Постанова

від 26.03.2020 по справі 0340/1384/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2020 року

Київ

справа №0340/1384/18

адміністративне провадження №К/9901/15099/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В. у справі № 0340/1384/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ" до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, треті особи - Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ТзОВ "Технологія Базальту" (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації (надалі по тексту - відповідач), в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо повернення на доопрацювання матеріалів про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 04.07.2018 (опис № П 57910) та видати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року у справі № 0340/1384/18 - скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" на доопрацювання матеріалів про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зобов`язано Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" про надання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі заяви та видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі заяви від 04 липня 2018 року (опис № П 57910).

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що обов`язковою умовою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин є погодження територіального органу Держсанепідемстанції. Також вказано, що при прийнятті оскаржуваної постанови було допущено порушення норм Конституції України, а саме "примусова" видача дозволу на викиди забруднюючих речовин, що порушує права людей на безпечне та здорове довкілля, яке гарантується основним законом України.

Крім того, заявником касаційної скарги вказано, що при обґрунтуванні постанови, суд апеляційної інстанції покликався на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №803/285/18, яким було зобов`язано ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області повторно розглянути заяву ТОВ "Технологія базальту" та додані до неї документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та прийняти рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу ТОВ "Технологія базальту". Разом з тим, судом помилково не було взято до уваги, що 21 грудня 2018 року вказане рішення було скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду та з нього було виключено зобов`язання ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області прийняти рішення, яким встановити можливість видачі дозволу на викиди ТОВ "Технологія базальту".

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року у справі № 0340/1384/18.

У поданому відзиві позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін. Вказує, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року є законною та обґрунтованою та відсутні підстави для її скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 04.07.2018 ТзОВ "Технологія Базальту" звернулося до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг із заявою про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (опис № П 57910). До заяви було додано: документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин, в письмовій та електронній формах; рішення щодо неможливості погодження видачі дозволу на викиди, видане установою Держпродспоживслужби; рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 803/285/18; звіт по інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; інформація про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації листом від 10.07.2018 №1594/1.15/2-18 відправило подані позивачем матеріали на доопрацювання, мотивуючи необхідністю усунення таких недоліків: відсутнє повторне рішення ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області щодо можливості видачі дозволу на викиди відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі №803/285/18.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТзОВ "Технологія Базальту" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що обов`язковою умовою видачі дозволу на викиди є, зокрема, рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу. Водночас відсутність такого рішення унеможливлює видачу суб`єкту господарювання дозволу на викиди.

Також суд першої інстанції вказав про помилковість доводів позивача відносно того, що відповідач повинен був прийняти рішення про видачу дозволу на підставі рішення ВОАС від 11.04.2018 у справі №803/285/18, так як дане рішення лише зобов`язувало вчинити певні дії Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області (повторно розглянути заяву позивача), але не замінює собою рішення про можливість видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Таким чином, суд першої інстанції вказав, що у відповідача не було підстав, передбачених законодавством для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на безпідставність покликання суду першої інстанції на зміст Інформаційної картки адміністративної послуги "Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами", затвердженої Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації спільно з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області і за погодженням з Луцькою міською радою, згідно з положеннями якої дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видається через Департамент "Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку" за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, здійснення якого забезпечує Департамент "ЦНАП" у термін 15 днів (Рішення щодо погодження видачі дозволу на викиди, видане Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), оскільки дані норми суперечать наведеним вище нормам Порядку № 302, яким, не передбачено обов`язковості надання суб`єктом господарювання рішення органу Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу, а відповідно до описаних вище положень ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" порядок проведення дозвільної процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється виключно Кабінетом Міністрів України.

Суд апеляційної інстанції вказав, що зазначені вище положення Інформаційної картки адміністративної послуги "Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами" містять вимоги, не передбачені Порядком № 302, тобто суперечать цьому порядку, а тому відповідно до загальних засад щодо ієрархії нормативно-правових актів до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми даної постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, яка має вищу юридичну силу.

Додатково колегія суддів апеляційної інстанції вказала, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 803/285/18, яке станом на день подання ТзОВ "Технологія Базальту" до Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації через Центр надання адміністративних послуг заяви про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (04 липня 2018 року) набрало законної сили, на його примусове виконання був виданий виконавчий лист, було повністю задоволено позов ТзОВ "Технологія Базальту" до Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області: визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо повернення на доопрацювання документів, поданих ТзОВ "Технологія Базальту" для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.11.2017; зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області повторно розглянути заяву ТзОВ "Технологія Базальту" від 20.11.2017 та додані до неї документи для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та прийняти рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу ТзОВ "Технологія Базальту".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області щодо повернення на доопрацювання документів, поданих ТзОВ "Технологія Базальту" для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 20.11.2017, є протиправними, прийняті із порушенням Порядку № 302 та Закону України "Про дозвільну систему".

Також суд апеляційної інстанції вказав, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав ТзОВ "Технологія Базальту", є саме зобов`язання Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видати ТзОВ "Технологія Базальту" дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на підставі заяви від 04.07.2018 (опис № П 57910).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру та державних адміністраторів визначає Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

Відповідно до статтею 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною п`ятою статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" наведено перелік підстав для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якими є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

З системного аналізу зазначених норм, вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих в атмосферне повітря речовин, відповідач приймає одне з таких рішень: або надає дозвіл або приймає рішення про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови.

Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, визначено Порядком проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачою дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.

Відповідно до вказаного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (надалі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини бо їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Згідно з пунктом 3 Порядку №302 дозвіл суб`єкту господарювання, об`єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Частиною восьмою статті 11"Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТЕХНОЛОГІЯ БАЗАЛЬТУ" відноситься до другої групи об`єктів.

Відповідно до пункту 4 Порядку, для отримання дозволу суб`єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов`язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Згідно підпункт 5 пункт 5 положення про управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації (у новій редакції), затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 13.02.2018 №95, управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації видає в установленому порядку дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел (крім об`єктів І групи).

Згідно абзацу другого підпункту 4 пункту 6 Управлінням екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації у 2016 році на виконання вимог законодавства затверджено інформаційну картку адміністративної послуги "Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами" спільно з Головним управлінням Держпродспоживслужби у Волинській області (за погодженням з Луцьким міським головою Романюком М. Я.). Згідно абзацу другого підпункту 4 пункту 6 інформаційної картки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами видається через Департамент "Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку" за рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, здійснення якого забезпечує Департамент "ЦНАП" у термін 15 днів (Рішення щодо погодження видачі дозволу на викиди, видане Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів).

Судом першої інстанції вірно вказано, що механізм отримання дозволу складається з таких етапів: 1) суб`єкт господарювання подає документи на отримання дозволу на викиди в дозвільний центр; 2) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди в Головне управління Держпродспоживслужби; 3) Головне управління Держпродспоживслужби протягом 15 календарних днів розглядає отримані документи та приймає рішення щодо можливості/неможливості отримання дозволу; 4) Головне управління Держпродспоживслужби повертає документи дозвільному центру; 5) дозвільний центр направляє документи на отримання дозволу на викиди разом із рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації; 6) Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації розглядає отримані документи протягом 30 календарних днів, розглядає заяву та документи на отримання дозволу; 7) у разі відсутності зауважень Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що обов`язковою умовою видачі дозволу на викиди є, зокрема, рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу. Водночас відсутність такого рішення унеможливлює видачу суб`єкту господарювання дозволу на викиди.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положеннями Порядку № 302 визначено конкретний і вичерпний перелік документів, які повинен подати суб`єкт господарювання для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, і в цьому переліку не передбачено рішення органу Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції не враховано того, що п. 6 Порядку № 302 визначено, що Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі (на даний час Держпродспоживслужби), її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу. Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно. У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень.

Таким чином, Порядком №302 зобов`язано Мінприроди та дозвільні центри передавати Держсанепідслужбі (на даний час Держпродспоживслужби), її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу.

Отже вірним є висновок суду першої інстанції, що обов`язковою умовою видачі дозволу на викиди є, зокрема, рішення Головного управління Держпродспоживслужби щодо можливості отримання такого дозволу.

Згідно п. 8 Порядку №302 визначено, що орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб`єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання.

Таким чином, у зв`язку з наявністю зауважень, відповідач правомірно повернув на доопрацювання подані ТзОВ "Технологія Базальту" документи.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про безпідставність доводів позивача стосовно того, що відповідач повинен був прийняти рішення про видачу дозволу на підставі рішення ВОАС від 11.04.2018 у справі №803/285/18, оскільки даним рішенням лише зобов`язувало вчинити певні дії, однак, у відповідача не було підстав, передбачених законодавством для видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Крім того Верховний Суд зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі №803/285/18 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Технологія Базальту" задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області, щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" на доопрацювання матеріалів справи щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби у Волинській області розглянути заяву з пакетом документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологія Базальту" 20.11.2017 щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Таким чином, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції даної справи, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року у справі №803/285/18, в тому числі в частині щодо прийняття рішення, яким встановити можливість видачі такого дозволу Товариству, скасоване та ухвалено нове рішення, про відмову у в позові у вказаній частині.

Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 343, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року скасувати.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук