Постанова

від 27.11.2018 по справі 813/203/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/478/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут геоінформаційних систем на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року, ухвалене суддею Качур Р.П., 16:24:21 год., м. Львів, дата складання повного тексту рішення 15 червня 2018 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут геоінформаційних систем до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівська обласна рада про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

12.01.2018 року позивач - ТзОВ Інститут геоінформаційних систем звернулося до суду з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати висновок державної експертизи землевпорядної документації від 13.09.2017 року № 1427-17, наданий відповідачем;

зобов'язати відповідача провести повторну державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівська сільських рад Золочівського району Львівської області, з врахуванням висновків суду.

Львівським окружним адміністративним судом до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Львівську обласну раду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у п.10 висновку від 13.09.2017 року Зауваження та пропозиції зазначено, що проект розроблено з порушенням ст. 122 ЗК України, а саме відсутній дозвіл на розроблення проекту землеустрою та відсутні правовстановлюючі документи на Золочівське дочірнє лісогосподарське підприємство Галсільліс , внаслідок чого надано підсумкову оцінку результатів державної експертизи такого змісту: проект землеустрою щодо відведення для збереження та використання земель Національного природного парку Північне Поділля , які розташовані на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області не відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінений негативно та не погоджено.

Оцінюючи вказаний висновок землевпорядної документації в цілому, за наявності підстави для непогодження проекту землеустрою у зв'язку з відсутністю дозволу на розробку проекту землеустрою та правовстановлюючих документів на земельні ділянки за ЗДЛП Галсільліс , суд не знайшов підстав для його скасування та необхідності зобов'язання відповідача провести повторну експертизу проекту землеустрою.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, ТзОВ Інститут геоінформаційних систем оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що земельні ділянки, які відводилися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля , які розташовані на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області, знаходяться за межами населених пунктів, а отже, відповідні сільські ради не мали повноважень щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою в даному випадку і законодавством не передбачено надання погодження щодо відведення зазначених земельних ділянок відповідними сільськими радами.

Також, апелянт вказує на те, що згідно з витягом із проекту землеустрою, на аркуші 63 проекту міститься рішення Львівської обласної ради №1230 від 18.11.2014 року, проаналізувавши яке можна зробити висновок про те, що саме Львівська обласна рада, будучи власником відповідних земельних ділянок, в порядку, передбаченому статтею 122 ЗК України, надала НПП Північне Поділля дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою на вилучення зі складу земель, що перебувають у постійному користуванні ЗДЛП Галсільліс та відведення земельних ділянок. Земельним кодексом України чітко закріплено право обласних рад розпоряджатися землями комунальної власності, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство Галсільліс є комунальним підприємством Львівської обласної ради. Крім того, ОКС ЛГП Галсільліс є постійним користувачем лісових земельних ділянок, які належать до спільної власності територіальних громад Львівської області, зокрема на підставі рішення Львівської обласної ради від 02.11.2000 року №366 Про відведення земель ЛГП Галсільліс . Згідно із пунктом 1 цього рішення обласна рада затвердила проекти відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб та надала ЛГП Галсільліс для ведення лісового господарства в постійне користування 55731,41 га земель, що знаходяться за межами населених пунктів, згідно із додатком 1. Відповідно до змісту рішення Львівської обласної ради від 02.11.2000 року №366 Про відведення земель ЛГП Галсільліс , дане рішення прийняте з урахуванням згоди землекористувачів, сільських та районних рад. За результатами аналізу Додатку 1 до рішення обласної ради від 02.11.2000 року № 366 слідує, що на території Золочівського району Львівської області, ЛГП Галсільліс є постійним користувачем земельних ділянок В. Вільшаницької, Колтівської, Білокамінської, Руда-Колтівської та Підлипецької сільських рад. З огляду на це, Львівська обласна рада є належним суб'єктом, що вправі надавати згоду на відведення земельних ділянок, які належать до спільної власності територіальних громад Львівської області.

Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано оцінку доказам, які підтверджують факт перебування земельних ділянок, орієнтовною площею 113,85 га, у постійному користуванні Золочівського ДЛП Галсільліс .

Разом з цим, судом не надано оцінки тому факту, що до моменту проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації проект землеустрою отримав позитивні висновки про погодження проекту землеустрою, зокрема, висновок від 30.09.2016 року №1311-0.3-7409/2-16 відділу Держгеокадастру у Золочівському районі Львівської області та висновок від 25.11.2016 року №10-5363 Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації.

