Постанова

від 28.11.2018 по справі 525/446/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 525/446/15-ц

провадження № 61-33340св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобагачанська районна державна адміністрація Полтавської області, Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанське районне управління юстиції в Полтавській області, Державний кадастровий реєстратор Пєвнєва Олена Ярославівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області, у складі колегії суддів: Лобова О. А., Мартєва С. Ю., Хіль С. М., від 07 вересня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобагачанська районна державна адміністрація Полтавської області, Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанське районне управління юстиції в Полтавській області, державний кадастровий реєстратор Пєвнєва Олена Ярославівна, про визнання недійсним договору оренди землі, виділення земельної ділянки, визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права, визнання поновленим та продовженим договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 12 серпня 2015 року скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано поновленим та продовженим термін дії договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, укладеного між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 26 грудня 2003 року № 617, на той самий строк і на тих самих умовах. Зобов'язано ГУ Держземагентства у Полтавській області укласти з ОСОБА_3 додаткову угоду щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, укладеного між Великобагачанською райдержадміністрацією та ОСОБА_3 на підставі розпорядження Великобагачанської районної державної адміністрації від 26 грудня 2003 року № 617. Визнано договір оренди землі, укладений між ГУ Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_6 26 березня 2015 року, недійсним в частині передачі в оренду 3 га землі, право на користування якими має ОСОБА_3, та витребувано з володіння ОСОБА_6 дану земельну ділянку площею 3,0 га. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року залишено без змін

У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання поновленим та продовженим терміну дії договору оренди земельної ділянки за № 184 від 30 грудня 2003 року та зобов'язання ГУ Держземагентства у Полтавській області укласти з ОСОБА_3 додаткову угоду щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184.

В обґрунтування заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового рішення ОСОБА_5 посилалась на існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі на час розгляду справи по суті, а саме на те, що 26 липня 2017 року, вже після винесення рішення судом апеляційної інстанції, стало відомо про відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 184 від 30 грудня 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_5 просила суд скасувати рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 вересня 2017 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_5 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником не надано доказів на підтвердження існування обставин, у розумінні статті 361 ЦПК України, 2004 року, з якими закон пов'язує можливість перегляду судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами. Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року встановлений в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року.

У вересні 2017 року ОСОБА_5 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 вересня 2017 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_5просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 вересня 2017 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з'ясовано обставини справи , при вирішенні спору по суті не врахувано наявність нововиявлених обставин, які є підставою для перегляду та скасування судового рішення.

28 вересня 2017 року ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У жовтні 2017 року представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подано заперечення (відзив) на касаційну скаргу, в яких вказує на необґрунтованість та безпідставність касаційної скарги.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

05 червня 2018 року справу розподілено судді-доповідачу.

25 жовтня 2018 року до Верховного Суду від ОСОБА_4 надійшла заява про залучення її до участі у справі, як правонаступника ОСОБА_3, який помер 07 жовтня 2018 року.

14 листопада 2018 року ухвалою Верховного Суду справу за заявою ОСОБА_5 про перегляд рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великобагачанська районна державна адміністрація Полтавської області, Гоголівська селищна рада Великобагачанського району Полтавської області, відділ Держгеокадастру у Великобагачанському районі Полтавської області, Великобагачанське районне управління юстиції в Полтавській області, Державний кадастровий реєстратор Пєвнєва О. Я., про визнання недійсним договору оренди землі, виділення земельної ділянки, визнання переважного права на поновлення (укладення) договору оренди земельної ділянки та продовження строку дії реалізації переважного права, визнання поновленим та продовженим договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 вересня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та залучено правонаступника ОСОБА_3- ОСОБА_4 до участі у справі.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що розпорядженням голови Великобагачанської районної державної адміністрації від 26 грудня 2003 року № 617 ОСОБА_3 надано земельну ділянку площею 13,0 га, в тому числі ріллю 13,0 га, на умовах оренди терміном на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності на адміністративній території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району.

На підставі даного розпорядження голови Великобагачанської районної державної адміністрації 30 грудня 2003 року між Великобагачанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 13,0 га, що розташована на землях державної власності на адміністративній території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області.

Встановлено, що даний договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 31 грудня 2003 року за № 184.

Земельна ділянка загальною площею 13,0 га, яка була передана в оренду ОСОБА_3, складається з двох земельних ділянок - площею 10 га та площею 3 га, що також підтверджується кадастровим планом даної земельної ділянки за 2003 рік.

Під час дії договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, 07 травня 2013 року, орендар ОСОБА_3 звернувся до орендодавця - ГУ Держземагентства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 15 га для ведення особистого селянського господарства в оренду за межами населеного пункту на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району. До даного клопотання ОСОБА_3 додав копію договору оренди землі.

Згідно з листом від 06 червня 2013 року № 3262/900 ГУ Держземагентства у Полтавській області вищевказане клопотання ОСОБА_3 було залишено без задоволення, оскільки воно не містило чіткого відображення усіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображення відомостей Державного земельного кадастру.

16 грудня 2014 року ОСОБА_3 було надано до ГУ Держземагентства у Полтавській області клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 13,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району за межами населених пунктів, разом з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки та ряд інших документів.

Листом ГУ Держземагентства у Полтавській області від 15 січня 2015 року ОСОБА_3 відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184, оскільки ОСОБА_3 пропущено строк звернення для поновлення договорів на новий строк згідно зі статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Встановлено та підтверджується довідкою Великобагачанського відділення Миргородської обласної державної податкової інспекції, що за період з 2005 року по 2014 роки ОСОБА_3 вносив до відповідного бюджету орендну плату з фізичних осіб.

Встановивши зазначені обставини, Апеляційний суд Полтавської області рішенням від 21 жовтня 2015 року частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3

У серпні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до Апеляційного суду Полтавської області із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 жовтня 2015 року.

Нововиявленою обставиною, яку ОСОБА_5 вважає підставою для перегляду рішення суду, визначено інформацію, наведену у листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 04 липня 2017 року за № 239/102-1, про відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки № 184 від 30 грудня 2003 року, укладеного між ОСОБА_3 та Великобагачанською районною державною адміністрацією Полтавської області, у книгах записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Згідно частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, пункту першого частини другої статті 361 ЦПК України, 2004 року, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Наведений у статті 361 ЦПК України, 2004 року, перелік підстав для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами є вичерпним.

Відповідно до роз'яснень, викладених у абзаці 1, 2 пункту 3 та пункту 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами , нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами кваліфікації нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, 2004 року, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 7 вказаної вище постанови, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України, 2004 року, є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, оскільки до нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, що були наявні на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомими заявнику, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін або які мають значення для правильного вирішення спору. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Врахувавши викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не наведено обставин, передбачених статтею 361 ЦПК України, 2004 року, які б слугували підставою для задоволення заяви про перегляд судового рішення. При розгляді справи по суті апеляційним судом встановлені на підставі поданих сторонами доказів обставини щодо проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2003 року № 184 . Апеляційний суд Полтавської області у рішенні від 24 жовтня 2017 року у справі № 525/1121/16-ц також встановив, що вказаний договір оренди пройшов державну реєстрацію у встановленому законом порядку.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту, ефективністю і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 361 ЦПК України, 2004 року, правильно встановив, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, обставини щодо державної реєстрації договору оренди землі об'єктивно встановлені при розгляді справи по суті, а відомості, наведені заявником, не впливають на висновки суду при ухвалені судового рішення .

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийД. Д. Луспеник СуддіБ. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк