Постанова

від 03.12.2018 по справі 812/129/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2018 року

Київ

справа №812/129/16

касаційне провадження №К/9901/36044/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС (далі - Офіс) на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 (суддя - Кисельова Є.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (головуючий суддя - Сіваченко І.В., судді - Шишов О.О., Чебанов О.О.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Луганськтепловоз (далі - Товариство) до Офісу великих платників ДФС (який є правонаступником Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - Інспекція)), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - Управління) про зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 12.07.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2016, позов задовольнив: визнав протиправною бездіяльність Інспекції щодо неподання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за листопад 2013 року щодо Товариства; зобов'язав Інспекцію подати до Управління висновок про суми відшкодування податку на додану вартість Товариства за податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року у сумі 46785133,00 грн.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2017, ухваленою у відкритому судовому засіданні у присутності представників сторін, позов задовольнив.

19.10.2016 на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 у зазначеній справі був виданий виконавчий лист.

01.06.2017 Офіс звернувся до суду першої інстанції із заявою про роз'яснення судового рішення, у якій з урахуванням уточнень просило роз'яснити резолютивну частину постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 в частині того, які саме дії необхідно вчинити Офісу, щоб належним чином виконати вимоги суду щодо надання Управлінню висновок із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству за декларацією з податку на додану вартість за листопад 2013 року у розмірі 46785133,00 грн.

Зазначену заяву Офіс обґрунтував тим, що пунктом 92 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII були внесені зміни до статті 200 Податкового кодексу України, що регулює, зокрема, порядок бюджетного відшкодування податку на додану вартість. На виконання вимог вказаного Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.01.2017 № 26 затвердив Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. З урахуванням внесених змін до законодавства новий порядок повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не передбачає обов'язку контролюючого органу надавати висновки до органів казначейського обслуговування із зазначенням сум бюджетного відшкодування.

Луганський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.08.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, у задоволенні уточненої заяви Офісу про роз'яснення судового рішення відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви Офісу про роз'яснення судового рішення, суди виходили з того, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 є зрозумілою, фактично у заяві про роз'яснення судового рішення Офіс просить встановити інший спосіб виконання рішення суду, що суперечить вимогам статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Офіс оскаржив ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.12.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи невідповідність постановлених у справі ухвал судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, а саме - статей 159, 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пунктам 200.13, 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Офіс посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у зв'язку зі зміною механізму повернення сум бюджетного відшкодування у Офісу відсутній обов'язок надавати Управлінню висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь Товариства.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 29.10.2018 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 30.10.2018.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Отже, заява про роз'яснення судового рішення підлягає задоволенню в разі встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.

У справі, що розглядається, суди встановили, що постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 є мотивованою та зрозумілою, резолютивна частина постанови викладена чітко і не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння, тоді як зі змісту заяви Офісу про роз'яснення судового рішення вбачається, що фактично у заяві про роз'яснення судового рішення Офіс просить встановити інший спосіб виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Офіс про роз'яснення постанови Луганського окружного адміністративного суду від 12.07.2016.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній від 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене вище, касаційна скарга Офісу підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 - без змін.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

В.В. Хохуляк