ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2019 року
Київ
справа №0940/1693/18
адміністративне провадження №К/9901/14974/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Блажівська Н. Є., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства АГРО-ВІТА на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року (судді Шинкар Т. І., Пліш М. А., Глушко І. В.) у справі № 0940/1693/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства АГРО-ВІТА до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та Державної фіскальної служби України про скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство Агро Віта (далі - ПП Агро Віта ) звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати незаконними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області; ДФС відповідно) від 4 червня 2018 року №760902/33008127 і від 6 червня 2018 року №765602/33008127 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 жовтня 2017 року №4 та податкової накладної від 11 жовтня 2017 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати ГУ ДФС в Івано-Франківській області зареєструвати ці податкові накладні.
На обґрунтування позовних вимог ПП Агро Віта посилалося, зокрема на те, що воно подало всі первинні документи, які були підставою для формування податкової накладної від 10 жовтня 2017 року №4 та податкової накладної від 11 жовтня 2017 року №5 і підтверджували реальність операції з постачання насіння соняшника, однак відповідач помилково такі документи не взяв до уваги, а висновки про невідповідність, неповноту чи недостатність його рішеннями від 18 та 19 жовтня 2017 року (квитанції №9216350188 і №9217412667) не обґрунтовані.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 3 грудня 2018 року позов задовольнив.
При цьому, суд виходив із того, що квитанції № 9216350188 і № 9217412667 про зупинення реєстрації податкових накладних не грунтуються на нормах чинного законодавства, а ПП Агро Віта надало до ГУ ДФС в Івано-Франківській області документи, які підтверджують можливість цього підприємства здійснювати свою господарську діяльність щодо вирощування сільськогосподарських культур, зокрема соняшника.
Постановою від 8 квітня 2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовив.
На обґрунтування свого рішення апеляційний суд зазначив, що позивач не подав контролюючому органу документів, що підтверджують місце відправки, обсяг та якість товару (насіння соняшнику); надані документи, не можуть бути належними доказами протиправності винесення оскаржуваних рішень; факту подання до контролюючого органу додаткових документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, позивачем не доведено.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, ПП Агро Віта подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цим судом при розгляді справи, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ГУ ДФС в Івано-Франківській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення апеляційного суду - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2019 року розгляд справи призначено у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Сторони у справі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з`явились.
За правилами пункту 2 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи наведене, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Суди встановили, що ПП Агро Віта є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення його державної реєстрації та є платником податку на додану вартість.
Видами економічної діяльності позивача згідно з кодами КВЕД є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.49 - розведення інших тварин; 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 - допоміжна діяльність у тваринництві; 03.22 - прісноводне рибництво (аквакультура); 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.
11 вересня 2017 року між ПП Агро Віта (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оліяр-Захід (далі - покупець, ТОВ Оліяр-Захід ) укладено договір поставки №КЮ/1109-01, за умовами якого постачальник зобов`язаний поставити покупцю насіння соняшника врожаю 2017 року. Строки поставки товару визначаються у Специфікації, що є додатковою угодою до договору; загальна кількість товару, яка поставляється становить 200,00 тон, якщо інше не передбачено в додаткових угодах (Специфікаціях); товар постачається покупцеві за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, на умовах DAP, згідно з правилами Інкотермс-2010 ; датою поставки вважається дата підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару; серед документів на товар, які постачальник зобов`язаний передати покупцеві визначено накладну на товар і товарно-транспорту накладну; поставка товару може здійснюватися окремими партіями.
ПП Агро Віта і ТОВ Оліяр-Захід складено і підписано як відповідні додаткові угоди до вказаного договору поставки насіння соняшника Специфікацію від 11 вересня 2017 року №1 на 35 тон із строком поставки - до 31 жовтня 2017 року, Специфікацію від 11 вересня 2017 року №2 на 85 тон із строком поставки до 31 жовтня 2017 року, Специфікацію від 9 жовтня 2017 року №3 на 80 тон із строком поставки до 31 жовтня 2017 року і Специфікацію від 18 вересня 2017 року №4 на 25 тон із строком поставки до 31 жовтня 2017 року.
