УХВАЛА
30 листопада 2018 року
Київ
справа № 816/1310/16
провадження № К/9901/52721/18
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Гімона М. М., Гриціва М. І., Данилевич Н. А., Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,
розглядаючи у порядку письмового провадження справу
за позовом Приватного підприємства Альфа Трейд до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, постановлену у складі колегії суддів Григорова А. М. (доповідач), Подобайло З. Г., Тацій Л. В.,
УСТАНОВИВ:
1. У серпні 2016 року Приватне підприємство Альфа Трейд (далі також позивач, ПП Альфа Трейд ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі також відповідач, ДПІ) з вимогою про скасування рішення ДПІ від 20 травня 2016 року № 0031901303, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2185,12 гривень та нараховано пеню в сумі 843,71 гривень за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
2. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 11 травня 2017 року позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення ДПІ про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 20 травня 2016 року № 0031901303 у частині нарахування ПП Альфа Трейд фінансових санкцій на суму 1408,48 гривень, у тому числі: штрафу у розмірі 622,97 гривень та пені у розмірі 785,51 гривень.
3. ДПІ оскаржила вказану постанову в апеляційному порядку.
4. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 8 червня 2017 року залишив без руху апеляційну скаргу ДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року як таку, що не відповідає вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, у частині необхідності надання документу про сплату судового збору; ухвалою від 26 червня 2017 року повернув указану апеляційну скаргу з підстав не усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги.
5. У грудні 2017 року ДПІ вдруге подала апеляційну скаргу на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року, додавши до неї заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
6. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 січня 2018 року залишив без руху апеляційну скаргу ДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року та надав апелянтові строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Скаргу залишено без руху з підстави, передбаченої частиною третьою статті 298 КАС України, у зв'язку з пропуском апелянтом строку на апеляційне оскарження , із констатуванням відсутності підстав для визнання поважними причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження, наведених у заяві про його поновлення.
7. У зв'язку з невиконанням вимог наведеної ухвали від 18 січня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України ухвалою від 28 лютого 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року.
8. У травні 2018 року відповідач утретє звернувся з апеляційною скаргою на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року.
9. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року на підставі пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, а саме на підставі наявності ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї самої особи на це саме судове рішення.
10. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, ДПІ подала касаційну скаргу.
11. Верховний Суд ухвалою від 27 липня 2018 року:
11.1. відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року;
11.2. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року.
12. Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 серпня 2018 року передав зазначену справу на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - об'єднана палата) на підставі частини другої статті 346 КАС України.
13. Постановляючи вказану ухвалу, колегія суддів дійшла висновку про те, що відмова у відкритті апеляційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, не позбавляє учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, права оскаржити в апеляційному порядку судові рішення, додавши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Виняток з цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений в частині 2 статті 299 КАС України.
14. При цьому колегія суддів установила наявність в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) від 17 липня 2018 року у справі № 201/1300/18 (провадження № К/9901/56010/18), від 30 травня 2018 року у справі № 804/3525/16 (провадження № К/9901/51828/18), від 25 травня 2018 року у справі № 804/2916/17 (провадження № К/9901/50799/18), постановлених колегіями суддів судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, висновку про правильність застосування апеляційними судами пункту 3 частини першої статті 299 КАС України при ухваленні рішень про відмову у відкритті апеляційних проваджень у зв'язку з наявністю ухвал про відмову у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами тих самих осіб на ті ж самі судові рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
15. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених судових рішеннях інших судових палат Касаційного адміністративного суду, та передала справу на розгляд об'єднаної палати.
Нормативне врегулювання
16. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
17. Згідно з частиною третьою статті 298 цього ж Кодексу апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
18. За правилами частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:
1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
19. Частиною другою цієї ж норми процесуального закону визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
20. При цьому тотожне регулювання містить глава 2 розділу ІІІ КАС України.
21. Так, за приписами статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
22. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. За правилами частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо:
1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню;
2) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої касаційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;
3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;
4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними;
5) суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
24. Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки (частина п'ята статті 333 КАС України).
25. Такі самі норми містить стаття 214 попередньої редакції КАС України, згідно з частиною четвертою якої касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.
26. Частина ж п'ята вказаної статті передбачала, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:
1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;
2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;
3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;
4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення;
5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи
27. При цьому законодавець використав аналогічний підхід у регулюванні питань процедури оцінки причин пропуску строку на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень і відмови у відкритті апеляційного та касаційного проваджень у чинних редакціях Цивільного процесуального кодексу України (стаття 354, частини третя, четверта статті 357, частини перша, друга статті 358; стаття 390, частина третя статті 393, частини друга, третя статті 394) та Господарського процесуального кодексу України (стаття 256, частини третя, четверта статті 260, частини перша, друга статті 261; стаття 288, частина третя статті 292, частини перша, четверта статті 293).
Висновки об'єднаної палати
28. Як вже зазначено, у цій справі суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, в якій передбачено обов'язок апеляційного суду відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за наявності постанови про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
29. Об'єднана палата вважає такий висновок правильним.
30. До того ж, в ухвалах Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі № 201/1300/18 (провадження № К/9901/56010/18), від 30 травня 2018 року у справі № 804/3525/16 (провадження № К/9901/51828/18) та від 25 травня 2018 року у справі № 804/2916/17 (провадження № К/9901/50799/18), постановлених суддями судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, викладено висновок про те, що правильне застосування апеляційними судами пункту 3 частини першої статті 299 КАС України при прийнятті рішень про відмову у відкритті апеляційних проваджень у зв'язку з наявністю ухвал про відмову у відкритті апеляційних проваджень за апеляційними скаргами тих же осіб на ті ж самі судові рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
31. Також Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний цивільний суд) у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 755/2353/15-ц (провадження № 61-10256ск18) дійшов аналогічних висновків, указавши на правомірність застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України у зв'язку з наявністю ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
32. Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) в ухвалі від 12 жовтня 2018 року у справі № Б3/150-12/24, відмовляючи у відкритті касаційного провадження з підстав очевидності правильності застосовування норми права, погодився з позицією апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 261 ГПК України з огляду на наявність ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, постановленої на підставі пункту 4 частини першої вказаної статті.
33. Об'єднана палата також ураховує, що Касаційний адміністративний суд, вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження в ухвалах від 9 листопада 2018 року у справі № 712/12872/17 (провадження № К/9901/65559/18), від 21 вересня 2018 року у справі № 804/7189/16 (провадження № К/9901/61248/18), від 30 жовтня 2018 року у справі № 804/692/13-а (провадження № К/9901/65269/18) та інших, відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 333 КАС України з огляду на наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, постановленої у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
34. Крім того, Касаційний цивільний суд ухвалами від 12 листопада 2018 року у справі № 2-479/12 (провадження № 61-17188ск18), від 17 вересня 2018 року у справі № 565/90/16-ц (провадження № 61-15874ск18), від 3 вересня 2018 року у справі № 766/15685/15-ц (провадження № 61-14927ск18) відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України з огляду на наявність ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження, постановленої відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
35. До того ж, Касаційний господарський суд в ухвалах від 9 серпня 2018 року у справі № 905/3250/16 та від 17 вересня 2018 року у справі № 909/436/15 відмовив у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України, зважаючи на наявність у цих справах ухвал про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України.
36. Разом із цим, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 30 вересня 2015 року у справі № 21-2231а15 за результатом аналізу статті 214 КАС України у чинній на той час редакції дійшла висновку про те, що відмова у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої частиною четвертою статті 214 КАС України, не позбавляє права сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, оскаржити в касаційному порядку судові рішення, додавши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Виняток з цього правила щодо присічного річного строку для певного кола скаржників зазначений в абзаці третьому частини четвертої статті 214 КАС України.
37. Такий підхід застосовується й надалі судами касаційної інстанції, зокрема, у деяких ухвалах Касаційного адміністративного суду, та полягає в тому, що, незважаючи на наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України (справи № 826/17918/16, провадження № К/9901/3723/17, № 812/1047/17, провадження № К/9901/26196/18 та інші), суд вирішує питання про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження з урахуванням доводів заяви про поновлення строків у кожному конкретному випадку, внаслідок чого суд може дійти висновку про поважність причин пропуску та, як наслідок, про відсутність перешкод для відкриття касаційного провадження, або відмовити у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України (справа № 826/17918/16, провадження № К/9901/28917/18; справа № 812/1047/17, провадження № К/9901/47304/18 та інші).
38. Як убачається з наведеного вище правового врегулювання (пункти 22-26 цієї ухвали), норми абзаців першого, другого частини четвертої статті 214 та пункту 4 частини п'ятої статті 214 КАС України у редакції, яка була предметом аналізу в зазначеній вище постанові Верховного Суду України, є тотожними за своїм змістом нормам частини третьої статті 332 та пунктів 3, 4 частини першої статті 333 чинної редакції вказаного Кодексу.
39. Такі ж правила визначені у частині третій статті 393 і пунктах 3, 4 частини другої статті 394 ЦПК України та у частині третій статті 292 і пунктах 3, 4 частини першої статті 293 ГПК України.
40. До того ж, як уже наведено, законодавець установив такі самі правила для процедури апеляційного оскарження в частині третій статті 298, пунктах 3, 4 статті 299 КАС України (як і у частині третій статті 357, пунктах 3, 4 статті 358 ЦПК України; частині третій статті 260, пунктах 3, 4 статті 261 ГПК України).
41. Об'єднана палата на підставі аналізу частини третьої статті 298, пунктів 3, 4 частини першої статті 299 КАС України, а також частини третьої статті 332 та пунктів 3, 4 частини першої статті 333 цього Кодексу, вважає, що фраза є ухвала про відмову у відкритті апеляційного (касаційного) провадження за апеляційною (касаційною) скаргою цієї особи на це саме судове рішення є чіткою і не двослівною. Тому, правила пункту 3 частини першої статті 299 (пункту 3 частини першої статті 333) КАС України не підлягають обмеженню в застосуванні, а норми частини третьої статті 298 (частини третьої статті 332) - розширеному тлумаченню.
42. За таких обставин об'єднана палата дійшла висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 21-2231а15.
43. Крім того, відсутність єдиної позиції касаційних судів у складі Верховного Суду в питанні пріоритетності застосування судами апеляційної інстанції норм пункту 3 частини першої статті 299 чи частини третьої статті 298 у поєднанні з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, а так само в питанні пріоритетності застосування самими касаційними судами пункту 3 частини першої статті 333 чи частини третьої статті 332 у поєднанні з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, свідчить про наявність правової проблеми та, відповідно, про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з метою забезпечення розвитку права.
44. За таких обставин об'єднана палата дійшла висновку про необхідність передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 346, 347, пунктом 8 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду
УХВАЛИВ:
Справу № 816/1310/16 за позовом Приватного підприємства Альфа Трейд до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування рішення, за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
М. М. Гімон
М. І. Гриців
Н. А. Данилевич
І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 30.11.2018 |
Оприлюднено | 02.12.2018 |
Номер документу | 78231835 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Смокович М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні