Постанова

від 28.11.2018 по справі 761/31653/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м . Київ

справа № 761/31653/16-ц

провадження № 61-28167св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів : Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство АТЕК ,

відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю Алан-Реєстр , публічне акціонерне товариство Національний депозитарій України ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року у складі судді Осаулова А. А. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2016 року публічне акціонерне товариство АТЕК (далі - ПрАТ АТЕК ) звернулося з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Алан-Реєстр (далі - ТОВ Алан-Реєстр ), публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України (далі - ПАТ Національний депозитарій України ) про визнання правочинів недійсними та витребування майна.

Позовна заява мотивована тим, що 04 червня 2014 року ПрАТ АТЕК та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № 04-06/14, згідно з умовами якого ПрАТ АТЕК передало у власність ОСОБА_4 цінні папери у кількості 8 234 акцій, номінальною вартістю 500,00 грн за одну акцію, загальною номінальною вартістю 4 117 000,00 грн, а ОСОБА_4 зобов'язувався протягом 20 робочих днів з моменту укладення цього договору здійснити повну оплату в безготівковій формі загальної вартості цінних паперів.

Позивач перерахував ОСОБА_4 цінні папери, проте покупець не виконав зобов'язань з їх оплати.

У зв'язку з несплатоюОСОБА_4 вартості цінних паперів 01 липня 2014 року ПрАТ АТЕК уклав з ним додаткову угоду про продовження строку виконання зобов'язання до 60 календарних днів.

Однак станом на момент пред'явлення позову покупець свій обов'язок зі сплати вартості отриманих акцій не виконав, чим порушив майновий інтерес покупця.

Водночас позивач стверджував, що укладений з ОСОБА_4договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 є недійсним, оскільки всупереч вимогам пункту 3 частини другої статті 66 та статті 8 Закону України Про акціонерні товариства акції були відчужені за відсутності оцінки їх ринкової вартості.

Крім того, зазначав, що про недійсність оспорюваного правочину свідчить те, що на момент його укладення ПрАТ АТЕК перебувало у процедурі банкрутства, порушеній ухвалою Господарського суду міста Києва 27 грудня 2011 року, якою, зокрема, заборонено посадовим особам вказаного товариства вчиняти дії щодо відчуження майна та майнових активів боржника.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про те, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 є нікчемним та не породжує у ОСОБА_4 права власності на цінні папери. У зв'язку з цим у ОСОБА_4 було відсутнє право відчувати належні ПрАТ АТЕК акції.

Однак ОСОБА_4 відчужив ОСОБА_5 4 117 акцій, номінальною вартістю 500,00 грн за одну акцію, загальною номінальною вартістю 2 058 500,00 грн, шляхом укладення договору дарування від 20 червня 2014 року, а також 1 689 акцій, номінальною вартістю 500,00 грн за одну акцію, загальною номінальною вартістю 844 500,00 грн - шляхом укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 липня 2014 року № 41-1-БВ.

Позивач стверджував, що ОСОБА_5, укладаючи зазначені правочини, не пересвідчився в реальності існування в ОСОБА_4 права власності на цінні папери, не переконався в сплаті ОСОБА_4 ПрАТ АТЕК вартості цих акцій, а також не виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_4 з оплати вартості цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів від 04 липня 2014 року № 41-1-БВ, тому є недобросовісним набувачем та не має прав на спірне майно.

ПрАТ АТЕК вважало, що оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безоплатно та безпідставно, шляхом укладення недійсних правочинів, отримали акції у загальній кількості 8 234, 5 806, з яких 5 806 незаконно перебувають у володінні ОСОБА_5, а решта 2 428 - у ОСОБА_4, такі цінні папери необхідно витребувати на його користь як реального власника.

Разом із тим, стверджувало, що повернення цінних паперів позивачу має здійснюватися виключно депозитарною установою - ТОВ Алан-Реєстр , а зарахування акцій - центральним депозитарієм ПАТ Національний депозитарій України .

На підставі викладеного позивач просив:

- визнати недійсними: укладений між ПрАТ АТЕК та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14; укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір дарування цінних паперів від 20 червня 2014 року та договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 липня 2014 року № 41-1-БВ;

- витребувати у ОСОБА_4 2 428 простих іменних акцій в бездокументарній формі існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 1 214 000,00 грн, шляхом списання, переказу з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 № НОМЕР_1, відкритого в ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування їх на рахунок позивача в цінних паперах, відкритого у ПАТ Національний депозитарій України ;

- витребувати у ОСОБА_5 5 806 простих іменних акцій в бездокументарній формі існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 2 903 000,00 грн шляхом списання, переказу вказаної кількості акцій з рахунку в цінних паперах ОСОБА_5, відкритого у ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування їх на рахунок позивача в цінних паперах, відкритого у ПАТ Національний депозитарій України ;

- зобов'язати ТОВ Алан-Реєстр та ПАТ Національний депозитарій України здійснити списання, переказ з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 № НОМЕР_1, відкритого у ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування на рахунок ПрАТ АТЕК в цінних паперах, відкритий у ПАТ Національний депозитарій України 2 428 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 1 214 000,00 грн;

- зобов'язати ТОВ Алан-Реєстр та ПАТ Національний депозитарій України здійснити списання, переказ з рахунку в цінних паперах ОСОБА_5 № НОМЕР_2, відкритого у ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування на рахунок ПрАТ АТЕК в цінних паперах, відкритий у ПАТ Національний депозитарій України 5 806простих іменних акцій бездокументарної форми існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 2 903 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14, що укладений між ПрАТ АТЕК та ОСОБА_4

Витребувано у ОСОБА_4 2 428 простих іменних акцій в бездокументарній формі існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 1 214 000,00 грн, шляхом списання, переказу з рахунку в цінних паперах ОСОБА_4 № НОМЕР_1, відкритого в депозитарній установі ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування їх на рахунок ПрАТ АТЕК в цінних паперах, відкритого в ПАТ Національний депозитарій України .

Витребувано у ОСОБА_5 5 806 простих іменних акцій в бездокументарній формі існування, номінальною вартістю однієї акції 500,00 грн, загальною номінальною вартістю 2 903 000,00 грн, шляхом списання, переказу з рахунку в цінних паперах ОСОБА_5 № НОМЕР_2, відкритого в депозитарній установі ТОВ Алан-Реєстр , та зарахування їх на рахунок ПрАТ АТЕК в цінних паперах, відкритого в ПАТ Національний депозитарій України .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судового збору.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14, суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року розпочато процедуру банкрутства позивача та заборонено його посадовим особам або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника та введено процедуру розпорядження майном божника. Посилаючись на положення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд першої інстанції зазначав, що всі дії, які можуть бути вчинені з метою погашення заборгованості перед кредиторами, повинні вчинятись виключно в рамках провадження про банкрутство та за наявності відповідного погодження вказаних дій господарським судом, зокрема, звернення розпорядника майном з відповідним клопотанням про скасування арешту майна боржника чи інших обмежень (в даному випадку - заборони на вчинення дій щодо майнових активів боржника) щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

У зв'язку з викладеним суд вважав, що оскільки на час укладення договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 процедуру банкрутства позивача припинено не було, встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року заборони були чинними, а розпорядник майна із відповідними клопотаннями до господарського суду не звертався, ПрАТ АТЕК не мало відповідного обсягу дієздатності на відчуження належних йому цінних паперів.

Відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договорів дарування та купівлі-продажу цінних паперів суд першої інстанції мотивував тим, що позивач не є стороною вказаних правочинів.

З приводу позовних вимог про витребування у ОСОБА_4 цінних паперів у рішенні суду першої інстанції зазначено, що оскільки укладений між ПрАТ АТЕК та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу є недійсним, ОСОБА_4 безпідставно набув у власність належні позивачу акції, порушене право ПрАТ АТЕК підлягає захисту шляхом застосування реституції.

Задоволення позовних вимог про витребування у ОСОБА_5 цінних паперів обґрунтовано тим, що позивач на підставі статті 387 ЦК України має право витребувати акції у ОСОБА_5, який набув їх без відповідної правової підстави.

У рішенні суду першої інстанції також зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання ТОВ Алан-Реєстр та ПАТ Національний депозитарій України здійснити списання, переказ акцій з рахунків в цінних паперах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та зарахування їх на рахунок ПрАТ АТЕК в цінних паперах, оскільки права позивача в даному випадку не порушені. Вказано, що ці вимоги є похідними від вимог про витребування майна та повинні бути виконані ТОВ Алан-Реєстр та ПАТ Національний депозитарій України в порядку виконання рішення суду.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про витребування майна у ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове про відмову в задоволенні позову.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 та витребування майна у ОСОБА_4

Ухвалюючи нове рішення в частині позовних вимог про витребування майна у ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права в зазначеній частині позовних вимог у порядку статті 387 ЦК України.

Зокрема, апеляційний суд вказав, що оскільки порушене право позивача захищено шляхом визнання правочину недійсним із застосуванням судом реституції, а набувач, який набув майно за недійсним правочином, надалі відчужив це майно іншій особі, ПрАТ АТЕК не позбавлений права звернутися до ОСОБА_5 з віндикаційним позовом про витребування майна від добросовісного набувача в порядку статті 388 ЦК України.

У серпні 2017 року ОСОБА_5подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 та витребування майна у ОСОБА_4 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скаргамотивована тим , що ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року, зокрема, посадовим особам ПрАТ АТЕК було заборонено вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Тобто зазначена заборона поширювалася лише на угоди, які укладаються посадовими особами позивача з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, тоді як оспорюваний договір купівлі-продажу від 04 червня 2014 року № 04-06/14 був укладений з ОСОБА_4 як фізичною особою.

При цьому вказано, що зазначений договір купівлі-продажу був укладений не самовільно розпорядником майна ПрАТ АТЕК , а на підставі рішення Наглядової ради цього товариства від 15 травня 2014 року для залучення грошових коштів на розрахункові рахунки та погашення вимог конкурсних кредиторів, тобто в інтересах боржника і кредиторів. До того ж на момент укладення договору купівлі-продажу від 04 червня 2014 року № 04-06/14 згідно з відомостями Державного реєстру обтяжень рухомого майна будь-які обтяження щодо цінних паперів, які виступали предметом цього правочину, були відсутні, а тому жодних перешкод для відчуження акцій не було.

У касаційній скарзі також зазначено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2015 року провадження у справі про банкрутство ПрАТ АТЕК було припинено у зв'язку із погашенням боржником заборгованості перед кредиторами, тому укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів не порушено право позивача.

Крім того, ОСОБА_5 посилався на те, що у зв'язку з невизначеністю встановленої ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року заборони вчиняти певні дії щодо майнових активів ПрАТ АТЕК ухвалою цього суду від 02 квітня 2013 року цю заборону було конкретизовано в частині переліку майнових активів, на які вона поширюється. Зокрема, визначено, що посадовим особам ПрАТ АТЕК заборонено вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомості боржника. Зазначене, на думку відповідача, свідчить про те, що акції позивача під забороною не перебували.

Окрім наведеного в касаційній скарзі зазначено, що порушення прав позивача оспорюваним правочином не доведено. Зокрема, ОСОБА_5 стверджував, що укладення договору купівлі-продажу від 04 червня 2014 року № 04-06/14 було спрямовано на залучення грошових коштів та погашення боргів підприємства, тобто було вигідним для позивача та відповідало його інтересам, намір та заінтересованість ПрАТ АТЕК щодо відчуження акцій були виражені через належний та повноважний орган управління товариства (наглядову раду), тобто порушення прав та інтересів позивача внаслідок укладення згаданого правочину не мало місця.

ПрАТ АТЕК та ОСОБА_4 ухвалені у справі судові рішення не оскаржували.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуальногокодексуУкраїни , ЦивільногопроцесуальногокодексуУкраїни , КодексуадміністративногосудочинстваУкраїнитаіншихзаконодавчихактів (далі-ЦПКУкраїни ) касаційніскарги (подання ) насудовірішенняуцивільнихсправах , якіподаніірозглядякихнезакінченодонабраннячинностіцієюредакцієюКодексу , передаютьсядоКасаційногоцивільногосудутарозглядаютьсяспочаткузаправилами , щодіютьпіслянабрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

21 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. В іншій частині щодо відмови в задоволенні позову ПрАТ АТЕК про витребування акцій у ОСОБА_5, зобов'язання ТОВ Алан-Реєстр , ПАТ Національний депозитарій України вчинити певні дії оскаржувані судові рішення не переглядаються, оскільки ОСОБА_5 не оскаржувалися.

Судами встановлено та про це свідчать матеріали справи, що ухвалою Господарського районного суду міста Києва від 27 грудня 2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ АТЕК , правонаступником якого є позивач.

Зазначеною ухвалою, зокрема, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника (а. с. 19 - 20).

15 травня 2014 року за підсумками засідання Наглядової ради закритого акціонерного товариства АТЕК було прийнято рішення про продаж раніше викуплених акцій товариства з метою залучення грошових коштів та погашення боргів підприємства. Вирішено продаж акцій здійснити за суму викупу акцій емітентом, а саме за номінальною вартістю 500,00 грн за одну акцію; оголосити пропозицію акціонерам товариства щодо можливості придбання визначеної ними кількості акцій емітента; надати повноваження щодо підписання договорів купівлі-продажу арбітражному керуючому в.о. керівника ЗАТ АТЕК Косякевичу Сергію Олексійовичу.

Голова Наглядової ради ОСОБА_4 прийняв пропозицію придбання акцій на умовах, визначених емітентом у кількості 8 234 акції, викуплені емітентом за попередні роки за їх номінальною вартістю 500,00 грн за одну штуку, на загальну суму 4 117 000,00 грн.

Вказане рішення зафіксовано в Протоколі № 1 засідання Наглядової ради товариства від 15 травня 2014 року (а.с. 17-18).

04 червня 2014 року ЗАТ АТЕК в особі розпорядника майна/в.о. керівника Косякевича С. О. та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № 04-06/14, відповідно до умов якого позивач зобов'язався, в передбачені договором терміни передати у власність ОСОБА_4, який зобов'язався прийняти у власність та оплатити на умовах договору, цінні папери з наступними характеристиками: код ЄДРПОУ Емітента - 00240112, найменування Емітента - ЗАТ АТЕК , кількість цінних паперів - 8 234 штуки, номінальна вартість одного цінного паперу - 500,00 грн, ціна одного цінного паперу - 500,00 грн, загальна номінальна вартість цінних паперів - 4 117 000,00 грн, загальна вартість цінних паперів - 4 117 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1. зазначеного правочину покупець зобов'язаний протягом 20 робочих днів з моменту укладання договору здійснити повну оплату у безготівковій формі загальної вартості цінних паперів продавцю. Продавець зобов'язується протягом 3 днів з моменту підписання договору вчинити всі дії, необхідні для передачі цінних паперів у власність покупця, у тому числі надати своїй депозитарній установі розпорядження на списання цінних паперів на рахунок покупця у депозитарній установі. Покупець зобов'язаний у той же термін надати своїй депозитарній установі розпорядження про зарахування цінних паперів на свій рахунок.

Належність передачі цінних паперів за договорами купівлі-продажу цінних паперів між сторонами фіксується в акті приймання-передачі цінних паперів до даного Договору (пункт 2.5. договору).

Згідно з пунктом 8.3. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором або відкликання (відміни).

У пункті 8.5. договору визначено, що цей договір вважається виконаним після підписання акта виконаних зобов'язань до даного договору між сторонами (а. с. 13-14).

Довідка про операції з цінними паперами за період з 24 грудня 2013 року до 17 жовтня 2014 року, видана ПАТ Національний депозитарій України 21 жовтня 2014 року вих. № 8599, свідчить про те, що 06 червня 2014 року позивач перевів цінні папери в розмірі 8 234 на депозитний рахунок ОСОБА_4 (а. с. 16).

20 червня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір дарування цінних паперів (акцій), відповідно до умов якого ОСОБА_4 безоплатно передав у власність ОСОБА_5 належні йому на праві приватної власності цінні папери - прості іменні акції з наступними характеристиками: найменування Емітента, код ЄДРПОУ - ПрАТ АТЕК , 00240112, номінальна вартість цінного паперу - 500,00 грн, форма випуску цінного паперу - бездокументарна, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів ( ISIN ) - UA4000178149, кількість цінних паперів - 4 117 штук, загальна номінальна вартість цінних паперів 2 058 500,00 грн.

Згідно з пунктом 4 цього договору, дарувальник гарантує, що цінні папери, які є предметом дарування за цим договором, належать йому на праві приватної власності, нікому не продані, не подаровані, іншим способом не відчужені, не перебувають у заставі, податковій заставі, не є іншим засобом забезпечення виконання зобов'язання перед будь-якими фізичними чи юридичними особами, державними органами або державою, а також не обтяжені будь-яким іншим способом, передбаченим законодавством, спори стосовно цінних паперів дарувальника і заборони їх відчуження відсутні.

У пункті 5 передбачено, що право власності дарувальника на цінні папери підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах, складеною ТОВ Алан-Реєстр станом на 20 червня 2014 року. У пункті 11 договору визначено, що право власності на цінні папери, що є предметом дарування за цим договором у обдарованого виникає з моменту перереєстрації права власності на цінні папери в порядку, встановленому законодавством (а. с. 21).

01 липня 2014 року між ЗАТ АТЕК в особі розпорядника майна/в.о. керівника Косякевича С. О. та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14, якою пункт 2.1. згаданого договору купівлі-продажу викладено в новій редакції: 2.1. Покупець зобов'язаний протягом 60 (шістдесяти) робочих днів з моменту укладання цього договору здійснити повну оплату у безготівковій формі загальної вартості цінних паперів, зазначеної в пункті 1.2. даного договору продавцю. Продавець зобов'язується протягом 3 днів з моменту підписання договору вчинити всі дії, необхідні для передачі цінних паперів у власність покупця, у тому числі надати своїй депозитарній установі розпорядження на списання цінних паперів на рахунок покупця у депозитарній установі. Покупець зобов'язаний у той же термін надати своїй депозитарній установі розпорядження про зарахування цінних паперів на свій рахунок … .

Зазначена угода є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу (а. с. 15).

04 липня 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу цінних паперів № 41-1-БВ, за умовами якого ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 цінні папери, а останній зобов'язався сплатити вартість цінних паперів та прийняти їх у власність.

У пункті 1.2. цього договору зазначено відомості про цінні папери, що є предметом договору: вид (форма існування, код (ISIN) - акції прості іменні, бездокументарна, код UA4000178149, код ЄДРПОУ Емітента - 00240112, найменування Емітента - ПрАТ Атек , кількість цінних паперів - 1 689 штук, номінальна вартість одного цінного паперу - 500,00 грн, загальна номінальна вартість цінних паперів - 844 500,00 грн, загальна вартість цінних паперів - 168 500,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4. договору право власності на цінні папери переходить до покупця (ОСОБА_5.) з моменту зарахування цінних паперів на рахунок покупця та підтверджується випискою з рахунку.

Згідно з пунктом 8.2. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які випливають з цього договору або розірвання (а. с. 22).

Виписка про операції з цінними паперами за період з 01 липня 2014 року до 17 грудня 2015 року, видана ТОВ Алан-Реєстр 17 грудня 2015 року вих. № 1217/1, свідчить про те, що 01 липня 2014 року ОСОБА_4 переказав на рахунок ОСОБА_5 цінні папери в кількості 4 117 та 08 липня 2014 року - в кількості 1 689 (а. с. 23).

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині другій статті 203 ЦК України визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 91 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

У частині другій цієї статті визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2343-XII) щодо боржника застосовується, зокрема, судова процедура банкрутства - розпорядження майном боржника.

Частиною першої статті 22 Закону № 2343-XII передбачено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.

У частині сьомій зазначеної статті встановлено, що господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій врахували положення зазначених норм законів та, встановивши, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 04 червня 2014 року № 04-06/14 процедуру банкрутства позивача припинено не було, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року накладено заборону вчиняти будь-які дії щодо відчуження належних боржнику майнових актів, а розпорядник майна ПрАТ АТЕК з клопотаннями у порядку статті 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не звертався, дійшли правильного висновку про відсутність у позивача необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладення зазначеного договору купівлі-продажу та відповідно до вимог частини другої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України вважали такий правочин недійсним.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв'язку з тим, що укладений між позивачем та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 є недійсним, суди, враховуючи положення статті 216 ЦК України, правильно виходили з того, що у ОСОБА_4 на користь ПрАТ АТЕК необхідно витребувати в порядку реституції акції, отримані відповідачем за цим правочином.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанції, розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14 та витребування майна у ОСОБА_4,встановили всі обставини справи, надали їм належну правову оцінку, дослідили надані сторонами докази та ухвалили законні та обґрунтовані рішення.

Доводи касаційної скарги про те, що накладена ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року заборона поширювалася лише на угоди, які укладаються посадовими особами позивача з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, висновків судів не спростовують, оскільки цією ухвалою встановлено заборону як щодо відчуження майна підприємства окремо, так і укладення угод про зазначене з іншими суб'єктами господарської діяльності. До того ж, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 грудня 2011 року посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам заборонено вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника, до яких відносяться також цінні папери.

Не спростовують правильність судових рішень і доводи касаційної скарги про те, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 04 червня 2014 року № 04-06/14був укладений для залучення грошових коштів на розрахункові рахунки та погашення вимог конкурсних кредиторів, оскільки відповідно до частини п'ятнадцятої статті 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень доводи касаційної скарги про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 серпня 2015 року провадження у справі про банкрутство ПрАТ АТЕК було припинено, оскільки вказана ухвала постановлена після укладення оспорюваного правочину.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 квітня 2013 року конкретизовано майнові активи позивача, які не можуть бути відчужені відповідно до ухвали цього суду від 27 грудня 2011 року, є безпідставними, оскільки зазначена ухвала господарського суду постановлена за результатами розгляду заяви розпорядника майна ЗАТ АТЕК про забезпечення вимог кредитора шляхом накладення арешту лише на нерухоме майно боржника.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не належить до повноважень Верховного Суду. Обставини, на які посилається ОСОБА_5,були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 квітня 2017 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В . С . Висоцька

Судді А . О . Лесько

С. Ю. Мартєв

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик