Постанова

від 23.05.2019 по справі 179/277/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3010/19 Справа № 179/277/18 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка",

на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі , -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Сільгосппідприємство Дудківка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі /а.с. 2-4/.

В обґрунтування позову посилалась на те, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 05 травня 2004 року, їй належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,8349 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області. Вищевказану земельну ділянку позивач, згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 04 травня 2012 року та зареєстрованого 24.07.2012 року Магдалинівським відділом Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру за № 122230004002498, передала в оренду строком на 6 років ТОВ СП Дудківка . Згідно даних ДПА земельна ділянка перебуває не в оренді, а в лізингу, що суперечить ст. 807 ЦК України та діючому договорі оренди земельної ділянки. Позивач зазначає, що відповідач не займається сівозмінами, щороку засіває на полях соняшник та кукурудзу, чим створює загрозу для родючості стану ґрунтів земельної ділянки. Орендар свої вимоги за вказаним договором виконує не в повному обсязі. Про що свідчать відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 2009 по 2017 рік. Позивач, враховуючи щорічне підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договору згідно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на загальну площу 5,8349 га починаючи з 2012 року рахує заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 53 395 грн.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково /а.с. 105-109/.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ Сільгосппідприємство Дудківка , зареєстрований - 24.07.2012 року Відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області за № 122230004002498 .

Стягнуто з ТОВ Сільгосппідприємство Дудківка на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 19 621 грн. 46 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять одна гривня 46 коп.) та судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З таким рішенням не погодився відповідач ТОВ "Сільгосппідприємство "Дудківка", та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняте нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог /а.с. 113-124/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем отримано при укладенні спірного договору орендну плату за весь термін дії договору в повному обсязі, згідно умов договору, про що надав відповідні видаткові ордери. Відповідач виконує свої обов`язки за договором належним чином та у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , посилаючись на обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення /а.с. 134-137/.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, розміром 5,8349 га, розміщена на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 05 травня 2004 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 010412301054, кадастровий № НОМЕР_4 /а. с. 17/.

Між ОСОБА_1 та ТОВ Дудківка було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано 24 липня 2012 року відділом Держкомзему у Магдалинівському районі за № 122230004002498 /а. с. 7-16/.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати 3 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору та у формі:

- натуральна - пшениця - 500 кг., фуражне зерно - 1500 кг., сонях - 200 кг., цукор - 75 кг., один візок соломи;

- відробіткова - обробіток присадибної ділянки (оранка та культивація) - до 0,5 га, посів - до 0,3 га, механізоване збирання зернових - до 0,3 га, надання транспортних послуг - до 30 км.

Послуги, які надаються Орендарем і не входять (не враховуються) до розміру орендної плати - ритуальні послуги у випадку смерті орендодавця.

Дані, вказані вище (розмір, платежів за окремими формами орендної плати), встановлюються згідно біржових цін на продукцію, є динамічними та можуть змінюватися щороку у подальшому згідно п. 2.2. Договору за умови їх обов`язкового погодження сторонами.

Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, повинен коригуватися згідно індексації грошової оцінки землі та вимог чинного законодавства і не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Орендар за погодженням з Орендодавцем може виконати своє зобов`язання з виплати орендної плати як у грошовій так і у натуральній або у відробітковій без внесення змін до даного договору.

Встановивши факт систематичної несплати ТОВ Дудківка визначеної у договорі орендної плати, з урахуванням індексації грошової оцінки землі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та розірвання договору оренди земельної ділянки.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до пункту 2.2 спірного Договору та досягнутих домовленостей щодо виплати орендної плати за весь термін дії договору наперед у 2012 році товариство сплатило позивачу наперед загальну суму орендної плати на загальну суму 29647,06 грн. Також, в подальшому товариство додатково надавало послуги з обробітку присадибної ділянки, загальна сума послуг становить 1818,23 грн. Таким чином, апелянт вважає, що повністю виконало умови договору з орендної плати за договором .

Проте, з такими доводами неможливо погодитись, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже зазначалось вище, орендна плата за кожен рік користування земельною ділянкою становить 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, однак з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Такі умови договору відповідають п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, згідно з яким для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно наданих відомостей Магдалинівського відділу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області середньо виважена нормативна оцінка земельної ділянки (одного паю) по колишньому КДСП "Степовий" Жданівської сільської ради площею 6,83 ум.кад. га з урахуванням коефіцієнта 3,2 та 1,756:

- станом на 01.01.2013 року становить 211 143,97 грн.;

- станом на 01.01.2014 року становить 211 143,97 грн.;

- станом на 01.01.2015 року становить 263 718,81 грн.;

- станом на 01.01.2016 року становить 316 462,58 грн.;

- станом на 01.01.2017 року становить 316 462,58 грн.

Судом першої інстанції правильно вказано, що звернувшись до суду з позовом 19 лютого 2018 року, стягненню підлягає орендна плата за період з 2015 року по 2016 рік, тобто в межах строку позовної давності, а саме:

-за 2015 рік - 7 911,56 грн. (263718,80 грн. : 100% х 3%);

-за 2016 рік - 9 493,88 грн. (316462,58 грн. : 100% х 3%).

Таким чином, часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є неналежним виконанням умов договору земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З урахуванням вказаного суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки ТОВ "Дудківка" істотно порушило умови спірного договору, а саме систематично не сплачувало частину орендної плати.

Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постановах: від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, та постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

Розглядаючи даний спір по суті, суд першої інстанції вірно визначив характер та природу спірних правовідносин.

Доводи апелянта про те, що орендна плата за користування спірною земельною ділянкою виплачена повністю, колегія суддів відхиляє за недоведеністю.

Зокрема, відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів з 2009 року по 2017 рік свідчать про виплати орендної плати за земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , не в повному обсязі.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппідприємство "Дудківка" - залишити без задоволення.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л.Демченко

М.О.Макаров