Крім цього, апелянт зазначає, що згідно проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля , які розташовані на території Білокамінської, Великовільшанської, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області відводилися земельні ділянки площею 113,85 га, вилучення яких погоджено додатком 1 до Указу Президента України від 10.02.2010 року №156/2010. Натомість, згідно додатку 2 до Указу Президента України від 10.02.2010 року №156/2010 погоджено включення до території НПП Північне Поділля без вилучення ряду земельних ділянок державної власності, в тому числі на території Бродівського і Золочівського району.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень суб'єктів владних повноважень.

У статті 19 КАС України визначені публічно-правові спори на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Про публічно-правові спори, які належать до юрисдикції адміністративних судів висновок можна зробити за наявності таких критеріїв:

1) присутність у спірних публічно-правових відносинах суб'єкта владних повноважень (п.7 ч.1 ст.4 КАС України);

2) спірні відносини мають саме адміністративно-правову природу (ч.ч. 1, 2 ст.19 КАС України);

3) суб'єкт владних повноважень у спірних публічно-правових (адміністративно-правових) відносинах, у формах визначених адміністративним законодавством, здійснює адміністративні повноваження. Таким суб'єктом ухвалюються рішення, вчиняються дії адміністративно-правової природи, а саме - нормативні акти, адміністративні акти, адміністративні договори, акти-планування, акти-дії;

4) спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини регулюються нормами адміністративного права;

5) спірні публічно-правові (адміністративно-правові) відносини виникли у сфері публічного адміністрування.

Встановлено, що на замовлення НПП Північне Поділля , на підставі договору № 01/09-2014 від 19.12.2014 року, ТзОВ Інститут геоінформаційних систем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області.

16 серпня 2017 року ТзОВ Інститут геоінформаційних систем подано клопотання №22/17 з додатками до Держгеокадастру про проведення обов'язкової первинної державної експертизи проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області.

13 вересня 2017 року Держгеокадастром надано висновок експертизи землевпорядної документації за № 1427-17, у п. 10 Зауваження та пропозиції до землевпорядної документації якого зазначено, що проект розроблено з порушенням ст.122 Земельного кодексу України, а саме: відсутній дозвіл на розробку проекту землеустрою, а також відсутні правовстановлюючі документи на ЗДЛП Галсільліс .

У зв'язку з викладеним, проект землеустрою щодо відведення для збереження та використання земель НПП Північне Поділля на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівської сільських рад Золочівського району Львівської області не відповідає вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно та не погоджується.

Тобто, предметом адміністративного позову ТзОВ Інститут геоінформаційних систем до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру є визнання протиправним та скасування висновку державної експертизи землевпорядної документації, яка замовлена НПП Північне Поділля на підставі договору, та зобов'язання відповідача провести повторну державну експертизу проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для збереження та використання земель НПП Північне Поділля на території Білокамінської, Великовільшаницької, Колтівської, Підлипецької, Руда-Колтівська сільських рад Золочівського району Львівської області.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що оспорюваний висновок державної експертизи землевпорядної документації є результатом практичної діяльності фахівців з визначених питань та не є рішенням, актом державного чи іншого органу, в зв'язку з чим даний спір не містить ознак публічно-правового та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що зі змісту ст.ст.35, 37 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації вбачається, що у разі прийняття негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації заінтересовані особи мають подати обґрунтоване клопотання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який відповідно до Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 року №858-IV уповноважений розглядати такі клопотання.

У зв'язку з викладеним, на думку колегії суддів суду апеляційної інстанції, первинний висновок державної експертизи землевпорядної документації взагалі не підлягає оскарженню в судовому порядку в будь-якому судочинстві.

Право заінтересованих осіб на звернення до суду з позовом про скасування висновків державної експертизи, може бути реалізоване лише у разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної експертизи і лише тоді, у випадку подання позивачем позову до суду, зазначений правовий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст.238 КАС України.

Керуючись ст.243, ст.ст. 238, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут геоінформаційних систем задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року у справі №813/203/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інститут геоінформаційних систем до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Львівська обласна рада про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії скасувати та закрити провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 03.12.2018.