Вирок

від 30.11.2018 по справі 761/9155/15-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9155/15-к

Провадження №1-кп/761/84/2018

В И Р О К

іменем України

30 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі

секретарів судових засідань ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42014100070000185 щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з базовою вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді директора в ТОВ «Центрбудінвест ІДК», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16

потерпілої ОСОБА_17

обвинуваченого ОСОБА_9

захисника ОСОБА_18 ,

в с т а н о в и в:

Упродовж 01 06 липня 2013 року директор ТОВ «Центробудінвест ІДК» ОСОБА_9 , перебуваючи в офісі товариства в АДРЕСА_3 , шляхом обману (шахрайство), під приводом продажу квартири, через укладення договору купівлі-продажу майнових прав, заздалегідь не маючи наміру та можливості виконувати зобов`язання за договором, заволодів грошовими коштами ОСОБА_17 в особливо великих розмірах в сумі 395000 грн.

Так, 29.06.2013 року директором ТОВ «Центробудінвест ІДК» ОСОБА_9 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 з ОСОБА_17 про те, що ТОВ «Центробудінвест ІДК» в особі ОСОБА_9 продає, а ОСОБА_17 купує майнові права на квартиру, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_3 .

На виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 ОСОБА_17 в денний час 01.07.2013 року, не підозрюючи про дійсні наміри ОСОБА_9 , будучи введеною в оману, перебуваючи в офісі товариства в АДРЕСА_3 , особисто передала останньому 379000 грн., 06.07.2013 року за аналогічних обставин 16000 грн., а всього 395000 грн., які ОСОБА_19 отримав, не маючи на меті виконувати зобов`язання за договором.

Отримавши грошові кошти, ОСОБА_9 обернув їх на свою користь з метою особистого збагачення, шляхом обману, заподіявши ОСОБА_17 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

У подальшому, ОСОБА_9 розпорядився грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 визнається винуватим у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Будучи допитаним в судовому засіданні 07.09.2018 року обвинувачений ОСОБА_9 по суті висунутого йому обвинувачення свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.190 КК України не визнав та дав показання, згідно з якими, він ніякого злочину не вчиняв та не вважає себе злочинцем. Так, він був керівником великого проекту щодо будівництва квартир. ТОВ «Центрбудінвест ІДК», яке він очолював, було інвестором будівництва. Першим покупцем квартири була ОСОБА_17 . На внесені останньою кошти за будівництво квартири були виписані відповідні касові ордери. Будівництво здійснювалось за домовленістю з банком «Надра», однак після початку будівництва банком було припинено співпрацю. Потім на будівництво було здійснено декілька рейдерських атак. У зв`язку з такими обставинами, не видалося за можливе побудувати квартиру ОСОБА_17 . Він пропонував ОСОБА_17 квартиру в іншому місці, однак вона відмовилась. Гроші не зміг повернути потерпілій, так як скрутні часи. Не заперечив, що він укладав договір зі свідком ОСОБА_20 . Книгу розходів і приходів було вилучено в ході обшуку, де вона знаходиться, йому не відомо. Банк «Надра» був кредитором будівництва першої черги, однак потім з цим банком виникли певні фінансові питання, що унеможливило подальшу з ним співпрацю.

Хоча обвинувачений свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, його винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення, потерпілою та безпосередньо дослідженими в ході судового розгляду доказами у їх сукупності, які суд бере до уваги.

Так, потерпіла ОСОБА_17 , будучи допитаною в судовому засіданні 26.07.2018 року, дала показання, згідно з якими, у червні 2013 року вона побачила оголошення про продаж квартир другої черги на АДРЕСА_3 . Після цього, вона приїхала до офісу продажів, який знаходився на першому поверсі ЖК «Космополітан» у збудованому будинку першої лінії. Там вона познайомилася з обвинуваченим ОСОБА_9 , який представився директором компанії, що здійснює продаж квартир. В ході зустрічі вони обговорювали умови придбання квартири. Надалі вони обговорювали умови договору купівлі-продажу, при цьому, обвинувачений показав документи на здійснення будівництва та в неї склалося враження, що будівництво ведеться правомірно, а в компанії продавця є підстави для продажу квартир. 29 червня 2013 року вона приїхала до офісу продажів на АДРЕСА_3 , де підписала договір купівлі-продажу, а обвинувачений ОСОБА_9 підписав договір від імені компанії продавця ТОВ «Центрбудінвест ІДК». Присутніми під час підписання договору були її мати ОСОБА_21 , менеджер з продажів та юрист компанії продавця. Надалі на виконання договору, в період з 01 по 06 липня 2013 року, вона зробила два платежі на загальну суму 395000 грн. Кошти вона передавала в офісі продажів особисто в руки обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки останній переконав її, що саме такий варіант передачі грошей є безпечним. У свою чергу, обвинувачений надав їй відповідні платіжні документи про отримання коштів. Після цього, вона проїздила повз будівельний майданчик і звернула увагу, що там нібито не ведуться будівельні роботи. Під час чергової зустрічі з обвинуваченим, не отримавши від нього ніякої інформації щодо стану будівництва, вона сама запитала в нього, на що отримала відповідь, що є певні питання, однак вони їх вирішують. Їй стало відомо, що в цей час закінчилася ліцензія у компанії, що виступала забудовником. Після цього, із засобів масової інформації вона дізналася про існування суперечки щодо будівельного майданчика на вул. Дегтярівська № 25-А в м. Києві між компанією забудовником та третіми особами з приводу чого прокуратура Шевченківського району м. Києва вимагає розірвання договору оренди цієї земельної ділянки. Далі вона стала цікавитися, чи потрапили кошти, які вона надала обвинуваченому, на рахунок компанії, однак підтверджень з даного приводу вона не отримала. Потім, протягом тривалого часу, вона чекала відновлення роботи та намагалася зв`язатися з обвинуваченим. Десь у вересні 2013 року офіс з продажів припинив свою роботу, на в`їзді до будівельного майданчика охорона повідомила їй, що там давно нікого не має. На її запитання, обвинувачений повідомляв, що будівництво буде відновлено та в такому режимі вона чекала досить тривалий час. Ближче до червня 2014 року вона написала заяву обвинуваченому про повернення грошових коштів. Після цього, від обвинуваченого їй надійшла інформація, що борг за договором вони можуть обміняти на квартиру в м. Вишневому в ЖК «Південний». З нею зв`язався колега обвинуваченого та направив документи, ознайомившись з якими та поспілкувавшись з менеджером, вона зрозуміла, що ніякої заміни не буде, а їй намагаються продати квартиру, яка зовсім їй не потрібна. У серпні 2014 року вона зустрічалася з директором компанії, яка була забудовником житлового комплексу на АДРЕСА_3 , який повідомив їй, що дійсно з приводу будівництва є спір з третіми особами, будівництво не ведеться, відсутні правові підстави для заміни боргу у будинку на АДРЕСА_3 на квартиру у м. Вишневому. У вересні 2014 року вона звернулася до прокуратури із заявою про злочин. Зазначила, що їй відомо з різних джерел, що дійсно з приводу будівництва на АДРЕСА_3 існують суперечки, також наявні спори в судах, крім того, 04 червня 2013 року ДАБІ зупинила будівництво, у зв`язку з виявленими порушеннями, також в цей період часу був накладений штраф. Окрім того, вона звірила з реєстру майнових прав кадастровий номер земельної ділянки, на якій велося будівництво, з кадастровим номером, який зазначено у договорі, і дізналася що забудова належить іншій юридичній особі, тобто обвинувачений ОСОБА_9 не мав жодних прав на ведення цього будівництва, не мав прав продавати, також згідно зі Статутом не мав права укладати договори на суму понад 20000 грн. Вважає, що обвинувачений свідомо ввів її в оману. Зазначила, що відповідно до договору вона мала сплатити кошти на банківський рахунок компанії, однак обвинувачений переконав її сплатити грошові кошти йому. Під час зустрічі з ОСОБА_22 , на якій був присутній ОСОБА_9 , їй стало відомо, що останній, отримані від неї грошові кошти, не зарахував на банківський рахунок компанії. Уточнила, що обвинувачений повідомив їй, що грошові кошти будуть зараховані на банківський рахунок компанії. Вона не зверталася до суду за захистом своїх прав.

