ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1384/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф. А.,
при секретарі судового засідання Журомській І.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Новохатського Д.В.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області Нестерука Р.В.,
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ (надалі - ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ , позивач) звернулося з позовом до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації (надалі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (надалі - ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, третя особа 1) про визнання протиправними дій щодо повернення на доопрацювання матеріалів справи про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та зобов'язання розглянути заяву про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 04.07.2018 року (опис № П 57910) та видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з необмеженим строком дії.
Ухвалою судді від 23.07.2018 року провадження у справі було відкрито, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано строк на подання до суду заяв по суті справи та надано сторонам строк на подання письмових заяв по суті справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не об'єктивно розглянуто подані ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Свою позицію позивач аргументує тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі №803/285/18 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо повернення на доопрацювання документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.11.2017 року та зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ від 20.11.2017 року та додані до неї документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та прийняти рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ . Враховуючи наведені аргументи, відповідач повинен був надати позивачу дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з необмеженим строком дії.
31.07.2018 року Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваного рішення зазначає, що згідно інформаційної картки адміністративної послуги Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами повернено позивачу документи для доопрацювання, так як у пакеті документів було відсутнє повторне рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо можливості видачі дозволу на викиди.
13.08.2018 року ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області подало пояснення щодо позову, вважає даний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ відноситься до другої групи об'єктів за обсягом викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виробничої бази, внаслідок чого є неможливим видати даному підприємству дозвіл на викиди з необмеженим строком дії.
Механізм отримання дозволу складається з таких етапів: 1) суб'єкт господарювання подає документи на отримання дозволу на викиди в дозвільний центр; 2) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди в Головне управління Держпродспоживслужби; 3) Головне управління Держпродспоживслужби протягом 15 календарних днів розглядає отримані документи та приймає рішення щодо можливості/неможливості отримання дозволу; 4) Головне управління Держпродспоживслужби повертає документи дозвільному центру; 5) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди разом із рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації; 6) Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації розглядає отримані документи протягом 30 календарних днів, розглядає заяву та документи на отримання дозволу; 7) у разі відсутності зауважень Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Отже, без видачі рішення щодо можливості отримання дозволу Головним управлінням Держпродспоживслужби, Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації не може надати дозвіл на викиди.
14.08.2018 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій він не погоджується із доводами відповідача, наведеними у відзиві. Зазначає, що пунктом 9 інформаційної картки адміністративної послуги Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами не встановлено такої підстави для відмови у наданні документа дозвільного характеру, як відсутність рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо можливості видачі дозволу на викиди. Також позивач вважає, що перед подачею документів ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ Управлінню екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, ЦНАП мав передати їх ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області,тобто заявник особисто не повинен отримати окремо рішення від ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, а потім надати його відповідачу. Позивач в свою чергу долучив до пакету документів рішення ВОАС від 11.04.2018 року у справі №803/285/18, яким визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо повернення на доопрацювання документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.11.2017 року та зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ від 20.11.2017 року та додані до неї документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та прийняти рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ .
17.08.2018 від Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації надійшли заперечення на відповідь на відзив. Аргументи, наведені позивачем у відповіді на відзив відповідач вважає необґрунтованими, у зв'язку з тим що у пункті 6 інформаційної картки в абзаці другому підпункту 4 зазначено: Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видається через Департамент ЦНАП у м. Луцьку за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, здійснення якого забезпечує Департамент ЦНАП у термін 15 днів (рішення щодо погодження видачі дозволу на викиди, видане Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів) . Тобто, без погодження з третьою особою 1, відповідач не має права видати дозвіл. Крім того, посилання на рішення ВОАС від 11.04.2018 року у справі №803/285/18 як на підставу видачі дозволу є необґрунтованими, так як зобов'язання повторно розглянути заяву позивача не замінює необхідність видачі ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області позитивного рішення про можливість видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. 18.06.2018 року ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області на виконання вищезазначеного рішення суду видало Рішення щодо неможливості видачі дозволу за №04.02-09/3191, тому у відповідача були відсутні правові підстави для видачі ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі поданої ними заяви від 04.07.2018 року разом з доданими до неї документами.
20.08.2018 року позивач надав клопотання про уточнення позовних вимог, де уточнив пункт 3 прохальної частини позовної заяви і просить розглядати його в новій редакції: 3. Зобов'язати Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ТОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 04.07.2018 року (опис № П 57910) та видати ТОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами .
22.08.2018 року позивач надав відповідь на пояснення проти позову, в якій, зокрема, вказує, що Рішення щодо неможливості видачі дозволу за №04.02-09/3191 від 18.06.2018 року ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області є протиправним, так як винесене всупереч рішення ВОАС від 11.04.2018 року у справі №803/285/18, яке набрало законної сили.
30.08.2018 року ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ подало відповідь на заперечення на відповідь на відзив, у якій не погоджується із твердженням відповідача щодо недостатності рішення ВОАС для видачі дозволу. Позивач вважає, що вищезазначеним судовим рішенням було зобов'язано третю особу 1 видати позитивне рішення щодо ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ . Рішення від 18.06.2018 року №04.02.-009/3191 щодо неможливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами містить ті ж причини, що і скасоване рішення, яке було предметом розгляду у судовій справі №803/285/18. Тому, відповідач повинен був самостійно проаналізувати надані документи і зробити відповідний висновок, що було б підставою для видачі відповідного дозволу на викиди.
Ухвалою суду від 05.09.2018 року вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у даній справі.
Ухвалою суду від 17.09.2018 року було залучено у справу в якості в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_8 (надалі - ОСОБА_8, третя особа 2).
27.09.2018 року до суду було подане звернення 24 громадян, які проживають у будинках АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, в якому останні просять відмовити в задоволенні даного позову.
03.10.2018 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_8 подала пояснення щодо позову, в яких вона підтримала заперечення відповідача та третьої особи 1, вказавши, що Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації правомірно повернуло документи позивача на доопрацювання. Додатково зазначила, що в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року №302 Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ будь-яких повідомлень про намір отримати дозвіл на викиди у місцевих друкованих засобах масової інформації протягом останнього часу не публікувало, чим порушено порядок отримання дозволу.
12.10.2018 року ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ подало до суду відповідь на пояснення ОСОБА_8 щодо позову, в яких позивач не погоджується з доводами третьої особи 2, викладеними у її поясненнях. Позивач зазначає, товариство не було зобов'язане подавати повідомлення у ЗМІ, так як не зверталось за таким дозволом до Луцької районної державної адміністрації.
Ухвалою суду від 17.10.2018 року було залучено у справу в якості в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_9 (надалі - ОСОБА_9, третя особа 3).
Ухвалою суду від 17.10.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_8, про витребування доказів.
30.10.2018 року від ОСОБА_9 надійшли пояснення щодо позову, в яких він стверджує що позов є безпідставним і не підлягає задоволенню. Свою позицію аргументує тим, що ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ відомо про житлову забудову, яка знаходиться у 300-метровій санітарно-захисній зоні підприємства, а тому позивачу слід було оскаржувати рішення Підгаєцької сільської ради щодо виділення земельних ділянок для забудови громадянам.
Ухвалою суду від 30.10.2018 року було залучено у справу в якості в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5, третя особа 4).
02.11.2018 року представник ОСОБА_5 надав до суду пояснення на предмет спору. Із заявленим позовом не погоджується в повному обсязі та вважає його безпідставним та необґрунтованим. Вказує, що при обґрунтуванні позову протиставляється два суспільних інтереси, з однієї сторони інтереси власника землі та заводу ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ на можливість здійснювати свою господарську діяльність і з іншої сторони інтереси людей, які проживають у 300 метровій санітарно-захисній зоні заводу. Третя особа 4 вважає, що примусове отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин призведе до того, що таким рішенням буде узаконено завдання шкоди здоров'ю тих людей, які проживають в санітарно-захисній зоні заводу. Адже отримання дозволу лише дозволяє проводити діяльність позивачу, але не зменшує тих викидів та їх якісної характеристики. Додатково зазначає, що при розгляді справи має братись до уваги саме факт знаходження житлової забудови в межах санітарно-захисної зони, а не час та підстави його виникнення. ОСОБА_5 вважає, що існує альтернативний спосіб захисту позивача і його фінансові затрати є співмірними з категоріями здоров'я жителів та захисту суспільства в цілому на безпечні екологічні умови.
Ухвалою суду від 20.11.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в заявах, поданих по суті справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених в заявах, поданих по суті справи.
Представники третіх осіб в судовому засіданні заперечили проти позову та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених в заявах, поданих по суті справи
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 11.04.2018 року Волинським окружним адміністративним судом у справі №803/285/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії прийняте рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо повернення на доопрацювання документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.11.2017 року та зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ від 20.11.2017 року та додані до неї документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та прийняти рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ (станом на 04.07.2018 року набрало законної сили) (а. с. 50-60).
04.07.2018 року ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ звернулося до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг з заявою про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, до заяви було додано: документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, в письмовій та електронній формах; рішення щодо неможливості погодження видачі дозволу на викиди, виданий установою Держпродспоживслужби; рішення ВОАС від 11.04.2018 року; звіт по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства (а. с. 66-67).
10.07.2018 року Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації листом №1594/1.15/2-18 Про розгляд матеріалів, що обґрунтовують обсяги викидів відправило матеріали, подані ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ для отримання дозволу на викиди, на доопрацювання з метою усунення таких недоліків: відсутнє повторне рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо можливості видачі дозволу на викиди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду (а. с. 69).
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру та державних адміністраторів визначає Закон України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.
Відповідно до статтею 4 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною п'ятою статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності наведено перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якими є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви позивача щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих в атмосферне повітря, відповідач приймає одне з таких рішень: або надає дозвіл або приймає рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови.
Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, визначено Порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302.
Відповідно до вказаного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (надалі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини бо їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Згідно з пунктом 3 Порядку №302 дозвіл суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Частиною восьмою статті 11 Про охорону атмосферного повітря передбачено, що строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.
Проаналізувавши документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, суд встановив, що підприємство відноситься до другої групи об'єктів.
Відповідно до пункту 4 Порядку, для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.
Згідно підпункт 5 пункт 5 положення про управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (у новій редакції), затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.02.2018 року №95, управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації видає в установленому порядку дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (крім об'єктів І групи).
Як встановлено судом, згідно абзацу другого підпункту 4 пункту 6 Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації у 2016 році на виконання вимог законодавства затверджено інформаційну картку адміністративної послуги Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами спільно з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області (за погодженням з Луцьким міським головою Романюком М. Я.). Згідно абзацу другого підпункту 4 пункту 6 інформаційної картки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видається через Департамент Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, здійснення якого забезпечує Департамент ЦНАП у термін 15 днів (Рішення щодо погодження видачі дозволу на викиди, видане Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).
Механізм отримання дозволу складається з таких етапів: 1) суб'єкт господарювання подає документи на отримання дозволу на викиди в дозвільний центр; 2) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди в Головне управління Держпродспоживслужби; 3) Головне управління Держпродспоживслужби протягом 15 календарних днів розглядає отримані документи та приймає рішення щодо можливості/неможливості отримання дозволу; 4) Головне управління Держпродспоживслужби повертає документи дозвільному центру; 5) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди разом із рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації; 6) Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації розглядає отримані документи протягом 30 календарних днів, розглядає заяву та документи на отримання дозволу; 7) у разі відсутності зауважень Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.
Таким чином, обов'язковою умовою видачі дозволу на викиди є, зокрема, рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу. Водночас відсутність такого рішення унеможливлює видачу суб'єкту господарювання дозволу на викиди.
Твердження позивача про те, що відповідач повинен був прийняти рішення про видачу дозволу на підставі рішення ВОАС від 11.04.2018 року у справі №803/285/18 не береться судом до уваги, так як дане рішення лише зобов'язувало вчинити певні дії Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (повторно розглянути заяву позивача), але не замінює собою рішення про можливість видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Тобто, у відповідача не було підстав, передбачених законодавством для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Відповідно до пункту 8 Порядку, орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.
Виходячи з вищенаведеного, суд не вбачає протиправності у діях Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, так як законодавством чітко визначені підстави для видачі дозволу чи відмови видачі такого дозволу. У поданих документах не було позитивного висновку ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області, а тому відповідач правомірно повернув позивачу документи на доопрацювання.
Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004, виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України, охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. Одним з проявів верховенства права, як підкреслюється у підпункті 4.1 цього рішення, є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Про необхідність забезпечення справедливого балансу, який потрібно встановити між конкуруючими інтересами особи та суспільства в цілому, йдеться також у ряді рішень Європейського Суду з прав людини (рішення у справі Ст'єрна проти Фінляндії (Stjerna v. Finland № 18131/91) та рішення у справі Юханссон проти Фінляндії (Johansson v. Finland № 10163/02).
У спорі, що розглядається, індивідуальне право (інтерес), яке виражається у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, протиставляється публічному інтересу, який виражається у дотриманні вимог екологічної безпеки, забезпеченні державою права на безпечне для життя і здоров'я людини довкілля, гарантованого статтею 50 Конституції України.
При цьому, відповідно до статті 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено принцип пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.
Враховуючи вищенаведене, суд не може зобов'язати Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації в примусовому порядку видати повторно розглянути заяву ТОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 04.07.2018 року (опис № П 57910) та видати ТОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, так як у позивача відсутні передбаченні чинним законодавством України підстави для отримання такого дозволу, а саме рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо можливості отримання дозволу, що в свою чергу, у випадку задоволення позовних вимог, з високою ймовірності може призвести до заподіяння шкоди здоров'ю тих людей, які проживають в санітарно-захисній зоні заводу.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність повернення на доопрацювання матеріалів ТзОВ ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ , поданих для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі статей Закону України Про охорону атмосферного повітря , суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер
Повний текст судового рішення складено 03.12.2018 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 05.12.2018 |
Номер документу | 78284899 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Довгополов Олександр Михайлович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Волдінер Фелікс Арнольдович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні