Постанова

від 16.12.2009 по справі 2а-2151/09

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2а-2151/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

16 грудня 2009 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого –

                                                                                                       судді             Сивака В.І.

                                                                                         при секретарі             Ткач Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Сокирянська районна державна адміністрація Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області /далі – УПСЗН/, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Сокирянська районна державна адміністрація Чернівецької області /далі РДА/ про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Посилається на те, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з якою вона проживає та за якою здійснює догляд. Згідно наказу № 36-ВП від 26.04.2007 року головного лікаря Сокирянської центральної районної лікарні з 21.03.2007 року вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно з Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» і Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», їй як застрахованій особі, щомісячно повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, дана допомога виплачувалась їй УПСЗН у неповному розмірі, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». 15.05.2009 року вона звернулася в УПСЗН з заявою про перерахунок розміру допомоги та про виплату боргу, що утворився, однак УПСЗН листом № 1459 від 25.05.2009 року, посилаючись на лист Міністерства праці та соціальної політики України № 430/5/75-07 від 11.09.2007 року повідомило її, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі вищевказаних законів здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету, місцевим у порядку, встановленому КМУ. З цим вона не погоджується, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, та середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому КМУ були визнані неконституційними. Вважає, що нею не пропущений встановлений ч.2 ст.99 КАС України строк для звернення за захистом до суду, так як це сталося через незаконні і неконституційні нормативні акти вищих органів державної влади і управління з питань виплати соціальної допомоги, однак якщо суд з цим не погодиться, вона просить продовжити цей строк.

Просить визнати незаконними дії та бездіяльність УПСЗН по неповній виплаті щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.03.2007 року по день звернення до суду у розмірі встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Стягнути з відповідача на її користь 9781 грн.

Сторони у судове засідання не з’явилися, але подали до суду заяви про розгляд справи без їхньої присутності. Крім того, представником відповідача у заяві заявлено клопотання про застосування судом наслідків, передбачених ст.99 КАС України.

В запереченнях на позов відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що згідно ст.102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів на соціальний захист і соціальне забезпечення населення здійснюється з Державного бюджету і фінансуються за рахунок субвенцій місцевим бюджетам у порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року № 489-У допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначалася в 2007 році у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. та не менше 23 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вищезазначені положення, а саме абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до ст.12 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» згідно яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008 року - 50 %, з 01.01.2009 року - 75 %, з 01.01.2010 року - 100 % прожиткового мінімум, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Згідно листа Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької ОДА від 15.01.2009 року № 160, висновку колегії Рахункової палати України до звіту «Про результати аудиту використання у 2007-2008 роках коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям» від 09.12.2008 року № 68/28-6-1 КМУ, Мінфіном України у 2007-2008 роках при плануванні та фінансуванні коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми тощо не забезпечено виконання вищезазначеного рішення Конституційного Суду України.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-МИ № 047033, виданого 12.02.2007 року відділом РАЦС Сокирянського РУЮ Чернівецької області, ОСОБА_2 народилася 22.01.2007 року і позивачка є її матір’ю.

Згідно наказу № 36-ВП від 24.04.2007 року головного лікаря Сокирянської центральної районної лікарні з 21.03.2007 року по 22.01.2010 року позивачці надано відпустку по догляду за дитиною по досягненню нею трирічного віку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року /далі Закон 2240-ІІІ/ застрахована особа має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається їй у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч.1 ст.43 Закону 2240-ІІІ вказана допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше прожиткового мінімуму.

Відповідно ст.44 Закону 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі, зазначеній у ч.1 ст.42 цього Закону, яка фактично здійснює догляд за дитиною, щомісяця з дня надання відпустки для догляду за дитиною по день її закінчення, але не більш як по день досягнення дитиною трирічного віку включно.

Таким чином позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 21.03.2007 року і є застрахованою особою.

Виходячи із вищенаведених і встановлених судом обставин, суд вважає, що дії та бездіяльність відповідача є незаконними, а звернення позивачки до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів є правомірним оскільки:

-   ч.2 ст. 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;

-   ст.ст. 22 ч.3, 64 ч.1 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;

-   рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 /далі Рішення № 6-рп/2007/ та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 /далі Рішення № 10-рп/2008/ визнані неконституційними положення п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року /далі Закон 489-V/ та п.25 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 року /далі Закон 107-VІ/, які мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів, які виникають внаслідок дії положень Законів 489- V та 107-VІ, а відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішень про їх неконституційність;

-   п.23 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі „Кечко проти України” /заява № 63134/00/ встановлено, в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинним.

Вивчивши заперечення відповідача, суд не приймає до уваги його доводи щодо неповної виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв’язку з відсутності бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, оскільки судові рішення ухвалюються на підставі діючого законодавства незалежно від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, об’єктивно оцінивши письмові докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в частині, визнаній судом обґрунтованою, за період за період з 09.07. по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.10.2009 року, так як позивачка перебуває на обліку в УПСЗН і отримувала в заниженому розмірі допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки дія ст.43 Закону 2240-ІІІ відповідно до ст.71 п.7 Закону 489-V була призупинена, а ст.ст.40-44 Закону 2240-ІІІ відповідно до Розділу ІІ п.25 п.п. 12 Закону 107-VІ були виключені до прийняття Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 про їх неконституційність, які зворотної дії в часі не мають і на періоди з 01.04. по 09.07.2007 року та з 01.01. до 22.05.2008 року не поширюються, а у періоди з 09.07. по 31.12.2007 року та з 22.05. по 30.10.2009 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону 2240-ІІІ встановлювався правлінням Фонду, але не меншим прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

При вирішенні даного спору на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбачених ст.100 КАС України наполягає представник відповідача і підстав для його поновлення судом не встановлено, оскільки позивачці було достовірно відомо про наявність у неї права на отримання допомоги та його порушення, однак з позовом до суду вона звернулася лише 30.10.2009 року, тому у задоволенні позову слід відмовити у зв’язку з пропуском строку на звернення до суду.

На підставі ст.ст. 6 п.1, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

ст.ст. 3, 22, 64, 152 Конституції України, ст.ст.42-44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»

від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ, ст.71 п.7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року,

 п.п.12 п.25 Розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих

актів України» № 107-VІ від 28.12.2007 року та керуючись ст.ст. 7-11, 71 ч.3, 94, 99,100, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сокирянської районної державної адміністрації Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача – Сокирянська районна державна адміністрація Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку – відмовити у зв’язку з пропуском строку на звернення до суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом згідно: