УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2018 р. м. Житомир Справа № 906/700/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 04.01.2018,
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 0409/2018 від 04.09.2018,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (м.Коростень)
про повернення безпідставно набутого майна
Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" звернулося до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" повернути позивачу майно, а саме: скрубер ЦК-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць.
Ухвалою суду від 21.08.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
19.09.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 54-55), а 01.10.2018 - відповідь на відзив (а.с. 57-60). Вказані документи судом долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 29.10.2018, за згодою сторін, суд закрив підготовче провадження, перейшов до розгляду справи по суті та оголосив перерву до 14 год. 30 хв. 20.11.2018. Представник позивача в засіданні суду 29.10.2018 подав заяву, згідно якої повідомив, що докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів, після ухвалення рішення суду.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Представник відповідача щодо позовних вимог заперечив, з вказаних у відзиві підстав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як зазначив позивач у позовній заяві (з урахуванням викладених у відповіді на відзив обставин) та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" (відповідач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" (позивач/покупець) укладено Договір поставки №46 від 11.04.2016 року (далі - Договір, а.с. 9-11), за п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у встановлений даним Договором термін у власність покупця обладнання (надалі - Обладнання), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.
Позивач вказує, що зазначений товар було оглянуто у відповідача, прийнято та оплачено. Однак, в процесі експлуатації скруберів було встановлено їх непридатність для подальшого використання за призначенням по причині допущеного виробником (відповідачем) браку, про що складено акт від 26.03.2018.
Пояснив, що оскільки непридатність скруберів для подальшої їх експлуатації сталась на протязі гарантійних строків, встановлених відповідачем як виробником, 30.03.2018 працівниками останнього було відвезено скрубери на свою територію для встановлення причин їх непридатності та усунення дефектів.
На підтвердження вивезення скруберів позивач надав до справи копію Журналу вїзду/виїзду транспортних засобів сторонніх організацій на територію підприємства ТОВ ПКФ Політара . (а.с.61).
В подальшому, як зазначає позивач, відповідач відмовився виконувати свої гарантійні зобов'язання, а також відмовився повернути отримане майно, яке перебуває у нього без достатньої правової підстави, та нав'язує придбання у нього іншого обладнання.
Вказуючи на те, що позбавлений можливості володіти та користуватися належним йому майном, позивач просить задовольнити позов, враховуючи приписи ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 54-55) з позовними вимогами не погоджується. Факт поставки позивачу теплогенератора модульного та 2 шт. скруберів не заперечує. Разом з тим зазначає, що основними типовими документами з приймання та видачі матеріалів є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, тощо. Оскільки такі документи сторонами не складались, відповідач вважає, що не набув майно у визначений законодавством спосіб. Стверджуючи, що жодного товару від позивача не приймав, вважає позовні вимоги безпідставними.
У відповіді на відзив (а.с. 58-60) позивач вказав, що між сторонами не було підписано акт приймання-передачі спірного майна, однак в матеріалах справи містяться листи за підписом керівника відповідача, якими підтверджується перебування майна у володінні останнього.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Так, видатковою накладною №203 від 15.09.2016 та актом приймання - передачі від 29.08.2016 підтверджено і не заперечувалося сторонами, що на підставі Договору поставки №46 від 11.04.2016 (а.с. 9-11, 17) відповідачем було поставлено позивачу, а останнім прийнято товар - Теплогенератор модульний ТМ-Т-3000 "OVK-KZOТ"-К+О у кількості 1 шт. та два скрубера н/ж на загальну суму 650000,00грн. (а.с. 16).
Факт оплати вказаного товару підтверджено платіжними дорученнями №39 від 12.05.2016 та №364 від 01.09.2016 (а.с. 14-15) і не заперечувався сторонами (а.с. 17).
Також матеріали справи містять Акт (а.с. 18), складений 26.03.2018 комісією у складі головних інженерів ТОВ "ВКФ "Політара" про те, що в процесі експлуатації скруберів, цілісність конструкції останніх було порушено, а саме: - на скрубері ЦС-8НЖ, заводський номер 8-2620-2-08 зірвана верхня кришка по зварних з'єднаннях; - на скрубері ЦС-8НЖ, заводський номер 8-2620-1-08 всі зварні з'єднання поржавіли. Зроблено висновок, що є підстави вважати, що причиною приходу в непридатність скруберів є заводський брак, допущений виробником скруберів ТОВ "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання", у зв'язку з чим запропоновано звернутися до виробника для виконання гарантійних зобов'язань (ремонту та/або) заміни скруберів).
З наданих до справи листів позивача вбачається, що, з метою усунення дефектів, останній звертався до відповідача, в порядку розділу 5 Договору, а в подальшому - з метою повернення переданих на гарантійний ремонт скруберів (а.с. 19, 23).
У відповідь на вказані листи, відповідач листами № 72 від 01.06.2018 та №73 від 06.06.2016 (а.с. 20, 22, 24) повідомив позивача, про те, що керівництво ТОВ "ТД Коростенський завод теплотехнічного обладнання" прийняло рішення про неможливість компенсації затрат, понесених ТОВ "ВКФ"Політара", у зв'язку з виходом з ладу скруберів із нержавіючої сталі, поставлених в 2016 році, після аналізу (в т. ч. хімічного) речовини, яка використовувалась позивачем у водяному тракті скрубера виявлена сірчана кислота, яка ймовірно і призвела до виходу з ладу нержавіючої сталі, з якої виготовлений скрубер, про що свідчать не тільки явні ознаки впливу сірчаної кислоти в околошовній зоні зварювальних швів, а й на суцільний металевий лист (кислота пропалила метал наскрізь). Більше того, як зазначає відповідач, виявлені ознаки пропалення труб із нержавіючої сталі, що доводить про використання підприємством непередбачених договором речовин таких як сірчана кислота, азотна кислота тощо, які вступаючи в сполуку зі звичайною водою НзО є найбільш руйнівною агресивною речовиною, яка призвела до знищення високолегованих матеріалів 08Х18Н10Т, з яких виготовлений скрубер. Разом з тим, у листі відповідач пропонував позивачу придбати новий скрубер із нержавіючої сталі по ціні 2016 року, а саме 75 000 грн. з ПДВ в кількості І шт. та повідомляв, що скрубер виготовлений за проханням ТОВ "ВКФ "Політара" із вуглецевих сталей може надати безкоштовно, але при умові викупу виготовленого заводом скруберу із нержавіючої сталі. Вважає, що новий скрубер із нержавіючої сталі при використанні позивачем тих самих агресивних речовин, вийде з ладу, що призведе до подальших претензій щодо виконання гарантійних зобов'язань.
Також відповідач повідомив позивача, що усунути так звані дефекти не представляється можливим, оскільки останні виникли внаслідок експлуатації скруберів із нержавіючої сталі не за призначенням. Повідомив, що у зв'язку із застосуванням позивачем непередбачених технічним завданням агресивних речовин, гарантійні зобов'язання на срубери анульовано.
У листі №74 від 11.06.2018 (а.с. 24) відповідач пропонував позивачу придбати новий скрубер та забрати два виготовлених за його вимогою. Вказав, що до того моменту старі скрубери залишаються у нього.
Жодних зауважень щодо вказаних листів, у тому числі стосовно їх змісту, відповідач не висловлював.
Не спростовано також зазначені позивачем обставини вивезення обладнання працівниками відповідача на територію останнього для встановлення причин їх непридатності та усунення дефектів, та не спростовано записи, зазначені в Журналі вїзду/виїзду транспортних засобівсторонніх організацій на територію підприємства ТОВ ПКФ Політара . (а.с.61).
Тобто, наданими до справи листами, оцінку яким суд надавав з урахуванням пояснень сторін та Журналу вїзду/виїзду транспортних засобівсторонніх організацій на територію підприємства ТОВ ПКФ Політара , підтверджено факт перебування у відповідача спірного майна станом на 11.06.2018 та відсутність у останнього наміру його повернути позивачу, без виконання поставлених йому умов щодо придбання нового скрубера.
Оцінюючи зміст правовідносин, які виникли між сторонами, та аналізуючи відповідність цим відносинам вчинених сторонами дій, суд враховує умови розділу 5 Договору Гарантії .
Зокрема, у п. 5.1 Договору сторони погодили, що постачальник несе гарантійні зобов'язання на обладнання.
За приписами п.5.2 Договору, при виявленні виробничих та інших дефектів обладнання у період дії строку гарантії на обладнання, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника протягом 2 робочих днів а постачальник протягом 10 робочих днів усуває дефекти обладнання, або повідомляє письмово про строки усунення дефектів.
Тобто, Договір не передбачає залишення обладнання у володінні постачальника, з наведених ним у листах підстав, так само як і не передбачає визначених у цих листах умов для його повернення.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що дії позивача стосовно виконання розділу 5 Договору узгоджуються зі змістом останнього. Натомість, враховуючи недотримання відповідачем п. 2.5 Договору, спірне майно на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи, залишається у нього без належної правової підстави. Суд також враховує, що розділ 5 Договору поширюється виключно на гарантійні зобов'язання, тому у випадку виходу скруберів з ладу з підстав, які виключають такі гарантійні зобов'язання, їх перебування у відповідача є безпідставним, оскільки Договором взагалі не передбачено.
Що стосується заперечень відповідача, які ґрунтуються на тому, що сторонами не складалися основні типові документи з приймання та видачі матеріалів для усунення дефектів, то суд враховує, що Договором не передбачено такого порядку передачі отриманого товару на гарантійне обслуговування, його обов'язковість чинним законодавством не встановлена. При цьому суд зауважує, що висновки про те, що виявлені дефекти не можуть бути усунені в порядку розділу 5 Договору, відповідачем було зроблено після передачі йому скруберів згідно вказаного розділу 5 Договору. Тобто вказані висновки відповідача самі по собі є не сумісними з подальшим перебуванням у нього цього майна.
Наведене свідчить про те, що передача майна позивачем на гарантійне обслуговування дійсно вчинялася на виконання п.5 Договору, однак саме утримання його відповідачем, до того ж, після встановлення відсутності підстав для гарантійного обслуговування, є безпідставним, тому що не ґрунтується на умовах Договору. Сам відповідач у своєму відзиві наголошує, що не набув майно у визначений законодавством спосіб.
Здійснюючи оцінку правовідносин сторін, суд також бере до уваги приписи ст. 6 ЦК України щодо свободи договору та враховує закріплений у ст. ст. 3, 509 ЦК України принцип добросовісності при використанні цивільних прав та при забезпеченні виконання цивільних обов'язків.
За вказаного, суд дійшов висновку, що у зв'язку з неповерненням скруберів, права ТОВ ВКФ Політара , як їх законного власника, є порушеними, оскільки він не має можливості здійснювати повноваження щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.
В силу вимог ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ч.ч. 1,3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Так, матеріалами справи підтверджено, що спірне майно перебуває у відповідача, який проводив дослідження причин його несправності, крім того, у листі від 11.06.2018 №74 відповідач повідомив, що старі скрубери залишаються на їхньому підприємстві з метою можливого досудового слідства (а.с.24). Договором перебування майна у володінні відповідача, з наведених вище підстав, не передбачено. Тобто, судом встановлено, що вказане майно відповідач не набув у визначений законодавством спосіб, відповідно володіє ним без належної правової підстави.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в силу ст. 1212 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу скрубер ЦК-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць.
Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 32 ГПК, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.
Позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами. Відповідач доказів на спростування позовних вимог суду не надав.
З огляду на викладене, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Щодо розподілу судових витрат на оплату послуг адвоката, то зважаючи на подану представником позивача заяву про те, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення, то в даній частині розподіл судових витрат суд не здійснює. Питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу буде розглянуто з урахуванням приписів ч.8 ст.129, 221 та ст. 244 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 73-79, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Крупської, буд. 8, кім. 7, ід. код 38290492) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" (07100, Київська обл., м. Славутич вул. Індустріальна, буд.1, ід. код 31561738) скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Крупської, буд. 8, кім. 7, ід. код 38290492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" (07100, Київська обл., м. Славутич вул. Індустріальна, буд.1, ід. код 31561738) 2250,00 грн судового збору.
4. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.12.18
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2 - позивачу: 07100, м. Славутич, вул. Індустріальна, буд. 1 ( рек. з пов.);
3 - відповідачу: 11500, м.Коростень, вул. Крупської, 8, кім.7 (рек. з пов.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2018 |
Оприлюднено | 05.12.2018 |
Номер документу | 78312358 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Вельмакіна Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні