Ухвала

від 07.12.2018 по справі 915/1996/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

07 грудня 2018 року Справа № 915/1996/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства «Ріал» на дії приватного виконавця при примусовому виконанні рішення суду в справі

за позовом: ОСОБА_1 (84600, АДРЕСА_1; адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, оф. 222, представник ОСОБА_2О.)

до відповідача: Приватного підприємства «Ріал» (54020, АДРЕСА_2)

про: стягнення 415193 грн. 24 коп.,

особа, дії якої оскаржуються: приватний виконавець ОСОБА_3 (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 19, оф. 4),

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ріал» заборгованості за Кредитним договором № 120-07/МБ від 31.07.2007 у сумі 415193 грн. 24 коп., з яких: 7967 грн. 32 коп. - строкова заборгованість за процентами; 322344 грн. 58 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 84881 грн. 34 коп. - пеня за прострочення процентів.

28 січня 2016 року Господарський суд Миколаївської області прийняв рішення, яким вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Ріал» (54020, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 32996863) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) заборгованість за кредитним договором №120-07/МБ від 31.07.2007 в сумі: 7967 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 32 коп. - строкова заборгованість за процентами; 322344 (триста двадцять дві тисячі триста сорок чотири) грн. 58 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 6847 (шість тисяч вісімсот сорок сім) грн. 92 коп. - пеня за період з 21.11.2014 по 09.11.2015; 5057 (п'ять тисяч п'ятдесят сім) грн. 40 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 78033 грн. 42 коп. пені - в позові відмовити.

У подальшому 16 травня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 14.05.2018 (вх. № 5817/18), в якій просила суд:

- замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ОСОБА_1 у справі № 915/1996/15;

- замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ОСОБА_1 у наказі по справі № 915/1996/15;

- замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчих провадження відкритих на підставі наказу у справі № 915/1996/15.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24 травня 2018 року заяву ОСОБА_1 б/н від 14.05.2018 (вх. № 5817/18 від 16.05.2018) задоволено частково та постановлено:

Здійснити процесуальне правонаступництво в справі № 915/1996/15, замінивши позивача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) в особі Філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 78; ідентифікаційний код 26499505) його правонаступником - громадянкою України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; зареєстрована за адресою: 84600, АДРЕСА_1).

Замінити у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2016 у справі № 915/1996/15 про стягнення з Приватного підприємства «Ріал» (54020, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 32996863) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) заборгованості за кредитним договором №120-07/МБ від 31.07.2007 в сумі: 7967 (сім тисяч дев'ятсот шістдесят сім) грн. 32 коп. - строкова заборгованість за процентами; 322344 (триста двадцять дві тисячі триста сорок чотири) грн. 58 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 6847 (шість тисяч вісімсот сорок сім) грн. 92 коп. - пеня за період з 21.11.2014 по 09.11.2015; 5057 (п'ять тисяч п'ятдесят сім) грн. 40 коп. - судовий збір, стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) його правонаступником - громадянкою України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; зареєстрована за адресою: 84600, АДРЕСА_1).

У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 14.05.2018 (вх. № 5817/18 від 16.05.2018) в частині заміни стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - ОСОБА_1 у наказі по справі № 915/1996/15 - відмовити.

13 серпня 2018 року Одеським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2018 року у справі № 915/1996/15 змінено та постановлено:

Замінити стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення (наказу) Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2016 у справі № 915/1996/15 з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит» , м. Київ на його правонаступника - громадянку України ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 84600, АДРЕСА_1) у частині стягнення заборгованості за кредитним договором №120-07/МБ від 31.07.2007 в сумі: 7967 грн. 32 коп. - строкова заборгованість за процентами; 322344 грн. 58 коп. - прострочена заборгованість за процентами; 6847 грн. 92 коп. - пеня за період з 21.11.2014 по 09.11.2015.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині здійснення процесуального правонаступництва в справі № 915/1996/15, шляхом заміни позивача - Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Південне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" його правонаступником - громадянкою України ОСОБА_1.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2016 у справі № 915/1996/15 в частині стягнення 5057,40 грн. судового збору.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.05.2018 року по справі № 915/1996/15 залишити без змін.

04 грудня 2018 року Приватне підприємство «Ріал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою б/н від 04.12.2018 (вх. № 15876/18), в якій з посиланням на статтю 57 Закону України Про виконавче провадження , статтю 3 Закону України Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність , п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 № 9 просить суд:

- зупинити передачу нежитлового об'єкту, розташованого, за адресою, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, будинок 247/2, який належить Приватному підприємству Ріал на реалізацію у виконавчому провадженні № 57445555 до набрання судовим рішенням законної сили у провадженні за даною скаргою;

- визнати дії приватного виконавця ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 57445555 по оцінні нежитлового об'єкту, що розташований за адресою м. Вознесенськ, вул. Київська 247/2 та належить на праві власності ПП Ріал неправомірними;

- скасувати оцінку, оформлену звітом ТОВ Експертно-консалтинговий центр про незалежну оцінку нежитлового об'єкту, що складається з адміністративної будівлі літ. А3 , загальною площею 903,3 кв.м., та будівлі відкритого складу літ. П1 площею 367,2 кв.м., розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Київська, будинок 247/2, який належить Приватному підприємству Ріал .

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без руху, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326, абз. 1 ч. 1 ст. 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Розділом VI Господарського процесуального кодексу України передбачено судовий контроль за виконанням судових рішень.

За змістом вказаного розділу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК).

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч. 1 ст. 342 ГПК).

При цьому, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені в статті 170 ГПК України.

Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом .

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Крім того, виходячи із системного аналізу норм Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» , враховуючи можливість застосування судом аналогії закону (ч. 10 ст. 11 ГПК), скарги у виконавчому провадженні слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. При цьому, скарга має також відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 164 ГПК і за необхідності - у частині п'ятій названої статті.

Частиною 2, пунктами 1, 2, 4, 5, 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено такі вимоги до позовної заяви: позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, та повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи підприємця (для фізичних осіб-підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви ; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з п. 1 ч. 1 та ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів . До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Приватним підприємством «Ріал» :

по-перше , в скарзі б/н від 04.12.2018 (вх. № 15876/18 від 04.12.2018) не вказано:

- прізвища та ініціалів судді, що суперечить вимогам п. 3 ч. 1 ст. 170 ГПК України;

- місце проживання стягувача (позивача), а лише зазначено адресу його представника, що суперечить вимогам п. 7 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- норм процесуального закону, якими врегульовано питання оскарження дій приватного виконавця, що суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- які норми права підлягають застосуванню (стосовно кожної з вимог скарги), що суперечить вимогам п. 5 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

по-друге , до скарги б/н від 04.12.2018 (вх. № 15876/18 від 04.12.2018) не додано:

- доказів, про які згадується в абз. абз. 2, 3 на арк. 2 скарги, що суперечить вимогам п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- документів, які підтверджують відправлення стягувачу та приватному виконавцю копії скарги і доданих до неї документів, що суперечить п. 6 ч. 1 ст. 170 в сукупності з п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Водночас, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 342 ГПК України, якою передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються, зазначена норма передбачає обізнаність вказаних осіб стосовно заявлених вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів ГПК України, суд вважає за необхідне при вирішенні питання стосовно подальшого руху скарги Приватного підприємства «Ріал» б/н від 04.12.2018 (вх. № 15876/18 від 04.12.2018) на дії приватного виконавця застосувати приписи п. п. 2, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164 та ст. 174 ГПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 170, 172, 342 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення зави без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Приватного підприємства «Ріал» б/н від 04.12.2018 (вх. № 15876/18 від 04.12.2018) на дії приватного виконавця у справі № 915/1996/15 залишити без руху.

2. Скаржнику усунути встановлені при поданні скарги недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, скарга у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.Г. Смородінова