ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/4327/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Рильової В.В.
при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс", м. Харків про стягнення 134 832,07 грн. за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 довіреність № 67 від 04.01.2018;
відповідача - ОСОБА_1 довіреність № 150 від 22.12.2016;
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (відповідач) про стягнення орендної плати та нарахованої на неї пені. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 6392 від 23.02.2017 р.), позивач просив стягнути з відповідача 42 621,64 грн. заборгованості по орендній платі та 8 800,83 грн. пені.
Рішенням господарського суду Харківської області від 28.02.2017 у справі № 922/4327/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 42 621,64 грн. заборгованості по орендній платі. В частині позовних вимог про стягнення пені позов залишено без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 39 922,00 грн. основної заборгованості по орендній платі та 5 085,62 грн. пені. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2017 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 28.02.2017 у справі № 922/4327/16 скасовані. Справа № 922/4327/16 передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2017 у справі № 922/4327/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.06.2018 рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 у справі № 922/4327/16 скасовано; справу № 922/4327/16 передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2018, для розгляду справи № 922/4327/16 визначено суддю Рильову В.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.07.2018 справу № 922/4327/16 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 02.08.2018 суд перейшов до розгляду справи № 922/4327/16 за правилами загального позовного провадження.
12 вересня 2018 року до суду надійшла заява Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про збільшення позовних вимог (вх. № 26559), в якій позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 1752 від 12.04.2000, станом на 22.08.2018, в розмірі 95 857,27 грн. та пеню в розмірі 38 974,80 грн.
Ухвалою суду від 13.09.2018 заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про збільшення розміру позовних вимог прийнято та продовжено розгляд справи з її урахуванням.
Ухвалою суду від 09.10.2018 підготовче провадження у справі № 922/4327/16 було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 30 жовтня 2018 року.
В судовому засіданні 30.10.2018 оголошено перерву до 05 листопада 2018 року на підставі статті 216 ГПК України. Ухвалу про перерву занесено до протоколу судового засідання від 30.10.2018 у справі № 922/4327/16.
В судовому засіданні 05.11.2018 оголошено перерву до 13 листопада 2018 року на підставі статті 216 ГПК України. Ухвалу про перерву занесено до протоколу судового засідання від 05.11.2018 у справі № 922/4327/16.
Ухвалою від 05.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірму "Елекс" повідомлено про час та місце наступного судового засідання.
В судовому засіданні 13.11.2018 року представник позивача надав до суду письмові пояснення щодо розрахунку суми заборгованості по орендній платі та пені за Договором оренди № 1752 від 12.04.2000 станом на 22.08.2018 (вх. № 32228).
Представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні 13.11.2018, просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності, а також подав до суду письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції (вх. № 32229).
Надані представниками сторін письмові пояснення були досліджені та долучені судом до матеріалів справи в порядку статті 161 ГПК України.
В судовому засіданні 13.11.2018 оголошено перерву до 27 листопада 2018 року на підставі статті 216 ГПК України. Ухвалу про перерву занесено до протоколу судового засідання від 13.11.2018 у справі № 922/4327/16.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 27.11.2018, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.2018 проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, а також подав до суду викладене письмово заключне слово (в порядку ст. 218 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12 квітня 2000 року (надалі Договір оренди, том 1, арк. с. 30-32), відповідно до предмету якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвальної частини №№ I, Iа, Iб, загальною площею 54,4 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 5, літ "Ап" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс".
Факт передачі майна, орендованого за цим договором, підтверджується матеріалами справи, зокрема Актами прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 12 квітня 2000 року, 12 жовтня 2011 року, 12 жовтня 2013 року (том 1, арк. с. 16, 22, 33).
До Договору сторонами неодноразово вносились зміни щодо продовження строку його дії та розміру орендної плати, які оформлювались відповідними додатковими угодами.
Додатковою угодою № 16 від 11 жовтня 2013 року Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12 квітня 2004 року викладено в новій редакції.
Відповідно до п.п. 3.2., 3.5 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова та пропорції її розміру, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання № 566/11 від 23.12.2011 Базова орендна плата становить за жовтень 2013 року - 1 476,45 грн. Орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.
За умовами п. 3.4 Договору нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання договору у відповідності до п. 10.6 Договору.
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати), що закріплено в п. 3.10 Договору.
Згідно з п. 3.11. Договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.
У пункті 10.1 Договору оренди (в редакції додаткової угоди № 17 від 27.10.2014) зазначено строк дії договору: з 12.10.2014 по 12.10.2015.
