Рішення

від 03.12.2018 по справі 0940/1693/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р. справа № 0940/1693/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Агро Віта", в інтересах якого діє адвокат Мельник Микола Андрійович, до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018, а також зобов'язання до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Агро Віта" (надалі по тексту також - позивач, ПП "Агро Віта"), в інтересах якого діє адвокат Мельник Микола Андрійович, 18.09.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - первинний відповідач, Головне управління ДФС в області, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування рішень №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018, а також зобов'язання до вчинення дій щодо реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, здійснює вирощування і оптовий збут зернових культур, в тому числі насіння соняшника. В жовтні 2017 року позивач на виконання договору поставки від 11.09.2017 за №КЮ/1109-01, укладеного ПП "Агро Віта" (надалі по тексту також - постачальник) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліяр-Захід" (надалі по тексту також - ТзОВ "Оліяр-Захід", покупець), поставив насіння соняшнику врожаю 2017 року в кількості 29,339 тон і 27,556 тон. За наслідками фактичної поставки вказаного товару, виписаних видаткових накладних №38 від 10.10.2017 і №39 від 11.10.2017, позивачем оформлено і подано до відповідача податкову накладну (надалі по тексту також - ПК) №4 від 10.10.2017 на загальну суму 294 856,96 гривень, в тому числі податок на додану вартість (надалі по тексту також - ПДВ) 49 142,83 гривень та №5 від 11.10.2017 на загальну суму 276 937,80 гривень, в тому числі ПДВ 46 156,30 гривень, для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач, як вважає позивач, в порушення вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.10.2010 за №1246, "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21.02.2018 за №117 (в редакціях чинних на час подання накладної, зупинення і відмови у її реєстрації), наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 13.06.2017 за №567, оскаржуваними рішеннями №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018 відмовив у реєстрації податкових накладних за №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017. Протиправність такої відмови мотивує тим, що контролюючий орган, приймаючи рішення, виходив з підстав не подання позивачем копій необхідних первинних документів щодо постачання соняшника, а також неподання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, договорів з перевезення, незважаючи на обставину виконання ПП "Агро Віта" в повному обсязі вимог квитанцій від 18.10.2017 за №9216350188 і від 19.10.2017 за №9217412667 про зупинення реєстрації податкової накладної, складеної за результатом прийняття податкових накладних. Позивач подав належні пояснення і всі первинні документи, які були підставою для формування податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 та підтверджують реальність операції з постачання такого товару як насіння соняшника, в тому числі, які засвідчують : придбання насіння сільськогосподарських культур для вирощування; складського зберігання зернових культур; придбання нафтопродуктів для забезпечення проведення засівних робіт і збору урожаю; використання позивачем посівних прощ сільськогосподарських культур; валові збори відповідних зернових культур; постачання ТзОВ "Оліяр-Захід" насіння соняшника; розрахунок за поставлений товар; переміщення і транспортування соняшнику. Втім, відповідач такі документи не взяв до уваги, а їх невідповідність, неповнота чи недостатність рішеннями від 18.10.2017 і 19.10.2017 жодним чином не обґрунтована.

У зв'язку із вказаним ПП "Агро Віта" просить:

- визнати незаконними та скасувати рішення Комісії Головне управління ДФС в області №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Головне управління ДФС в області зареєструвати податкові накладні №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху від 21.09.2018 (а.с.126-129, 132-148), ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 1-2).