Свідок ОСОБА_21 , будучи допитаною в судовому засіданні 20.12.2017 року, дала показання, згідно з якими, потерпіла ОСОБА_17 є її донькою. У кінці травня 2013 року, проїжджаючи вул. Дегтярівською в м. Києві вони побачили банер, на якому повідомлялося про будівництво другої лінії житлового комплексу «Космополітан». Після цього, вони звернулися до відділу продажу, який знаходився на першому поверсі ЖК «Космополітан» у збудованому будинку першої лінії, що був зданий в експлуатацію та в ньому проживали люди. Вони поспілкувалися з менеджером, який надав їм буклети щодо будинку, однак на них була інформація про перший будинок, так як ОСОБА_9 заявив, що не встигає зробити нові рекламні буклети. Отримавши інформацію, вони пішли та вдома все обговорили, а потім через деякий час зайшли знову до відділу продажу для уточнення інформації. Цього разу вони спілкувалися з ОСОБА_9 , який представився директором відділу продаж фірми, яка займається продажем квартир в будинку другої лінії. Повідомив усі обставини будівництва, позиціонував себе як представника будівництва «наш будинок» «ми в цьому будинку намагаємось щось зробити» і так далі. Всю інформацію, всі дані їм надавав особисто ОСОБА_9 . Також всі рішення, в тому числі щодо ціни, виходили від ОСОБА_9 . Менеджер ОСОБА_23 тільки передавав інформацію «можна зустрітися», «певна інформація розглянути ви можете зайти і ознайомитись». Для того, щоб перевірити ситуацію з будівництва, вони запитали у відділі продажу документи на ведення будівництва. Ті документи, які їм надали, не містили заборони на будівництво. На їх прохання ознайомитися із статутом, ОСОБА_9 повідомив, що в ньому міститься певна закрита інформація, а тому він не може його надати. Дочка звернулася до єдиного реєстру підприємств та побачила, що жодних обмежень повноважень в ОСОБА_9 немає. Однак, за спливом тривалого часу, коли вже прокуратура перевіряла, то виявилося, що в Статуті були обмеження, ОСОБА_9 мав право підписувати договір лише на суму 20000 грн., у той час як їх договір становив майже 600000 грн. ОСОБА_9 намагався всіма можливостями змусити якнайшвидше підписати договір купівлі-продажу. 29 червня 2013 року дочка підписала договір купівлі-продажу, а 01 липня 2013 року в офісі були сплачені кошти в сумі 379000 грн. в присутності ОСОБА_9 , дочки, її, менеджера ОСОБА_24 , юриста ОСОБА_25 та десь там далі була якась жіночка в приміщенні. Кошти дочка передала в руки ОСОБА_9 , останній у їх присутності перерахував кошти та виписав платіжний документ за своїм підписом та реквізитами. При цьому, ОСОБА_9 заявив, що ці кошти будуть передані в банк «Оксі», що в них такий порядок, гроші вони беруть тут, а касир потім по ордеру передає гроші в банк. Зазначила, що ОСОБА_9 підганяв їх укласти договір до 01 липня, так як потім піднімуться ціни на продаж квартир. Детальне обговорення відбувалося в середині червня 2013 року. Спочатку вони бачили, що люди працювали на будівництві, це було, приблизно в кінці травня на початку червня. Потім вони зустрічалися з ОСОБА_9 за його пропозицією до початку роботи, тобто до 08 год., або у вихідний день в суботу. Якось при зустрічі в суботу, вони запитали, чому будівництво стоїть, на що ОСОБА_9 відповів, що в будинку першої лінії проживає прокурор, який наполегливо просив не шуміти в суботу. Будівництво другої лінії велося навпроти будинку першої лінії та з вікон офісу було видно будівництво. Друга проплата відбулася 06 липня 2013 року на суму 16000 грн. в офісі у присутності згаданих осіб. У середині липня 2013 року, проїжджаючи вул. Дегтярівською в м. Києві, вони побачили, що на будівництві тиша, ніхто не ходить, ніхто нічого не робить. Після цього, вони приїхали до ОСОБА_19 , який сказав, що на будівництві все нормально, немає ніяких проблем. Пізніше у липні 2013 року вони дізналися, що на будівництві йде якась затримка, хоча взагалі будівництво зупинилося ще 04 червня 2013 року. Також їм стало відомо про припис ОСОБА_26 , що були виявлені якісь порушення в будівництві, а тому з 04 червня будівництво не велося, при цьому, 13 червня був накладений штраф. Однак, в ході зустрічей з ОСОБА_9 у цей час, останній казав їм, що все нормально, будівництво йтиме, а в порядку компенсації вони пропонують їм парко місце, крім того, вони можуть потім згодом збільшити площу квартири, за тією ціною, що вони вже замовили квартиру, тобто обміняти квартиру на більшу. 13 вересня 2013 року вони приїхали на зустріч до офісу, але охорона на в`їзді до житлового комплексу їм повідомила, що там все пусто, нікого немає. Вони проїхали до офісу, там дійсно нікого не було, як і не було ніяких об`яв. Дочка стала телефонувати ОСОБА_9 , оскільки менеджер не брав трубку, а номеру телефону юриста в них не було. ОСОБА_9 повідомив, що все добре. Після цього, вони з ОСОБА_9 зустрічалися в місті, однак не завжди могли домовитися про зустріч, так як він, то був у від`їзді, то в нього не виходило зустрітися з інших причин. Спілкувалися вони з ОСОБА_9 до кінця 2013 року. У грудні 2013 року вони дізналися, що договір співпраці судом був визнаний недійсним, але ОСОБА_9 продовжував з ними зустрічатися та в січні місяці повідомив, що закінчуються свята і вони починають працювати на будівництві. Крім того, він повідомив, що його партнери у м. Вишневому викупили недобудову, на якій здійснюються будівельні роботи. Дочка наполягала на поверненні коштів, на що ОСОБА_9 запропонував обміняти квартиру в ЖК «Космополітан» на квартиру у м. Вишневому, оформивши все документально. Менеджер прислав їм документи, в яких був договір купівлі-продажу, тобто вони зрозуміли, що ніякої заміни квартири не буде. Влітку 2014 року дочка написали заяви про повернення коштів, однак ніяких коштів їм ніхто не повернув. У серпні 2014 року ОСОБА_9 перестав виходити на зв`язок. Вона запропонувала дочці переговорити з партнерами. Вони звернулися до транспортника Кіптя, який володів орендою землі, та ОСОБА_27 , який з будівельної компанії, що здійснювала будівництво на АДРЕСА_3 . Під час їх зустрічі з ОСОБА_22 був присутній ОСОБА_9 . У ході зустрічі, ОСОБА_22 сказав, що ОСОБА_9 шахрай, він з ним також мав проблеми, той працює з ОСОБА_28 , який є спонсором та приймає рішення, а ОСОБА_9 лише ставить підписи. Зазначила, що в м. Вишневому, де будував квартири ОСОБА_22 , було створено фірму по продажу квартир, яка знаходила покупців, після чого, вся документація оформлювалась фірмою ОСОБА_22 . ОСОБА_9 не повернув кошти її дочці. Уточнила, що перед укладенням договору купівлі-продажу квартири, десь у кінці травня 2013 року, вони бачили, що проводилися будівельні роботи другої лінії на вул. Дегтярівській у м. Києві.

Свідок ОСОБА_27 , будучи допитаним у судовому засіданні 26.06.2018 року, дав показання, згідно з якими, ТОВ «ІБК «Центробуд», директором якого він є, був укладений договір з ТОВ «Центрбудінвест ІДК» в особі директора ОСОБА_9 , на будівництво житлового будинку. Договір був чотиристороннім, перша сторона власник земельної ділянки ЗАТ «Транспортник», друга сторона ТОВ «Центрбудінвест ІДК» інвестор, третя сторона ТОВ «ІБК «Центробуд» генеральний підрядник, четверта сторона товариство, яке мало прийняти будинок до експлуатації. Всі сторони виконували свої обов`язки за договором, зокрема, ТОВ «Центрбудінвест ІДК» мало забезпечити інвестування будівництва. Йому не відомо джерело походження коштів інвестованих ТОВ «Центрбудінвест ІДК» в будівництво, при цьому, ТОВ «ІБК «Центробуд» 16.05.2013 року було отримано лише 200000 грн. в якості авансу перед початком будівництва. Зі слів інвестора, в ТОВ «Центрбудінвест ІДК» було достатньо коштів для ведення будівництва. Він не був обізнаний щодо перерахування 01.07.2013 року та 06.07.2013 року коштів за договором купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4, дізнався про це у зв`язку з кримінальним провадженням. Зазначив, що будівництво будинку було розпочато та збудовано, приблизно один поверх, вартість робіт склала 1200000 грн. Також вказав, що через якісь складнощі, не можливо було перерахувати грошові кошти з ТОВ «Центрбудінвест ІДК», тому перерахування було здійснено через інше товариство. Будівництво зупинилося у зв`язку з тим, що замовник та інвестор не дійшли згоди з банком «Надра», який на той час був кредитором першої черги. Дозвільна документація на будівництво була, договори були підписані. За умовами договорів будівництво повинно було розпочатись через 2 тижні після перерахування авансу, що і відбулось. Зауважив, що обвинувачений вів розмови про банк «Оксі», який нібито мав інвестувати будівництво. ТОВ «ІБК «Центробуд» здійснювало будівництво першої черги, яке закінчилося в 2008 році, об`єкт був зданий в експлуатацію. Товариство, яке очолював обвинувачений, не брало участі у будівництві першої черги, крім того, цьому товариству не потрібно було отримувати дозволи на будівництво, так як дозвільні документи, отримані раніше, були діючими. Офіс ТОВ «Центрбудінвест ІДК» знаходився на першому поверсі в будівлі першої черги. Йому відомо про те, що ОСОБА_9 пропонував ОСОБА_17 обміняти квартиру в новобудові на вул. Дегтярівській на квартиру в ЖК «Південний» у м. Вишневому. Також він пропонував ОСОБА_9 вирішити питання з людьми, перед якими той має зобов`язання.

Свідок ОСОБА_29 , будучи допитаним в судовому засіданні 02.03.2018 року за клопотанням потерпілої, дав показання, згідно з якими, в жовтні 2013 року він познайомився з обвинуваченим, який влаштував його на роботу в компанію «Універсал Консалтинг» на посаду менеджера з продажу. ОСОБА_9 дав йому робоче завдання підібрати квартиру на суму еквівалентну 50000 доларів США та інформацію щодо підібраної квартири з договором купівлі-продажу майнових прав відправити на електронну адресу, як потім з`ясувалось, це була електронна адреса ОСОБА_17 . Після цього, ОСОБА_17 зв`язалась з ним по контактному телефону та стала задавати певні юридичні питання з приводу договору. На той момент він не розумів у чому суть справи, а тому запропонував ОСОБА_17 зв`язатися з ОСОБА_9 . У подальшому ОСОБА_17 декілька разів йому телефонувала у зв`язку з тим, що не могла зв`язатися з ОСОБА_9 , а він, у свою чергу, декілька разів просив проінформувати ОСОБА_17 , що він відсутній в м. Києві та зв`яжеться з нею наступного тижня, хоча насправді обвинувачений не перебував у від`їзді. Як було з`ясовано, ОСОБА_17 інвестувала в будівництво ЖК «Космополітан» в другу чергу. ОСОБА_9 та його товариш ОСОБА_28 спільно запускали будівництво цього житлового комплексу, а так як будівництво було заморожене, то ОСОБА_17 як інвестору було запропоновано зробити заміну квартири на квартиру в ЖК «Південний». Про це він дізнався від ОСОБА_17 . У компанії «Універсал Консалтинг» був договір про співпрацю із забудовником ТОВ «ІБК «Центробуд». Їх компанія здійснювала продаж квартир ТОВ «ІБК «Центробуд» на певних умовах. Директором «Універсал Консалтинг» був ОСОБА_9 , а ОСОБА_28 був неофіційним власником компанії та інвестором ЖК «Південний». Під закінчення будівництва ЖК «Південний», ОСОБА_28 отримав 11 квартир як свій відсоток за інвестування. Ці квартири у вересні на початку жовтня 2014 року ТОВ «ІБК «Центробуд» передало компанії «Універсал Консалтинг». Після цього, компанія «Універсал Консалтинг» здійснювала реалізацію уже своїх квартир. Зазначив, що до них у відділ продажу в м. Вишневе приїздили декілька чоловік та ОСОБА_28 з ОСОБА_9 давали йому завдання показати варіанти квартир ЖК «Південному». Під час спілкування він дізнався, що ці люди інвестори ЖК «Космополітан» та домовляються змінити об`єкт інвестування на ЖК «Південний» в м. Вишневому. Він та потерпіла ОСОБА_17 зустрічалися з ОСОБА_27 , якому розповіли про свої виниклі ситуації, на що той відповів, що ОСОБА_9 є шахраєм та допомогти їм він нічим не може. Йому нічого не відомо про укладення чотиристороннього договору. З розмови між ОСОБА_28 , ОСОБА_30 та іншими людьми він дізнався про зупинення будівництва об`єкту на АДРЕСА_4 . Він чув, що у зв`язку із зупиненням будівництва тривали судові справи. Зауважив, що йому знайомий Трипольський, який був інвестором та в нього у власності було декілька квартир в ЖК «Південний». Наскільки він знає з Трипольським розраховувались квартирами за рекламу на радіо, однак він не знав, що останній був інвестором ЖК «Космополітен». Будівництвом ЖК «Південний» займалась компанія «Центробуд». Йому не відомі обставини укладення договору між ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , а також обставини передачі обвинуваченому грошових коштів потерпілою.

Свідок ОСОБА_20 , будучи допитаною в судовому засіданні 02.03.2018 року за клопотанням потерпілої, дала показання, згідно з якими, з ОСОБА_9 вона познайомилась у квітні 2013 року. Проходячи повз будівлю на АДРЕСА_4 , вона побачила рекламну вивіску щодо продажу квартир в АДРЕСА_5 та 3-й секціях. На першому поверсі було приміщення з вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » «Продаж квартир», куди вона зайшла та побачила ОСОБА_9 , в якого стала розпитувати з приводу продажу квартир. У подальшому з ОСОБА_9 було укладено договір купівлі-продажу трикімнатної квартири в другій секції на АДРЕСА_4 . Перша зустріч з ОСОБА_9 відбулася в кінці квітня 2013 року, після цього, були інші зустрічі. Потім вона приїздила у відділ продажу з чоловіком, ознайомилися з планом квартири. Був переданий завдаток в сумі еквівалентній 500 доларів США, розписаний план внесення платежів. Їм повідомили, що грошові кошти необхідно внести готівкою. 27.05.2013 року було здійснено перший платіж, а потім пізніше другий платіж. Після внесення коштів їм видали касові ордери та був укладений договір купівлі-продажу. Приблизно в червні 2013 року вони побачили, що будівництво призупинено. Коли вони підписували договір купівлі-продажу 15.06.2013 року, то це була субота та їм пояснили, що на будівництві не ведуться роботи, так як вихідний день. Оскільки вона працює неподалік будівництва, то помітила, що роботи не ведуться. У телефонній розмові ОСОБА_9 їх запевняв, що все буде добре, це тимчасові труднощі, будівництво буде відновлено. З ОСОБА_9 останнє спілкування відбулося у квітні 2017 року, він сам зателефонував та повідомив, що будівництво нового будинку буде в іншому місці та їм запропонують іншу квартиру. Зазначила, що велися розмови з приводу переукладення договору, але дане питання так і не було вирішено з тих чи інших причин. Зазначила, що їм повідомляли про наявність документації на будівництво, однак самих документів вони не бачили. Коли передавалися гроші, то їм казали, що ОСОБА_9 буде їхати з грошима до м. Львова, де покладе їх у банк «Оксі». З публікацій в мережі Інтернет їй відомо, що відбувалось рейдерське захоплення будівельного майданчика на АДРЕСА_4 . Також через мережу Інтернет вона перевіряла дані щодо товариства, з яким було укладено договір купівлі-продажу, яке значиться офіційно зареєстрованим.

Крім показань як самого обвинуваченого так і показань потерпілої та свідків винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, повністю підтверджується також даними протоколів слідчих дій, документів та інших наступних доказів у їх сукупності.

Згідно з даними, що містяться у витягу з кримінального провадження № 42014100070000185 від 08.09.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що упродовж 1-6 липня 2013 року директор ТОВ «Центробудінвест ІДК» ОСОБА_9 шахрайським шляхом, під приводом продажу квартири шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав, заволодів грошовими коштами ОСОБА_17 в особливо великих розмірах в сумі 395000 грн.

Згідно з даними, що містяться у квитанції до прибуткового касового ордеру № 2-3D4-1 від 01.07.2013 року, директор ТОВ «Центрбудінвест ІДК» ОСОБА_9 одержав від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 379000 грн., як оплату першого внеску за майнові права згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4.

Згідно з даними, що містяться у квитанції до прибуткового касового ордеру № 2-3D4-3 від 06.07.2013 року, директор ТОВ «Центрбудінвест ІДК» ОСОБА_9 одержав від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 16000 грн., як оплату внеску за майнові права згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4.

Згідно з даними, що містяться у заяві ОСОБА_17 з додатками до неї фотокопії договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 від 29.06.2013 року, фотокопії додатку до договору № 1, фотокопії графіку оплати вартості майнових прав на об`єкти нерухомості, фотокопії додатку до договору № 3; фотокопії квитанцій до прибуткового касового ордеру № 2-3D4-1 від 01.07.2013 року та № 2-3D4-3 від 06.07.2013 року, фотокопій звернень від 02.06.2014 року та 13.06.2014 року, зареєстрованої в прокуратурі Подільського району м. Києва за № 152 з/п від 08.09.2014 року, остання просила перевірити законність дій (бездіяльності) ОСОБА_9 особисто та ТОВ «Центрбудінвест ІДК» в особі вищого органу товариства загальних зборів учасників, до складу якого входять ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ; причетність замовника будівництва (ПАТ «Транспортник») до шахрайських дій ОСОБА_9 ; причетність до шахрайських дій ОСОБА_9 . ОСОБА_33 та інших співробітників центру продажів ТОВ «Центрбудінвест ІДК», які готували проект Договору, були присутні при проведенні переговорів, укладенні Договору та передачі коштів від ОСОБА_17 у руки ОСОБА_9 ; причетність ОСОБА_34 , співробітника центру продажів генерального підрядника (ТОВ «ІБК Центробуд») до шахрайських дій ОСОБА_9 ; причетність генерального підрядника (ТОВ «ІБК Центробуд») до шахрайських дій ОСОБА_9 .

Згідно з даними, що містяться у листі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління міндоходів у м. Києві № 7715/9/26-59-18-05-28 від 02.10.2014 року з додатками до нього, надано інформацію про директорів, головних бухгалтерів, роздруківки наявних податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форма № 1 ДФ за період з 01.01.2009 ТОВ «Центрбудінвест ІДК» (код ЄДРПОУ 38567694), ПАТ «Транспортник» (код ЄДРПОУ 21514186), ТОВ «Центрбудсервіс» (код ЄДРПОУ 35948236).

Згідно з даними, що містяться у листі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління міндоходів у м. Києві № 5274/9/26-50-10-03-01 від 03.10.2014 року з додатками до нього на диску CD-R, надано в електронному вигляді інформацію з ДРФО про отримані доходи службових осіб згідно звітів форми 1-ДФ ТОВ «ІБК Центробуд» код 31025135 за період 2009 2014 роки.

Згідно з даними, що містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 07.10.2014 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12.09.2014 року, в присутності економіста ОСОБА_35 вилучено копії наступних документів ТОВ «Центрбудінвест ІДК»: заяви на підключення до платіжної системи «Клієнт-банк» юридичної особи; заяви про відкриття поточного рахунку; Договору 5113/1 на банківське обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк»; повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску; договору Р 5113 банківського рахунку від 08.02.2013 року; заяви на переказ готівки № Н462852 від 20.06.2013 року; паспорту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; картки фізичної особи платника податків ОСОБА_9 ; електронного повідомлення-відповіді щодо взяття на облік/закриття рахунку Платника податків в органі державної податкової служби; довідки АА № 784664 з Єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ); виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; Статуту; картки із зразками підписів і відбитка печатки, платіжних доручень № 2 від 18.06.2013 року, № 3 від 20.06.2013 року, № 1 від 13.05.2013 року; виписки-рахунку від 18.06.2013 року; наказу від 21.12.2012 року про призначення директора ОСОБА_9 ; виписки по особовим рахункам з 06.02.2012 по 06.10.2014 року.

Згідно з даними статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрбудінвест ІДК», затвердженого загальними зборами учасників, Протокол № 1 від 21 грудня 2012 року до компетенції директора належить зокрема укладення та підпис правочинів (договорів, контрактів, угод, у тому числі економічних угод та контрактів) від імені Товариства, що не перевищують 20000 грн.

Згідно з даними наказу від 21 грудня 2012 року ОСОБА_9 призначений на посаду директора ТОВ «Центрбудінвест ІДК» та приступив до виконання обов`язків директора з 21 грудня 2012 року.

Згідно з даними виписки по особовим рахункам з 06.02.2012 по 06.10.2014 року на рахунок товариства «Центрбудінвест ІДК» не зараховувались грошові кошти в сумі 379000 грн. та 16000 грн.

Згідно з даними, що містяться в листі ДП «Інформаційно-ресурсний центр» № 2507 від 25.12.2014 року з додатком до нього, надано відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про громадянина ОСОБА_9 , який, зокрема, значиться керівником ТОВ «Центрбудінвест ІДК».

Згідно з даними, що містяться в отриманому потерпілою ОСОБА_17 на свою електронну пошту від свідка ОСОБА_36 проекту Договору № 68/116 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 2014 року між ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» в особі директора ОСОБА_27 (Продавець) та ОСОБА_17 (Покупець), предметом договору є майнові права на об`єкт нерухомості, що належить Продавцю на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав на об`єкти нерухомості № 68/МП від 21.08.2013 року. Покупець набуває право власності на об`єкт нерухомості після введення об`єкту будівництва житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями за будівельною адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно з даними, що містяться в отриманому на запит потерпілої ОСОБА_17 електронною поштою з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, приписі про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 04.06.2013 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві за результатами позапланової перевірки, проведеної на будівництві житлового комплексу «Пушкінський» на вул. Дегтярівській № 25-А в Шевченківському районі м. Києва, директору ТОВ «ІБК Центробуд», з метою усунення виявлених порушень необхідно з 04.06.2013 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень; до 04.07.2013 року усунути виявлені порушення містобудівного законодавства відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з даними, що містяться в отриманій на запит потерпілої ОСОБА_17 електронною поштою з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, постанові № 200/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.06.2013 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська № 25-А, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 1717 Ш/С від 05.12.2005 року генерально-підрядною організацією ТОВ «ІБК Центробуд» на замовлення ЗАТ «Транспортник» виконуються будівельні роботи із будівництва житлового комплексу «Пушкінський» з порушеннями, за які ТОВ «ІБК Центробуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф.

Розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч.1 ст.337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий стороною обвинувачення, стороною захисту, потерпілою, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, вищезазначені, безпосередньо досліджені докази вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Дії ОСОБА_9 підлягають кваліфікації за ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинення протиправних дій обвинуваченим ОСОБА_9 , суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою та вказують на існування об`єктивних даних, які беззаперечно свідчать про причетність саме ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому злочину при обставинах встановлених судом.

Хоча обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України не визнав, таке невизнання своєї вини обвинуваченим суд розцінює не інакше, як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд приходить до висновку, що вони спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_17 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_20 та дослідженими у судовому засіданні документами, зміст яких розкрито вище.

Так, обвинувачений ОСОБА_9 не заперечував факту укладення ним як директором ТОВ «Центрбудінвест ІДК» з інвестором ОСОБА_17 договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 від 29.06.2013 року та отримання від останньої 01 липня 2013 року грошових коштів готівкою в сумі 379000 грн. та 06 липня 2013 року грошових коштів готівкою в сумі 16000 грн., підписання ним квитанцій до прибуткових касових ордерів на підтвердження оплати внеску за майнові права згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4. При цьому обвинувачений заявив, що використав вказані грошові кошти на поточні розходи, пов`язані із будівництвом інвестованого ОСОБА_17 будинку.

Разом із тим, згідно п. 9.13.11 Статуту ОСОБА_9 , як директор ТОВ «Центрбудінвест ІДК» не мав права укладати договір купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 від 29.06.2013 року, оскільки вказаний правочин перевищував суму 20000 грн., про що потерпілій ОСОБА_17 на момент укладення вказаного договору ОСОБА_9 не повідомив.

На підтвердження наявності умислу ОСОБА_9 на заволодіння злочинним шляхом коштами потерпілої свідчить те, що саме він переконав потерпілу передати особисто йому грошові кошти готівкою, а не внести на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому запевнив потерпілу, що грошові кошти будуть передані по ордеру в «Оксі банк» для зарахування на рахунок товариства.

Подальше не внесення ОСОБА_9 грошових коштів отриманих від ОСОБА_17 в сумі 379000 грн. та в сумі 16000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Центрбудінвест ІДК», відсутність будь-яких даних про оприбуткування вказаних грошових коштів та використання їх на будівництво інвестованого ОСОБА_17 будинку, свідчить про умисел на заволодіння ОСОБА_9 вказаними грошовими коштами на момент їх отримання від потерпілої.

Крім того, призначення ОСОБА_9 зустрічей ОСОБА_17 для укладення договору 29 червня 2013 року у суботу, отримання грошових коштів у понеділок 01 липня 2013 року о 08 год. ранку та в суботу 06 липня 2013 року, вказує на те, що він таким чином намагався приховати від потерпілої факт припинення будівництва.

Як зазначала потерпіла ОСОБА_17 та свідок ОСОБА_21 , ОСОБА_9 на їх запитання чому не ведеться будівництво, повідомляв, що « робочий день, ще не розпочався», «в будинку першої черги живе прокурор, який вимагає не шуміти у вихідні дні», що свідчить про введення в оману потерпілу та свідка, щодо реального стану будівництва та про його бажання в будь-якому разі заволодіти грошовими коштами потерпілої.

Те, що в подальшому обвинувачений ОСОБА_9 продовжував повідомляти потерпілій неправдиву інформацію щодо реального стану будівництва, уникав спілкування та зустрічей із потерпілою, на її вимогу повернути грошові кошти, кошти не повернув, свідчить у сукупності про наявність в діях ОСОБА_9 ознак шахрайства, а тому твердження сторони захисту про наявність між ОСОБА_9 та ОСОБА_17 відносин суто цільно-правового характеру, не заслуговують на увагу.

Про правильність таких висновків суду також свідчать показання свідка ОСОБА_29 , який вказав, що по розпорядженню ОСОБА_9 підшукував квартиру еквівалентну 50000 доларів США та інформацію щодо підібраної квартири з договором купівлі-продажу майнових прав відправляв на електронну адресу ОСОБА_17 . Остання йому декілька разів телефонувала, у зв`язку із тим, що не могла зв`язатись із ОСОБА_9 , а ОСОБА_9 у свою чергу декілька разів просив проінформувати ОСОБА_17 , що відсутній в м.Києві та зв`яжеться з нею наступного тижня, хоча насправді не перебував у від`їзді.

Тобто обвинувачений ОСОБА_9 продовжував вводити в оману потерпілу, оскільки фактично мова йшла не про заміну боргу, а про укладення іншого договору купівлі-продажу майнових прав, чим спростовуються показання обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що він пропонував ОСОБА_17 квартиру в іншому місці в рахунок повернення боргу.

Твердження сторони захисту про невиконання договору ОСОБА_9 , у зв`язку із форс-мажорними обставинами та наявністю у зв`язку із цим суто цільно-правових відносин, спростовуються наведеними доказами, зміст яких розкрито вище, якими підтверджується факт того, що на момент укладення договору ОСОБА_9 уже мав намір не виконувати зобов`язання.

Судом не встановлено даних, які б могли свідчити про те, що у потерпілої ОСОБА_17 та свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_29 наявні які-небудь підстави обмовляти обвинуваченого. Окрім того, показання потерпілої та кожного із вказаних свідків є послідовними узгоджуються між собою та з даними, які міститься у документах, як доказах зміст яких розкрито вище, а тому показання потерпілої та вказаних свідків суд визнає достовірними.

Судом не встановлено істотних порушень під час досудового розслідування, які б перешкоджали суду прийняти наведені вище докази зібрані під час судового розслідування, та оцінює їх як допустимі та належні докази, такі, що зібрані уповноваженими на те особами та у порядку встановленому КПК України. А також надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності є достатніми для здійснення обґрунтованого висновку суду про доведення винуватості ОСОБА_9 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за яке він підлягає покаранню.

Крім того в судовому засіданні були досліджені наступні докази надані потерпілою ОСОБА_17 , а саме:

дані, що містяться у фотокопії Договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 від 29.06.2013 року, (Додаток до заяви про злочин), договір укладений між ТОВ «Центрбудінвест ІДК» в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_17 , предметом якого є майнові права на квартиру, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_3 .

дані, що містяться у фотокопії Додатку № 2 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 2-3D4 від 29.06.2013 року, (Додаток до заяви про злочин) ОСОБА_17 зобов`язана сплатити продавцю: 1 внесок 379000 грн. до 29.06.2013 року; 2 внесок 16000 грн. до 07.07.2013 року; наступні внески всього 188098,67 грн., що сплачуються рівними частинами щомісячно з 1 по 7 число місяця в сумі 11756,17 грн., з 01.08.2013 року до дати введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва, але у будь-якому разі до 30.11.2014 року включно.

дані, що містяться у фотокопії рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2013 року, зокрема, визнано недійсним договір простого товариства про спільну діяльність в будівництві житлового комплексу на земельній ділянці за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська № 25-А від 03.09.2011 року в редакції від 07.03.2013 року, укладений між ЗАТ «Транспортник», ТОВ «Центрбудінвест ІДК», ТОВ «Центрбудсервіс» та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд»;

дані, що містяться у фотокопії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником об`єкту незавершеного будівництва кадастровий номер 8000000000:88:061:0038 за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська б. 25-А, корп. 2, станом на 29.12.2012 року є ТОВ «Інтерінвест-Буд»;

дані, що містяться у фотокопії детальної інформації про юридичну особу, ТОВ «Інтерінвест-Буд» зареєстроване 30.05.2003 року, при цьому, видами його діяльності є, зокрема, інші будівельно-монтажні роботи, будівництво житлових і нежитлових будівель;

дані, що містяться у фотокопії листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в м. Києві № 10/26-22/1310/10 від 13.10.2017 року, Інспекцією на підставі звернення ПАТ комерційний банк «Надра» проведено перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська № 25-А, під час якої виявлено порушення вимог ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами перевірки складено відповідний акт від 04.06.2013 року та ТОВ «ІБК Центробуд» видано обов`язків для виконання припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству;

дані, що містяться у фотокопії договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5 від 27.05.2013 року, укладеного між ТОВ «Центрбудінвест ІДК» в особі директора ОСОБА_9 та ОСОБА_37 , предметом договору є майнові права на квартиру, що знаходиться в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_3 ;

дані, що містяться у фотокопії Додатку № 2 до Договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5 від 27.05.2013 року, ОСОБА_37 зобов`язаний сплатити продавцю: 1 внесок 27.05.2013 року в сумі 246312, 00 грн.; 2 внесок 15.06.2013 року в сумі 574728,00 грн.;

дані, що містяться у фотокопії Акту прийому-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5 від 27.05.2013 року, датованого 15.06.2013 року, ТОВ «Центрбудінвест ІДК» передало ОСОБА_37 та ОСОБА_20 майнові права на квартиру в житлово-офісному комплексі із вбудовано-прибудованими торгівельними приміщеннями та паркінгом, розташованим на ділянці за адресою: АДРЕСА_3 .;

дані, що містяться у фотокопіях квитанцій до прибуткового касового ордеру № 2-2Е5 від 27.05.2013 року та 15.06.2013 року, директором ТОВ «Центрбудінвест ІДК» ОСОБА_9 прийнято від ОСОБА_37 оплати першого та другого внеску за майнові права згідно договору купівлі-продажу майнових прав № 2-2Е5 від 27.05.2013 року відповідно на суми 246312, 00 грн. та 574728,00 грн;

Однак, суд не бере дані докази до уваги та визнає їх недопустимими в силу ст. 86 КПК України, оскільки вони отримані не в порядку передбаченому КПК України, так як невідоме джерело походження наданих потерпілою ОСОБА_17 фотокопій згаданих документів та порядок їх отримання, а також вони в розумінні статті 99 КПК України не є документами.

Також суд вважає в силу положень ст. 85 КПК України неналежними доказами дані, що містяться у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 19.01.2015 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 19.12.2014 року, в приміщенні ПрАТ «Київстар», розташованого за адресою: м. Київ вул. Дегтярівська № 53, вилучено копію Угоди № 3253665 про надання послуг стільникового зв`язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 від 22.03.2010 року, укладену між ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем» та ОСОБА_38 , так як вони прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Разом із тим визнання наведених вище доказів недопустимими та неналежними не впливає на висновки суду про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні шахрайський дій щодо потерпілої ОСОБА_17 .

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним злочину, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

Так, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, він раніше не судимий, на момент затримання рахувався директором ТОВ «Центрбудінвест ІДК», постійного місця проживання немає, на утриманні осіб не має, за час перебування під вартою в Київському слідчому ізоляторі зарекомендував себе посередньо, має незадовільний стан здоров`я, потребує лікування.

Обставин, які б пом`якшували або обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , судом не встановлено.

Крім того судом враховуються конкретні обставини вчинення ОСОБА_9 злочину та розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна потерпілій ОСОБА_17 , відношення ОСОБА_9 до вчиненого, його заперечення своєї винуватості, не вжиття будь-яких спроб з липня 2013 року спрямованих на відшкодування завданої ним матеріальної шкоди.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого злочину, наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, позицію потерпілої, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на певний строк в мінімальних межах, передбачених санкцією закону, за яким визнав його винуватим.

Також суд призначає ОСОБА_9 додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачено санкцією ч.4 ст.190 КК України як обов`язковий вид додаткового покарання.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 неможливе без реального відбування покарання, у зв`язку із чим не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Саме таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення ним нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

При цьому відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання», обвинуваченому ОСОБА_9 необхідно зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період з 21 січня 2015 року по 22 січня 2015 року та з 31 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_17 (т. 1 а. 26-54, 71) про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди на суму 1 568 690, 55 грн. (один мільйон п`ятсот шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто гривень 55 копійок) та моральної шкоди на суму 60000 грн. (шістдесят тисяч гривень) підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9 шляхом обману заволодів грошовими коштами ОСОБА_39 на загальну суму 395000 грн., тобто внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КПК України ОСОБА_9 завдав ОСОБА_40 матеріальну шкоду на загальну суму 395000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_17 щодо стягнення з ОСОБА_9 на її користь компенсацію матеріальної шкоди, які потерпіла обґрунтовує втратою відсотків за депозитом, що фактично є не отриманою вигодою, то такі позовні вимоги не випливають із суті висунутого обвинувачення, а тому їх слід залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілій її право пред`явити такі позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Так, відповідно до абзацу 3 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред`явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз`яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства.

Разом із тим, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_17 щодо стягнення з обвинуваченого на її користь завданої їй моральної шкоди є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, оскілки потерпіла ОСОБА_17 зазнала моральних страждань внаслідок шахрайства вчиненого щодо неї ОСОБА_9 , переживань та пригніченого стану, у зв`язку із відсутністю власної квартири, куди вона планувала переїхати до кінця 2014 року, постійною нервовою та психологічною напругою, у зв`язку із неможливістю придбання іншого житла внаслідок втрати грошових коштів.

А тому, враховуючи обставини кримінального правопорушення, яке вчинене обвинуваченим ОСОБА_9 , те, що останній не вживав заходів спрямованих на відшкодування збитків потерпілій, враховуючи психологічні (моральні) страждання, які зазнала потерпіла ОСОБА_17 , причинний зв`язок між винними діями обвинуваченого та шкодою завданої потерпілій, суд вважає, що справедливим, співрозмірним та достатнім буде присудження до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_17 компенсації за заподіяння моральної шкоди в розмірі 60000 грн.

Згідно з пунктом 6 частини 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

А тому, сплачений потерпілою ОСОБА_17 судовий збір на суму 600 грн. (шістсот) гривень підлягає поверненню останній.

Враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_9 судом призначено покарання у виді позбавлення волі на певний строк, а тому, з метою забезпечення виконання вироку, а також із урахуванням існування ризиків переховування від суду про що свідчить попередня процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_9 , до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін.

Грошові кошти в сумі 97 440 грн., внесені в якості застави ОСОБА_41 на р/р НОМЕР_1 , МФО 820019, у справі № 758/15536/14-к про що свідчать дані квитанції ГУ Ощадбанку по м. Києву та області ТВБВ 10026/195 РМ-19504 №31, слід повернути заставодавцю.

Керуючись ст. ст. 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, із конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання, а саме з 31 травня 2017 року.

Зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення в період з 21 січня 2015 року по 22 січня 2015 року та з 31 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляд тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Стягнути за ОСОБА_9 на користь ОСОБА_17 матеріальну шкоду в розмірі 395 000 (триста дев`яносто п`ять тисяч) грн., та моральну шкоду в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн., в іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_17 її право пред`явити позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_9 компенсації втрати відсотків за депозитом, що залишені без розгляду, в порядку цивільного судочинства.

Повернути потерпілій ОСОБА_17 сплачений нею 21 квітня 2015 року згідно платіжного доручення № 2811384648 судовий збір у розмірі 600 (шістсот) грн.

Грошові кошти в сумі 97 440 (дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) грн., внесені в якості застави ОСОБА_41 на р/р НОМЕР_1 , МФО 820019, у справі № 758/15536/14-к про що свідчать дані квитанції ГУ Ощадбанку по м. Києву та області ТВБВ 10026/195 РМ-19504 №31, повернути заставодавцю.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадженнямають право отримати в суді копію вироку.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3