Постанова

від 21.02.2019 по справі 0440/5257/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5257/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,

за участі представника позивача Рички Т.С.,

представника відповідача Синявського І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Обсідіант на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року в адміністративній справі №0440/5257/18 (головуючий 1-ї інстанції Захарчук-Борисенко Н.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обсідіант до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги про сплату податкового боргу та рішення про опис майна, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 12.07.2018 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р №0009081417 від 16.04.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 194761 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 155809 грн. 00 коп. та штрафними санкціями в сумі 38952 грн. 25 коп.;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми Ю №64816-17 від 08.06.2018 року про сплату позивачем податкового боргу в сумі 301508 грн. 57 коп., в тому числі 194760 грн. 75 коп. основного платежу та 106747 грн. 82 коп. пені.;

- визнати протиправним та скасувати рішення заст.начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області №64816-17 від 08.06.2018 року про опис майна ТОВ Обсідіант у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки є упередженими та не відповідають дійсності у зв'язку з тим, що позивач має всі первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ Атртехнології , які повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , та повною мірою підтверджують реальність вчинення господарських операцій. На думку позивача, під час проведення позапланової перевірки податковим органом допущені порушення податкового законодавства в частині порядку витребування та дослідження первинних документів, внаслідок чого він дійшов помилкових висновків про їх відсутність та порушення вимог податкового законодавства ТОВ Обсідіант . Податкова вимога форми Ю від 08.06.2018 року №64816-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 08.06.2017 року №64816-17 також були прийняті за відсутності підстав для цього, оскільки на час їх прийняття тривало адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення №0009081417 від 16.04.2018 року, а отже донараховані відповідачем грошові зобов'язання з ПДВ на момент їх прийняття були неузгодженими. Також оскільки документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Обсідіант була проведена у період з 13.03.2018 року по 19.03.2018 року, а грошові зобов'язання з ПДВ донараховані 16.04.2018 року, право податкової застави на майно позивача застосовано ще до дня донарахування податковим органом грошових зобов'язань з ПДВ.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу форми Ю від 08.06.2018 року №64816-17 про сплату ТОВ Обсідіант податкового боргу в сумі 301508 грн. 57 коп., у тому числі 194760 грн. 75 коп. основного платежу та 106747 грн. 82 коп. пені.

Визнано протиправнною та скасовано рішення заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області №64816-17 від 08.06.2018 року про опис майна ТОВ Обсідіант у податкову заставу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду в частині правомірності податкового повідомлення-рішення форми Р №0009081417 від 16.04.2018 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені обставини справи, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірних висновків в рішенні.

Відповідач надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги позивача, в інщій частини рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Обсідіант є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 34655289), зареєстроване 02.10.2006 року, перебуває на обліку як платник податків, зокрема, податку на додану вартість (а.с.20-25 т.1).

Видами діяльності підприємства є: неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, вантажний автомобільний транспорт та т.і.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період 13.03.2018 року по 19.03.2018 року контролюючим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Обсідіант з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Атртехнології (код ЄДРПОУ 39826324) за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року, за результатами якої 26.03.2018 року складено акт №14587/04-36-14-17/34655289 (а.с.26-39 т.1).

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення ТОВ Обсідіант п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 155809 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2015 року на загальну суму 155809 грн..

Згідно акту перевірки підставою для вказаних вище висновків контролюючого органу про допущення ТОВ Обсідіант порушення вимог податкового законодавства є те, що: позивачем до перевірки не надано жодного документа щодо здійснення господарських відносин з ТОВ Атртехнології за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року. Таким чином, податковий орган зазначив, що у ТОВ Обсідіант були відсутні документи на час складання податкової звітності.

Крім того, в акті зазначено, що відповідно до інформаційних баз даних ДФС України та аналізом податкової звітності ТОВ Атртехнології встановлено відсутність інформації про основні засоби останнього (податкова декларація з податку на прибуток за 2015 рік не подавалась), свідоцтво платника ПДВ анульовано 29.12.2016 року, остання декларація з ПДВ подана за грудень 2015 року, асортимент придбаних ТОВ Атртехнології товарів не відповідає асортименту реалізованих товарів (робіт, послуг), за результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ Атртехнології по ланцюгу взаємопов'язаних господарських операцій з руху товарів (робіт, послуг), реалізованих на адресу ТОВ Обсідіант у серпні 2015 року, встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Також у відповіді ГУ ДФС у Дніпропетровській області про розгляд заперечень ТОВ Обсідіант було зазначено про порушення кримінального провадження №32015040650000038 від 25.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 212 КК України стосовно службових осіб ПП Бір Трейдер (ЄДРПОУ 33717464), що здійснювало реалізацію товарів за готівкові кошти третім особам з наступним оформленням документів з реалізації (продажу) підприємствам, які мають ознаки фіктивності , в тому числі й на ТОВ Атртехнології (код 39826324).

На вказаний вище акт перевірки ТОВ Обсідіант 13.04.2018 року подавались заперечення, які відповідно до листа Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 16.04.2018 року №18703/10/04-36-14-12-12 визнані необґрунтованими, а висновки акту перевірки правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки податковим органом 16.04.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р №0009081417, яким ТОВ Обсідіант збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 194761 грн. 25 коп., в тому числі за основним платежем у сумі 155809 грн. 00 коп. та штрафними санкціями в сумі 38952 грн. 25 коп. (а.с.52-53 т.1).

27.04.2018 року товариством оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням Державної фіскальної служби від 27.06.2018 року №21953 у задоволенні адміністративної скарги відмовлено.

Крім того, 29.06.2018 року позивачем отримано лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яким на адресу позивача направлено податкову вимогу про сплату податкового боргу форми Ю від 08.06.2018 року №64816-17, відповідно до якої станом на 07.06.2018 року сума податкового боргу ТОВ Обсідіант становить 301508 грн. 57 коп., у тому числі 194760 грн. 75 коп. основного платежу та 106747 грн. 82 коп. пені, та починаючи з 12.03.2018 року на все майно позивача розповсюджується право податкової застави - рішення №64816-17 від 08.06.2018 року про опис майна ТОВ Обсідіант у податкову заставу (а.с.135, 136 т.1).

Не погодившись із вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми Р №0009081417 від 16.04.2018 року з огляду на таке.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги форми Ю від 08.06.2018 року №64816-17 та заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області №64816-17 від 08.06.2018 року про опис майна ТОВ Обсідіант у податкову заставу сторонами не оскаржується, а відтак законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами стосовно правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі по тексту - Закон №996) тощо.

Згідно п.14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначену згідно розділу 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної вартості товарів та послуг та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням та виготовленням товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2015 року між ТОВ Атртехнології (постачальник) та ТОВ Обсідіант (покупець) укладений договір поставки №01/08, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. На виконання вказаного договору ТОВ Атртехнології 28.08.2015 року поставило на адресу ТОВ Обсідіант товар на загальну суму 250729,70 грн. з ПДВ, в тому числі: камери 620/70-42 в кількості 2 од., диск 27x32 281 10x335 в кількості 1 од., диск DW 27x32 10 281x335 в кількості 1 од., диск DW 27x32 в кількості 2 од., шина 16.9-28 12-нс АТ 621 в кількості 2 од., ручка для валика 6/100 в кількості 2 од., пістолет для сілікону каркасного типу в кількості 2 од., шини 620/701142 ЭТ-19 ТТ ДШЗ в кількості 4 од., диск DW 12x28 в кількості 2 од. (а.с.97-100 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надано: рахунок-фактуру №СФ-000019 від 28.08.2015 року, платіжне доручення - на суму 101522,84 (а.с.64, 70, 83-91, 101-102, 64 т.1).

Розрахунки за поставлений товар проведені не в повному обсязі.

Проте, позивачем ані під час перевірки, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надані: передбачене договором поставки замовлення ТОВ Обсідіант на товар, докази оприбуткування позивачем поставленного контрагентом товара, докази використання ТМЦ у господарській діяльності позивача.

На підтвердження перевезення ТМЦ від контрагента позивачем до суду першої інстанції надано одну товарно-транспортну накладну від 28.08.2015 року (всього ТМЦ- 18 місць), але взагалі не надано до матеріалів справи видаткових накладних на вказаний вище товар.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не змогла пояснити, яким чином проводилась доставка ТМЦ за вказаним вище договором, завантаження та розвантаження товару та чому до теперішнього часу не проведено повної оплати за поставлений товар.

