Рішення

від 20.11.2018 по справі 179/277/18

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/277/18

2/179/341/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Нестер К.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовомОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі ,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі .

Позивач посилається на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ДП № 012199, виданого 05 травня 2004 року, їй належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,8349 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Вищевказану земельну ділянку позивач, згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 04 травня 2012 року та зареєстрованого 24.07.2012 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру за № 122230004002498, передав в оренду строком на 6 років ТОВ СП Дудківка .

Згідно даних ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить ст. 807 ЦК України та діючому договорі оренди земельної ділянки.

Позивач зазначає, що відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- Натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- Відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством.

Проте всі ці вимоги орендарем не виконуються, що порушують вимоги договору та діючого законодавства.

Про невиплату орендної плати свідчать відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 2009 по 2017 рік.

Позивач, враховуючи щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору згідно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на загальну площу 5,8349 га починаючи з 2012 року рахує заборгованість по виплаті орендної плати:

-за 2012 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 6 334,31 грн., проте згідно даних ДПА отримав - 5 481,80 грн. Різниця невиплаченої суми 852,51 грн.;

-за 2013 рік сума, яку повинен був отримати - 7 592,77 грн., згідно даних ДПА - 5 768,60 грн. Різниця невиплаченої суми 1 824,17 грн.;

-за 2014 рік сума, яку повинен був отримати - 12 581,76 грн., згідно даних ДПА - 7 959,06 грн. Різниця невиплаченої суми 4 622,70 грн.;

-за 2015 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору - 19 792,06 грн., згідно даних ДПА - 11 741,46 грн. Різниця невиплаченої суми 8 050, 54 грн.;

-за 2016 рік сума, яку повинен був отримати згідно договору 22 246,00 грн., згідно даних ДПА 12 247,05 грн. Різниця невиплаченої суми 9 999 грн.

Проте орендар не враховує щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен рік користування землею, товарну продукцію видає згідно умов початкового договору. Про підвищення орендної плати та видачі товарної продукції питання не піднімалося.

Із цим питанням позивач неодноразово звертався до відповідача, але відповіді не отримував. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є невиконаним. Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки складає 53 395 грн.

Таким чином, позивач вважає, що його права як орендодавця порушені, тому звертається до суду із вимогами щодо розірвання договору, стягнення несплаченої орендної плати в розмірі 53 395 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, прохала розірвати договір оренди земельної ділянки, стягнути несплачену орендну плату. Представник позивача зазначила, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором оренди в частині виплати орендної плати у грошовій формі. Крім того, позивач прохав зупинити перебіг строків позовної давності, оскільки протягом 2015-2017 років в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області не здійснювалося судочинство.

Представник відповідача заперечив проти позову, зазначивши, що позивачем отримано у повному обсязі орендну плату, згідно умов договору, про що надав відповідні відомості. Форма орендної плати між сторонами була погоджена лише натуральна та відробіткова, яка була виплачена позивачеві згідно домовленості наперед 03 серпня 2012 року за 2012-2017 роки та перерахована в грошовому виразі на загальну суму 25 200 грн. та додатково сплачено податок з доходів в розмірі 4 447 грн. 06 коп. Загальна сума виплаченої наперед орендної плати складає 29 647 грн. Крім того, під час дії договору позивачеві надано додатково послуги з обробітку присадибної земельної ділянки на суму 2 299 грн. 99 коп. Таким чином позивачеві фактично за 2012-2017 роки сплачено 31 947 грн. 05 коп.

Представник відповідача зазначив, що погодження щодо грошової форми орендної плати сторонами не здійснювалося. Крім того, представник відповідача зазначив, що вимоги позивача щодо стягнення орендної плати з 2012 року є необґрунтованими, оскільки ним пропущено строк позовної давності.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що їхні земельні ділянки також знаходяться в оренді ТОВ СП Дудківка , яке не повністю розраховується по орендній платі. Свідкам також відомо, що позивач звертався до відповідача із проханням збільшення орендної плати, однак відповіді не отримував.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову за наступних підстав.

Земельна ділянка, розміром 5,8349 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДП № 012199 від 05 травня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 010412301054, кадастровий № 1222382500:01:001:0020, належить позивачеві на праві приватної власності (а. с. 17).

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 24.07.2012 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 122230004002498 (а. с. 7-16).

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов'язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконати своє зобов'язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами не було погодження щодо виплати орендної плати тільки у натуральній та відробітковій формі, у зв'язку із чим, посилання позивача щодо невиконання відповідачем зобов'язань з виплати орендної плати у грошовій формі є обґрунтованим.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, у зв'язку із чим істотно порушується договір, через систематичність несплати орендної плати в грошовій формі . За таких обставин, маються достатні підстави для припинення права користування відповідача земельною ділянкою, яка належить позивачеві.

Договором оренди земельної ділянки передбачено право позивача на отримання орендної плати в грошовій формі, однак розрахунок заборгованості наведений позивачем не підтверджений відповідними доказами. Суд вважає обґрунтованими розрахунки представника відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки землі в розмірі 33 681 грн. 31 коп., а саме:

-за 2012 рік - 3 607,23 грн. (120 241,00 грн. : 100% х 3%);

-за 2013 рік - 6 334,32 грн. (211144,00 грн. : 100% х 3%);

-за 2014 рік - 6 334,32 грн. (211144,00 грн. : 100% х 3%);

-за 2015 рік - 7 911,56 грн. (263718,80 грн. : 100% х 3%);

-за 2016 рік - 9 493,88 грн. (316462,58 грн. : 100% х 3%) (а. с. 36).

При визначенні заборгованості відповідача з виплати орендної плати у період з 2012 року по 2016 рік, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із вищенаведеного вбачається, що початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання орендарем зобов'язань за договором, позовна давність за вимогами орендодавця про стягнення орендної плати повинна обчислюватися з моменту настання строку виплати орендної плати.

Беручи до уваги те, що позивач звернулася до суду 19.02.2018 року та вимагає виплати орендної плати з 2012 року, суд вважає обґрунтованим посилання представника відповідача про пропуск позивачем трирічного строку давності. Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання представника позивача про зупинення строків позовної давності , у зв'язку із тим, що протягом 2015-2017 років в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області не здійснювалося судочинство, оскільки вказана обставина не перешкоджала позивачеві звернутися до суду із вказаними вимогами у строк визначений законодавством.

Оскільки позивачем було подано позовну заяву із пропуском трирічного строку позовної давності та представником відповідача заявлено про її застосування, що є підставою для відмови у позові в частині стягнення заборгованості по орендній платі з 2012 року по 2014 рік. Суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо невиплаченої орендної плати в грошовій формі за період з 2015 року по 2016 рік в розмірі 17 405,44 грн. та невиплачену орендну плату в натуральній та відробітковій формі, яка в грошовому виразі становить 2 216,02 грн., всього заборгованість по орендній платі в розмірі 19 621,46 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. (а. с. 1), тому витрати по справі слід стягнути з відповідача в частині задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 81, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 651 ЦК України, ст. 32 Закону України Про оренду землі , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка , зареєстрований - 24.07.2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004002498 - розірвати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Сільгосппідприємство Дудківка , код ЄДРПОУ 30756081 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2:

-заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 19 621 грн. 46 коп. (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна гривня 46 коп.);

- судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30 листопада 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук