Ухвала

від 02.07.2007 по справі 14/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"02" липня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/177

за позовом         Дочірнє підприємство "Фрі Флай Тернопіль"  

до відповідача    Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод"        

про стягнення в сумі 66989 грн. 00 коп.

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    Блажкевич В.С.    

Від відповідача : Кибукевич В.В.   

В засіданні оголошувалась перерва з 18.06.07р.  по 02.07.07р.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з ВАТ "Рокитнівський скляний завод" 66 989,0 грн. основного боргу за договором №159/06 від 19.12.2006 року та судові витрати  в тому числі 5300 грн. на послуги адвоката.

Під час розгляду справи представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги і в поданій останньою заяві крім стягнення основного боргу просить стягнути з відповідача 20904,00 грн. пені за прострочку в здійсненні попередньої оплати за період з 21.12.2006р. по 16.01.2007 року та 18 492,00 грн. пені  за прострочку виконання грошового зобов"язання щодо оплати переданого товару та виконаних робіт за період з 28.03.2007р. по 02.07.2007 року.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що на підставі договору №159/05 від 19.12.2006 року він поставив та змонтував відповідачу обладнання по очистці води, однак останній несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив їх вартість.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечив пославшись на те, що позивачем допущено прострочення у поставці обладнання, що позивач поставив неякісне обладнання та не надав відповідачу всіх необхідних документів, які передбачалися умовами договору, а саме рахунок, сертифікати якості та відповідності, видаткову накладну, податкову накладну, транспортні документи.

Відповідач подав до позивача зустрічний позов в якому просить стягнути з позивача 200743,96 грн. в тому числі: 35 297, 20 грн. неустойки за порушення строків поставки обладнання за період з 15.02.2007 року по 27.03.2007 року (40 днів); 18 374,76 грн. заподіяних збитків завданих неналежним виконанням договірних зобов"язань, які виразилися в самостійному виготовленні відповідачем дистильованої (демінералізованої) води для обладнання скловарної печі №4; 147072, 00 грн. неустойки за порушення зобов"язання по усуненню виявлених недоліків ( відсутність супровідних документів)..

Позивач письмового відзиву на зустрічний позов суду не надав, представник його в судовому засіданні проти вимог відповідача заперечив, пославшись на їх необгрунтованість та недоведеність належними доказами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд встановив.

19 грудня 2006 року між Дочирнім підприємством "Фрі Флай Тернопіль", як постачальником та Відкритим акціонерним товариством "Рокитнівський скляний завод", як покупцем був укладений договір №159/06.

Згідно договору №159/06 від 19.12.2006р. ДП „Фрі Флай Тернопіль" зобов'язувалось передати у власність ВАТ „Рокитнівський скляний завод'' обладнання очистки води на технічні потреби відповідача - 7-м куб. на годину та обладнання на отримання демінералізованої води на устаткуванні ОСМОС - 5 м.куб. на годину, а також здійснити монтаж цього обладнання , пусконалагоджувальні роботи та здати кінцевий результат в експлуатацію на підставі акту прийому передачі . Відповідач зобов'язувався прийняти товар та виконані роботи і оплати їх вартість в розмірі 334 945,00 гривень в т.ч.:

-          245 120,83 грн. вартість обладнання + 49 025,0 грн. ПДВ = 294 144,97 грн.

-          34 000,0 грн. вартість робіт + 6 800,0 грн.ПДВ « 40 800,0 грн.

40 800,0 грн. + 294 144,97 = 334 945,0 грн.

На основі пункту 5.6 договору оплата покупцем вартості обладнання та виконаних робіт здійснюється в наступному порядку:

-          80 % суми договору (267 956, 0 грн.)   протягом 3 банківських днів з моменту підписання договору та виставлення позивачем рахунку до оплати;

-          20 % суми договору сумі (66 989,0 грн.) протягом 3 банківських днів з моменту здачі кінцевого результату робіт в експлуатацію, підписання сторонами акту прийому передачі та виставлення  постачальником  рахунку до оплати.

Відповідно до п.3.1. договору передача товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати в сумі 267 956, 0 гривень, що становить 80% від суми договору на рахунок позивача.

Згідно витягу з поточного рахунку позивача вищеназвана сума попередньої оплати поступила від відповідача на рахунок ДП „Фрі Флай Тернопіль" 16.01. 2007 року.

Як випливає з п.5.6 договору №159/06 обов"язок по оплаті вартості обладнання та робіт по його монтажу та пуску виникає у покупця за наявності декількох обставин, а саме 80% за умови підписання договору та виставлення позивачем рахунку до оплати, а 20% за умови здачі кінцевого результату робіт в експлуатацію, підписання сторонами акту прийому передачі та пред'явлення рахунку до оплати.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що у відповідача викникли зобов"язання по  оплаті вартості обладнання та робіт по його монтажу та пуску. Зокрема позивач не надав суду доказів того, що він направляв (витавляв) відповідачу рахунки на оплату.

Крім того позивач не надав суду доказів, які б свідчили, що він передав обладнання відповідачу.

Так п.3.4 договору встановлено, що підтвердженням належного виконання постачальником, яким є позивач по справі, його зобов"язань по поставці обладнання є підписання сторонами договору видаткової та податкової накладних. Однак ні видаткової, ні податкової накладних, які були б підписані сторонами позивач суду не надав.

Таким чином, на основі вищанаведеного, суд приходить до висновку, що у відповідача не виникло зобов"язань по оплаті вартості обладнання та робіт по його монтажу та пуску.

Відтак не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 66 980,00 грн..

Твердження представника позивача про те, що відповідач зобов"язаний здійснити оплату 20 % вартості обладнаня та робіт  і за наявності однієї з підстав вказаних в п.5.6.2  договору, а саме або з моменту здачі кінцевого результату робіт в експлуатацію або після підписання сторонами акту прийому передачі або після виставлення  постачальником  рахунку до оплати є необгрунтованими так як у вказаному пункті між умовами до оплати відсутній сполучник "або". Отже відповідач зобов"язаний провести оплату лише за наявності всіх наведених у п.5.6  умов всукупності.

Не заслуговує на увагу і твердження представника позивача про те, що раз відповідач здійснив оплату 80% вартості обладнання та робіт без отримання від позивача рахунку на оплату, то, відповідно, він зобов"язаний оплатити без рахунку і решту 20% вартості.

Відповідно до статтей 526 ЦК України та 193 ГК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Таким чином відповідач зобов"язаний проводити оплату відповідно до умов договору №159/06 від 19.12.2006 року. Оплативши 80% вартості обладнання та робіт без отримання від позивача рахунку відповідач здійснив це на свій страх та ризик. Однак це не може свідчити про те, що він і надалі повинен здійснювати оплату з порушенням умов договору.

Таким чином позивач не допустивши порушення зобов"язання умов договору  стосовно оплати вартості обладнання та робіт не може нести відповідальності за таке порушення в тому числі шляхом сплати неустойки.

Одночасно суд зазначає, що правомірною є вимога відповідача, викладена в зустрічному позові, щодо стягнення з позивача 35 297, 20 грн. неустойки (штрафу) за порушення строків поставки обладнання за період з 15.02.2007 року по 27.03.2007 року (40 днів).

Пунктом 3.1 договору  передбачено, що поставка обладнання здійснюється на протязі 30 клендарних днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати згідно п.5.6.1. даного договору.

Згідно витягу з поточного рахунку позивача сума попередньої оплати в розмірі 267956,00 грн. поступила від відповідача на рахунок ДП „Фрі Флай Тернопіль" 16.01. 2007 року.

Отже термін поставки обладнання - 15.02.2007 року.

Як уже зазначалося вище п.3.4 договору встановлено, що підтвердженням належного виконання постачальником, яким є позивач по справі, його зобов"язань по поставці обладнання є підписання сторонами договору видаткової та податкової накладних. Однак ні видаткової, ні податкової накладних, які були б підписані сторонами і які б свідчили про своєчасніть виконання зобов"язань по поставці обладнання, позивач суду не надав.

Посилання представника позивача на те, що доказом передачі обладнання є договір перевезення вантажу від 01.02.2007 р., укладений між ДП "Фрі Флай Тернопіль" та СПД-фізичною особою Зелінським І.Є. та акт виконання транспортних перевезень від 26.02.2007 року є необгрунтованими, так як, відповідно до п.3.4 договору підтвердженням належного виконання постачальником його зобов"язань по поставці обладнання є підписання сторонами договору видаткової та податкової накладних. Крім того в договорі перевезення та акті виконання транспортних перевезень не вказується яке саме обладнання передається до перевезення та про передачу обладнання відповідачу, а тільки підтверджується факт самого перевезення.

Таким чином суд приходить до висновку що позивачем порушено зобов"язання стосовно своєчасної поставки обладнання відповідачу.

Відповідно до п.9.4 договору №159/06 у випадку порушення постачальником строків поставки обладнання, згідно умов даного договору, постачальник зобов"язаний сплатити покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 0.3% від вартості несвоєчасно поставленого обладнання , за кожен день прострочення поставки.

Решта вимог відповідача, викладених в зустрічній позовній заяві, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 33 ГПК України вставновлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, всупереч наведеній нормі, не довів розміру збитків, які він просить стягнути з позивача в зв"язку з несвоєчасною поставкою останнім обладнання.

Так відповідач просить стягнути з позивача 18 374,76 грн. збитків, які виразилися в самостійному виготовленні ним дистильованої (демінералізованої) води для обладнання скловарної печі №4 і в обгрунтування розміру цих збитків відповідач надає суду розрахунок фактичних витрат виробництва дистильованої води, який підписано працівниками відповідача та затверджено його головою правління. Однак даний розрахунок не є доказом фактичного понесення збитків. Відповідач, знову ж таки всупереч ст.33 ГПК України, не надав суду доказів, які б свідчили про фактичне понесення ним вказаних збитків, як то акти виконаних робіт, фактичні витрати електроенергії, заробітної плати, доказів нарахування на заробітну плата, пов"язану саме з цими роботами (витратами), які поніс відповідач, обгрунтування інших витрат та доказів того, що вони проведені саме у зв"язку з виробництвом дистильованої води. Також відповідач не надав суду доказів того, що обладнання, яке мало бути поставлене позивачем, було призначен саме для виготовлення дистильованої (демінералізованої) води для обладнання скловарної печі №4.

Пред"являючи вимогу про стягнення з позивача 147072, 00 грн. неустойки за порушення зобов"язання по усуненню виявлених недоліків ( відсутність супровідних документів) відповідач посилається на п.9.6 договору №159/06.

Пунктом  9.6 договору №159/06 встановлено, що у випадку порушення постачальником зобов"язання згідно п.6.2 та 7.5. даного договору, постачальник зобов"язаний сплатити покупцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 1% від вартості поставленого обладнання, що не відповідає умовам договору, за кожен день такого прострочення. Тобто з даного пункту слідує, що розмір неустойки розраховується у відсотках від вартості поставленого обладнання, що не відповідає умовам договору.

Пунктом 6.1 догвору встановлено, що приймання обладнання по кількості та якості здійснюється на складі покупця у відповідності до Інструкцій №П-6 і №П-7, затверджених постановами Держарбітражу  при РМ СРСР від 15.06.1965 р. та 25.04.1966 р. відповідно.

Однак відповідач не надав суду доказів того, що позивач поставив йому обладнання, яке не відповідало б умовам догвору, а саме документів, складених у відповідності до вищевказаних Інструкцій.  

Посилання відповідача, в обгрунтування того, що позивач поставив йому обладнання, яке не відповідає умовам догвору, на акт від 11.05.2007 року не може слугувати належним доказом так як даний акт не відповідає формі, яка передбачена Інструкціями №П-6 і №П-7, і підписаний  представником ДП "Фрі Флай" в той час як поставляти обладнання зобов"язалося ДП  "Фрі Флай Тернопіль".

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

      ВИРІШИВ:

1. Відмовити в задоволенні первісного позову.

2. Зустрічний позов задоволити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Фрі Флай Тернопіль" (46010, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 30а, код ЄДРПОУ 22604804) на користь Відкрите акціонерне товариство "Рокитнівський скляний завод" (34200, Рівненська область, смт.Рокитне, вул.Пролетарська,18, код ЄДРПОУ 00293462) 35 297,20 грн. неустойки за порушення строків поставки обладнання за період з 15.02.2007 року по 27.03.2007 року (40 днів), 352, 97 грн. витрат по держмиту, 21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог зустрічного позову відмовити в задоволенні.  

Суддя                                                           Марач В.В.

підписано "09" липня 2007 р.