Ухвала

від 29.11.2018 по справі 906/1349/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"29" листопада 2018 р. Справа № 906/1349/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П.

судді Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Левчук І.О.

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.09.18р. (повний текст - 14.09.2018р.) у справі №906/1349/15 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" АТ "ФК "Чорноморець" (м.Одеса)

про стягнення 326573815,02 грн.

за участі представників:

ПАТ "Імексбанк": представник Соботник Р.В. довіреність №230318/03 від 23.03.2018р.;

ТОВ "Техно-комплекс-люкс": не з"явився;

третьої особи: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2015р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" було задовольнити частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - комплекс - люкс" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" 226975600,00грн. заборгованості за кредитом; 30557756,10грн. заборгованості за відсотками; 54982814,02грн пені за несвоєчасне погашення кредиту; 5634574,84грн пені за несвоєчасну сплату процентів. У стягненні 5260859,06грн процентів, 1689334,28грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 1472876,72грн пені за несвоєчасну сплату процентів відмовлено.

03.12.2015р. на виконання рішення були видані відповідні накази.

03.09.2018р. ТОВ "Техно-комплекс-люкс" звернувся із заявою від 27.08.2018р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №906/1349/15.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 13.09.18р. у справі №906/1349/15 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" від 27.08.2018р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Визнано наказ господарського суду Житомирської області від 03.12.2015 у справі №906/1349/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК": 226975600,00грн. заборгованості за кредитом, 30557756,10грн. заборгованості за відсотками, 54982814,02грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5634574,84грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" - звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі клопотався про поновлення строків на апеляційне провадження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського від 30.10.2018р. Публічному акціонерному товариству "Імексбанк" поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Житомирської області від 13.09.2018р. у справі №906/1349/15, відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на "29" листопада 2018р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

28.09.2018р. (вх.№1005/18) на електронну адресу суду від представника ПАТ "Імексбанк" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №906/1349/15 до перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі №643/18466/15-ц (документ скріплено цифровим підписом).

28.11.2018р. (вх.№6691/18) на електронну адресу суду від генерального директора ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що 28.11.2018р., третій особі - ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець", стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень про знаходження в провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Імексбанк на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.09.2013р., розгляд якої призначено на 29 листопада 2018р. Враховуючи своєчасне не отримання ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець ухвали суду про призначення справи до розгляду, нагальну необхідність участі повноважного представника у відповідному судовому засідання та ускладненість його прибуття до Північно-західного апеляційного господарського суду з огляду на складні погодні умови просить суд відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату.

Щодо зазначеного клопотання про відкладення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом враховано, що Господарський процесуальний кодекс України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд також звертає увагу на те, що представництво інтересів в суді не обмежене певним колом осіб, а надання додаткових пояснень та доказів по справі в господарському судочинстві не ставиться в залежність від явки уповноважених представників у судове засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Всупереч твердження генерального директора, з Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2, арк.справи 116) вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено ПрАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" на адресу: Гагаріна, 12-А, Одеса, Одеська область, 65039), а останню було вручено представнику Іспанюку 08.11.2018р.

При цьому, виклик та визнання явки представників учасників справи обов'язковою - не здійснювались

Щодо твердження про несприятливі погодні умови, колегія суддів приймає до уваги, що ухвалі від 30.10.2018р. роз`яснено учасникам справи право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України. Однак, представник зазначеним правом не скористався.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та відмовляє в задоволенні вказаного вище клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 29.11.2018р. представник ПАТ "Імексбанк" підтримав клопотання про зупинення провадження у справі №906/1349/15 до перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах у справі №643/18466/15-ц.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання про зупинення провадження у справі №906/1349/15, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Наразі, в апеляційному провадженні переглядається ухвала господарського суду Житомирської області від 13.09.2018р. у справі №906/1349/15.

Вказаною ухвалою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" від 27.08.2018р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та визнано наказ господарського суду Житомирської області від 03.12.2015р. у справі №906/1349/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк": 226975600,00грн. заборгованості за кредитом, 30557756,10грн. заборгованості за відсотками, 54982814,02грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5634574,84грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, таким, що не підлягає виконанню.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції, зокрема, дійшов висновку про наступне: "Відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про іпотеку", після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Отже, законодавчо на іпотекодержателя покладено ризик недійсності будь-яких наступних вимог до боржника після завершення позасудового звернення стягнення. При цьому умовами укладеного між сторонами іпотечного договору передбачено право вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимог банку, лише у разі продажу предмету іпотеки. Таких положень, у разі прийняття предмету іпотеки у власність банку, іпотечний договір не містить. Вказане також узгоджується з положеннями ч.4 ст.591 ЦК України, якою обумовлено, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином як положеннями чинного законодавства так і умовами іпотечного договору іпотекодержателю не надано права наступних вимог щодо виконання боржником зобов'язань за кредитним договором після прийняття у власність ПАТ "Імексбанк" предмета іпотеки, в порядку позасудового врегулювання. За вказаного, господарський суд дійшов висновку, що ч.4 ст.36 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави припинення основного зобов'язання, яке було забезпечено іпотечним договором. Водночас, відповідно до ст.17 ЗУ "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі, зокрема, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки. З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги факт набуття Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" 19.03.2018р. в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець", які складаються з будівель загальною площею 80289,0 кв.м., основною площею 67037,5 кв.м., відображених у технічному паспорті від 07.11.2012р., що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Маразліївська, буд.1/20, згідно з іпотечним договором від 25.12.2014р., яким було забезпечено зокрема вимоги ТОВ "Техно-комплекс-люкс" щодо виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №18/14 від 25.04.2014р. стосовно повернення кредиту, сплати процентів та неустойки, господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання ТОВ "Техно-комплекс-люкс" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №18/14 від 25.04.2014р. є припиненими".

Отже, задовольняючи заяву боржника, місцевий господарський суд, посилаючись на положення ч.4 ст.36 Закону України Про іпотеку , прийняв до уваги факт набуття АТ Імексбанк в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки, та дійшов висновку, що зобов'язання відповідача за кредитним договором є припиненими.

У апеляційній скарзі зазначено про відсутність доказів, які підтверджують погашення заборгованості саме за кредитним договором, який є предметом розгляду у справі, внаслідок такого звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі з посиланням боржника на ч.4 ст.36 Закону України Про іпотеку .

Водночас, на розгляді Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду перебувала справа №643/18466/15-ц за позовом фізичної особи - кредитора до іншої фізичної особи - боржника про стягнення заборгованості за договором позики.

У даній справі судами встановлено, що позивач скористався свої правом на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку та на підставі іпотечного застереження, яке містилось в іпотечному договорі, здійснив від свого імені продаж предмета іпотеки - квартири відповідача, проте, це не призвело до повного задоволення вимог позивача як іпотекодержателя.

За встановленими у цій справі обставинами, після звернення стягнення на предмет іпотеки за рахунок отриманих коштів від продажу предмета іпотеки заборгованість перед позикодавцем погашена лише частково, а отже, зобов'язання відповідача за договором позики не виконано належним чином, а тому не припинилось.

Рішенням місцевого суду позов задоволено частково. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням реалізації предмета іпотеки та курсу валют, не повернута відповідачем сума позики становить 517359,70 грн, а прострочення виконання грошового зобов'язання, в свою чергу, тягне за собою застосування положень статті 625 ЦК України.

Рішенням апеляційного суду скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем задоволено вимоги як іпотекодержателя і кредитора за договором позики, а тому інші вимоги позивача є безпідставними.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання заперечень.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2018р. справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стало те, що існує різна судова практика щодо застосування частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку", яка зазначає про недійсність наступних вимог іпотекодержателя після завершення позасудового врегулювання. В одних справах суди дотримуються позиції, що після звернення стягнення на предмет іпотеки кредитні зобов'язання між сторонами є припиненими, а в інших - що у випадку недостатньої вартості предмета іпотеки для задоволення всіх вимог іпотекодержателя після позасудового врегулювання кредитор має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника. Відтак існує виключна правова проблема, а тому справу необхідно передати на розгляд Великої Палати з метою формування єдиної правозастосовної практики, розвитку права та забезпечення принципу правової визначеності.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу з метою вирішення питання щодо правильного застосування частини 4 статті 36 Закону України Про іпотеку , яка була застосована в оскаржуваній ухвалі у справі №906/1349/15, колегія суддів вважає, що провадження у даній справі підлягає зупиненню.

Керуючись п.7 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 13.09.2018р. у справі №906/1349/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-комплекс-люкс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" АТ "ФК "Чорноморець" про стягнення 326573815,02 грн. зупинити до перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі - №643/18466/15-ц.

2. Сторонам по справі своєчасно повідомити Північно-західний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.