Крім того, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (виконавець) укладений договір №09/06/ю про надання юридичних послуг, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовнику юридичні послуги (а.с.117-120 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані: рахунок-фактура №СФ-000029 від 31.08.2015 року на загальну суму послуг за червень-серпень 2015 року в розмірі 30000 грн., акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №0831-03 від 31.08.2015 року на сумму 30000 грн., податкова накладна №56 від 31.08.2015 року, платіжне доручення №3127 від 07.10.2015 року на суму 27508,35 грн. - не вся сума сплачена (а.с.121-122, 106, 69 т.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції предстаником позивача до матералів справи додатково подано копію запиту ТОВ Обсідіант своєму контрагенту на надання юридичних послуг (а.с.80 т.2).

Проте, наявні в матеріалах справи документи та надані додатково не містять розшифровки наданих юридичних послуг, копій складених проектів процесуальних документів (скарг, претензій, позовів, консультацій, тощо), а також доказів складення та внесення змін в уставні документи товариства. Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих юридичних послуг, відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено при наданні юридичних послуг, а також наяної кваліфікації виконавців таких послуг.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не змогла пояснити яка саме із замовлених позивачем послуг була надана контрагентом у перевіряємому періоді в кількості 1 штука та вартістю 10000 грн..

Далі, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (виконавець) укладений договір на виконання ремонту та технічного обслуговування шин №09/06/ш, згідно якого виконавець зобов'язався виконати за завданням замовника роботи по ремонту та технічному обслуговуванню шин та здати результат виконаних робіт замовнику, а останній - прийняти і оплатити виконані роботи (а.с.112-114 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору протягом червня-серпня 2015 року позивачем до матеріалів справи надані: рахунок-фактура №СФ-000033 від 31.08.2015 року на загальну суму 264043,80 грн., акт здачі-прийняття виконаних робіт №0831-07 від 31.08.2015 року, податкова накладна №60 від 31.08.2015 року, платіжне доручення №3282 від 10.11.2015 року на суму 198984,77 грн. - не вся сума сплачена (а.с.65, 66, 115,116 т.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції предстаником позивача до матералів справи додатково подано копію запиту ТОВ Обсідіант своєму контрагенту на надання послуг з вулканізації 52 штук та установки грибка в кількості 120 штук (а.с.78 т.2).

Проте, наявні в матеріалах справи документи та надані додатково не містять розшифровки наданих послуг з ремонту шин, та взагалі не містять такої послуги як установка грибка . До тогож, згідно запиту за період червень-серпень 2015 року повинно було бути проведено вулканізацію 52 штук, а згідно акту виконаних робіт за вказаний період проведено ремонт шин у кількості 3 штука на суму 264043,80 грн. (за серпень -1 штука на суму послуг 73282,00 грн.). Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих послуг, відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено на проедення ремонту, а також наяної кваліфікації виконавців таких послуг.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не змогла пояснити де саме проводився ремонт (вулканізація), чи є рентабельним для товариства проведення вулканізації однієї шини на суму 73282,00 грн..

Крім того, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (виконавець) укладений договір №ДГ 09/06/м, відповідно до якого виконавець зобов'язався провести маркетингові роботи по вивченню ринку автомобільних шин та провести аналіз ринку, надати реальні договори поставки (а.с.108-109 т.1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матеріалів справи надані: рахунок-фактуру №СФ-000028 від 31.08.2015 року на суму маркетингових послуг за червень-серпень 2015 року на суму 72000 грн., акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №0831-02 від 31.08.2015 року, податковою накладною №55 від 31.08.2015 року, платіжним дорученням №3041 від 23.09.2015 року, платіжним дорученням №3084 від 01.10.2015 року (а.с.67,68, 107, 110,111 т.1).

В судовому засіданні апеляційної інстанції предстаником позивача до матералів справи додатково подано копію звіту контрагента щодо розвитку продаж імпортних шин на території України (а.с.81-91 т.2).

Проте, наявні в матеріалах справи документи та надані додатково не містять розшифровки наданих маркетингових послуг, копій складених проектів реальних договорів поставок, укладених завдяки саме маркетінговим дослідженням контрагента, порівняння цін ринку шин, економічне обгрунтування укладення договорів з тим чи іншим постачальником чи виробником. Так званий звіт контрагента щодо розвитку продаж імпортних шин на території України є нічим іншим як витягом з компьютерних сайтів та на думку колегії суддів не потребує будь-якої спеціальної кваліфікації та залучення додаткових спеціалістів. Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих маркетингових послуг (в кількості 1 штука на суму 20000 грн.), відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено при наданні маркетинкових послуг, а також наяної кваліфікації виконавців таких послуг.

Далі, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (виконавець) укладений договір №09/06/б, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з бухгалтерського обслуговування (а.с.123-127 т.1).

На виконання договору ТОВ Атртехнології протягом червня-серпня 2015 року були надані бухгалтерські послуги на загальну суму 36000,00 грн.. На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до матералів справи надано: рахунок-фактуру №СФ-000030 від 31.08.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №0831-04 від 31.08.2015 року, податковою накладною №57 від 31.08.2015 року (а.с.105, 128, 129 т.1).

Розрахунки за договором взагалі не проводились.

В судовому засіданні апеляційної інстанції предстаником позивача до матералів справи додатково подано копію запиту ТОВ Обсідіант своєму контрагенту на надання бухгалтерських послуг з усного косультування стосовно питань оформлення та оподаткування зовнішніх контрактів по імпорту товару, складення інструкцій з відшкодування ПДВ з бюджету, консультування щодо контролю правильності нарахування та сплати податків до бюджету (а.с.79 т.2).

Проте, наявні в матеріалах справи документи та надані додатково не містять розшифровки наданих бухгалтерських послуг, консультацій, копій складених інструкцій з відшкодування ПДВ з бюджету, тощо. Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих бухгалтерських послуг (в кількості 1 штука на суму 10000 грн. щомісячно ), відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено при наданні бухгалтерських послуг, а також наяної кваліфікації виконавців таких послуг.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не змогла пояснити, чи є рентабельним для товариства проводення оплати бухгалтерських послуг іншій особі (особам) при наявності штатного бухгалтера.

Крім того, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (виконавець) укладений договір №09/06/к, згідно якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати інформаційно-консультаційні послуги у сфері комп'ютерізації бухгалтерського та складського обліку (а.с.92-94 т.1).

На виконання вказаного договору ТОВ Атртехнології протягом червня-серпня 2015 року надані консультаційні послуги на суму 30600,00 грн., на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надані: рахунок-фактура №СФ-000032 від 31.08.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №0831-06 від 31.08.2015 року, податкова накладна №59 від 31.08.2015 року (а.с.95, 96, 103 т.1).

Розрахунки за договором взагалі не проводились.

Проте, наявні в матеріалах справи документи не містять замовлення позивача на надання контрагентам вказаних послуг, розшифровки наданих інформаційно-консультаційних послуг у сфері комп'ютерізації бухгалтерського та складського обліку. Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих послуг, відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено при наданні послуг, а також наяної кваліфікації виконавців таких послуг.

Далі, 09.06.2015 року між ТОВ Обсідіант (замовник) та ТОВ Атртехнології (агент) укладений договір №09/06/п, згідно якого агент зобов'язався за винагороду здійснити за завданням замовника від його імені, в його інтересах та за його рахунок пошук клієнтів, укладення договорів, інші юридично значимі дії за завданням замовника (а.с.130-132 т.1).

На підтвердження виконання договору ТОВ Атртехнології протягом червня-серпня 2015 року щодо надання послуги по пошуку покупців на суму 245481,73 грн., позивачем до матеріалів справи надано рахунок-фактуру №СФ-000031 від 31.08.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №0831-05 від 31.08.2015 року, податкова накладна №58 від 31.08.2015 року (а.с.104, 133, 134 т.1).

Розрахунки за договором взагалі не проводились.

В судовому засіданні апеляційної інстанції предстаником позивача до матералів справи додатково подано список покупців у кількості 77 штук за серпень 2016 року, з якими позивачем укладені договори на поставку шин (а.с.58 т.2).

Проте, наявні в матеріалах справи документи та надані додатково не містять замовлення позивача на надання конкретних послуг, розшифровки наданих контрагентом послуг з пошуку клієнтів, копій укладених у серпні 2015 року договорів з покупцями (77 штук), тощо. Вказані докази також не містять обгрунтування вартості наданих послуг (майже 70000 грн. щомісячно), відомостей щодо кількості осіб та часу, що було затрачено при наданні таких послуг, а також наяної кваліфікації виконавців послуг.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції не змогла пояснити підстави формування товариством податкового кредиту при проведенні часткової оплати, або взагалі без проведення повної оплати за вказаними вище договорами.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, зазначив, що до перевірки не було надано замовлень, специфікацій, товаросупроводжувальних документів, сертифікатів якості, паспортів якості заводу виробника або будь-яких інших документів, що підтверджують якість та походження товару від контрагента. Аналізом ЄРПН щодо ТОВ Атртехнології не встановлено придбання товару, реалізованого ТОВ Обсідіант , придбання послуг з навантаження та розвантаження, транспортування у інших суб'єктів господарювання або фізичних осіб за цивільно - правовими договорами.

Представником позивача вказані обставини не заперечувались та не спростовані.

Вказані вище факти та досліджені матеріали справи свідчать про відсутність реальної можливості у ТОВ Атртехнології здійснення поставки товарів, оскільки у зазначеного підприємства відсутні трудові ресурси, основні фонди, виробничі активи, транспортні засоби, складські та виробничі приміщення, а надані ТОВ Обсідіант первинні документи та документи бухгалтерського обліку не дають можливості контролюючому органу зробити висновок щодо реальності господарських операцій, за наслідками яких позивачем було визначено його податкові зобов'язання.

На думку податкового органу, зазначені вище господарські відносини між позивачем та його контрагентом були вчинені не з метою настання наслідків обумовлених договорами, а з метою мінімізації сум ПДВ. Надані позивачем документи не є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому не можуть слугувати підтвердженням реальності здійснення спірних господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки податкового органу обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на п.ідставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому, умовами права платника податків на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є, зокрема, фактичне придбання товарів (послуг) з наміром одержати економічний ефект від їх використання у господарській діяльності та підтвердженість цих витрат необхідними документами, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вже зазначалось вище, позивачем надано акти здачі - приймання виконаних робіт, що містять лише перелік назв послуг, що нібито виконані контрагентом на користь Товариства, при цьому вказані акти не містять розгорнутої інформації щодо обсягу наданих послуг/виконаних робіт, не містять зазначеної кількості осіб, задіяних при виконанні робіт, кількості годин, затрачених на їх виконання. Крім того, вказані акти не містять посилань на реквізити виготовленої інформації, юридичної, бухгалерської, консультаційної, маркетингової та іншої продукції, крім назви кожного виду інформаційно - довідкового, маркетингового та іншого обслуговування позивача. Тобто, з вказаних актів здачі - приймання виконаних робіт фактично неможливо провести зв'язок з діяльністю та потребами Товариства у відповідний період.

Таким чином, надані позивачем документи не свідчать про фактичне виконання ТОВ Атртехнології на користь позивача будь- яких визначених у договорах послуг як результату аналітичної, дослідницької, бухгалтерської, юридичної чи інформаційної роботи працівників ТОВ Атртехнології , не містять посилань на використання будь-якої інформації та її джерела.

Зазначені недоліки у своїй сукупності позбавляють акти виконаних робіт (послуг) сили первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій саме на виконання вимог укладених між позивачем та ТОВ Атртехнології договорів.

Позивачем не надано доказів використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Вказані обставини свідчать, що позивачем послуги за спірними договорами у власній господарській діяльності не використовувались, що підтверджує висновки акту перевірки щодо відсутності зв'язку зазначених послуг з господарською діяльністю позивача.

Слід також зазначити, що наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів, а тому, формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції. Податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка спричинила зміни у структурі та стані активів і зобов'язань суб'єкта господарювання, за умови, що проведення господарської операції підтверджується також і іншими документами, складання яких передбачено законодавством та є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Колегія суддів також зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складанням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операції. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені на придбання товарів/послуг в подальшому будуть спрямовані на отримання доходу.

Враховуючи те, що наданими первинними документами не розкрито змісту господарської операції, не підтверджено доцільності та можливості використання придбаних послуг в господарській діяльності, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у позивача підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в рахунок господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Атртехнології відповідає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми Р №0009081417 від 16.04.2018 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 194761 грн. 25 коп..

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Обсідіант на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року в адміністративній справі №0440/5257/18 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року в адміністративній справі №0440/5257/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак