Постанова

від 28.11.2018 по справі 925/1614/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2018 р. м. Київ Справа№ 925/1614/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Разіної Т.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.11.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 (повний текст підписано 20.08.2018)

у справі № 925/1614/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Черкаської міської ради (третя особа-1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство сприяння обороні України (третя особа-2)

про припинення дій, що порушують право

В судовому засіданні 28.11.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж про припинення дій, що порушують право, а саме визнання протиправним та скасування нарахування відповідачем боргу позивачу за спожиту електричну енергію на суму 17414,90 грн.

Позов мотивований неправомірним нарахуванням відповідачем позивачу боргу за спожиту електричну енергію, встановлену у відповідності до показників засобу обліку електричної енергії № 51029298, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Гагаріна, 9.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що спірна заборгованість за спожиту електроенергію виникла у позивача у відповідності до Типового договору про постачання електричної енергії № 3758 від 26.01.2009, така заборгованість існувала у позивача до набуття права власності на об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 9, та на якому встановлений засіб обліку електричної енергії № 51029298 третьою особою-1 - Товариством сприяння обороні України.

22.02.2018 від позивача надійшли письмові пояснення з клопотанням про уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд припинити дії у вигляді нарахування ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж ПАТ "Черкасиобленерго" боргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради за спожиту електричну енергію на суму 17414,90 грн., як такі, що порушують право споживача на отримання послуг по договору № 3758 від 26.01.2009.

Представник позивача в письмових поясненнях спростовує доводи відповідача, наведені у письмових поясненнях від 20.03.2018 і наполягає на задоволенні позову із зазначених у ньому підстав.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 у справі №925/1614/17 позов задоволено.

Зобов'язано ПАТ "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж ПАТ "Черкасиобленерго" припинити дії у виді нарахування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради боргу за спожиту електричну електроенергію у розмірі 17 414,90 грн. по договору постачання електричної енергії № 3758 від 26.01.2009.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж ПАТ "Черкасиобленерго" на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 1 600,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Апелянт не погоджується з висновком суду, що за умовами п. 6.18 ПКЕЕ з 24.02.2015 відповідач був зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за спірним договором та вважає хибні висновки суду щодо того, що відповідачем, як електропостачальною організацією, не дотримано вимог щодо порядку припинення постачання електричної енергії позивачу.

Апелянт вказує, що споживач Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до відповідача з листом про відключення даного об'єкту лише 25.02.2015.

Апелянт не погоджується з висновком суду, що за умовами п. 6.18 ПКЕЕ мав негайно з 24.02.2018 припинити постачання електричної енергії по спірному обєкту, оскільки передбачено, що споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 робочих діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених договором.

Вказує, що на момент звільнення приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 9 позивач не розрахувався за спожиту електричну енергію, в порушення умов договору і законодавства про електроенергетику, що підтверджено актами технічної перевірки та розрахунком боргу по даному договору.

Звертає увагу суду, що наданий Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради акт приймання - передачі енерголічильника від 26.02.2015 про передачу приладу обліку №51029298 ЦЄ 6803 показники 42060 по об'єкту вул. Гагаріна 9, м. Черкаси не може бути підписаний Черкаським міським РЕМ ПАТ "Черкасиобленерго", так як останній не є власником зазначеного приміщення. На думку апелянта, даний акт має бути підписаний між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (відчужував) та Черкаською обласною організацією Товариства сприяння обороні України (набувач).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2018 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Ткаченку Б.О., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді Зеленін В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2018 поновлено Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 у справі №925/1614/17, відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи на 31.10.2018, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Станом на 26.10.2018 відзиви на апеляційну скаргу від позивача та третіх осіб не надходили.

25.06.2018 на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до акту прийняття-передачі судової справи від 03.10.2018 справу № 925/1614/17 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2018 у справі №925/1614/17 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 28.11.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.11.2018 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 28.11.2018 заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників третіх осіб 1 та 2 в судове засідання обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.01.2009 між відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж, як постачальником, та позивачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, як споживачем, укладено типовий договір про постачання електричної енергії № 3758 (далі - Договір, а.с. 10-13), за умовами п. 1 якого, Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, точка продажу електричної енергії - Спортивні школи та споруди.

Сторони погодили усі істотні умови договору, зокрема, розділами 2, 3, 4 та 6 договору визначені їх зобов'язання, права, відповідальність, порядок обмеження та припинення електропостачання.

Так, в п. 2 договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Згідно з п.п. 2.3.3., 2.3.4. договору споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3,4 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії";

За п. 2.3.5. розділу 2 договору, споживач, зокрема, зобов'язаний: забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

Пунктом 2.5. договору передбачено, що у разі звільнення споживачем займаного приміщення , реорганізації, ліквідації (у тому числі шляхом банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника включно, а постачальник зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення;

Відповідно до п.п. 3.1.5. договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії;

Згідно з п.п. 4.3.1. договору сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно є результатом непереборної сили. До обставин непереборної сили належать, зокрема, непереборні ситуації, викликані діями сторони, що не є стороною відповідного договору (протиправні дії третіх осіб);

Пунктом 9.1. договору визначено, що додатки до цього Договору № 1, 3.4., 4.4., 8, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього Договору; усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін;

Відповідно до п. 9.4. договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009; Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

До Договору сторони підписали додатки: Додаток №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", Додаток № 14 "Акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії", Додаток № 2 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", Додаток № 3.4. "Порядок розрахунків за електричну енергію, потужність та інші платежі" (а. с. 17-21, 25 зворот, 26).

Відповідно до переліку засобів обліку електричної енергії за позивачем закріплено 7 точок приєднання до електромережі, у тому числі, точка - Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Черкаської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 9 (а. с. 76).

Сторонами укладені додаткові угоди до Договору, а саме:

Додаткові угоди № 1 від 09.07.2010, № 2 від 30.09.2011, № 3 від 27.12.2012 року, у яких сторони дійшли згоди про внесення змін до п. 9.4. Договору, щодо терміну дії Договору (а. с. 14-16,);

Додаткова угода № 4 від 28.09.2013, якою сторони внесли зміни до додатків до Договору (а. с. 22);

Додаткова угода № 5 від 30.04.2014, у якій сторони дійшли згоди додати до Договору п. 7.8. "ціна Договору на постачання електричної енергії за 2014 становить 67700,00 грн." та внести зміни до п. 9.4. Договору щодо його строку дії (а. с. 23);

Додаткові угоди № 6 від 28.04.2014, № 7 від 19.12.2014, № 8 від 19.01.2015 року, якими сторони внесли зміни до п. 7.8. Договору щодо ціни договору на постачання електричної енергії (а. с.23 зворот - 25).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 10.04.2014 у справі №925/563/13 за позовом Товариства сприяння оборони України до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування частини рішення і визнання права власності, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014, позов задоволено, визнано за товариством сприяння обороні України право власності на комплекс будівель і споруд водної станції, який розташований за адресою: вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси, що належить Черкаській обласній організації товариство сприяння обороні України на праві повного господарського відання, а саме: приміщення для зберігання та ремонту плавзасобів, навчально-господарське приміщення, ГСМ, вбиральня, огорожа. Рішення набрало законної сили 06.10.2014 (а.с. 38).

Лише 24.02.2015 позивач направив відповідачу лист № 7-12-08 в якому просив, на підставі рішення Господарського суду Черкаської області від 10.04.2014, у зв'язку з втратою права власності на комплекс будівель і споруд водної станції, що розташований за адресою: вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси, виключити з договору на постачання електричної енергії № 3758 від 26.01.2009 засіб обліку електричної енергії № 51029298 (а. с. 34). Даний лист отримано відповідачем 25.02.2015 (а.с.34).

06.03.2015 відповідачем в особі його представників складено Акт про не допуск, відповідно до якого працівників відповідача не було допущено до засобів обліку електричної енергії, що знаходиться за адресою: вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси, для зняття показників.

19.03.2015 третя особа-1 - Товариство сприяння обороні України направило керівнику Черкаського міського РЕМ лист із проханням внести зміни до договору про постачання електричної енергії від 20.09.1012 № 421, укладеного між відповідачем, як постачальником електричної енергії, та третьою особою-2, як споживачем (а. с. 204), з метою включення до обов'язку товариства, як споживача, оплати спожитої електроенергії на водній станції у м. Черкаси по вул. Гагаріна, 9, згідно показників лічильника № 51029298 (а. с. 106).

30.03.2015 відповідачем складено два Акти технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку, які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 9, підставою для проведення робіт зазначено письмове звернення № 421 від 20.03.2015 та лист № 1764 від 25.02.2015, лічильник № 51029298, показник лічильника 051225 (а. с. 98-99, 100-101). Цього ж дня складено Акт пломбування засобів обліку, а саме засіб обліку № 51029298 (а. с. 102).

08.06.2015 позивач направив відповідачу лист № 997-12-4/1, в якому просив зафіксувати показники лічильника 42060 станом на 26.02.2015 по об'єкту: вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси (засіб обліку № 51029298, договір на постачання електричної енергії № 3758 від 26.01.2009), також, зазначив, що згідно рішення господарського суду Черкаської області від 10.04.2014 у справі №925/563/13 власником комплексу будівель і споруд водної станції по вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси, є товариство сприяння обороні України, тому, оскільки КДЮСШ з лютого 2015 не є користувачем електричної енергії, яка надходить до комплексу будівель і споруд водної станції, то спортивна школа не є платником за електричну енергію (а. с. 35).

До зазначеного листа позивачем надано акт приймання-передачі електролічильника (а. с. 96).

11.06.2015 відповідачем складені Акт технічної перевірки (контрольного огляду) засобів обліку, зафіксовані показники приладу обліку № 51029298 ЦЄ 6803 В показники 052205 та Акт пломбування засобів обліку (а. с. 103-105).

16.06.2015 відповідач направив позивачу лист № 3077, у якому повідомив, що станом на 11.06.2015 по об'єкту - прилад обліку 51029298 ЦЄ 6803 В, який знаходиться по вул. Гагаріна, 9 в м. Черкаси, обліковується заборгованість у розмірі 17414,91 грн., тому за умовами Договору зазначений об'єкт буде виключений із Договору тільки після виконання позивачем всіх зобов'язань з оплати електричної енергії (а. с. 107).

26.06.2015 позивач направив відповідачу лист, у якому зазначив, що у зв'язку із визнанням права власності на комплекс будівель і споруд водної станції по вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси, за товариством сприяння обороні України, позивач не заперечує щодо виконання своїх зобов'язань за Договором до 25.02.2015 та просить виключити з Договору засіб обліку електричної енергії № 51029298 по вул. Гагаріна, 9, м. Черкаси (а. с. 36).

23.07.2015 та 24.07.2015 листами №№ 1299-12-4/4, 59-12-08 позивач просив відповідача надати йому рахунки за спожиту електроенергію за Договором без врахування об'єкту, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 9, оскільки зазначений об'єкт не знаходиться у підпорядкуванні позивача, про що відповідач неодноразово повідомлявся (а. с. 37).

19.07.2015 та 18.09.2015 відповідач направив на адресу позивача Претензії, за №№ 3979, 4937 відповідно, про сплату боргу за спожиту електричну енергію на суму 17414,90 грн. із вимогою про сплату останнім заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 17414,90 грн. у місячний термін (а. с. 41-42).

17.09.2015 відповідач направив позивачу рахунок за електроенергію за червень 2015 згідно з яким заборгованість останнього складає 17414,90 грн. (а. с. 39).

Із актів про використану (активну, реактивну) електричну енергію (прийому-передачі товарної продукції) за січень - грудень 2014, січень - квітень 2015 вбачається, що третьою особою-2 - Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою Черкаської міської ради, як споживачем, прийнято та використано електричну енергію, яка поставлялась відповідачем за договором про постачання електричної енергії № 3758, у відповідних обсягах (а.с. 78-85).

Із наданих відповідачем до відзиву на позов відомостей по спожитій електроенергії позивачем вбачається, що споживання електроенергії позивачем на точці обліку - Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Черкаської міської ради з 2009 по 2014 відбувалася із постійною активністю, у 2015 році із лютого по травень використано 0 кВт електроенергії, за червень 2015 - 10145 кВт (а.с. 87). Згідно до розрахунку спожитої позивачем електроенергії, вартість спожитої за червень 2015 електроенергії складає 17414,90 грн. (а.с. 86).

Відповідно до рахунку-фактури № 3758 від 15.12.2016, виданого на оплату спожитої активної електричної енергії за грудень 2016, поставленої згідно договору про постачання електричної енергії № 3758, сальдо станом на 01.12.2016 становить 17414,90 грн., тобто за позивачем рахується попередня заборгованість у розмірі 17414,90 грн. (а. с.40).

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений позивачем про остаточне припинення користування ним електричною енергією 24.02.2015 і за умовами п. 6.18 ПКЕЕ з цього дня був зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, крім того відповідачем, як електропостачальною організацією, не дотримано вимог щодо порядку припинення постачання електричної енергії позивачу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов'язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов'язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової і немайнової (моральної) шкоди є способами захисту цивільних прав (п.п. 3, 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 ГК України передбачено право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, припинення дій, що порушують право, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частиною 1 ст. 275, частиною 1 ст. 277 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику". Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частини 2, 3, 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачають, що споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 10 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що споживач забезпечує в установленому законом порядку безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника, підприємства, яке здійснює передачу енергії, до власних енергетичних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 затверджені Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442 (редакція ПКЕЕ, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами). Розділом 3 ПКЕЕ визначено порядок встановлення та експлуатації засобів обліку і управління електроспоживанням. Пунктами 3.1., 3.2., 3.3 розділу 3 ПКЕЕ, зокрема, передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Пунктом 5.1. розділу 5 (укладення договорів) ПКЕЕ визначено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з розділом 6 ПКЕЕ визначено умови розрахунків за користування електричною енергією:

п. 6.18. - у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтовані доводи апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду про обов'язок відповідача відключити 24.02.2015 об'єкт споживача, оскільки споживач Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до відповідача з листом про відключення даного об'єкту лише 25.02.2015 (а.с. 34), при цьому в порушення умов укладеного договору не зазначив про дату звільнення приміщення.

Посилання в рішенні на п. 6.18 ПКЕЕ щодо негайного відключення не відповідає суті даного пункту, оскільки в ньому передбачено, що споживач зобов'язаний повідомити постачальника за 20 робочих діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених договором.

Судом не було надано належну оцінку, що на момент звільнення приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна 9 позивач не розрахувався за спожиту електричну енергію, в порушення умов договору і законодавства про електроенергетику, що підтверджено актами технічної перевірки та розрахунком боргу по даному договору.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Реалізуючии передбачене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи даний спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та наведених норм ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Тобто, відповідно до положень ГПК України, обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 ЦК України, а також ч. 2 ст. 20 ГК України. При цьому, частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Одночасно з цим, з огляду на обраний позивачем спосіб захисту, господарський суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Аналогічну позицію викладено у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України".

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.05.2012 у справі № 6-20цс11, оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Таким чином, виходячи із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку, що в спірному випадку обрані позивачем способи захисту не відповідають змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, оскільки рішення у даній справі про задоволення позову ніяким чином не поновить порушене право позивача, оскільки як вбачається з матеріалів справи у позивача в наявності можливий інший спір про виключення спірного об'єкту з договору позивача, укладеного з відповідачем, то як наслідок відсутість в рахунках заборгованості, що виникла в 2015 році.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем прав та інтересів позивача, що спростовує хибні висновки суду першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 у справі №925/1614/17, прийняте з порушенням норм матеріального права, без належного з'ясування обставин справи, підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст.129 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, судові витрати за їх розгляд підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 у справі №925/1614/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 11.05.2018 у справі №925/1614/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення про відмову в позові.

4. Стягнути з Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 251, код ЄДРПОУ 36299692) на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в особі Черкаського міського району електричних мереж (18000, м.Черкаси, вул. Гоголя, буд. 285, код ЄДРПОУ 22800735) 2 643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати судовий наказ.

6. Матеріали справи №925/1614/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 07.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Т.І. Разіна

Ю.Б.Михальська