Ухвала

від 30.11.2018 по справі 0440/5257/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 0440/5257/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. розглянувши клопотання

Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0440/5257/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обсідіант до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, вимоги про сплату податкового боргу та рішення про опис майна, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року позовну заяву задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- читабельної апеляційної скарги, із зазначенням найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга, а також копії такої апеляційної скарги для позивача;

- документа про сплату судового збору у розмірі 13 809,06 гривень;

- читабельного та оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.

Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху надіслана поштою відповідачеві та отримана ним 12.11.2018 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення.

28.11.2018 року до суду від відповідача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначається, що відповідне фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України не здійснено.

Також відповідач посилається на висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", та полягають в тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та повинна мати законну мету.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим, обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Суд також враховує висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала розгляд судом . Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 КАС України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення КАС України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, не є значною або надмірною, не становить непропорційного обмеження права юридичної особи доступу до суду.

Звільнення відповідача від сплати судових витрат без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 КАС України, суд вважає, що прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору є дискреційною функцією суду.

Разом з тим, суд вважає за можливе продовжити відповідачеві строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 121, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Продовжити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 0440/5257/18 на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І.В. Юрко