Постанова

від 18.12.2018 по справі 906/700/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року Справа № 906/700/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 фірма "Політара" - адвокат ОСОБА_2

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2018р. (постановлену у м. Житомирі)

у справі №906/700/18 (суддя Вельмакіна Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Політара"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Коростенський завод теплотехнічного обладнання"

про повернення безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.10.2018р. у справі №906/700/18 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Політара" про забезпечення позову.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що недобросовісні дії (бездіяльність) відповідача в суді є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористався та в судове засідання не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" звернулося до суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" повернути позивачу майно, а саме: скрубер ЦК-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості 1 (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.08.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі для розгляду за правилами загального позовного провадження.

01.10.2018р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову від 27.09.2018р., згідно якої останній просить: накласти арешт на скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 штука із заводським номером 8-2620-1-08 та скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 штука із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць; передати скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 штука із заводським номером 8-2620-1-08 та скубер ЦС-8НЖ в кількості 1 штука із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття зазначених заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що наразі йому не відомо де знаходиться спірне майно; відповідач може користуватись цим майном, пошкодити його, знецінити, або передати третім особам; відповідач у своєму відзиві заперечує щодо отримання ним від позивача спірного майна та вказує про відсутність документів, які б свідчили про перебування у нього цього майна. Позивач вважає, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист (поновлення) його порушених прав.

Враховуючи вищевикладені обставини, Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ" Політара" просить вжити заходи забезпечення позову.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У частині 11 вказаної статті встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Як вбачається із заяви про застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, які свідчать, що невжиття таких заходів в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. Також відсутні посилання на вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження, продаж, пошкодження майна, які призведуть до утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. Доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем таких дій чи про наміри їх вчиняти позивачем не подано.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, що недобросовісні дії (бездіяльність) відповідача в суді є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях. Позивачем не надано доказів на підтвердження недобросовісних дій (бездіяльності) відповідача у суді.

Таким чином, заява ТОВ ВКФ "Політара" про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Житомирської облатсі від 20.11.2018р. позов задоволено. Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" скрубер ЦС-8НЖ в кількості одна (штука) із заводським номером 8-2620-1-08 та скрубер ЦС-8НЖ в кількості одна (штука) із заводським номером 8-2620-2-08, рік випуску 2016 серпень місяць. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Коростенський завод теплотехнічного обладнання" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" 2250,00 грн судового збору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Отже, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. У зв'язку із незадоволенням апеляційної скарги, подана скаржником заява про розподіл витрат, понесених на правничу допомогу, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Політара" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2018р. у справі №906/700/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2018р. у справі №906/700/18 залишити без змін.

3. Матеріали оскраження ухвали у справі №906/700/18 повернути Господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "26" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Юрчук М.І.