Постанова

від 26.11.2018 по справі 915/1061/17

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року Справа № 915/1061/17 м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ОСББ Прем'єр Хаус - не з'явився;

від ТОВ ЖЕП Комфорт - Кузовлєв Ю.Г. - адвокат, за довіреністю;

від ТОВ Компанія Парадіз - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Прем'єр Хаус

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12 лютого 2018 року

у справі №915/1061/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство Комфорт

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Парадіз

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Прем'єр Хаус

про визнання недійсним рішення установчих зборів від 12.08.2017р., визнання недійсним статуту та скасування державної реєстрації

суддя суду першої інстанції: М.В. Мавродієва

час і місце постановлення ухвали: 12.02.2018р. о 11:02, м. Миколаїв, господарський суд Миколаївської області, зала судових засідань №2

повний текст ухвали складений 19.02.2018р.

Учасники справи чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 26.11.2018р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

11.10.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство Комфорт звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Прем'єр Хаус , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Парадіз , в якому просило суд визнати недісними установчі документи, а саме: рішення установчих зборів від 12.08.2017р. з урахуванням письмового опитування, що закінчилось 27.08.2017р., Статуту ОСББ Прем'єр Хаус та скасувати державну реєстрацію ОСББ Прем'єр Хаус .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при створенні ОСББ Прем'єр Хаус було допущено ряд порушень діючого законодавства, а саме:

- як свідчить повідомлення, надіслане позивачу та третім особам, про результати установчих зборів, яке не містить посилання про дату його складання та не має підпису голови установчих зборів було порушено процедуру підрахунку голосів;

- ОСББ Прем'єр Хаус не повідомлено ТОВ Компанія Парадіз , яке є власником значної кількості нежитлових приміщень будинку №96/1 по вул.Чкалова у м.Миколаєві, про проведення установчих зборів та не враховано загальну частку власності в загальній площі будинку під час проведення підрахунку голосів на установчих зборах, що вплинуло на результати голосування.;

- під час проведення установчих зборів, на підставі рішення яких створено ОСББ Прем'єр Хаус , не перевірялись будь-які документи, що посвідчують особу та надають їй право голосу;

- в протоколі, яким оформлено рішення зборів співвласників, не зазначено осіб, які утрималися від голосування;

- згідно повідомлення про проведення установчих зборів, на порядок денного було винесено 6 питань, чотири з яких (3-6) не відносяться до компетенції установчих зборів;

- під час проведення установчих зборів не розглянуто та не прийнято рішення по питанню №6 щодо уповноваження Грушевського В.А. на підписання Статуту ОСББ Прем'єр Хаус , який в подальшому з перевищенням повноважень підписав статут ОСББ Прем'єр Хаус .

З посиланням на норми ст.6 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , п.7 ст.10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.10.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.12.2017р. відкладено розгляд справи на 03.01.2018р., зобов'язано учасників справи у строк до 03.01.2018р. подати до суду, у разі наявності, свої клопотання процесуального характеру та докази на обґрунтування позову та заперечень проти позову; попереджено учасників судового процесу, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в строк, визначений судом.

03.01.2018р. згідно протоколу судового засідання суд повідомив представників сторін про відкладення розгляду справи на 15.01.2018р.; на адресу третьої особи, яка не була присутня у судовому засіданні, направлено ухвалу-повідомлення.

Представник позивача у судовому засіданні 03.01.2018р.був присутній.

Згідно протоколу судового засідання від 15.01.2018р., в якому брали участь представники сторін, розгляд справи відкладено на 24.01.2018р., про що також повідомлено учасників справи ухвалою від 15.01.2018р. із визнанням явки учасників справи у судове засідання обов'язковою.

15.01.2018р. адвокат М.Ю. Кобзаренко, діючий від ОСББ Прем'єр Хаус , подав заяву (т.4, а.с.110), в якій зазначив, що з метою розподілу судових витрат докази, на підставі яких судом встановлюється розмір судових витрат відповідача (договори, рахунки, тощо) будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ст.129 ГПК України.

У судове засідання 24.01.2018р. представник позивача не з'явився, у зв'язку із чим ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.01.2018р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційне підприємство Комфорт залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.202, ч.1 ст.226 ГПК України.

29.01.2018р. ОСББ Прем'єр Хаус подало місцевому господарському суду заяву, в якій з посиланням на норми ст.ст.123, 130, ч.8 ст.129 ГПК України просило суд стягнути з позивача на свою користь судові витрати на професійну допомогу, пов'язані з розглядом справи, в сумі 15400грн.

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що 08.11.2017р. між ним та Адвокатським Бюро Куліченко та Партнери укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого АБ Куліченко та Партнери надає ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС правничу допомогу у судовому процесі по справі №915/1061/17 в господарському суді Миколаївської області. Сторонами встановлено в Договорі, що правничу допомогу, що надається адвокатським бюро та його адвокатами, ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС оплачує за тарифами, вказаними в прайс-листі адвокатського бюро. 08.11.2017р. ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС ознайомилось та погодило розмір судових витрат на професійну правничу допомогу шляхом підписання прайс-листа адвокатського бюро в прайс-листі встановлено погодинну оплату правничої допомоги та представництво інтересів в господарському процесі, яка становить 550грн. на годину. 26.01.2017р. між ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС та АБ Куліченко та Партнери підписано акт про надання правничої допомоги, яким узгоджено наступне: вартість однієї години часу витраченого адвокатського бюро на надання правничої допомоги у судовому процесі по справі №915/1061/17 становить 550грн. на годину; кількість витрачених на надання правничої допомоги годин 28; загальна вартість наданих відповідно до Договору про надання правничої допомоги послуг становить 15400,0 грн. ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС виконано свої обов'язки по Договору на підставі рахунку виставленого адвокатського бюро та в повному обсязі оплатило надану професійну правничу допомогу в розмірі 15400грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 01.02.2018. Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу у даній справі є спів розмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт; часом витраченим адвокатом для виконання відповідних робіт; ціною позову та значенням справи для сторін у т.ч. впливом справи на репутацію сторін або публічним інтересом до справи.

09.02.2018р. позивач подав суду першої інстанції заперечення на заяву відповідача про стягнення судових витрат, в просив відмовити у задоволенні заяви та зазначив наступне:

- частина 8 статті 129 ГПК України зобов'язує сторони надати суду докази понесених ними судових витрат до закінчення судових дебатів у справі;

- частина 5 статті 130 ГПК України в разі залишення позову без розгляду надає відповідачеві право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи лише внаслідок необґрунтованих дій позивача. Зважаючи на приписи ст.ст.11, 13 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Обґрунтованість чи необґрунтованість певних дій позивача визначається саме судом, а не суб'єктивною уявою про це відповідача. Оскільки судом до позивача не застосовувалися заходи процесуального характеру, стверджувати, що дії позивача були необґрунтованими, є помилковим. Крім того, відповідач у своїй заяві не вказав жодної необґрунтованої дії, вчиненої позивачем;

- частини восьма статті 129 ГПК України передбачає, що в разі неподання стороною доказів, які підтверджують судові витрати до закінчення судових дебатів, у неї залишається можливість подати до суду такі докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, якщо вона зробила про це відповідну заяву;

- відповідно до правил ст.207 ГПК України, суд надав можливість сторонам подати заяви та клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні, та зобов'язав учасників судового процесу в строк до 03.01.2018 подати до суду в разі наявності свої клопотання процесуального характеру та докази на обґрунтування позову та заперечень проти позову. Відповідач був зобов'язаний подати до суду та позивачу повний текст копії договору про надання правничої допомоги від 08.11.2017 з прайс-листом та конкретним переліком правничих послуг, які були йому надані адвокатським бюро Куліченко та Партнери станом на 03.01.2018р. та підтвердити Актом надання правничої допомоги, які саме послуги та за якою ціною йому були надані адвокатським бюро Куліченко та Партнери станом на 03.01.2018р.;

- відповідачем не виконані вимоги ч.9 ст.80 ГПК та не надіслані позивачеві при поданні заяви до суду додатків до заяви;

- у договорі про надання правничої допомоги від 08.11.2017р. прайс-лист не згадується як додаток до договору чи невід'ємна його частина. Цей прайс-лист не затверджений адвокатським бюро та не містить підпису уповноваженої особи від бюро, отже, не може вважатись договором чи його частиною. Прайс-лист також не містить посилань, що він є додатком до договору від 08.11.2017р. Перелік наданої правничої допомоги у справі №915/1061/17 містить лише перелік юридичних послуг та нібито витрачений час на їх здійснення без конкретизації ціни часу, витраченого на індивідуалізовану юридичну послугу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.02.2018р. (суддя М.В. Мавродієва) відмовлено у задоволенні заяви представника ОСББ Прем'єр Хаус про стягнення з ТОВ ЖЕП Комфорт судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала обґрунтована посиланням на норми ст.ст.129, ч.5 ст.130 ГПК України та вмотивована наступним. За змістом ч.5 ст.130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. В якості необґрунтованих дій позивача представник відповідача вказує на подання позивачем необґрунтованого позову, за умови відсутності порушеного права, та неявку позивача в останнє судове засідання. Суд зазначив, що звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Заявником не доведено та не підтверджено доказами те, що дії позивача з пред'явлення позову та неявка у останнє судове засідання мали на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача, а також були умисними. Враховуючи, що ч.5 ст.130 ГПК України пов'язує компенсацію витрат позивача виключно з необґрунтованістю дій позивача при розгляді справи, то за умови недоведеності з боку відповідача фактів вчинення позивачем необґрунтованих дій, заява представника ОСББ Прем'єр Хаус про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ОСББ Прем'єр Хаус подало Одеському апеляційному господарському суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заву відповідача про стягнення судових витрат.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач крім доводів, наведених у заві про стягнення судових витрат зазначив, що станом на день звернення до суду ТОВ ЖЕП Комфорт вже не було власником приміщень в багатоквартирному будинку та процесі всього судового розгляду позивач маніпулював, що нібито під час проведення установчих зборів ОСББ та під час підрахунку голосів було невірно враховано загальну площу будинку, що вплинуло на результат голосування, що не відповідає дійсності. Суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач весь судовий розгляд свідомо вводило суд в оману та імітувало нібито захист своїх прав. Позивач був зацікавлений в позитивному рішенні у цій справі, проте після проведення тривалих 7 (семи) судових засідань свідомо проігнорував останнє судове засідання та не з'явився до суду, що стало підставою для прийняття судом ухвали про залишення позову без розгляду. В подальшому ЖЕП КОМФОРТ не подавало апеляційну скаргу на ухвалу суду про залишення позову без розгляду та повторно не звернулось до суду з аналогічним позовом. Крім того, з семи судових засідань, 5 судових засідань переносились у зв'язку з тим, що позивач постійно заявляв нові клопотання наслідком яких було свідоме затягування розгляду справи, та і (одне) судове засідання у зв'язку з неявкою адвоката позивача суд відклав розгляд на іншу дату. Тобто позивач систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору. Крім того, ЖЕП КОМФОРТ своїм позовом мав протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача. Тобто, неявка в суд без поважної причини та відсутність активних дій по доведеності своєї позиції в суді, пред'явлення явно необгрунтованого позову і намагання ущемлення прав та інтересів відповідача, є тими обставинами, яких достатньо для констатації, що дії позивача були необгрунтованими. Проте, суд першої інстанції не звернув на це уваги та зробив помилковий висновок про відсутність доказів необгрунтованих дій позивача. Відповідачем надано суду докази документального підтвердження судових витрат понесених ОСББ ПРЕМ'ЄР ХАУС у зв'язку з розглядом справи у суді в сумі 15400 гривень за професійну правничу допомогу надану адвокатами Адвокатського Бюро Куліченко та Партнери , тому стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката є обґрунтованим. Суд першої інстанції, не врахував положення ст. 123, 129, 130 ГПК України в їх сукупності, відповідно до яких у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат.

26.04.2018р. ТОВ ЖЕП Комфорт подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві, зокрема (крім доводів відзиву на заяву, які були подані позивачем в суді першої інстанції), зазначено, що апелянт у скарзі не посилається на норму закону, яка б дозволяла йому оскаржувати ухвалу про відмову у стягненні судових витрат; в останнє судове засідання представник позивача не з'явився, оскільки його адвокат був задіяний в іншій справі; відповідач протягом усього періоду розгляду справи по суті з 17.10.2017р. до 24.01.2018р. не надав суду та позивачу жодної інформації стосовно попередніх чи фактичних судових витрат; розмір нібито судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15400грн. не підтверджується поданими до суду доказами, не обґрунтований та суперечить здоровому глузду. Відповідач, без будь-якого обґрунтування та засобів фіксації часу, визначав час, витрачений на здійснення правової допомоги. Кобзаренко М.Ю. не надав суду докази, яка саме правнича допомога клієнту здійснювалась саме ним, а не Куліченко Д.О., в матеріалах справи відсутні будь-які документи про розподіл між адвокатами робіт та часу, витраченого ними на їх здійснення.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2018р. апеляційну скаргу задоволено; ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.02.2018 р. по справі № 915/1061/17 скасовано; заяву ОСББ Прем'єр Хаус про стягнення з ТОВ ЖЕП Комфорт судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено; стягнуто з ТОВ ЖЕП Комфорт на користь ОСББ Прем'єр Хаус витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15400грн.

Постановою Верховного суду від 12.09.2018р. касаційну скаргу ТОВ ЖЕП Комфорт задоволено частково; постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2018р. у справі №915/1061/17 скасовано; справу №915/1061/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

24.09.2018р. матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції з суду касаційної інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2018р. прийнято справу № 915/1061/17 до свого провадження; роз'яснено учасникам справи про їх право подати до суду будь-які заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р. в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 ЗУ Про судоустрій і статус суддів , ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №915/1061/17 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

25.10.2018р. апеляційна скарга зареєстрована відповідальним працівником відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду (вх.№591/18).

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 25.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів Л.В.Поліщук, І.Г. Філінюка.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018р. прийнято справу №915/1061/17 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка; розгляд справи №915/1061/17 розпочато спочатку; встановлено ТОВу Компанія Парадіз згідно з нормами ст.263 ГПК України строк для подання відзиву (з доказами його направлення учасникам справи) на апеляційну скаргу до 15.11.2018р.; запропоновано учасникам справи подати у строк до 15.11.2018р. пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 12.09.2018р.; роз'яснено учасникам справи їх право в строк до 15.11.2018р. подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань; призначено справу №915/1061/17 до розгляду на 26.11.2018р.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ ЖЕП Комфорт заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Інші учасники справи своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.

Справа №915/1061/17 була прийнята колегією суддів до провадження ухвалою суду від 30.10.2018р. та строк розгляду апеляційної скарги ОСББ Прем'єр Хаус у відповідності до приписів ч.2 ст.273 ГПК України спливає 29.11.2018р.

Враховуючи викладене та з метою недопущення порушення процесуальних строків, а також те, що діючою редакцію ГПК України можливості продовження строку розгляду апеляційної скарги не передбачено, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за даною явкою представників учасників справи, врахувавши, що явка учасників справи не визнавалася обов'язковою.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши докази стосовно фактів, наведених сторонами, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи із наступного.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ч.5 ст.130 ГПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Суд в оскаржуваній ухвалі зазначив, що вимагаючи стягнути з позивача на свою користь витрати на правничу допомогу, представник відповідача, зазначає про необґрунтовані дії позивача, які виразились у зверненні позивача до суду з необгрунтованим позовом, за умови відсутності порушеного права та неявці позивача в останнє судове засідання.

В частині тверджень відповідача про звернення до суду ТОВ ЖЕП Комфорт з необґрунтованим позовом колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із нормами ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Відповідачем не було зазначено при поданні 29.01.2018р. заяви аргументів на підтвердження своєї позиції щодо необґрунтованих дій з боку позивача. Саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, як і неявка у судове засідання 24.01.2018р.

Твердження заявника про те, що позов поданий ТОВ ЖЕП КОМФОРТ за відсутності порушення саме прав позивача прийняттям оскаржуваного рішення установчих зборів також не можуть бути розцінені як необґрунтовані дії позивача, оскільки наявність або відсутність порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, повинен встановити суд під час розгляду справи по суті та з'ясування фактичних обставин справи саме ТОВ ЖЕП КОМФОРТ .

Проте нез'явлення позивача у судове засідання 24.01.2018р., що мало наслідком залишення позову без розгляду, також не свідчить про необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до ч.3 ст.42 ГПК України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із ст.131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст.132 ГПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів постановлення судом першої інстанції ухвали про застосування до позивача заходів процесуального примусу, як і доказів, що позивач подав завідомо необґрунтований позов, на що суд мав право реагувати ухвалою про залишення позовної заяви без розгляду.

Верховний суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції у даній справі від 26.04.2018р., у своїй постанові від 12.09.2018р. зазначив, що суд апеляційної інстанції, відхиляючи доводи позивача, що відповідачем не були надані документи, що підтверджують його правовідносини з адвокатським бюро станом на 03.01.2018р., не з'ясував чи подавалась відповідачем, передбачена частиною восьмою статті 129 ГПК України, заява до часу прийняття господарським судом Миколаївської області ухвали від 24.01.2018 про залишення позовної заяви без розгляду. Підстави обмежувати право відповідача на подання заяви щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, 03.01.2018р., як зазначив позивач, у той час як законодавцем передбачена можливість подання такої заяви аж до закінчення судових дебатів у справі, розгляд якої продовжувався 15.01.2018р. та 24.01.2018р., відсутні.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем 15.01.2018р. була подана господарському суду Миколаївської області заява (т.4, а.с.110), в якій відповідач зазначив, що з метою розподілу судових витрат докази, на підставі яких судом встановлюється розмір судових витрат відповідача (договори, рахунки, тощо) будуть подані суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, відповідно до ст.129 ГПК України. Такі докази були подані разом із заявою у належний строк - 29.01.2018р.

Частина 5 ст.130 ГПК України пов'язує компенсацію витрат відповідача виключно з необґрунтованістю дій позивача при розгляді справи, проте передбачених законом підстав для стягнення з позивача понесених відповідачем витрат по справі не встановлено (наявність необґрунтованих дій позивача), а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволені вимог ОСББ Прем'єр Хаус про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСББ Прем'єр Хаус про стягнення на його користь 15400грн. витрат на професійну правничу допомогу, визнавши відсутніми підстави для застосування норми ч.5 ст.130 ГПК України.

Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін як постановлену відповідно до норм процесуального права, відхиливши вимоги апеляційної скарги.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на ОСББ Прем'єр Хаус , оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені.

Керуючись ст.ст. 129, 232-234,236,240,269,270, 271, 275, 276, 281-284,286-288 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 12.02.2018р. у справі №915/1061/17 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова в порядку ст. 282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст. 284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст. 286,287 ГПК України.

Повна постанова складена 03 грудня 2018 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя І.Г.Філінюк