Рішення

від 16.08.2006 по справі 4/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "16" серпня 2006 р.Справа №  4/268

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 4/268

за позовом: Приватного підприємства "Регіональні Меркетологічні дослідження" смт. Голованівськ Кіровоградської  області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Грушківське хлібоприймальне підприємство"   м. Ульянівка  Кіровоградської  області

про стягнення  87955 грн. 94 коп.

Представники:

від позивача -  участі  не  брали.

від відповідача -  участі  не  брали.

Про час та місце  розгляду справи  сторони   належним  чином  повідомлені  у  відповідності  до вимог  Інструкції з  діловодства в  господарських судах  України.

Отримання  позивачем  та   відповідачем  ухвали суду  про час та місце  розгляду  справи     підтверджується    повідомленнями   про  вручення  поштових  відправлень ;495716  27.07.06 р.  позивачу  та №495724   21.07.06 р.  відповідачу.  Суд не  вбачає передбачених  ст.77 ГПК  України  підстав  для    відкладення  розгляду  справи,   справа  підлягає  розгляду  в порядку  ст.75 ГПК України  на  підставі  матеріалів  справи.

СУТЬ  СПОРУ:

Приватне підприємство (ПП) "Регіональні Меркетологічні дослідження" звернулося до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Грушківське хлібоприймальне підприємство"  80 665 грн. боргу за невиконаними грошовими зобов'язаннями по договору від  01.06.2003  року    “Про надання юридичних послуг"  та три проценти річних від простроченої суми в  розмірі   7290 грн. 94  коп.

Відзиву    на   позовні вимоги  відповідач не надав, своїм  правом на  участь в судовому засіданні не скористався.

Розглянувши  матеріали  справи,  заслухавши   представника   позивача  та  дослідивши  правовідносини, що виникли  між  сторонами  спору та  надавши їм   правову  оцінку господарський суд  встановив  наступне:

Відповідач  як  замовник та  позивач  як   виконавець уклали договір від 01.06.2003 року , за умовами якого виконавець зобов'язався за дорученням замовника надавати юридичні  послуги (роботи) на умовах, передбачених  договором. У відповідності до умов  п.4.2  вказаного  договору виконавцем  здано а   замовником  прийнято  послуги (роботи) на  загальну  суму  83065 грн., акт  приймання -передачі  наданих   послуг  підписаний  уповноваженими   представниками  сторін  та  скріплений  печатками. Після   виконання    та  передачі  робіт у   замовника  виникло  грошове  зобов'язання у   розмірі  вартості  отриманих   послуг (робіт).

Господарським  судом  приймається  до  уваги, що  вказаний  договір укладався у період дії Цивільного кодексу Української РСР.

Згідно ст. 4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договір є угодою за визначенням, які містять  ст. ст. 41, 42, 44 Цивільного кодексу УРСР.

За правилом  ст. ст. 151, 161 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 4 цього Кодексу, і повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Як додаток до договору від  01.06.2003  року  сторони  18.06.2003 року   склали, підписали та   скріпили  печатками  акт  приймання-передачі  юридичних  послуг, з якого   вбачається, що вартість робіт по  наданню правової  консультативної   допомоги з  питань законодавчого регулювання бюджетного  кредитування регіонального та   державного замовлень у  1996-97 роках,  аналізу бухгалтерських  документів та  підготовці до    проведення  звірки по  залишках  заборгованості по   бюджетній  позичці за  надані в  1996-97 роках   аванси, врегулюванню відповідних  сум бюджет6ної  позики та  списання  підтвердженої та  переданої  бюджетної  позики (Ємилівське ХПП) на  суму 307,4 тис.  грн., врегулюванню та  списанню бюджетної   позики, наданої на  закупівлю  зерна, елітного і  сортового  насіння за    державним  контрактом 1996 року   на  суму  1482,3 тис. грн.     становить  83065 грн. з ПДВ.

Докази виконання грошових зобов'язань у сумах, визнаних відповідно до акту здачі-приймання робіт, у строк обумовлений п. 4.2 договору від  01.06.2003  року  “ Про надання юридичних послуг”,   відповідач господарському суду не надав.

Як на підставу своїх вимог  позивач  обґрунтовано  послався  на договір, акт,  та суми, одержані від  відповідача в спірний період. Так, згідно  до   довідки  Філії “Кіровоградське відділення  Промінвестбанку”  в м.Кіровограді 28.01.2004   року   відповідач  на  виконання   умов  договору  від  01.06.2003  року перерахував  на  розрахунковий  рахунок  позивача 2400 грн.  за  надані  юридичні  послуги.

Таким   чином,   відповідач    фактично  признав   заборгованість  і  вчинив   дії   для  її   часткового  погашення.

Відповідач  не  надав  суду  своїх заперечень, тому  суд  позбавлений  можливості   проаналізувати  позицію  відповідача та   перевірити  її доказами   по справі.

Поряд  з  цим,  господарський суд вважає,  що  позивач  правомірно, на підставі ст. 1  Господарського процесуального кодексу України, звернувся за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів і підтвердив факт неналежного виконання замовником юридичних послуг  взятих при укладенні  договору  грошових зобов'язань.  Суд   приймає  до  уваги, що відповідачем  не виконано  умови  пункту  4.2 Договору згідно  до  якого послуги  виконавця    за  даним    договором оплачуються  замовником на  протязі  не   більше п'яти  днів з  моменту  підписання акту  здачі-приймання  робіт,  скріпленого  печатками та  підписами уповноважених  представників  сторін.  Проаналізувавши  обсяг  повноважень  сторін, які  підписали    договір та  акт приймання -передачі наданих    юридичних  послуг  суд  приходить  до  висновку, що  вказані  документи  підписано    повноважними  представниками, оскільки  згідно  до  наказу №1К  від 17.01.2003  року   Тетева  І.В. є  директором приватного  підприємства “Регіональні Меркетологічні Дослідження”, а   Бажатарник К.В. згідно   довідки Головного  управління  статистики №15-3945  від  25.07.2006   року   значиться  керівником Відкритого  акціонерного товариства “Грушківське хлібоприймальне  підприємство”.                     Судом  не  встановлено   підстав  для   визнання недійсним  повністю чи  у  певній  частині   вказаного  договору, оскільки він  не  суперечить  законодавству. Від  сторін  спору  не  надходило  клопотань  про  визнання недійсним  договору,  тому   суд     приходить  до  висновку, що  сторони  погодились  на  умови  договору, однак   відповідачем  умови   договору  в  частині   своєчасного  проведення  оплати  не виконано.  Згідно  до вимог  ст. 33 Господарського процесуального   кодексу  України  кожна  сторона повинна  довести ті  обставини, на  які  вона  посилається як  на  підставу  своїх  вимог  і  заперечень.  Докази подаються  сторонами та  іншими  учасниками судового  процесу.

За  приписом  ст. 214 Цивільного кодексу УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.  Така норма діяла до 01.01.04. за  Цивільним кодексом  Української РСР.

Після  вказаної дати, тобто з   01.01.04 набрав чинності Цивільний кодекс України.

Згідно до  п.4 "Прикінцевих та перехідних  положень" Цивільного кодексу України  визначено,   що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, його положення застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу і є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 600 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);   припиняється зобов'язання виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до   ст. ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач   просить стягнути з   відповідача  суму боргу – 80665  грн. та три проценти річних від простроченої суми –  7290 грн. 94 коп.

Судом  приймається  до уваги, що  розрахунок суми позову відповідачем не оспорений.

З викладених вище підстав господарський суд визнає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на нормах законодавства та наданих доказах, тому задовольняє їх у повному обсязі.

Оскільки  спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються витрати позивача по сплаті  879  грн. 56  коп.  державного мита в повному обсязі.

Витрати позивача по оплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення   судового   процесу,   на   підставі   ст.   ст.   44,   49   Господарського  процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю в  розмірі 118 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85,  116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                 ВИРІШИВ :

Позов задовольнити  повністю.

Стягнути    з    відкритого    акціонерного    товариства    "Грушківське хлібоприймальне    підприємство"       26400,    Кіровоградська    обл.,    м. Ульяновка, вул. Промислова, 33;  код 00951847; р/р 26009301332116 в БВ № 8 ЦВ  ШБ  м.  Кіровоград,  МФО  323301  на користь  приватного  підприємства "Регіональні    Меркетологічні         дослідження" юридична  адреса        26500, Кіровоградська обл., смт. Голованівськ, вул. Леніна, 52 а (поштова   адреса  26400 Кіровоградська   область м.Ульянівка вул. Транспортна 3)   код 32150494; р/р 26008301333440 в БВ № 8 ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301   80665  грн.  боргу,  7290  грн. 94  коп.  3  процентів    річних,  879 грн.56  коп.  сплаченого   державного мита  та  118 грн. витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання  і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя   Ю. І. Хилько