Первинний відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 18.10.2018. Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог (а.с. 156-157). Зазначив, що позивач подав до контролюючого органу податкові накладні №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, реєстрацію яких ДФС України зупинило, з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. Позивач в квітні 2018 року направив пояснення №05/04/18-1 і №05/04/18-2 із документами про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких долучив по 32 копії документів з приводу постання для ТзОВ "Оліяр-Захід" насіння соняшнику. Відповідач вважає, що платником податків не надано копії договору, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з врахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні. При вивченні змісту документів позивача Комісія дійшла також висновку, що позивачем "не подано документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, договори з перевізниками". В обґрунтування вказаного зазначив, що позивач разом із поясненнями подав договір складського зберігання зерна від 28.07.2017 за №13-3Б/2017, укладеного із Філією "Галицький комбінат Хлібопродуктів" Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надала по тексту також - Філія "Галицький КХП" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", Зерновий склад), яким визначено порядок прийняття і відпуску зернових культур. Виходячи із змісту розділів 4 і 6 вказаного договору позивач як поклажодавець не представив докази: транспортування і доставку власними силами зерна на Зерновий склад; прийняття зерна Зерновим складом за допомогою відповідного бланку складської квитанції із супроводжуючими документами - товарно-транспортною накладною, відповідними свідоцтвами і сертифікатами якості і складу зерна; відшкодування вартості послуг Зернового складу із визначення якості і складу зерна; відповідної письмової заяви позивача як поклажодавця щодо відпуску зерна ТзОВ "Оліяр-Захід"; заміни складських документів при операціях із відпуску зерна у зв'язку із його зменшення на Зерновому складі; оформлення відповідних актів-розрахунків при відвантаженні зерна у зв'язку із його відпуском; відповідної товарно-транспортної накладної із підписом і відтиском печатки Зернового складу при відвантаженні зерна автотранспортом. Відповідач звернув увагу, що представлені позивачем дві товарно-транспортні накладні про перевезення насіння соняшника не містять ні підпису посадової особи, ні печатки Зернового складу, а лише такі відомості ПП "Агро Віта" і ТзОВ "Оліяр-Захід". Також відповідач, виходячи із даних Звіту позивача про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року, згідно якого під соняшник виділено 62 га посівних площ, а також враховуючи середню урожайність соняшника 2,01 тони з гектара по Україні і 2,281 тони в Івано-Франківській області в 2017 році, дійшов висновку про не можливість ПП "Агро Віта" отримання врожаю і продукції соняшника загальною вагою 282,574 тон. Саме на таку кількість товару (насіння соняшника) позивач протягом жовтня-листопада 2017 року зареєстрував 10 податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо реалізації ТзОВ "Оліяр-Захід". Як наслідок, поданні позивачем документи не були достатніми для підтвердження відомостей у спірних накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, та слугувало підставою для відмови у їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПК правомірними. Просив в задоволенні позову відмовити.

Поряд з вказаним, первинний відповідач, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.10.2010 за №1246, зазначив, що належним відповідачем за позовною вимогою про зобов'язання зареєструвати податкові накладні №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних є Державна фіскальна служба України.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2018, із урахуванням позиції первинного відповідача та за клопотанням представника позивача, залучено у розгляді даної адміністративної справи в якості другого відповідача Державну фіскальну службу України в частині позовних вимог про зобов'язання зареєструвати податкові накладні №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.172-174).

22.11.2018, на адресу суду, через канцелярію, надійшла заява представника позивача про збільшення позовних вимог у справі №0940/1693/18. Як слідує із змісту прохальної частини вказаної заяви, позивач додатково просив визнати незаконним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №941372/33008127 від 03.10.2018 і №932171/33008127 від 27.09.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних №19 від 25.10.2017 і №9 від 03.11.2017 відповідно, а також зобов'язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, серед іншого, податкові накладні №19 від 25.10.2017 і №9 від 03.11.2017.

Зважаючи на те, що така заява подана представником позивача в порушення відповідних процесуальних строків, визначених частиною 1 статті 47, частини 3 статті 262 КАС України, ухвалою суду від 03.12.2018 заяву про збільшення позовних вимог повернуто ПП "Агро Віта" без розгляду.

22.11.2018 представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 179-182). Позивач ствердив, що на виконання пункту 2 договору поставки №КЮ/1109-01 від 11.09.2017, укладеного з ТзОВ "Оліяр-Захід", і пункту 2 додатку №2 до такого договору, ПП "Агро Віта" поставило соняшник на погоджене місце розвантаження товару в с. Ставчани Пустомитівського району Львівської області на умовах DAP, згідно правил "Інкотермс-2010". Така поставка здійснена безпосередньо після збору урожаю соняшника, що не зберігався на жодному товарному складі, підтвердженням чого є належним чином оформлені товарно-транспортні накладні від 10 і 11 жовтня 2017 року. У зв'язку із тим, що поставка здійснювалася одразу ж після збору урожаю вказане насіння соняшника не передавалося на зберігання Філії "Галицький КХП" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". В свою чергу, договір із вказаним Зерновим складом позивач подав контролюючому органу разом із поясненням з метою підтвердження можливості ПП "Агро Віта", за потреби, зберігати відповідну продукцію на складі, а також реальності здійснення ним господарської діяльності загалом. Поставка товару одразу ж після збору врожаю жодним чином, на переконання позивача, не спростовує реальність господарської операції за податковими накладними №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017. З приводу доводів контролюючого органу про фізичну неможливість зібрати в 2017 році ПП "Агро Віта" врожай соняшника із відповідної площі посіву в тому об'ємі, який поставлений ТзОВ "Оліяр-Захід", позивач вказав на те, що такого висновку і відповідного обґрунтування власних доводів первинний відповідач дійшов, ґрунтуючись на інформації, розміщеної на відповідних ресурсах та сторінках мережі Інтернет. Такі дані в розумінні статей 72-76 КАС України не можуть бути належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі. Крім того, такі доводи контролюючого органу сформовані виходячи із середнього значення урожайності. Зазначене середнє значення не можливо взяти до уваги оскільки землі, які перебувають у користуванні позивача мають більшу урожайність ніж середню, що і підтверджується обсягами зібраного урожаю соняшника, поставленого ТзОВ "Оліяр-Захід" в жовтня-листопаді 2017 року. З урахуванням вказаного контролюючий орган не спростував товарність операцій за накладними №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017.

Другий відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, вивчивши зміст позовної заяви, відзиву на позов, відповіді на відзив, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить із таких підстав та мотивів.

Встановлено, що Приватне підприємство "Агро Віта" є юридичною особою, 25.04.2004 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації позивача, а також зареєстровано платником податку на додану вартість.

Видами економічної діяльності позивача згідно кодів КВЕД є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.49 розведення інших тварин; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 допоміжна діяльність у тваринництві; 03.22 прісноводне рибництво (аквакультура); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

11.09.2017 між ПП "Агро Віта", як постачальником, та ТзОВ "Оліяр-Захід" (ідентифікаційний код юридичної особи 40158744), як покупцем, укладено договір поставки №КЮ/1109-01 (а.с. 144-148).

Згідно умов договору, в тому числі пунктів 1.1., 1.3, 2.1.-2.3., 2.6.-2.7., постачальник зобов'язаний поставити покупцю соняшник врожаю 2017 року. Строки поставки товару визначаються у Специфікації, що є додатковою угодою до договору. Загальна кількість товару, яка поставляється становить 200,00 тонн, якщо інше не передбачено в додаткових угодах (Специфікаціях). Товар постачається покупцеві за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, на умовах DAP, згідно правил "Інкотермс-2010". Датою поставки вважається дата підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару. Серед документів на товар, які постачальник зобов'язаний передати покупцеві визначено накладну на товар і товарно-транспорту накладну. Поставка товару може здійснюватися окремими партіями (а.с. 144).

В ході виконання вказаного договору ПП "Агро Віта" і ТзОВ "Оліяр-Захід" складено і підписано як відповідні додаткові угоди до вказаного договору поставки соняшнику Специфікацію №1 від 11.09.2017 на 35 тонн з терміном поставки до 31.10.2017, Специфікацію №2 від 11.09.2017 на 85 тонн з терміном поставки до 31.10.2017, Специфікацію №3 від 09.10.2017 на 80 тонн з терміном поставки до 31.10.2017 і Специфікацію №4 від 18.09.2017 на 25 тонн з терміном поставки до 31.10.2017 (а.с. 101-108).

При поставці чергової партії товару позивачем виписано видаткові накладні №38 від 10.10.2017 на 29,339 тонн соняшника загальною вартістю 294 856,96 гривень і №39 від 11.10.2017 на 27,556 тонн соняшника загальною вартістю 276 937,80 гривень (а.с. 93, 118).

Прийняття ТзОВ "Оліяр-Захід" поставленого позивачем товару засвідчується підписом уповноваженої особи і відтиском печатки покупця на вказаних видаткових накладних №№38, 39 (а.с. 93, 118).

ТзОВ "Оліяр-Захід" провело розрахунок за поставлений товар згідно договору поставки №КЮ/1109-01 від 11.09.2017, що підтверджується звітами про кредитові операції по рахунку 26008052518275 ПП "Агро Віта" за 04.10.2017, 10.10.2017, 11.10.2017, 12.10.2017, 13.10.2017, 17.10.2017 і 08.11.2017 (а.с. 109-115).

За фактом поставки ПП "Агро Віта" складено податкову накладну №4 від 10.10.2017 на загальну суму 294 856,96 гривень, в тому числі ПДВ 49 142,83 гривень, та податкову накладну №5 від 11.10.2017 на загальну суму 276 937,80 гривень, в тому числі ПДВ 46 156,30 гривень (а.с. 25, 26).

ПП "Агро Віта" за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України (версія 2.2.15.19) подало до ДФС України податкові накладні №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту також - ЄРПН).

18.10.2017 і 19.10.2017 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанції №9216350188 і №9217412667 про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017, з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в " підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерством фінансів України від 13.06.2017 за №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 даного Наказу (а.с. 27, 28)

05.04.2018 ПП "Агро Віта" сформовано і подано до ДФС України пояснення №05/04/18-01 і №05/04/18-02 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017 із долученням копій 32-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (а.с. 116-117, 121-122, 29-115, 118-120).

У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив отримання за поясненнями 05/04/18-01 і №05/04/18-02 від 05.04.2018 два пакети вказаних вище копій документів (зворотній бік а.с. 156).

За наслідками розгляду вказаних пояснень позивача та поданих документів ГУ ДФС в області в червні 2018 року надіслала ПП "Агро Віта" інформацію про прийняття Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови у такій реєстрації, оскаржуваних рішень за №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008727 від 06.06.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017 (а.с. 21-22, 23-24).

Дані рішення прийнято з підстав не подання платником податків копій документів: "договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них", "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з врахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні". Додатково, при вивченні змісту документів позивача Комісія дійшла висновку про "ненадання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, договори з перевізниками" (а.с. 22, 24).

Вказану вище відмову у реєстрації податкових накладних, оформлену первинним відповідачем рішеннями №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018, позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд звертає увагу, що з 1 січня 2018 року відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" за №2245-VІІІ від 07.12.2017, визначено певні особливості застосування пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Враховуючи те, що спірні правовідносини мали місце як до набрання чинності положень вказаного Закону, так і після цього, суд застосовує редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України, в тому числі інших нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання до і після 1 січня 2018 року, чинних на час подання для реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017, зупинення і відмови у їх реєстрації.

Стаття 185 ПК України визначає об'єкти оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу,

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту, серед іншого, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно пункту 17 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" за №1307 від 31.12.2015, для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі по тексту також - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (надалі по тексту також - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС України в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За приписами пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі по тексту також - квитанція).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Підпунктом 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції станом на жовтень 2017 року) визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Досліджуючи доводи позивача щодо наявності достатніх підстав для прийняття відповідачем рішення про зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із наступних фактичних обставин.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу ІІ, підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 розділу V ПК України (в редакції станом на жовтень 2017 року) Міністерство фінансів України наказом №567 від 13.06.2017 затверджено "Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі по тексту також - Наказ №567).

Як свідчать зміст квитанцій за №9216350188 і №9217412667 по зупиненню реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017, ДФС України сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 (надалі по тексту також - Критерії оцінки ступня ризиків).

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про недотримання ДФС України норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки відповідачем у квитанціях №9216350188 від 18.10.2017 і №9217412667 від 19.10.2017 не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017, на підставі яких було здійснено зупинення їх реєстрацію.

Зокрема, у квитанціях №9216350188 і №9217412667 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від ДФС зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків (чинного на час дії спірних правовідносин, станом на жовтень 2017 року) містить у собі визначення двох різних критеріїв, а саме: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС України за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1. та 215.3.2. пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З урахуванням вказаного ДФС України була зобов'язана у квитанціях №9216350188 і №9217412667 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, оскільки таке належне визначення ДФС України прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого тим же наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 (надалі по тексту також - Вичерпний перелік документів).

В свою чергу, пунктом 1 Вичерпного переліку документів (чинного на час дії спірних правовідносин) у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків визначено конкретний перелік таких документів:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Крім того, пункт 2 Вичерпного переліку документів (чинного на час дії спірних правовідносин) встановлює вимоги до письмового пояснення платників податків.

Отже, не зазначення другим відповідачем чіткого і конкретного критерію оцінки ступеня ризиків (одного із підпунктів пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків) обмежило у спірних відносинах можливості позивача подати належний перелік документів, який необхідний для розблокування реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017.

Крім вказаного, квитанціями №9216350188 і №9217412667 ДФС України запропоновано ПП "Агро Віта" надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Втім, як зазначено судом вище безпосередній зміст квитанцій №9216350188 і №9217412667 в порушення підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, не містить вказівки ні на конкретний вид критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ні на конкретний перелік документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного контролюючим органом ступеня ризику).

Серед інших підстав для зупинення реєстрації накладних в квитанціях №9216350188 і №9217412667 ДФС України зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1206.

Однак, як встановлено судом із матеріалів справи ПП "Агро Віта" не здійснювало у відношенні до ТзОВ "Оліяр-Захід" постачання/придбання товарів згідно з УКТ ЗЕД 1206, а поставило товар 1206009900 - згідно Розділу ІІ (06-14) група 12: "насіння соняшника, подрібнене або не подрібнене, інше" (основана одиниця виміру кілограми, за кодом 166).

У своїх поясненнях №05/04/18-01 і №05.04.18-02, скерованих контролюючому органу у квітні 2018 року, позивач зазначив, що невідповідність обсягів придбання обсягам постачання товарів згідно з УКТ ЗЕД 1206009900, не відповідає дійсності, оскільки обсяги придбання насіння жодним чином не можуть дорівнювати обсягом проданого товару, що був вирощений ПП "Агро Віта" (а.с. 116, 121, 59-64, 65, 92).

На переконання суду, такі пояснення позивача мають фактичний та логічний зв'язок між господарською діяльністю позивача в цілому і спірними поставками соняшнику в користь ТзОВ "Оліяр-Захід".

Суд вважає, що така обставина мала б бути врахована контролюючим органом при формуванні коментованих квитанцій.

Щодо формулювання ДФС України у квитанціях №9216350188 і №9217412667 вимоги про надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто Наказу №567), суд вважає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим.

Зокрема, сам Наказ №567 містить у собі пункт 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків містить також пункт 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Разом з тим, Вичерпний перелік документів взагалі не містить пункту 4.

Отже, вимога ДФС України у квитанціях №9216350188 і №9217412667 щодо надання Таблиці даних платника податків не може вважатися судом як така, що сформована на виконання Наказу №567.

Вказане свідчить, що дії відповідача по складенню квитанцій №9216350188 і №9217412667 вчиненні з недотриманням чинного спеціального законодавства, яке регулює обсяг повноважень контролюючого органу по зупиненню, поданих платниками податків на реєстрацію, податкових накладних.

Втім, як свідчать матеріали справи таке неналежне виконання обов'язків окремих посадових осіб контролюючого органу чи недосконалого програмного забезпечення відповідача щодо реєстрації/зупинення реєстрації податкових накладних, не позбавило можливості позивача надати наявні у нього документи первинного бухгалтерського і податкового обліку для вирішення питання про реєстрацію податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017.

Вказані вище порушення, на переконання суду, не можуть бути самостійними та достатніми підставами для визнання протиправним та скасування рішень №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018.

До того ж, позивач не скористався дією "Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017, який втратив чинність на підставі наказу №409 від 06.04.2018, а, як свідчать матеріали справи, подав в квітні 2018 року необхідні документи вже відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №117.

Суд звертає увагу на те, що у даній справі позивач не оскаржує дії відповідача щодо зупинення 18.10.2017 і 19.10.2017 реєстрації податкових накладних №№4, 5.

З приводу обставин щодо подання позивачем усіх необхідних документів для розблокування реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017, доводів про реальність господарських операції з поставки та обґрунтованості відмови у реєстрації податкових накладних, суд з'ясовано слідуюче.

Варто відзначити, що у спірному випадку подання для реєстрації податкових накладних і зупинення їх реєстрації визначалося постановою Кабінету Міністрів України за №190 від 29.03.2017 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації", а також відповідною редакцією пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України станом на жовтень 2017 року.

В той же час, згідно вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції станом на квітень 2018 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених новою постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 за №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Згідно пунктів 14 і 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого тією ж постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2018 за №117 (надалі по тексту також - Порядок №117) перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Керуючись зазначеними приписами, ПП "Агро Віта" в квітні 2018 року надало до Головного управління ДФС в області необхідний пакет документів (і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по ПН).

Відповідач у відзиві на позов підтвердив отримання всіх тих документів, які позивач подав до адміністративного позову, і які наявні у матеріалах адміністративної справи.

Зокрема, ПП "Агро Віта" за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України (версія 2.2.15.19) подало пояснення №05/04/18-01 і №05/04/18-02 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних №4 від 10.10.2017 і №5 від 11.10.2017 із долученням копій 32-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація яких зупинена (а.с. 116-117, 121-122, 29-115, 118-120).

Відповідно до пункту 20 Порядку №117 відповідні Комісії при головних управліннях ДФС в областях приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, на надання яких платнику податків вказано у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної);

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21 Порядку №117).

Як пояснив у відзиві на позов первинний відповідач і свідчить зміст оскаржуваних рішень від 04.06.2018 і 06.06.2018 про відмову у реєстрації податкових накладних підставами їх прийняття визначено не подання платником податків копій документів: "договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них", "первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з врахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні". Додатково, при вивченні змісту документів позивача Комісія дійшла висновку про "ненадання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, договори з перевізниками" (а.с. 22, 24).

Досліджуючи висновки контролюючого органу щодо кожної із підстав для відмови у реєстрації із урахуванням відомостей у поясненні і документах, зазначених та поданих позивачем для розблокування реєстрації податкових накладних, а також враховуючи докази подані позивачем в ході розгляду справи, суд зазначає наступне.

З приводу не подання ПП "Агро Віта" копій "договорі, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них" слід вказати, що спірна господарська операція не мала місце за зовнішньоекономічним контрактом. Основним документом, який розкриває зміст договірних відносин ПП "Агро Віта" із ТзОВ "Оліяр-Захід" є договір поставки №КЮ/1109-01 від 11.09.2017, а також додаткові угоди до нього у вигляді Специфікацій за №№1-4 від 11.09.2017, 18.09.2017 і 09.10.2017 (а.с. 101-108, 144-148). Зазначені документи подані платником податків в квітні 2018 року до контролюючого органу. Із змісту такого договору і додатків до нього не виникає труднощів чітко визначити склад, якість, об'єм, вартість і терміни поставки предмета договору - соняшника.

Відтак, зазначена підстава для прийняття рішення є очевидно необґрунтованою.

В частині не подання ПП "Агро Віта" копій "первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з врахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації, накладні", а також "документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, договори з перевізниками", суд зазначає.

Як зазначено вище, в квитанціях контролюючого органу №9216350188 від 18.10.2017 і №9217412667 від 19.10.2017 про зупинення реєстрації накладних не має посилання на чіткий перелік документів, який визначений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567, так як другий відповідач не зазначив конкретного критерію оцінки ступенів ризику, під невідповідність якому попали податкові накладні ПП "Агро Віта".

На переконання суду, не визначення конкретного критерію оцінки ступенів ризику і як наслідок відповідного переліку документів, необхідних для підтвердження товарності господарської операції, призвело до створення другим відповідачем правової невизначеності у питанні вибору позивачем конкретного переліку і обсягу документів первинного податного і бухгалтерського обліку, які можуть засвідчити реальність і товарність постачання насіння.

Відтак, позивачем подано документи, які він вважав за доцільним для підтвердження таких обставин.

Із таких документів судом встановлено обставини:

- придбання ПП "Агро Віта" насіння соняшнику для посіву в ТзОВ "Український дистрибуційний центр" за договором поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту №09405 від 13.04.2017 (а.с. 59-64, 65, 92);

- придбання ПП "Агро Віта" паливно-мастильних матеріалів для робіт із посіву та зібрання урожаю в ТзОВ "Надра-2020" за договором поставки нафтопродуктів від 22.03.2017 за №41 (дизельного пального, бензину неетильованого) (а.с. 66-76);

- здачі ПП "Агро Віта" до Галицького районного відділу статистки в області Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року (площа під посів соняшника 62 га) (а.с. 80);

- використання ПП "Агро Віта" на території Більшівцівської селищної об'єднаної територіальної громади (с. Кінашів, с. Кукільники) 405 га і 258 га землі (а.с. 89-90);

- наявність у ПП "Агро Віта" відповідної матеріально-технічної бази адмінбудівель, складських приміщень, сільськогосподарської техніки (комбайна зернового John Deer, тракторів, оприскувача Technoma), зерносушильної установки FarmFans, обладнання для сушки, зерноочисного комплексу БЦС, тощо (а.с. 91).

На переконання суду такі документи свідчать про можливість ПП "Агро Віта" здійснювати свою господарську діяльність щодо вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі соняшника.

Основними доводами контролюючого органу в оскаржуваних рішеннях є "ненадання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, договори з перевізниками".

Позивачем на підтвердження факту транспортування соняшника контролюючому органу і суду, при подання адміністративного позову, надано дві товарно-транспортні накладні №2 від 10.10.2017 і №б/н від 11.10.2017, із змісту яких слідує, що за допомогою транспортного засобу Scania д.н.з. НОМЕР_2 із причіпом/напівпричіпом НОМЕР_3 здійснено перевезення насіння соняшника вагою 29,7 тонни і 27,82 тонни. Вантажовідправником виступає ПП "Агро Віта", а вантажоодержувачем визначено ТзОВ "Оліяр-Захід". Пункт навантаження - Івано-Франківська область, Галицький район, с. Кінашів (місце розташування позивача і території використання посівних площ), а пункт розвантаження - Львівська область, Пустомирівський район, с. Ставчан. Водій/експедитор - ОСОБА_4 Суд зазначає, що дані товарно-транспортні накладні містять усі заповнені графи та поля, які є обов'язковими, в тому числі щодо часу перебування в дорозі, навантаження, розвантаження, прибуття і вибуття, підписи відповідальних посадових осіб і відтиски печаток ПП "Агро Віта" і ТзОВ "Оліяр-Захід", також водія/експедитора ОСОБА_4 (а.с. 94-95, 199-120).

У відповіді на відзив і додатковому поясненні позивач зазначив, що у жовтні 2017 року за допомогою комбайна зернового John Deere S670, який знаходиться на балансі ПП "Агро Віта", підтвердженням чого є оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за січень-листопад 2017 року (а.с. 91), здійснювався збір урожай насіння соняшника та одночасно навантажувався на транспортний засіб для подальшого його поставки ТзОВ "Оліяр-Захід".

Позивач стверджує, що транспортний засіб Scania д.н.з. НОМЕР_2 із причіпом/напівпричіпом НОМЕР_3, яким 10 і 11 жовтня 2017 року здійснено перевезення соняшника, використовує у своїй господарській діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_5, який був представлений позивачу в межах виконання договору перевезення вантажу від 01.10.2017 за №01.10.2017.

На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 27.11.2018 позивачем надано копію такого договору (а.с. 183-185, 203-204, 208-209).

Представник позивача в поясненні від 28.11.2018 пояснив, що розвантаження товару здійснювалося безпосередньо ТзОВ "Оліяр-Захід". Вказана умова поставки відповідає пункту 2.2. договору №КЮ/1109-01 від 11.069.2017 і умовам DAP відповідно до правил "Інкотермс" (в редакції 2010 року), так як позивач, як продавець, виконав своє зобов'язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, готовий до розвантаження з транспортного засобу, що прибув в узгоджене місце призначення (а.с. 201-202).

Також представник позивача пояснив про допущення технічної помилки у товарно-транспортних накладних від 10 і 11 жовтня 2017 року, внаслідок якої графа "Замовник" залишилася незаповненою, а графа "Автомобільний перевізник" заповнено неправильно. У зв'язку з тим, що перевезення товару здійснював безпосередньо фізична особа-підприємець ОСОБА_5 на підставі відповідного договору, укладеного з позивачем, то саме у графі "Замовник" має значитися ПП "Агро Віта", а графі "Автомобільний перевізник" - фізична особа-підприємець ОСОБА_5.

Перевіряючи вказані доводи позивача суд зазначає, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних особі, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 з 24.09.2007 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якого згідно коду КВЕД є 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Позивач також пояснив, що у зв'язку із здійсненням поставки товару одразу ж після збору урожаю, вказане насіння соняшника не передавалося на зберігання Філії "Галицький КХП" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". В свою чергу, договір із вказаним Зерновим складом позивач подав контролюючому органу разом із поясненням з метою підтвердження можливості ПП "Агро Віта", за потреби, зберігати відповідну продукцію на складі, а також реальності здійснення ним господарської діяльності загалом.

Враховуючи зазначене необґрунтованими є аргументи контролюючого органу про не представлення позивачем складених документів відповідно до договору складського зберігання зерна від 28.07.2017 за №13-3Б/2017, укладеного із Філією "Галицький КХП" ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", в частині доставки, навантаження, розвантаження, відпуску і відвантаження соняшника із Зернового складу.

Слушними є твердження позивача про те, що поставка товару одразу ж після збору врожаю жодним чином не спростовує реальність господарської операції за податковими накладними №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017.

Суд звертає увагу на те, що вказані вище доводи представника позивача і встановлені, на підставі поданих ПП "Агро Віта" письмових доказів, обставини, жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду справи.

З приводу доводів контролюючого органу про фізичну неможливість зібрати в 2017 році ПП "Агро Віта" врожай соняшника із відповідної площі посіву (62 га) в тому об'ємі, який поставлений ТзОВ "Оліяр-Захід", суд відхиляє із наступних мотивів.

По перше, такі аргументи не відображені контролюючим органом у оскаржуваних рішеннях, як одна із підстав для відмови у реєстрації податкових накладних. А в силу абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України первинний відповідач не може посилатися на такі доводи і докази на їх підтвердження.

По друге, такого висновку і відповідного обґрунтування власних доводів первинний відповідач дійшов, ґрунтуючись на інформації, розміщеної на відповідних ресурсах та сторінках мережі Інтернет (а.с. 161-162). Такі дані в розумінні статей 72-76 КАС України не можуть бути належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі.

По третє, такі доводи контролюючого органу сформовані виходячи із середнього значення урожайності. Зазначена середнє значення не можливо взяти до уваги оскільки первинний відповідач не надав суду жодного доказу про дійсну якість (властивість) і урожайність, земель які перебувають у користуванні позивача і саме на яких був здійснений посів та зібрання урожаю соняшника, що поставлений ТзОВ "Оліяр-Захід" в жовтня-листопаді 2017 року.

Суд відзначає, що всі первинні документи, оформлені в ході виконання договору поставки №КЮ/1109-01 від 11.069.2017, які наявні в матеріалах справи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 ПК України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Згідно частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Поряд з цим, суд враховує позицію, викладену у пункту 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Оцінюючи згадані документи - в сукупності та кожен зокрема - суд вважає, що такі не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

На думку суду, відповідачами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження нереальності господарських операцій ПП "Агро Віта" з ТзОВ "Оліяр-Захід", на підставі яких було складено податкові накладні №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, а факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі Податкового кодексу України та Порядку №117, не доведено.

Як наслідок, оскаржувані рішення Головного управляння ДФС в області №760902/33008127 від 04.06.2018 і №765602/33008127 від 06.06.2018, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017, суд вважає не обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з'ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

В даній справі суд вжив усіх заходів для витребування необхідних доказів, в тому числі з власної ініціативи.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач не обґрунтував правомірність своїх рішень від 4 і 6 червня 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як свідчать встановлені в суді обставини, відповідач, приймаючи 4 і 6 червня 2018 року рішення про відмову у реєстрації накладних, діяв на не підставі закону, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Враховуючи вищенаведене, суд робить висновок про обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в загальному розмірі 3 524,00 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи містяться платіжні доручення від 06.09.2018 за №1878 і від 25.09.2018 за №1897 (а.с. 3, 4).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини як Державної фіскальної служби України, яка здійснювала зупинення реєстрації податкових накладних, так із вини Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яке необґрунтовано відмовило у реєстрації таких накладних, підлягають стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в солідарному порядку по 1 762,00 гривень з кожного.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №760902/33008127 від 04.06.2018 про відмову Приватному підприємству "Агро Віта" у реєстрації податкової накладної №4 від 10.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №765602/33008127 від 06.06.2018 про відмову Приватному підприємству "Агро Віта" у реєстрації податкової накладної №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Приватного підприємства "Агро Віта" №4 від 10.10.2017 та №5 від 11.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 39292197) на користь Приватного підприємства "Агро Віта" (ідентифікаційний код юридичної особи 33008127) сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні нуль копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394463) на користь Приватного підприємства "Агро Віта" (ідентифікаційний код юридичної особи 33008127) сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні нуль копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Арго Віта" (ідентифікаційний код юридичної особи - 33008127), вул. Вербова, 1-А, с. Кінашів, Галицькій район, Івано-Франківська область, 77125.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

Другий відповідач - Державна фіскальна служба України (ідентифікаційний код юридичної особи - 39292197), Львівська площа 8, м. Київ-53, 04053.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.