Рішення

від 28.11.2018 по справі 160/7737/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

28 листопада 2018 року Справа № 160/7737/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача Воловика М.О.;

представників відповідача Синявського І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ СТІЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ"; визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р., -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ СТІЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ"; визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ" та повідомлення від 04.06.2018 р. №1244, виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Дегтярем Олегом В'ячеславовичем, відповідно до пункту 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, проводилась документальна позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ТД ФОРТ СТІЛ за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

За результатами проведеної позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТ СТІЛ , контролюючим органом складено акт від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код ЄДРПОУ 39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670, контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р.

При цьому, в обгрунтування своєї позиції позивач зазначає, що останній про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки не повідомлявся, в ході проведення перевірки на адресу позивача запити не надходиди.

Водночас позивач зазначає, що до висновків викладених в акті перевірки від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670 контроюючий орган дійшов з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р. у справі №761/22397/17, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 26.06.2017 р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №32017100100000064 від 23.06.2017 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Олійниченко В.В. та колишнім директором ТОВ КЕРНС ГРУП ОСОБА_5

Так, вказаною угодою ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, в результаті чого суд призначив ОСОБА_5 узгоджене між ним та прокурором покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

На підставі викладеного вище, позивач вважає оскаржуваний наказ №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ" протиправним та таким, що підлягає скасуванню, та як наслідок висновки вищевказаного акту перевірки - неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 р. у справі № 160/7737/18 провадження у даній справі, після залишення даної позовної заяи ухвалою суду від 18.10.2018 р. без руху, було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

В судове засідання, призначене на 28.11.2018 р., з'явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовної заяви та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 27.11.2018 р., в якому зазначено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ ФОРТ СТІЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ КЕРНС ГРУП за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134,

п. 135.1 ст. 135, п. 137,1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого

занижено податок на прибуток на 717 696 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3, п.

198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість

на 797 440 грн.

При цьому, повноважний представник відповідача зазначає, що матеріалами перевірки встановлено, що ТОВ КЕРНС ГРУП на адресу позивача були виписані та зареєстровані податкові накладні, перелік яких зазначено в акті перевірки.

Разом з тим, до перевірки було отримано вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р., яким засновника та директора ТОВ КЕРНС ГРУП гр. ОСОБА_5, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за №32017100100000064 відповідно, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, а саме: реєстрація та використання фіктивного підприємств ТОВ КЕРНС ГРУП з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформлені не існуючих фінансово-господарських операцій, для незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства суб'єктам підприємницької діяльності реального сектору економіки за 2015 рік.

З огляду на викладене вище, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції за перевірений період між поживачем та його контрагентом.

На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.07.2018 р. №0019041409, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1 І96 160 грн., з яких на 797 440 грн. за основним платежем та на 398 720 грн. за штрафними санкціями; № 0018781409, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 717 696 грн.

Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 28.11.2018 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТ СТІЛ є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було винесено наказ від 04.06.2018 р. №3113-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ , яким наказано призначити з 18.06.2018 Р. документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ФОНТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану варість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код ЄДРПОУ 39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., тривалістю 5 робочих днів.

04.06.2018 р. контролюючим органом, на підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та наказу від 04.06.2018 р. №1331-п, сформовано повідомлення від 04.06ю2018 р. за №1244 в якому зазначено, що з 18 червня 2018 року буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ФОРТ СТІЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код ЄДРПОУ 39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р., у зв'язку з вказаним ТОВ ФОРТ СТІЛ відповідно до п.85.2 ст.85 розділу ІІ ПК України слід починаючи із зазначеного терміну забезпечити наданням у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, а саме: регістри податкового або бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, вервинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку.

Так, за результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код ЄДРПОУ 39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. .

В зазначеному вище акті перевірки від 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ ФОРТ СТІЛ : п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VІ, занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 717696 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України від 02.12.10 №2755-VІ, занижено податок на додану вартість на суму 797440 грн., в тому числі: у жовтні 2015 року на суму 797440 грн.

У зазначеному акті перевірки вказано, що при перевірці було використано такі документи, як: декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9237390049 від 20.11.2015 р.; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №925643705 від 18.12.2015 р.; №9013233677 від 10.02.2016 р.; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за жовтен 2015 року; декларацію з податку на прибуток за 2015 рік №92759232 від 23.02.2016 р.; уточнююча декларація з податку на прибуток за 20015 рік №9276896376 від 09.09.2016 р.; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік №9275898312 від 22.02.2016 р.; інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних; бази даних ДФС України; вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки 27.06.2018 №33695/04-36-14-09/37005670, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р., яким ТОВ ФОРТ СТІЛ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 196 160 грн., з яких за основним платежем - 797 440, 00 грн. та застосовано штрані (фінансові) санкції - 398 720,00 грн.; №0018781409 від 24.07.2018 р. яким ТОВ ФОРТ СТІЛ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 717696 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ ФОРТ СТІЛ буна направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області заперечення від 17.07.2018 р. до акту від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код за ЄДРПОУ39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

З тексту зазначених вище заперечень від 17.7.2018 р. судом вбачається, що позивач - ТОВ ФОРТ СТІЛ просив Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області скасувати акт від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код за ЄДРПОУ39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

24.07.2018 р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було направлено на адресу директора ТОВ ФОРТ СТІЛ рішення від 24.07.2018 р. №43779/10/04-36-14-09 Про результати розгляду заперечень , яким висновки акта перевірки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код за ЄДРПОУ39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. - залишено без змін.

Також суд зазначає, що 09.08.2018 р. ТОВ ФОРТ СТІЛ було подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 09.08.2018 р. №368/1 на податкове повідомлення-рішення №0019041409 від 24.07.2018 р. та від 24.07.208 р. №0018781409 до акта від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ КЕРНС ГРУП (код за ЄДРПОУ39943488) за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. .

В прохальній частині зазначеної вище скарги від 09.08.2018 р. ТОВ ФОРТ СТІЛ просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.018 р. №0019041409, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 797440,00 грн. та 398720,00 грн. штрафна санкція; скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2018 р. №0018781409, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 717 696,00 грн.

30.08.2018 р. за №28037 Державною фісальною службою України було направлено на адресу ТОВ ФОРТ СТІЛ рішення про продовження строку розгляду скарги до 11.10.2018 р.

При цьому, суд зазначає, що станом на дату розгляду справи по суті, а саме - 28.11.2018 р. будь-яких відомостей, що розгляду Державною фіскальною службою України скарги позивача - ТОВ ФОРТ СТІЛ від 09.08.2018 р. №368/1 від 09.08.2018 р. матеріали справи не містять.

Як встановлено під час судового розгляду справи, між ТОВ ФОРТ СТІЛ та ТОВ КЕРНС ГРУП було укладено договір поставки від 14 жовтня 2015 р. №141015, відповідно до умов якого ТОВ КЕРНС ГРУП зобов'язувався поставити, а ТОВ ФОРТ СТІЛ прийняти та оплатити на умовах викладених в договорі продукцію, сортамент, кількість, якість та ціна якої вказана у видаткових накладних / рахунках-фактурі, які надавались ТОВ КЕРНС ГРУП ТОВ ФОРТ СТІЛ відповідно до умов цього договору, або у специфікації до договору, якщо сторонами обумовлено її підписання.

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору постачання від 14.10.2015 р. №141015 позивачем було надано копії наступних документів, а саме: специфікацію №1 від 14.10.2015 р.; специфікацію №2 від 14.10.2015 р.; специфікацію №3 від 14.10.2015 р.; специфікацію №4 від 14.10.2015 р.; специфікацію №5 від 14.10.2015 р.; специфікацію №6 від 14.10.2015 р.; специфікацію №7 від 14.10.2015 р.; специфікацію №8 від 15.10.2015 р.; специфікацію №9 від 15.10.2015 р.; специфікацію №10 від 16.10.2015 р.; специфікацію №11 від 19.10.2015 р.; специфікацію №12 від 20.10.2015 р.; специфікацію №13 від 21.10.2015 р., якими узгоджено кількість, асортимент, ціну товару, порядок розрахунку (100 % оплати протягом 90 календарних днів з моменту фактичного отримання товару), умови поставки (FCA склад постачальниками м.Дніпропетровськ, вул.Краснопільська, 12А) та інші істотні умови; видаткові накладні: РН-0000200 від 14.10.2015 р.; РН-0000201 від 14.10.2015 р.; РН-0000203 від 14.10.2015 р.; РН-0000204 від 14.10.2015 р.; РН-0000206 від 14.10.2015 р.; РН-0000205 від 14.10.2015 р.; РН-0000560 від 15.10.2015 р.; РН-0000561 від 15.10.2015 р.; РН-0000600 від 16.10.2015 р.; РН-0000720 від 19.10.2015 р.; РН-0000763 від 20.10.2015 р.; РН-0000803 від 21.10.2015 р.; товарно-транспортні накладні: №1005 від 14.10.2015 р.; №1013 від 14.10.2015 р.; №1006 від 14.10.2015 р.; №1007 від 14.10.2015 р.; №1008 від 14.10.2015 р.; №1009 від 14.10.2015 р.; №1010 від 14.10.2015 р.; №1014 від 15.10.2015 р.; №1015 від 15.10.2015 р.; №1017 від 16.10.2015 р.; №1018 від 19.10.2015 р.; №1019 від 20.10.2015 р.; №1020 від 21.10.2015 р. (а.с. 86-121 Т.1).

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості, що між ТОВ КЕРНС ГРУП та ТОВ АЙРЕСС було укладено договір про відступлення права вимоги №0906 від 09.06.2016 р. відповідно до умов якого ТОВ КЕРНС ГРУП передає, а ТОВ АЙРЕСС приймає на себе право вимоги, що належало ТОВ КЕРНС ГРУП , і стало кредитором за договором: №141015 від 14.10.2015 р. укладеним між ТОВ КЕРНС ГРУП та ТОВ ФОРТ СТІЛ .

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів,зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється з підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідності до вимог п.78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу згідно приписів п.78.5 ст. 78 ПК України.

Статтею 79 ПК України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Зокрема, пунктом 79.1 статті 79 ПК України, Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

За правилами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Сам вид перевірки - позапланова невиїзна, без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно наявності податкового правопорушення.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п.137.1 ст.137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, 201.1. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складенів електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повині бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього днякожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період

реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших

учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру

документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.12 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб'єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб'єктів комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб'єктів державного сектору та бюджетів.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

З наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки платник податків має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Так, суд зазначає, що контролюючий орган повинен був ознайомити позивача -ТОВ ФОРТ СТІЛ з проведенням перевірки до її початку, тобто до 18.06.2018р. - початок проведення перевірки за оскаржуваним наказом від 04.06.2018 р №3113-п.

При цьому, суд зазначає, що під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що запит Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 03.05.2018 р. за №23782/10/04-36-14-09 Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) позивачем - ТОВ ФОРТ СТІЛ отримано не було, що підтверджується як повноважним представником позивача, так і наданою повноважним представником відповідача копією конверту з відміткою за зазначеною адресою не проживає .

Відтак, контролюючим органом було порушено право позивача - ТОВ ФОРТ СТІЛ надати відповідні пояснення та документи, що стосуються предмету перевірки задля об'єктивного проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ , здійснення аналізу законної діяльності останнього, та як наслідок дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Водночас суд зазначає, що з акту перевірки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 судом встановлено, що перевірка була проведена за адресою: 49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, проте, у ході судового розгляду справи контролюючим органом суду не було надано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення позивача - ТОВ ФОРТ СТІЛ про зазначене місце проведення перевірки, що суперечить вимогам п.79.2 ст.79 ПК України за якою передбачено, що платник податків повинен бути письмово повідомлений про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З урахуванням викладеного вище, та враховуючи той факт, що контролюючим органом не було ознайомлено позивача - ТОВ ФОРТ СТІЛ з оскаржуваним наказом №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, а саме - 18.06.2018 р., та не повідомлено і про місце проведення такої перевірки, що позбавило позивача можливості реалізації свого права на ознайомлення з оскаржуваним наказом від 04.06.2018 р. №3113-п та надання відповідних пояснень та їх документального підтвердження до початку здійснення контрольного заходу, суд приходить до висновку, що посадові особи контролюючого органу не мали правових підстав для здійснення такої перевірки, відтак оскаржуваний наказ 04.06.2018 р. №3113-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ є протиправним та підлягає скасуванню.

Невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме: компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Відтак, акт такої перевірки, складений посадовою особою контролюючого органу 27.06.2018 р. за №33695/04-36-14-09/37005670 з викладеними у ньому висновками є доказом, який отриманий з порушенням закону, а, відповідно, вказаний акт не може мати юридичної значимості, тому суд приходить до висновку, що прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р. є правомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що, повноважним представником відповідача під час судового розгляду справи не доведено належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України як правомірності прийняття оскаржуваного наказу, так і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням обставин, встановлених судом та доказів наданих позивачем, які представником відповідача не спростовані жодними доводами.

При цьому, оцінюючи доводи відповідача стосовно покладення в основу акта перевірки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 відповідної податкової інформації, а саме: вирока Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р. у справі №761/22397/17 (провадження №1-кп/761/1354/2017), яким затверджено угоду про визнання винуватості від 26 червня 2017 р. у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №32017100000064 від 23.06.2017 р., укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Олійниченко В.В. та ОСОБА_1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень. Речові докази залишити зберігатись у матеріалах кримінального провадження, та зазначення контролюючого органу в акті перевірки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670, що оскільки, вроком Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р. підприємство ТОВ КЕРНС ГРУП визнано фіктивним, тому неможливо підтвердити правомірність віднесення сум до складу податкового кредиту та до складу витрат з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником , суд зазначає що зазначеним вище вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р. у справі №761/22397/17 (провадження №1-кп/761/1354/2017 не встановлено будь-яких фактів відносно позивача - ТОВ ФОРТ СТІЛ , за включенням зазначення у тексті наведеного вироку про те, що з вересня 2015 року невстановлені судовим розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ Кернс Груп (код 39943488) длявідображення начебто наданих послуг підприємством реального сектора економіки, серед яких ТОВ ФОРТ СТІЛ (код ЄДРПОУ 37005670), що має наслідком виключення преюдиційного значення даного викоку саме до ТОВ ФОРТ СТІЛ .

При цьому, суд зазначає, що використання контролюючим органом під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ таких документів, як: декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року №9237390049 від 20.11.2015 р.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №925643705 від 18.12.2015 р.; №9013233677 від 10.02.2016 р.; реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2015 року; декларації з податку на прибуток за 2015 рік №92759232 від 23.02.2016 р.; уточнюючої декларації з податку на прибуток за 20015 рік №9276896376 від 09.09.2016 р.; фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік №9275898312 від 22.02.2016 р.; інформації з Єдиного реєстру податкових накладних; баз даних ДФС України; вироку Шевченківського районного суду м.Києва від 13.09.2017 р. без використання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету даної перевірки, позбавило контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності ТОВ ФОРТ СТІЛ для здійснення обґрунтованих висновків, які знайшли своє відображення в акті перевірки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 стосовно податкового правопорушення, що є порушенням норм ст.ст. 78 - 79 ПК України.

Крім того, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що будь-якої перевірки контрагнета ТОВ Форт Стіл - ТОВ Кернс Груп відповідно до норм Податкового кодексу України з боку контролюючих органів не здійснювалось, а всі висновки, викладені в акті перевірки від від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 щодо незаконної діяльності ТОВ Кернс Груп , грунтуються лише на показаннях ОСОБА_5, що, в сукупності з порушеннями, встановленими судом щодо безпосереднього проведення перевірки ТОВ Форт Стіл прямо свідчить про формальний підхід відповідача до призначення та проведення перевірки позивача і має логічним наслідком визнання і оскржуваного наказу від 04.06.2018 р. №3113-п, і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р. протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №804/6973/15 (адміністративне провадження №К/9901/5270/18), в якій зазначається, що проведення перевірки розпочалося з 16.12.2014, в той час як наказ та повідомлення про проведення такої перевірки отримане позивачем 16.12.2014. Тобто з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник не був ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункту 74.2 згаданої статті).

Дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Враховуючи те, що податковий орган при проведенні позапланової невиїзної перевірки діяв всупереч положенням Податкового кодексу України, то дії по проведенню такої перевірки позивача є протиправними. Відтак, і наслідки такої перевірки, в тому числі і у формі внесення змін до інформаційних баз даних податкового органу є протиправними.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 15.08.2018 р. у справі №806/831/16 (адміністративне провадження №К/9901/19400/18) полягає в наступному.

З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа №21-425а14), а також Верховного Суду у постановах від 06 лютого 2018 року (справа №802/1241/17-а) та від 21 лютого 2018 року (справа №821/371/17).

У справі, що розглядається, суди встановили, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28 березня 2014 року №849 та повідомлення про проведення перевірки від 28 березня 2014 року №426/Б/17-2 направлено відповідачем на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку 28 березня 2014 року, про що зазначено в акті перевірки та визнавалось Інспекцією в ході розгляду справи.

З огляду на обставини направлення позивачу повідомлення про проведення перевірки та копії наказу лише в день проведення перевірки, що позбавило його можливості реалізації свого права на ознайомлення із ними до початку здійснення контрольного заходу та подання відповідних пояснень й документів, касаційний суд погоджується із висновками судів у даній справі про проведення відповідачем перевірки без наявності на те правових підстав.

Як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не може бути визнано правомірним.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ та оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р. прийняті відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та з порушенням норм податкового законодавства України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим вищенаведені акти індивідуальної дії (рішення) є не обгрунтованими та неправомірними.

Водночас, розглядаючи і вирішуючи зазначену справу по суті, суд не може оминути увагою і той факт, що відповідальність платника податків носить виключно індивідуальний характер, що узгоджується як з нормами Конституції України, відповідно до ст.61 якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; Податкового кодексу України, так і з практикою Європейськового суду з прав людини, зокрема з висновками ЄСПЛ, висловленими у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03); а також у справі Бізнес Супорт Центрс проти Бодгарії (18.03.2010 року).

Відтак, посилання відповідача в акті переврки від 27.06.2018 р. №33695/04-36-14-09/37005670 та порушення контрагентом позивача - ТОВ Кернс Груп вимог податкового законодавства щодо декларування сум податкових зобов'язань, є за дане порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для контрагента, а не для позивача, оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, відповідно до п.23 рішення по справі Бізнес Супорт Центрс проти Бодгарії від 18.03.2010 р. ЄСПЛ прямо наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати перевірки цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, як зазначив суд, прямого впливу на оподаткування організації заявника ( Бізнес Супорт Центрс) це не мало б.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття як оскаржуваного наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ так і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправним та скасування наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ФОРТ СТІЛ , та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжних доручень, а саме: від 12 жовтня 2018 р. №849 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. та від 12.10.2018 р. №848 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 28 707,85 грн., разом сума сплаченого судового збору складає - 30 469,85 грн. (тридцять тисяч чотирист шістдесят дев'ять грн., 85 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ СТІЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ"; визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р., суд вважає за необхідне відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю ФОРТ СТІЛ суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 30 469,85 грн. (тридцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн., 85 коп.), відповідно до платіжних доручень, а саме: від 12 жовтня 2018 р. №849 та від 12.10.2018 р. №848.

Керуючись ст.ст. 242-244, 246, 250, 254, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТ СТІЛ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ"; визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень-рішень, а саме: №0019041409 від 24.07.2018 р.; №0018781409 від 24.07.2018 р. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №3113-п від 04.06.2018 р. Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ФОРТ СТІЛ".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0019041409 від 24.07.2018 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0018781409 від 24.07.2018 р.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТ СТІЛ з оплати судового збору у розмірі 30 469,85 грн. (тридцять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн., 85 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 03 грудня 2018 року.

Суддя Є.О. Жукова