В той же час, сторони передбачили та виклали в п. 10.5. Договору оренди (в редакції додаткової угоди № 16 від 11.10.2013), що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. У разі якщо на момент подовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди.
Згідно позову, поданого Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у грудні 2016 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) позивач вказує, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди станом на 14 лютого 2017 року у останнього утворилася заборгованість перед позивачем з орендної плати в розмірі 42 621,61 грн. Крім того, позивач на підставі п. 3.10 Договору оренди вказує на обов'язок відповідача сплатити 8 800,83 грн. пені за період з 06.11.2015 по 14.02.2017, нарахованої на відповідну заборгованість. Листом № 2924 від 15.03.2016 (том 1, арк.с.10) позивач, у зв'язку з порушенням орендарем суттєвих умов договору, повідомив відповідача про намір припинити договір оренди № 1752 від 12.04.2000 та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі. Однак, відповідач вимоги позивача не виконав, орендоване приміщення не звільнив та не передав його позивачу по акту приймання-передачі, заборгованість не сплатив, що на думку позивача, свідчить про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Під час нового розгляду справи Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради подало до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" заборгованість з орендної плати за Договором оренди № 1752 від 12.04.2000, станом на 22.08.2018, в розмірі 95 857,27 грн. та пеню в розмірі 38 974,80 грн.
У відзиві на позовну заяву (вх. № 22384), наданому під час нового розгляду справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" зазначив, що Договір оренди від 12 квітня 2000 року є нікчемним та таким, що спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади, що є порушенням публічного порядку та майном у вигляді грошей юридичної особи - орендаря.
Так, за твердженням відповідача, предметом Договору від 12.04.2000 № 1752 є нежитлові приміщення загальною площею 54,4 кв.м., які відображені на балансі КП "Жилкомсервіс", у той же час підписаний даний договір неправомочним суб'єктом від імені орендодавця - Управлінням комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, який не мав права на укладення даного договору. Крім того, зареєстрований у державному реєстрі власник на приміщення відсутній, а зазначені нежитлові приміщення є бомбосховищем та тиром, тобто об'єктом у вигляді захисної споруди цивільного захисту, передача в оренду яких заборонена чинним законодавством.
Об'єкт нерухомості також не може бути використаний орендарем у зв'язку з відсутністю можливості отримати комунальні послуги (газо-, водо-, тепло- постачання, послуги водовідведення та електрифікації).
За твердженням відповідача ТОВ Фірма "Елекс" не здійснювало волевиявлення відносно укладання на новий строк договору оренди (подовження строку його дії), а саме не зверталося, не надавало через канцелярію орендодавця жодної заяви про бажання укласти спірний договір на новий строк та звільнило приміщення після закінчення строку даного договору. Натомість, орендодавець не здійснює жодних дій щодо складання акту про звільнення приміщення та незаконно тлумачить договір як подовжений з метою незаконного заволодіння коштами орендаря.
В письмових поясненнях відповідач також зазначив, що з урахуванням умов пункту 2.3. Договору оренди, після закінчення договору, тобто з 13.10.2015, на орендодавця був покладений обов'язок по складанню з орендарем акту приймання -передачі майна, що свідчитиме про фактичне передання майна за договором.
Згідно листа № б/н від 13.03.2017 відповідач просив позивача скласти акт приймання-передачі приміщення за договором оренди нежитлового приміщення та надати йому вказаний акт. Проте, позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про здійснення ним дій щодо складання акта-приймання-передачі та його передачі відповідачу.
Крім того, за твердженням відповідача, листами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 6132 від 07.04.2017 та № 2924 від 15.03.2016 ТОВ фірма "Елекс" було нагадано, що повернення нежитлових приміщень орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі, а тому запропоновано передати орендовані приміщення представнику позивача. Відтак, вказані листи підтверджують факт припинення Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) №1752 від 12.04.2000 та Додаткової угоди №16 від 11.10.2013 або факт відмови позивача від договору в односторонньому порядку.
Позивач, в свою чергу, зазначив, що до Управління комунального майна та приватизації від ТОВ фірми "Елекс" надходили заяви щодо необхідності виконати обов'язок по складанню акту приймання-передачі нежитлових приміщень. Орендарю було запропоновано звільнити приміщення та передати їх представнику Управління, що підтверджується листами Управління комунального майна та приватизації від 07.04.2017 № 6132, від 21.06.2017 № 9960, від 23.08.2017 № 13187. Однак, вільного доступу до орендованих ТОВ фірмою "Елекс" приміщень представнику Управління не надано.
Згідно приписів 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
На підставі статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до Закону України як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до Положення про управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015р. № 7/15 - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківської міською радою.
Управління входить до структури Департаменту економіки та комунального майна, є юридичною особою, веде самостійний баланс, має право відкривати рахунки в органах Державної казначейської служби України та установах банків, в межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у суді.
Управління з питань приватизації, управління та оренди об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова та з питань приватизації державного житлового фонду є правонаступником Фонду міського майна Харківської міської ради народних депутатів, Представництва Фонду державного майна України в місті Харкові, Фонду комунального майна Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Вказаним Положенням передбачено, що Управління здійснює у встановленому порядку передачу в оренду об'єктів комунальної власності підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам підприємницької діяльності та іншим особам, яким діючим законодавством надано право укладати договори.
За своєю правовою природою Договір № 1752 від 12.04.2000, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс", є договором оренди комунального майна. Отже, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України та частини першої 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша статті 762 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписами частини п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 285 Господарського кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Статтею 284 Господарського кодексу України та статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Статтею 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України та статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Разом з тим, частиною четвертою статті 248 Господарського кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України також передбачено правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору найму: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Пунктом 10.5. Договору (в редакції додаткової угоди №16 від 11.10.2013) сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. У разі якщо на момент подовження дії договору оренди остання оцінка орендованого майна була зроблена більш як три роки тому, для продовження договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди.
Тобто сторони договору погодили, що підставою для продовження дії такого Договору оренди є відсутність заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору протягом 30 днів після закінчення його строку, що узгоджується також з приписами статті 248 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України.
Отже законодавством та умовами спірного Договору чітко встановлено підстави і порядок припинення та продовження Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12.04.2000. Разом з тим, в матеріалах справи відсутня заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" про припинення або зміну Договору, подана протягом 30 днів після закінчення його строку - 12.10.2015 (в редакції додаткової угоди №17 від 27.10.2014).
З урахуванням викладеного, Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12.04.2000 є пролонгованим, про що також зазначив Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 04.06.2018, якою дану справу передано на новий розгляд.
Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (частина пята статті 310 ГПК України).
Крім того, на виконання вказівок, що містяться у вищезазначеній постанові суду касаційної інстанції (суду слід встановити факт повернення відповідачем орендованого майна, підписання акта приймання-передачі майна, наявність та розмір заборгованості по орендній платі та пені, і, в залежності від встановленого та відповідно з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення), які також є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (частина перша статті 316 ГПК України), суд зазначає наступне.
Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
У відповідності до пункту 2.3. Договору оренди (в редакції додаткової угоди № 16 від 11.10.2013), майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Матеріали справи не містять Акту приймання-передачі нежитлових приміщень підвальної частини №№ І, Iа, Iб, загальною площею 54,4 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 5, літ "Ап". Будь яких, належних та допустимих доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" в добровільному порядку повернуло майно, матеріали справи не містять. Отже, об'єкт оренди відповідачем повернуто не було.
Разом з тим, листування між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" та Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради стосовно необхідності звільнення нежитлових приміщень та складання Акту приймання-передачі не є належним доказом фактичного повернення приміщень позивачу.
Крім того, умовами Договору оренди в редакції додаткової угоди № 16 від 11 жовтня 2013 року визначено обов'язки відповідача, як орендаря, щодо забезпечення збереження орендованого майна (п. 4.6. Договору). Також, у разі затримання повернення майна орендареві орендар несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (п. 4.16. Договору).
Однак, відповідач, який для повернення орендованих приміщень мав, зокрема, звернутись до Управління у відділ маркетингу та менеджменту (м-н Конституції, 16, 3 поверх, кімната № 21), про що прямо зазначено у листі позивача № 6132 від 07.04.2017, свого обов'язку не виконав, а також порушив умови договору щодо забезпечення збереження орендованого майна.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що необґрунтованим є посилання відповідача на порушення Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради п. 1.2 Порядку передачі в оренду майна, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 року № 492/11, а саме: п. 1.2.2, оскільки даний пункт стосується індивідуально визначеного майна, що передане підприємству у господарське відання, а також нерухомого майна, що передане підприємству під власні потреби, загальна площа якого не перевищує 200 кв. метрів на підприємство.
Крім того, згідно акту приймання-передачі від 12.10.2011 року о 9 год. 01 хв. та від 12.10.2013 о 09 год. 01 хв. до договору оренди № 1752 від 12.04.2000 - в орендне користування передано нежитлові підвальні приміщення №№ І, Іа, Іб, у житловому 6-поверховому будинку. Комунікації: є опалення, водопостачання, водовідведення та електроенергія. Санітарно- технічний стан приміщень задовільний.
Відтак суд не приймає твердження відповідача щодо того, що об'єкт нерухомості також не може бути використаний орендарем у зв'язку з відсутністю можливості отримати комунальні послуги.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12.04.2000 є пролонгованим, а в силу положень статті 795 Цивільного кодексу України, договір діє до моменту передачі майна по акту приймання-передачі орендодавцеві.
Пунктом 3.4. Договору оренди (в редакції Додаткової угоди № 16 від 11.10.2013) також визначено, що нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору.
Таким чином, спірним Договором оренди також передбачено оплату оренди до фактичного повернення майна, а відтак, в даному випадку, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради має усі правові підстави для нарахування орендної плати Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" за користування об'єктом оренди.
У заяві про збільшення позовних вимог від 12 вересня 2018 року (вх. № 26559, том 3, арк.с. 141-142) та письмових поясненнях від 13 листопада 2018 року (вх. № 32228) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради визначило період нарахування суми основної заборгованості: з 03 жовтня 2015 року по 31 липня 2018 року.
З наданого позивачем розрахунку розміру орендної плати, достовірність якого не було спростовано відповідачем, суд встановив обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" здійснити оплату:
- за період користування з 03 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року - в розмірі 2 387,95 грн.;
- за період користування з 01 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року - в розмірі 2 642,24 грн.;
- за період користування з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 січня 2016 року по 31 січня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 лютого 2016 року по 29 лютого 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 березня 2016 року по 31 березня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 травня 2016 року по 31 травня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 червня 2016 року по 30 червня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 липня 2016 року по 31 липня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 вересня 2016 року по 30 вересня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 жовтня 2016 року по 31 жовтня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року - в розмірі 2 660,75 грн.;
- за період користування з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року - в розмірі 2 690,01 грн.;
- за період користування з 01 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року - в розмірі 2 716,88 грн.;
- за період користування з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року - в розмірі 2 765,85 грн.;
- за період користування з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2017 року - в розмірі 2 790,63 грн.;
- за період користування з 01 травня 2017 року по 31 травня 2017 року - в розмірі 2 826,91 грн.;
- за період користування з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року - в розмірі 2 872,14 грн.;
- за період користування з 01 липня 2017 року по 31 липня 2017 року - в розмірі 2 877,96 грн.;
- за період користування з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року - в розмірі 2 875,13 грн.;
- за період користування з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року - в розмірі 2 932,60 грн.;
- за період користування з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року - в розмірі 2 967,69 грн.;
- за період користування з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року - в розмірі 2 994,41 грн.;
- за період користування з 01 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року - в розмірі 3 024,42 грн.;
- за період користування з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року - в розмірі 3 069,80 грн.;
- за період користування з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року - в розмірі 3 097,42 грн.;
- за період користування з 01 березня 2018 року по 31 березня 2018 року - в розмірі 3 131,45 грн.;
- за період користування з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року - в розмірі 3 156,53 грн.;
- за період користування з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року - в розмірі 3 156,53 грн.;
- за період користування з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року - в розмірі 3 156,53 грн.;
- за період користування з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року - в розмірі 3 134,44 грн.
Загальна сума заборгованості по орендній платі за Договором № 1752 від 12.04.2000 станом на 22.08.2018 за розрахунком Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради складає 95 857,27 грн.
Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" було здійснено проплати в сумі 6 271,83 грн. - 06 жовтня 2015 року та в сумі 4 173,36 грн. - 05 листопада 2015 року. Сплачені суми були зараховані позивачем на погашення боргу орендаря за користування майном у серпні, вересні (частково жовтні) 2015 року.
Встановлюючи суму заборгованості відповідача, враховуючи умови Договору оренди та суми проведених орендарем оплат, суд враховує наступне.
У пункті 3.11. Договору оренди зазначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі, першочергово погашається пеня, а у другу чергу сплачується основна сума боргу з орендної плати.
Здійснивши власний перерахунок реальної суми боргу, з огляду на пункт 3.11. Договору оренди, суд, враховуючи своєчасне погашення відповідачем орендної плати за вересень 2015 року (до 15 жовтня 2015 року), зазначає, що відсутні підстави для нарахування пені за даний період, відтак проведена орендарем 05 листопада 2015 року проплата в сумі 4 173,36 грн. спрямовується безпосередньо на погашення суми боргу за користування нерухомим майном з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року в сумі 2 590,44 грн. Отже, відповідачем повністю погашена заборгованість за користування нерухомим майном у жовтні 2015 року в сумі 2 590,44 грн.
Залишок суми проплати від 06 жовтня 2015 року та 05 листопада 2015 року, суд вважає правомірним зарахувати у загальну суму заборгованості (існуючої до 03.10.2015), оскільки договір оренди не передбачає можливість зарахування суми переплати в оплату майбутніх платежів, а приписами статті 534 Цивільного кодексу України передбачено черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист в.о. начальника управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вих. № 7953 від 17.05.2017; том 1, арк.с. 217), яким повідомлено заступника директора Юридичного департаменту Харківської міської ради про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" не здійснює оплату за користування майном з грудня 2015 року та має заборгованість по орендній платі до міського бюджету з листопада 2015 року.
Таким чином, оскільки відповідачем здійснено оплату основної заборгованості в повному обсязі лише за користування нерухомим майном по 31 жовтня 2015 року, останній має обов'язок здійснити оплату з період користування нерухомим майном з 01 листопада 2015 року по 01 липня 2018 року в сумі 93 469,32 грн. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу підлягають частковому задоволенню в розмірі 93 469,32 грн.
Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради також заявлено до стягнення пеню в розмірі 38 974,80 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно пункту 3.5. Договору оренди (в редакції додаткової угоди № 16 від 11.10.2013), орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.
У відповідності до пункту 3.10. Договору оренди (в редакції Додаткової угоди №16 від 11.10.2013), орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
Отже, відповідно до умов Договору оренди і положень чинного законодавства позивач має право на застосування штрафних санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс", у зв'язку з порушенням останнім строку виконання господарського зобов'язання.
Згідно приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як роз'яснено у пункті 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
За наслідками дослідження умов Договору оренди судом встановлено, що сторонами договору не визначено іншого строку нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Разом з тим, в процесі судового розгляду даної справи, відповідачем було подано до суду заяву про застосування позовної давності до вищевказаних вимог Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
В Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Так, загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (стаття 257 ЦК України).
За приписами частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Аналіз наведених норм Цивільного кодексу України дає підстави для висновку суду про те, що строк позовної давності на звернення до суду із позовом в частині стягнення основної суми заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 1752 від 12 квітня 2000 року Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради пропущено не було.
Однак, частиною першою статті 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України), а частиною п'ятою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що положення глави 19 Цивільного кодексу України про строки позовної давності підлягають застосуванню, в даному випадку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, а тому:
1) якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожний день прострочення; право на позов про стягнення такої санкції за кожен день прострочення виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права;
2) з огляду на те що нарахування господарських штрафних санкцій припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Розглядаючи спір по суті в даній частині, суд зазначає, що в письмових поясненнях від 13 листопада 2018 року (вх. № 32228) Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради було визначено період нарахування пені з 18 жовтня 2015 року по 22 серпня 2018 року.
Втім, відповідний період нарахування не відповідає в повній мірі датам прострочення заборгованості, оскільки враховуючи своєчасне погашення відповідачем орендної плати за вересень 2015 року (до 15 жовтня 2015 року), у суду відсутні підстави для нарахування пені за даний період, а проведена орендарем 05 листопада 2015 року проплата в сумі 4 173,36 грн. спрямовується безпосередньо на погашення суми боргу за користування нерухомим майном з 01 жовтня 2015 року по 31 жовтня 2015 року в сумі 2 590,44 грн.
Разом з тим, керуючись рішенням Харківської міської ради від 20.09.2017 № 755/17 Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, пунктом 10.5 якого встановлено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць, якщо інше не передбачено чинним законодавством, і сплачується ним самостійно до 20-го числа поточного місяця, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нарахування пені на суму заборгованості з орендної плати з вересня 2017 року по липень 2018 року здійснює з 21 числа наступного місяця.
Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Однак, згідно до пункту 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Враховуючи те, що згідно пункту 3.5. Договору оренди орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця, суд, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, приймає нахування пені на суму заборгованості з орендної плати з вересня 2017 року по липень 2018 року, яке позивач здійснює з 21 числа наступного місяця. Однак, строк нарахування таких штрафних санкцій, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, згідно з приписами частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (16 числа наступного місяця, згідно умов Договору оренди).
Виходячи з того, що відповідачем не було здійснено оплату за період користування нерухомим майном з 01 листопада 2015 року по 31 липня 2018 року в сумі 93 469,32 грн., керуючись приписами частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та враховуючи сплив спеціальної позовної давності (щодо пені за період з 06.11.2015 по 14.02.2017, а також пені, що заявлено під час нового розгляду справи - по 22.08.2018), про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у позові, правомірним є таке нарахування:
- за прострочення сплати орендної плати за листопад 2015 року - з 16 грудня 2015 по 16 червня 2016 року розмір пені складає 556,10 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за грудень 2015 року - з 16 січня 2016 по 16 липня 2016 року розмір пені складає 534,48 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за січень 2016 року - з 16 лютого 2016 року по 16 серпня 2016 року розмір пені складає 507,73 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за лютий 2016 року - з 16 березня 2016 року по 16 вересня 2016 року розмір пені складає 484,76 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за березень 2016 року - з 16 квітня 2016 року по 16 жовтня 2016 року розмір пені складає 451,04 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за квітень 2016 року - з 16 травня 2016 року по 16 листопада 2016 року розмір пені складає 430,25 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за травень 2016 року - з 16 червня 2016 року по 16 грудня 2016 року розмір пені складає 408,59 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за червень 2016 року - з 18 липня 2016 року (оскільки 16 липня - субота) по 16 січня 2017 року розмір пені складає 393,18 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за липень 2016 року - з 16 серпня 2016 року по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 385,36 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за серпень 2016 року - з 16 вересня 2016 року по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 315,52 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за вересень 2016 року - з 17 жовтня 2016 року (оскільки 16 жовтня - неділя) по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 247,93 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за жовтень 2016 року - з 16 листопада 2016 року по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 185,29 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за листопад 2016 року - з 16 грудня 2016 року по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 124,24 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати за грудень 2016 року - з 16 січня 2016 року по 14 лютого 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 15 лютого 2017 року) розмір пені складає 61,15 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у січні 2017 року - пеня не нараховується (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення до суду з вимогою щодо стягнення пені, нарахованої з 16 лютого 2017 року по 16 серпня 2017 року);
- за прострочення сплати орендної плати у лютому 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 16 березня 2017 року) по 16 вересня 2017 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 9,30 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у березні 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 17 квітня 2017 року) по 16 жовтня 2017 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 66,30 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у квітні 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 16 травня 2017 року) по 16 листопада 2017 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 129,36 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у травні 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 16 червня 2017 року) по 16 грудня 2017 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 194,09 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у червні 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 17 липня 2017 року) по 16 січня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 267,94 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у липні 2017 року - з 12 вересня 2017 року (оскільки позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з 16 серпня 2017 року) по 16 лютого 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 344,57 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у серпні 2017 року - з 18 вересня 2017 року (оскільки 16 вересня - субота) по 16 березня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців) розмір пені складає 405,35 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у вересні 2017 року - з 21 жовтня 2017 року по 16 квітня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців та з 16 числа) розмір пені складає 427,84 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у жовтні 2017 року - з 21 листопада 2017 року по 16 травня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців та з 16 числа) розмір пені складає 452,88 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у листопаді 2017 року - з 21 грудня 2017 року по 16 червня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців та з 16 числа) розмір пені складає 475,99 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у грудні 2017 року - з 21 січня 2018 року по 16 липня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців та з 16 числа) розмір пені складає 488,71 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у січні 2018 року - з 21 лютого 2018 року по 16 серпня 2018 року (оскільки пеня нараховується на шість місяців та з 16 числа) розмір пені складає 507,57 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у лютому 2018 року - з 21 березня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 450,70 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у березні 2018 року - з 21 квітня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 365,22 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у квітні 2018 року - з 21 травня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 279,94 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у травні 2018 року - з 21 червня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 188,79 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у червні 2018 року - з 21 липня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 99,88 грн.;
- за прострочення сплати орендної плати у липні 2018 року - з 21 серпня 2018 року по 22 серпня 2018 року розмір пені складає 6,01 грн.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 246,06 грн.
Суд також зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006р. № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
Таким чином, позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
З огляду на наведене, керуючись статтями 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 310, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Елекс" (61124, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 178, код ЄДРПОУ 21264430) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 13, код ЄДРПОУ 14095412) 93 469,32 грн. основної заборгованості по орендній платі, 10 246,06 грн. пені та 2640,58 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 06.12.2018 р.
Суддя ОСОБА_3
справа № 922/4327/16
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2018 |
Оприлюднено | 10.12.2018 |
Номер документу | 78364756 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Рильова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні