірити інформацію стосовно реєстрації платника податків на додану вартість, під час погодження умов цього договору міг вжити заходів щодо виключення із вартості наданих послуг суму податку на додану вартість, що ним здійснено не було.

Всі істотні умови договору підряду були погоджені сторонами в момент його укладення та підписання, жодних претензій відносно ціни договору від позивача не надходило, позивачем підписані акти приймання - передачі виконаних робіт, тобто, позивач у повному обсязі погодився з умовами договору підряду, в тому числі і в частині ціни договору.

Враховуючи наведене, у позивача відсутні підстави для стягнення 29520,20 грн.

Частиною 3 статті 632 Цивільного кодексу України встановлено недопустимість зміни ціни договору після його виконання.

Норми права, що підлягають застосуванню

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексаплуатація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Богдан" укладено договір підряду № 17/Б-С3Б-П від 31.10.2017 (далі-Договір).

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна договору становить 147600,99 грн., крім того ПДВ 20%-29520,20 грн., всього 147600,99 грн.

Додатковою угодою № 2 від 28.12.2017 до Договору внесено зміни до пункту 3.1 Договору та викладено в наступній редакції: ціна договору становить 147600,99 грн., крім того, ПДВ-20% - 29520,20 грн., всього 171121,19 грн.

Згідно з наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, підсумкових відомостей ресурсів та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3 відповідач виконав на об'єкті - проспект Соборності, 3Б, Дніпровський район, передбачені договором роботи по капітальному ремонту, на суму 171121,19 грн.

На виконання умов Договору, позивачем сплачено грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2331 від 27.12.2017 у розмірі 1917,60 грн. з призначенням платежу: згідно акту № 1/С3Б від 26.12.2017, № 2332 від 27.12.2017 у розмірі 107472,80 грн., з призначенням платежу згідно акту № 1/С3Б від 26.12.2017, № 845 від 22.11.2017 у розмірі 67730,79 грн. з призначенням платежу: згідно рахунку № 10 від 17.11.2017, всього на суму 171121,19 грн.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що сторонами повністю виконані взяті на себе зобов'язання за спірним договором.

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем до вартості вищезазначених робіт неправомірно було включено витрати по сплаті податку на додану вартість, у зв'язку з відсутністю у нього свідоцтва платника податку, що свідчить, зокрема, про наявність підстав для визнання недійсним правочину в частині включення до вартості робіт суми ПДВ на підставі статті 230 Цивільного кодексу України (правочин укладений під впливом обману).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.07.2017 за самостійним рішенням контролюючого органу, відповідачу анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку та 11.01.2018 видано нове.

Обман позивач визначає у неповідомленні стороні правочину (замовнику) про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 26.07.2017 за самостійним рішенням контролюючого органу, тобто, на думку позивача, обман має місце, оскільки відповідач замовчував наявність цих обставин.

Однак, позивачем не доведено, як включення у вартість робіт витрат на сплату податку на додану вартість (тобто, фактично визначення ціни в більшому розмірі) вплинуло на волю позивача щодо укладення такого правочину і в чому полягав протиправний умисел відповідача, враховучи те, що сторонами не заперечено факт виконання робіт по спірному об'єкту у повному обсязі, що підтверджується підписаними з обох боків уповноваженими представниками сторін актів приймання передачі - виконаних робіт.

Крім того, спірні правовідносини регулюються відповідно до порядку та правил визначення вартості будівництва при складанні інвесторської кошторисної документації, формуванні договірної ціни та проведенні розрахунків врегульовані наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 5 липня 2013 року № 293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013".

Відповідно до пунктів 5.8.16, 5.8.17 Наказу, до зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва у складі інвесторської кошторисної документації після підсумку глав 1-12 включаються податки, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.

Розмір цих витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством (пункт 6.1.5.6 Наказу).

Таким чином, на стадії складання зведеного кошторисного розрахунку проектант передбачає в ньому витрати виконавця робіт на оподаткування, виходячи із загальних їх розмірів і ставок, тобто таких, що діють для основної маси платників податків.

При цьому, у складі зведеного кошторису інвесторської кошторисної документації обов'язково враховується податок на додану вартість за ставкою 20%.

Кошторисна частина такої документації після проведення її державної експертизи фактично є для замовника будівництва орієнтиром при формуванні очікуваної вартості закупівлі будівельних робіт (послуг). З цієї точки зору, перевищення вказаної вартості внаслідок розширення переліку встановлених складових витрат, застосування інших розцінок, коефіцієнтів, норм витрат, тощо, без збільшення складу та обсягів запланованих робіт або погіршення їх якості і є, за своїм змістом, завищенням вартості робіт.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частинами 2, 3, 5 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Тобто, враховуючи те, що сторонами під час укладення спірного договору погоджено всі його істотні умови, а саме: ціну договору, включаючи податок на додану вартість, яка сторонами не зменшувалась, відповідач як підрядник виконав покладені на нього договором зобов'язання, а позивач як замовник, прийняв виконані відповідачем як підрядником роботи з капітального ремонту житлового фонду, капітального ремонту покрівлі житлового будинку за адресою: просп. Соборності, 3-Б у Дніпровському районі м. Києва, без зауважень щодо їх якості та кількості, розрахувався за них у повному обсязі, за визначеною в договорі та проектно - кошторисній документації ціною, що підтверджується наявним у матеріалах справи документами, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для визнання недійсним пункту договору в частині його ціни, після повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2018 у справі № 918/769/17.

Відносно аргументів позивача про стягнення податку на додану вартість на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з частиною 1 статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Кошти, які позивач заявляє до стягнення у вигляді податку на додану вартість у розмірі 29520,20 грн., отримані відповідачем за умовами Договору, який сторонами виконаний у повному обсязі, відтак, такі кошти набуто за наявності правової підстави.

При цьому, кошти перераховані саме на виконання зобов'язань за Договором, отже, такі кошти не можуть бути витребувані відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення. Правовідносини сторін у цьому разі регулюються нормами зобов'язального права, а договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах: № 922/1136/13 від 14.10.2014 (3-129гс14), № 910/1620/13 від 02.09.2014 (3-64гс14), № 13/096-12 від 17.06.2014 (3-30гс14), № 5006/18/13/2012 від 22.01.2013 (3-69гс14).

Судовий збір за подання позовної заяви, в порядку пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову (вх. № 1675/18 від 25.07.2018) Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація ( 01001, м. Київ, Шевченівський р-н, вул. Володимирська, буд. 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Богдан ( 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 14, код ЄДРПОУ 37423240) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.11.2018.

Суддя С.О. Саванчук