Постанова

від 26.11.2018 по справі 803/950/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/856/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А,Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Гром І.І.

позивач: Губар Н.В.

відповідач: Мельничук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року,(головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк, повний текст рішення складено 03 серпня 2018 року) у справі №803/950/18за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Транс до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Метал Транс (далі - позивач, ТзОВ Метал Транс ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001421409 від 23.02.2018 року.

В обґрунтування позовних позивач вимог зазначає, що ГУ ДФС у Волинській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Транс за результатами якої складено акт перевірки. На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року за №0001421409, яким позивачу збільшено загальну суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 906 678, 34 грн., в тому числі за основним платежем 725 342, 67 грн. та штрафними санкціями 181 335, 67 грн..

Позивач із зазначеним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки доводи податкового органу про те, що норма підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України розповсюджується лише на промислові підприємства та не розповсюджується на інших платників податків, у тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, не відповідають нормам податкового законодавства України. Вважає, що об'єктом оподаткування є об'єкт нерухомості, а не суб'єкт, як власник такої нерухомості, а тому, при визначенні бази оподаткування визначальними ознаками в даному випадку є саме ознаки нерухомості, а не ознаки її власника.

Звертає увагу суду на те, що належні ТзОВ Метал Транс будівлі промисловості не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону, а відтак податок на нерухоме майно на них не повинен нараховуватися

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 липня 2018 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області №0001421409 від 23.02.2018 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Транс судовий збір в розмірі 13 600 гривень 18 копійок.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, ототожнюючи будівлі, що належать позивачу, який не є промисловим підприємством, а лише використовує такі будівлі у своїй діяльності, із будівлями промислових підприємств, оскільки умовою для застосування такої пільги з оподаткування, відповідно п.п. є пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є крім іншого фактичне її використання як об'єкту промисловості.

Відтак, апелянт вважає, що застосування пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов'язкових умов, наявність будівель промисловості та їх перебування у власності промислових підприємств. А сама лише наявність виробничих приміщень у ТзОВ Метал Транс , які використовуються для цілей забезпечення діяльності позивача, не дає підстав для віднесення такої будівлі до категорії будівель промисловості , тому відповідно зазначені об'єкти нерухомості не підпадають під дію пп. є пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ Метал Транс зазначає, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки, а відтак повністю підпадає під вказану класифікацію, а згідно з реєстраційними даними воно здійснює такі види діяльності:

Код КВЕД 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового

господарства;

Код КВЕД 29.10 Виробництво автотранспортних засобів;

Код КВЕД 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

Код КВЕД 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту;

Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомогомайна (основний)

Позивач вважає, що ТзОВ Метал Транс беззаперечно та безсумнівно є промисловим підприємством, а відтак у даній справі наявні дві обов'язкові умови, необхідні для застосування пп. є 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України щодо оподаткування об'єктів нерухомості, відмінних від земельної ділянки ТзОВ Метал транс , а саме наявність будівель промисловості (оскільки всі приміщення ТзОВ Метал Транс є промисловими складами та виробничий корпус) та їх перебування у власності промислових підприємств.

Зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив всі обставини справи та дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що з 22.03.2011 TзOB Метал Транс зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з 22.03.2011 перебуває на обліку у Ковельській ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

В період з 23.01.2018 року по 29.01.2018 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Транс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти декларування та сплати до бюджету податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за період 2015-2017 років, за результатами якої складено акт перевірки від 05.02.2018 року №1837/03-20-14-09/37598021.

В ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.п.266.1.1,п.266.1, п.п.266.2.1.п.266.2, п.п.266.3.1 п.266. ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в періоді, що перевірявся, на загальну суму 725 342, 67 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 48 529, 23 грн., за 2017 рік на суму 676 813, 44 грн..

Не погоджуючись із вищевказаними порушеннями, позивачем було подано заперечення №51/01-283МТ від 09.02.2018 року на акт перевірки від 05.02.2018 року №1837/03-20-14-09/37598021.

Рішенням від 21.02.2018 року №2912/03-20-14-09 Про розгляд заперечень Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області повідомлено позивача, що висновки акта перевірки від 05.02.2018 року №1837/03-20-14-09/37598021 відповідають вимогам чинного законодавства та підстав для задоволення вимог, викладених у запереченнях немає.

На підставі висновків акта перевірки від 05.02.2018 року №1837/03-20-14-09/37598021, Головним управлінням ДФС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року за №0001421409, яким позивачу збільшено загальну суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 906 678, 34 грн., в тому числі за основним платежем 725 342, 67 грн. та штрафними санкціями181 335, 67 грн..

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2018 року за №0001421409, подав до Державної фіскальної служби України скаргу №51/01-585 від 12.03.2018.

Рішенням ДФС України від 14.05.2018 №16251/6/99-99-11-03-1-25 Про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 23.02.2018 року за №0001421409 - залишено без змін, а скаргу TзOB Метал Транс - без задоволення.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не погодився з позицією податкового органу щодо того, що TзOB Метал Транс не являється промисловим підприємством та не здійснює промислову діяльність.

Зокрема судом зазначено, що згідно Статуту TзOB Метал Транс від 02.02.2017 року, а саме п.5.2 вбачається, що предметом діяльності Товариства є, зокрема, виробництво та реалізація сільськогосподарської техніки і запасних частин до неї та іншої техніки, виробництво та реалізація товарів народного вжитку та нестандартизованого обладнання, розробка і впровадження у виробництво нових машин для механізації виробничих і транспортних процесів у сільському господарстві, здійснення оптової торгівлі сільськогосподарською технікою, виробництво та реалізація транспортних засобів, надання різноманітних послуг фізичним та юридичним особам (промислово-виробничих, будівельних, ремонтних, конструкторсько-технологічних, проектно-кошторисних та інших), в т.ч. по схову та охороні майна, виконання пуско-налагоджувальних робіт, профілактичних випробувань електрообладнання та засобів захисту згідно з вимогами ПУЕ, виробництво і реалізація продуктів харчування, здійснення операцій з нерухомим і рухомим майном тощо.

Згідно з реєстраційними даними TзOB Метал Транс здійснює такі види діяльності: 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 29.10 Виробництво автотранспортних засобів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Крім основного виду діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 TзOB Метал Транс здійснює діяльність по КВЕД 28.30 - Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства та 29.10 - Виробництво автотранспортних засобів, які, в свою чергу, відносяться до секції С Переробна промисловість , що дає підстави вважати підприємство промисловим.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки TзOB Метал Транс згідно Національного класифікатора України ДК 009:2010 здійснює діяльність, зокрема, щодо виробництва машин і устаткування для сільського та лісового господарства, виробництва автотранспортних засобів, яка за своєю класифікацією відноситься до секції С Переробна промисловість , це є беззаперечною умовою визнання TзOB Метал Транс промисловим підприємством.

Відтак, суд дійшов висновку, що в даній адміністративній справі наявні дві обов'язкові умови, необхідні для застосування пп. є 266.2.2 пункту 266.2статті266 ПК України щодо оподаткування об'єктів нерухомості, відмінних від земельної ділянки TзOB Метал транс , а саме: наявність будівель промисловості, зокрема склад приводів У-1, склад будівельних та вогнетривких мастил О, склад ацетиленових та кисневих балонів Р, виробничий корпус№1 (Ж-2), склад мастил та хімікатів Е-1, будівля складу технологічної оснастки А-3 та склад технологічної оснастки С та їх перебування у власності промислового підприємства.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункт 266.1 статті 261 Податкового кодексу України ).

Відповідно до положень підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Спірним питанням у межах цих правовідносин є встановлення чи є нерухоме майно, що належить позивачу об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпункт є підпункту 266.2.2. пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, на який покликається позивач як на підставу протиправності податкового повідомлення-рішення, встановлює, що не є об'єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Використаний у Податковому кодексі України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель промислових підприємств різних галузей.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, ототожнюючи будівлі, що належать позивачу, який використовує їх у власній господарській діяльності із будівлями промислових підприємств, зазначивши, що наявні дві обов'язкові умови, необхідні для застосування пп. є 266.2.2 пункту 266.2статті 266 ПК України щодо оподаткування об'єктів нерухомості, відмінних від земельної ділянки TзOB Метал транс , а саме: наявність будівель промисловості, зокрема склад приводів У-1, склад будівельних та вогнетривких мастил О, склад ацетиленових та кисневих балонів Р, виробничий корпус№1 (Ж-2), склад мастил та хімікатів Е-1, будівля складу технологічної оснастки А-3 та склад технологічної оснастки С та їх перебування у власності промислового підприємства.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від а до л ) передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Кожен з цих випадків не підлягає розширювальному тлумаченню. Прикладом цього є зокрема те, що така умова як зв'язок об'єкту нерухомості з фактом її використання у своїй діяльності передбачений пунктами е та і , на відміну від пункту є . Більш того, кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив'язку або до статусу суб'єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування ( д ), суб'єкти господарювання малого та середнього бізнесу ( е ), сільськогосподарський товаровиробник ( ж ), громадські організації інвалідів та їх підприємства ( з ), релігійні організації ( и )), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання ( ґ ), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів ( і ), будівлі промисловості ( є ) тощо).

Буквальний аналіз пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.2статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як будівлі промисловості промислових підприємств . При цьому законодавець використав прислівник зокрема , який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), а не до суб'єкта власності.

За положеннями підпункту14.1.1291. пункту14.1статті 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт ґ ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості .

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , який в свою чергу включає підкласи: 1251.1 - Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості , 1251.2 - Будівлі підприємств чорної металургії , 1251.3 - Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості , 1251.4 - Будівлі підприємств легкої промисловості, 1251.5 - Будівлі підприємств харчової промисловості , 1251.6 - Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості , 1251.7 - Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості , 1251.8 - Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості , 1251.9 - Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Відтак, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана класифікація доводить те, що використаний у статті 266 ПК України термін будівлі промисловості має застосовуватися виключно відносно будівель, що експлуатуються промисловими підприємствами різних галузь. А відтак, не лише цільове призначення нежитлової будівлі згідно правовстановлюючих документів, а й фактичне її використання як об'єкту промисловості, є підставою для застосування пільгиз оподаткування відповідно до пункту є підпункту 266.2.2 пункту 266.1 статті 266 ПК України.

Говорячи про промислове підприємство, необхідно зауважити, що в законодавстві України не існує правової норми, яка б чітко визначала дане поняття.

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Промисловість в розумінні економічної теорії це провідна галузь господарства, яка об'єднує підприємства, що виробляють електроенергію, знаряддя праці, предмети побуту, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах та різноманітних товарах.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що контролюючим органам були досліджені усі будівлі промисловості, які знаходяться натериторії підприємства, проте будь-які ознаки виготовлення ТзОВ Метал Транс промислової продукції виявлено не було. Натомість позивачем не надано жодних доказів виготовлення такої промислової продукції.

Судом першої інстанції не було звернуто належної уваги на зміст договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.2016 року (а.с. 99), за умовами якого ТзоВ Метал Транс придбав у пов'язаних осіб ТзОВ Динеро-Капітал - іпотекодержателя та Приватного підприємства Юридична компанія Восток ( юридична адреса вказаних суб'єктів господарювання: 61003, м. Харків, пров.Університетський, буд.1) нерухоме майно, що є об'єктом оподаткування у вказаній судовій справі. Попереднім власником нерухомого майна, що було придбане ТзоВ Метал Транс у 2016 році було Приватне підприємство Юридична компанія Восток , яка й набула статусу іпотекодовця нежитлових приміщень, що стали об'єктом придбання позивача за умовами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03.11.2016 року.

Положеннями статті 62 Господарського кодексу України визначено, що підприємство, це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Промислові підприємства та їх об'єднання - це основні (первинні) ланки промисловості. Вони є безпосередніми виробниками промислової продукції. Їх діяльність поєднує в собі централізоване керівництво та самостійність і ініціативу в прийнятті конкретних рішень у межах своїх повноважень і відповідно до прогнозів економічного й соціального розвитку галузі, установ вищих органів.

Саме виробництво промислової продукції промисловими підприємствами є умовою застосування підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що не доведено матеріалами справи та не обґрунтовано стороною позивача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 229, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 червня 2018 року у справі № 803/950/18 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Метал Транс до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001421409 від 23.02.2018 року - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06.12.2018 року.