Ухвала

від 05.12.2018 по справі 640/15124/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/15124/18

н/п 2-з/640/264/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря: - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до Колективного підприємства виробнича фірма "Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Провестіс", треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про оформлення трудових відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову на строк до прийняття та набрання законної сили рішенням суду по справі № 640/15124/18, шляхом заборони вчинення державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради будь-яких дій, пов'язаних з внесенням записів до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, стосовно припинення КПВФ "Україна". Посилається на те, що згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, КПВФ "Україна" з 10.10.2018 року перебуває в стані припинення. Головою ліквідаційної комісії та керівником призначено ОСОБА_5 Термін заявлення вимог кредиторів встановлено до 22.12.2018 р. Припинення КПВФ "Україна" до прийняття та набрання законної сили рішенням суду по справі може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду щодо поновлення його порушених трудових прав, якщо не застосувати заходи щодо заборони вчинення державним реєстратором дій, пов'язаних з внесенням записів до державного реєстру про завершення процедури ліквідації та виключення КПВФ "Україна" з державного реєстру.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пунктом 5 вказаної постанови роз'яснено, що при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

У справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Відповідно до наданої позивачем роздруківки та інформації, яка безпосередньо міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Колективного підприємства виробнича фірма "Україна", код ЄДРПОУ 21232989, юридична особа з 10.10.2018 року перебуває в стані припинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Приписами ч. 1 ст. 106 ЦК України встановлено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України також закріплено, що за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Проаналізувавши наведені приписи законодавства та роз'яснення постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства , суд дійшов висновку про те, що вжиття заходів забезпечення позову, в спосіб про який просить позивач, є втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичної особи, суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Ніколаєнко