Рішення

від 22.05.2007 по справі 18/197пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/197пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.07                                                                                 Справа № 18/197пд.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Лисичансько-Рубіжанського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Гречишкінської сільської ради, с. Гречишкіне Новоайдарського району Луганської області

до: 1-го відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Схід-Агро», с. Гречишкіне Новоайдарського району Луганської області

     2-го відповідача –Новоайдарської районної державної адміністрації, смт. Новоайдар Луганської області

про припинення права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю:          прокурора       Шидлаускаса П.В.;

представників сторін:

від позивача:                     Борис А.Є. за дов. від 22.05.2007;

від 1-го відповідача:          Макєєв С.О. –директор, паспорт, протокол зборів від 19.02.2007;

від 2-го відповідача:          Подольська Т.В. за дов. від 09.01.2007.

Суть спору: прокурором заявлено вимоги:

-          про припинення 1-му відповідачу права користування земельною ділянкою площею 3,3 га, яка розташована в межах території Гречишкінської сільської ради під водним об'єктом (ставком);

-          про розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки, який укладено між відповідачами за позовом.

          Прокурор обґрунтовує свої вимоги порушенням 1-м відповідачем умов договору оренди, зокрема, нецільовим використанням орендованої земельної ділянки.

          Позивач підтримав вимоги прокурора.

          1-й відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він використовує земельну ділянку за цільовим призначенням.

          2-й відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          03.10.2003 між відповідачами за позовом був укладений договір оренди земельної ділянки згідно якому, 2-й відповідач передав 1-му відповідачу в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 3,3 га, яка розташована в межах території Гречишкінської сільської ради під водним об'єктом (ставком) для розведення мілких порід риб.

          07.04.2004 між відповідачами за позовом була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 03.10.2003 згідно якої, цільове призначення земельної ділянки (п. 1.2. договору) було змінено: замість розведення мілких порід риб, вказали: «для сільськогосподарського виробництва», а також добавили права орендодавця (п. 3.2. договору) правом на утримання гідротехнічного вузла в технічно справному стані.

          Прокурор в позовній заяві вказав, що земельна ділянка водного фонду, яка передана 1-му відповідачу в оренду, не може використовуватися для сільськогосподарського виробництва, це буде її нецільовим використанням.

          Прокурор також зазначив, що між 1-м позивачем та громадянами Полунічевим В.Є., Беккєром О.В. та Яковцем Ю.В. 01.01.2006 укладено договір про сумісну діяльність, який насправді є договором суборенди земельної ділянки, і за цим договором 1-й відповідач передав орендовану земельну ділянку вказаним громадянам в суборенду.  При чому передав її без дозволу орендодавця –2-го відповідача.

          Прокурор вказав, що ці обставини свідчать про нецільове використання 1-м відповідачем земельної ділянки.

          Крім того, договір оренди земельної ділянки, укладений між відповідачами за позовом, був зареєстрований у встановленому порядку не протягом 30 днів після його підписання, а пізніше.

          На підставі вказаних обстави прокурором заявлено вимоги:

-          про припинення 1-му відповідачу права користування земельною ділянкою площею 3,3 га, яка розташована в межах території Гречишкінської сільської ради під водним об'єктом (ставком);

-          про розірвання договору оренди вказаної земельної ділянки, який укладено між відповідачами за позовом.

          Позивач підтримав вимоги прокурора.

          2-й відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

          1-й відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що він використовує земельну ділянку за цільовим призначенням; договір суборенди ним не укладався (був договір про намірі, який складав всього три строки), фактично земельна ділянка нікому в суборенду не надавалася.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

2-й відповідач передав 1-му відповідачу в оренду земельну ділянку, яка знаходиться  під ставком.

Земельна ділянка була передана 1-му відповідачу для розведення мілких порід риб.

Тобто передача земельної ділянки під ставком для риборозведення є тим же самим, що й передача в оренду самого ставка.

Як вказано в ст. 51 Водного кодексу України ставки передаються у користування як для риборозведення, так і для виробництва сільськогосподарської продукції.

Додатковою угодою сторони за договором оренди змінили цільове призначення земельної ділянки на сільськогосподарське виробництво, обумовивши тим самим, що ставок буде використовуватися тепер з цією метою.

Таким чином, вказані зміни у договорі не суперечать діючому законодавству та не є законною підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Прокурором не доведено суду факту укладення між 1-м відповідачем та фізичними особами договору суборенди земельної ділянки.

У якості доказу укладення такого договору прокурором подано суду копію документу, який має назву «договір»та складається всього з 3-х строчок:

«ООО СП «Восток-Агро» заключает договор на совместную деятельность по выращиванию рыбы с Полуничев Владимир Евгеньевич, Беккер Олег Владимирович и Яковец Юрий Васильевич. Оплата арендных услуг 50 грн. в месяц».

Вказаний документ взагалі неможливо вважати договором, тим більш договором суборенди земельної ділянки про яку вказує прокурор, так як цей документ не відповідає вимогам ст. ст. 179 –181 Господарського кодексу України та ст. ст. 638 –639 Цивільного кодексу України, яким повинні відповідати договори (відсутні усі істотні умови договору тощо), і тому, вказаний документ не має  ніякої юридичної сили.

Із тексту вказаного документу (договору) взагалі незрозуміло про що в ньому йдеться.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.11.2006 (поданий прокурором) не приймається судом до уваги в зв'язку з тим, що він містить висновки основані лише на вищевказаному договорі суборенди земельної ділянки, якого насправді не існує.  

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Прокурор не подав суду доказів нецільового використання 1-м відповідачем земельної ділянки.

1-й відповідач проти факту передачі ним земельної ділянки у суборенду заперечує, посилаючись на те, що він її нікому не передавав.

Статтею 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Зокрема, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк (ч. 1 ст. 144 ЗК України).

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою (ч. 2 ст. 144 Земельного кодексу України).

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку (ч. 3 ст. 144 Земельного кодексу України).

Прокурор заявив вимогу про припинення 1-му відповідачу права користування земельною ділянкою.

Однак, прокурором не подано суду доказів дотримання позивачем або іншою заінтересованою особою встановленого законом порядку припинення права користування земельними ділянками.

За таких обставин, в позові слід відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як прокурора звільнено від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити.

22 травня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 25 травня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                   В.В. Корнієнко