Під час поставки товару позивач виписав видаткові накладні від 10 жовтня 2017 року №38 на 29,339 тон насіння соняшника, загальною вартістю 294856,96 грн, і від 11 жовтня 2017 року №39 на 27,556 тон соняшника, загальною вартістю 276937,80 грн.
Прийняття ТОВ Оліяр-Захід поставленого позивачем товару засвідчується підписом уповноваженої особи і відтиском печатки покупця на вказаних видаткових накладних №№38, 39.
ТОВ Оліяр-Захід провело розрахунок за поставлений товар згідно з договором поставки, що підтверджується звітами про кредитові операції по рахунку НОМЕР_1 ПП Агро Віта за 4, 10, 11, 12, 13, 17 жовтня та 8 листопада 2017 року.
За фактом поставки ПП Агро Віта складено податкову накладну від 10 жовтня 2017 року №4 на загальну суму 294856,96 гривень, у тому числі ПДВ 49142,83 грн, та податкову накладну від 11 жовтня 2017 року №5 на загальну суму 276937,80 грн, у тому числі ПДВ 46156,30 грн.
ПП Агро Віта за допомогою програми електронного документообігу Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України подало до ДФС України податкові накладні від 10 жовтня 2017 року №4 і від 11 жовтня 2017 року №5 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
18 та 19 жовтня 2017 року ДФС України надіслала позивачу квитанції №9216350188 і №9217412667 про прийняття і зупинення реєстрації податкових накладних від 10 та 11 жовтня 2017 року №4 і №5, з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за № 567.
За результатами опрацювання Системою моніторингу відповідності податкових накладних /розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеню ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року за №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 даного Наказу.
5 квітня 2018 року ПП Агро Віта подало до ДФС України пояснення №05/04/18-01 і №05/04/18-02 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних від 10 та 11 жовтня 2017 року №4 і №5 із долученням копій 32-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
За наслідками розгляду вказаних пояснень позивача та поданих документів Комісія ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийняла рішень від 4 червня 2018 року №760902/33008127 і від 6 червня 2018 року №765602/33008727 про відмову у реєстрації податкових накладних від 10 та 11 жовтня 2017 року №4 і №5.
Дані рішення обґрунтовані не поданням платником податків копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції; складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів; актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) із урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації; накладних. Додатково, при вивченні змісту документів позивача Комісія дійшла висновку про ненадання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, договорів з перевізниками .
Не погодившись із рішеннями від 4 червня 2018 року №760902/33008127 і від 6 червня 2018 року №765602/33008127, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та, як наслідок, надано помилкову оцінку обставинам справи, у результаті чого скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок; тут і далі - у редакції, чинній на момент подання позивачем податкових накладних), який визначав механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.
За змістом пункту 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 74.2 статті 74 ПК України).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України).
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Критерії оцінки, Перелік документів відповідно).
За правилами пункту 6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
Отже, пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На думку Колегії суддів, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Водночас, у квитанціях від 18 та 19 жовтня 2017 року №9216350188 і №9217412667 зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки, зокрема виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206 та запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.
Натомість, як встановили суди, 5 квітня 2018 року ПП Агро Віта подало до ДФС України пояснення №05/04/18-01 і №05/04/18-02 для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних від 10 та 11 жовтня 2017 року №4 і №5 із долученням копій 32-ох документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких зупинена.
На момент подання платником податків до податкового органу первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій змінилась редакція норми 201.16 ПК України, за змістом якої реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За правилами пункту 20 цього Порядку комісії контролюючих органів приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
При цьому, зі змісту пункту 21 цього ж Порядку вбачається, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
У оскаржуваних рішеннях контролюючого органу від 4 червня 2018 року №760902/33008127 і від 6 червня 2018 року №765602/33008127 зазначено такі підстави - ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивач не укладав зовнішньоекономічний контракт у межах спірної господарської операції, то контролюючий орган необґрунтовано зазначив однією із підстав для відмови у реєстрації податкових накладних ненадання платником податку копій зовнішньоекономічних контрактів.
Щодо другої підстави (неподання первинних документів), цей суд встановив, що позивач, не маючи визначеного контролюючим органом чіткого переліку документів, подав на виконання вимог квитанцій, зокрема такі, які, на його думку, підтверджують товарність спірної господарської операції.
На підставі поданих позивачем документів суд першої інстанції встановив, зокрема: придбання ПП Агро Віта насіння соняшнику для посіву у Товариства з обмеженою відповідальністю Український дистрибуційний центр за договором поставки насіння сільськогосподарських культур на умовах товарного кредиту від 13 квітня 2017 року № 09405; придбання ПП Агро Віта паливно-мастильних матеріалів для робіт із посіву та зібрання урожаю у Товариства з обмеженою відповідальністю Надра-2020 за договором поставки нафтопродуктів від 22 березня 2017 року №41;
звітування ПП Агро Віта до Галицького районного відділу статистки в області про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року (площа під посів соняшника 62 га); використання ПП Агро Віта на території Більшівцівської селищної об`єднаної територіальної громади (с. Кінашів, с. Кукільники) 405 га і 258 га землі; наявність у ПП Агро Віта відповідної матеріально-технічної бази: адмінбудівель, складських приміщень, сільськогосподарської техніки (комбайна зернового - John Deer, тракторів, оприскувача Technoma), зерносушильної установки FarmFans, обладнання для сушки, зерноочисного комплексу БЦС тощо.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість ПП Агро Віта здійснювати господарську діяльність щодо вирощування сільськогосподарських культур, зокрема соняшника.
Окрім того, спростовуючи доводи контролюючого органу про ненадання документів щодо зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, договорів з перевізниками, суд першої інстанції зазначив, що позивач на підтвердження факту транспортування соняшника надав дві товарно-транспортні накладні від 10 та 11 жовтня 2017 року, зі змісту яких вбачається, що за допомогою транспортного засобу Scania (номер НОМЕР_2 , із причіпом / напівпричіпом НОМЕР_3 ) здійснено перевезення насіння соняшника вагою 29,7 тони і 27,82 тони; вантажовідправником зазначено ПП Агро Віта , а вантажоодержувачем - ТОВ Оліяр-Захід ; пункт навантаження - Івано-Франківська область, Галицький район, с. Кінашів (місце розташування позивача і території використання посівних площ), а пункт розвантаження - Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани; водій / експедитор - ОСОБА_1 При цьому, суд встановив, що в даних товарно-транспортних накладних заповнені всі графи та поля, заповнення яких є обов`язковим, в тому числі щодо часу перебування в дорозі, навантаження, розвантаження, прибуття і вибуття, підписи відповідальних посадових осіб і відтиски печаток ПП Агро Віта і ТОВ Оліяр-Захід , підпис водія/експедитора ОСОБА_1 . Також суд взяв до уваги пояснення позивача про те, що у зв`язку зі здійсненням поставки товару одразу ж після збору урожаю, насіння соняшника не передавалося на зберігання Філії Галицький КХП ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України , а договір із вказаним зерновим складом позивач подав контролюючому органу разом із поясненням з метою підтвердження можливості ПП Агро Віта , за потреби, зберігати відповідну продукцію на складі, а також реальності здійснення ним господарської діяльності загалом. Доводи контролюючого органу щодо невідповідності об`єму зібраного та поставленого урожаю соняшника площі посіву суд першої інстанції не взяв до уваги, оскільки такі аргументи не були відображені в оскаржуваних рішеннях; ґрунтуються на інформації, розміщеній на відповідних ресурсах та сторінках мережі Інтернет і не є належними, допустимими, достовірними та достатніми у розумінні статей 72-76 КАС України; сформовані виходячи із середнього значення урожайності.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, оцінивши обставини справи, дійшов правильного висновку про необґрунтованість оскаржуваних рішень ГУ ДФС в Івано-Франківській області про відмову в реєстрації податкових накладних.
Водночас, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, помилково виходив із того, що позивач під час надання пояснень контролюючому органу не подав необхідних документів для реєстрації податкових накладних.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Згідно з частиною першою статті 352 цього Кодексу суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства АГРО-ВІТА задовольнити.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року скасувати, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2018 року залишити в силі.
3. Стягнути на користь Приватного підприємства АГРО-ВІТА за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 7048,00 (сім тисяч сорок вісім) грн сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. Б. Гусак
Судді: Н. Є. Блажівська
Є. А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2019 |
Оприлюднено | 27.09.2019 |
Номер документу | 84524334 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гусак М.Б.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні