Рішення

від 19.11.2018 по справі 441/671/18

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/671/18 2/441/458/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2018р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової - Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3, треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області, ОСОБА_6, Городоцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Городоцькій районній Державній адміністрації Львівської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, незаконним розпорядження, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, інше, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернулась в суд із позовом до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_3, треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області, ОСОБА_6, Городоцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Городоцькій районній Державній адміністрації Львівської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року виданого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-805; визнання незаконним, недійсним та скасування розпорядження Голови Городоцької районної Державної адміністрації від 29 березня 2011 року №191 Про затвердження технічної документації з переоформлення державного ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр.ОСОБА_3М. , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №14754395 від 17 грудня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №9132878 від 17 грудня 2013 року, а також запису про державну реєстрацію права власності № 3883991. Вимоги мотивувала тим, що 02.10.1997 померла її мати ОСОБА_8, до та на день смерті останньої вона була зареєстрована разом із матір'ю в одному будинку, про що зазначено у будинковій книзі та довідці Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №457 від 29.03.2018, а відповідно вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8, відмову від спадщини вона не заявляла. У травні 2016 року, при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини дізналась, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, що на території с.Суховоля Городоцького району Львівської області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.1700 га згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006 виданого на підставі заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006, яке 31.05.2012 скасовано Апеляційним судом Львівської області, а відтак вважає, що ОСОБА_3 є незаконним власником успадкованої ним земельної ділянки. Окрім цього зазначила, що розпорядження голови Городоцької РДА №191 від 29.03.2011р. Про затвердження технічної документації з переоформлення державного акта на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_3М. видано на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006 є недійсним та незаконним з огляду на те, що голова не мав повноважень передавати відповідачу у власність спірну ділянку, оскільки така ділянка перебувала у власності ОСОБА_9, яка померла у 1997р., інше. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 подав відзив на позовну заяву, просив у позові відмовити мотивуючи тим, що позивачка не вступила у спадкові права, а отже не має права звертатись із відповідним позовом, оскільки жодних її прав не порушено, так як спадкових прав у неї не виникло, сама реєстрація у будинку із спадкодавцем на час відкриття спадщини не свідчить про фактичний вступ в управління або користування спадковим майном згідно положень ст. 549 ЦК УРСР . Окрім цього у клопотання про зобов'язання позивачку внести на депозитний рахунок суду 8000 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат на професійну правничу допомогу, просив про застосування позовної давності.

06.06.2018 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, у заяві від 23.10.2018 просила про розгляд справи без її участі (а.с. 123,124).

Представник позивачки адвокат ОСОБА_2 в суді вимоги підтримала з мотивів наведених у заяві, окрім цього пояснила, що сам факт реєстрації її довірительки у будинку з спадкодавцем до та на час відкриття спадщини свідчить і про її проживання, а отже і вступ в управління і володіння спадковим майном, тому остання вправі вимагати скасування Свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 21.03.2006 державним нотаріусом ОСОБА_3 Про те чи дійсно ОСОБА_5 на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем в одному будинку їй не відомо, доказів щодо проживання у будинку та щодо фактичного вступу позивачки в управління або володіння спадковим майном, в тому числі, щодо користування спірною земельною ділянкою після смерті спадкодавця, немає.

ОСОБА_3 в суді позов не визнав, зазначив, що позивачка дійсно до жовтня 1998 року значилась зареєстрованою у будинку на вул. Підлісна, 2 в с.Суховоля Городоцького району Львівської області, між тим після одруження 17.07.1982 переїхала проживати в будинок до чоловіка в с. Мшана Городоцького району Львівської області, матір'ю не піклувалась, земельну ділянку не обробляла. Просить у позові відмовити за безпідставністю вимог.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_4 просить у задоволенні вимог ОСОБА_5 відмовити з підстав наведених у відзиві та стягнути судові витрати на правову допомогу.

Третя особа державний нотаріус Городоцької держнотконтори ОСОБА_10 у заяві від 18.06.2018 просила про розгляд справи у її відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 30).

Відповідач представник Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, треті особи представники Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області та Центру надання адміністративних послуг при Городоцькій РДА, а також ОСОБА_6, які належно повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомили (а.с. 51, 52, 54, 64, 136,137).

Заслухавши представників ОСОБА_2, ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у позові.

Відповідно до ст. ст. 4, 13, 81, 82 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Із пояснень сторін в суді, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 є дітьми ОСОБА_11 і ОСОБА_8 (а. с. 16, 88, 99).

04.03.1997 ОСОБА_8 на випадок своєї смерті належний їй земельний пай згідно сертифікату ЛВ №0090040, с/г кооператив Воля заповіла ОСОБА_3 (а.с. 88).

22.09.1997 головою Городоцької райдержадміністрації ОСОБА_4 народних депутатів, ОСОБА_8 видано Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЛВ №069716 на підставі розпорядження №361 від 23.06.1997 про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 1.1700 га призначену для сільськогосподарського виробництва, що на території с.Суховоля Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с. 94).

ОСОБА_11 помер 14.03.1997р., а ОСОБА_8 - 02.10.1997 (а.с. 14, 97 зворот).

Відповідно до абзацу 3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 у листі № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, застосуванню підлягають норми ЦК УРСР про належність спадщини спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від оформлення права на спадщину.

Статтею 524 ЦК України в редакції 1963р. визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-155/А23/06 убачається, що заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006 позов ОСОБА_3 до Городоцької державної нотаріальної контори задоволено, позивачу визначено додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 19).

21.03.2006 Городоцькою державною нотаріальною конторою, за заявою ОСОБА_3 відкрито спадкову справу №212/2006 після смерті 02.10.1997 спадкодавця ОСОБА_8 та видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом і зокрема на земельну ділянку площею 1,17 га, що на території Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4620987700:02:000:0002 (а.с. 86, 87, 94 зворот).

Із пояснень відповідача ОСОБА_3 в суді, із копії розпорядження голови районної державної адміністрації №191 від 29.03.2011, із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 441/666/16-ц у справі за позовом ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном убачається, що рішенням ХІІІ сесії V скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області № 254 від 18.10.2007 затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_3 у зв'язку з проведенням робіт з виготовлення технічної документації по переоформленні права власності на земельну ділянку згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006, а 29.03.2011 головою Городоцької райдержадміністрації видано розпорядження № 191 Про затвердження технічної документації з переоформлення Державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 (а.с. 98, 99).

31.05.2012, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено, заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові за безпідставністю у зв'язку із пред'явленням вимог до неналежного відповідача та застосуванням положень ЦК України, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що убачається із змісту судового рішення Апеляційного суду (справа № 2-155/А23/06, а.с. 42, 43).

17.12.2013 Реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області зареєстровано на ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно і зокрема земельну ділянку пл. 1,148 га та видано Свідоцтво про право власності за індексним номером: 14754395 (а.с. 12, 18).

17.11.2016 рішенням Городоцького районного суду Львівської області позов ОСОБА_6 від 25.05.2016 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном задоволено, що убачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи (№ 441/666/16-ц, а.с. 116-119).

26.01.2017 колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17.12.2016 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном за безпідставністю вимог (справа № 441/666/16-ц, а.с.177-180).

19.06.2017 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Апеляційного суду Львівської області від 26.01.2017 залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_6 - без задоволення (справа № 441/666/16-ц, а.с. 194, 195).

ОСОБА_5 у заяві, а представник ОСОБА_2 в суді просять про задоволення вимог мотивуючи тим, що позивачка до та на момент смерті 02.10.1997 спадкодавця ОСОБА_8 була зареєстрована із спадкодавцем в будинку на вул. Підлісна, 2 в с.Суховоля Городоцького району Львівської області, а отже вважається такою, що фактично вступила в управління та володіння спадковим майном та є спадкоємцем майна першої черги відповідно.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування судам звертається увага на те, що на час відкриття спадщини в період чинності ЦК УРСР його нормами було передбачено певні дії, які свідчили про прийняття спадщини, у тому числі прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (фактичне прийняття спадщини).

Так, згідно ст. 524 ЦК УРСР , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР , до спадкоємців першої черги за законом належать діти, дружина і батьки померлого, спадкоємці першої черги за законом успадковують майно померлого в рівних частках.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно п.113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом міністерства юстиції України №18/5 від 14 червня 1994 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР ).

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої ОСОБА_4 народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після оформлення прав на нього.

Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Таким чином, лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може визначатись таким, що він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а отже прийняв спадщину.

А відтак, твердження представника позивачки ОСОБА_2, що запис у паспорті ОСОБА_5 та будинковій книзі, а також довідка сільської ради №457 від 29.03.2018 про реєстрацію позивачки із спадкодавцем ОСОБА_8 на день смерті 02.10.1997 останньої у будинку на вул. Підлісна, 2 в с. Суховоля Городоцького району Львівської області є доказом того, що позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а отже є спадкоємцем майна ОСОБА_8, суд з огляду на вище наведені докази, оцінює як такі що не ґрунтуються на нормах закону.

Більше того, ст. 549 ЦК УРСР не визнає сам факт реєстрації у будинку із спадкодавцем на час відкриття спадщини, як дії, що свідчать про прийняття спадщини, а відповідно до положень цієї статті, для того щоб стати власником спадкового майна, спадкоємцю необхідно прийняти спадщину. Прийняття спадщини відбувається у спосіб вчинення дій зазначених в ч.1 цієї статті. Право вибору цих дій належить спадкоємцю. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній конторі заяву про її прийняття. Означені дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивачка не надала належних, допустимих та безспірних доказів, що є її процесуальним обов'язком (ст.ст. 12, 81 ЦПК України), щодо фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті 02.10.1997 ОСОБА_8, а відповідно спадкоємцем майна останньої.

Про те, що ОСОБА_5 не вчинила дій передбачених ст. 549 ЦК УРСР протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті 02.10.1997 ОСОБА_8 убачається також із змісту рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17.11.2016 у справі №441/666/16ц за позовом ОСОБА_6 про встановлення факту прийняття спадщини в тій частині, що ОСОБА_5 в суді ствердно заявила про те, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 не зверталась, була зареєстрована із матір'ю у будинку про те з нею не проживала на час смерті, матір не доглядала.

Інших належних та допустимих доказів того, що позивачка окрім реєстрації у будинку спадкодавця, проживала з останньою на день її смерті, або ж вчинила дії які б свідчили про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину, в тому числі що вона з дня відкриття спадщини продовжувала користуватись спірною земельною ділянкою, обробляла таку, позивачкою та її представником не надано, судом не здобуто.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією , законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З огляду на положення наведеної норми, суд не бере до уваги доводи представника ОСОБА_2 в суді про те, що реєстрація місця проживання позивачки за місцем реєстрації спадкодавця є доказом того, що вона проживала із спадкодавцем, оскільки сама по собі реєстрація в будинку не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що позивачка проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а отже є спадкоємцем майна ОСОБА_8, якщо передбачені частиною першою ст. 549 ЦК УРСР обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Згідно п.110 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом міністерства юстиції України №185 від 14 червня 1994 року, яка діяла на момент відкриття спадщини, заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї та про видачу свідоцтва про право на спадщину повинні бути зроблені в письмовій формі.

Справжність підпису на таких заявах повинна бути нотаріально засвідченою.

Засвідчувати справжність підпису на заяві не потрібно у випадку, коли така заява подається спадкоємцем до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. У цьому випадку державний нотаріус встановлює особу спадкоємця і перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві, де зазначає найменування документа, що посвідчує особу заявника, номер та дачу його видачі, найменування установи, підприємства, організації, яка його видала, рік народження спадкоємця.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається державним нотаріусом, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до державної нотаріальної контори.

Із пояснень представника ОСОБА_2 в суді, із копії спадкової справи №212/2006 після смерті ОСОБА_8 убачається про наявність заяви від 27.06.2018 ОСОБА_5 (а.с. 109 зворот).

Згідно листа державного нотаріуса №1241/02-14 від 26.07.2018, ОСОБА_5 запропоновано надіслати заяву оформлену належним чином (справжність підпису на якій нотаріально засвідчено) або прибути в нотаріальну контору особисто.

Між тим, позивачка заяву, оформлену належним чином не надіслала, до нотаріальної контори не прибула, про що не заперечила в суді й представник ОСОБА_2

Крім цього, як убачається із змісту заяви ОСОБА_5 про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачка зазначає, що з народження та до дня смерті 02.10.1997 матері ОСОБА_8 проживала та була зареєстрована разом з нею у будинку, тоді як часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Враховуючи, що ОСОБА_5 доказів які б свідчили про прийняття нею спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подала, а отже не може вважатись спадкоємцем майна померлої 02.10.1997 ОСОБА_8 й відповідно особою права, свободи чи законні інтереси якої порушено, підстав для задоволення вимог з наведених позивачкою у заяві та представником ОСОБА_2 в суді мотивів, суд не убачає.

Оскільки суд відмовляє ОСОБА_5 у позові з підстав того, що остання не є спадкоємцем майна померлої 02.10.1997 ОСОБА_9, а отже особою права, свободи чи законні інтереси якої порушено, тому в обговорення строків позовної давності, правомірності видачі 21.03.20011 головою Городоцької РДА розпорядження №191 - не входить.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 140 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підставі Договору про надання правової допомоги №121 від 13.06.2018 та ордеру серія ЛВ №121089 виданого Адвокатським об'єднанням МЕНС ЛЕГІС , адвокат ОСОБА_4 здійснює представництво та захист прав та законних інтересів відповідача ОСОБА_3 у суді та в інших державних органах, строк дії договору з моменту його підписання і до 10.01.2021.

Відповідно до умов договору адвокат надає юридичні послуги на платній основі, а клієнт зобов'язується їх оплатити, загальна вартість послуг, їх перелік, об'єм та інші умови котрі впливають на загальну вартість послуг відображені в Додатку №1 до Договору.

Додаток №1 до договору про надання правової допомоги № 212 від 13.08.2018 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_5 визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, незаконним розпорядження, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, інше.

П.3.1. оплата послуг з представництва у суді першої інстанції у 100% вартості послуги в термін до 19.06.2018, вартість однієї юридичної години роботи становить 500грн, а вартість одного судового засідання 750 грн. (п.3.3, п.3.4. Додатку №1).

Згідно п.2 означеного Додатку у вартість послуг включено попереднє опрацювання матеріалів - 2500грн., складання відзиву на позовну заяву, інші клопотання - 4000грн. а також судове представництво (два судових засідання) - 1500грн., а всього 8000грн. (а.с.134, 135).

Акт виконаних робіт №1 підписаний 19.06.2018 обома сторонами договору, на виконання умов Договору, ОСОБА_3 того ж дня сплачено 8 000грн. вартості послуг з яких 1 500грн. складають витрати в майбутньому ( представництво в суді), що стверджується квитанцією №5 АТ УкрСиббанк (а.с. 132, 135).

За наведеного, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються підготовки позову та розгляду справи в суді, час, витрачений адвокатом на надання послуг та обсяг таких послуг, а також ціну позову і значення справи для позивача, що відповідачем разом із відзивом подано до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести в зв'язку із розглядом справи, ОСОБА_7 виконаних робіт № 1 та квитанцію що підтверджує здійснення відповідачем відповідних витрат, суд доходить висновку про стягнення з позивачки на користь відповідача 8000грн. судових витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Покликання представника ОСОБА_2 в суді про відсутність акту виконаних робіт, а відповідно і відмову у стягненні таких витрат з позивача, суд з огляду на вищенаведене, інші матеріали справи, оцінює як необґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 81, 133, 137, 140, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_5 (прож. на ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області (вул.Б.Хмельницького, 2, Код ЄДРПОУ: 04056463), ОСОБА_3 (прож. на ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН: НОМЕР_2), треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області (вул.Огородня, 8 с.Суховоля Городоцького району Львівської області, код ЄДРПОУ: 22344875), ОСОБА_6 (прож. на ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія КВ 521643), Городоцька державна нотаріальна контора (вул.Львівська,1а м.Городок Львівська область, код ЄДРПОУ 02899312), Центр надання адміністративних послуг при Городоцькцькій районній Державній адміністрації Львівської області (м.Городок вул. Б.Хмельницького, 2 Львівська область) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року виданого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-805; визнання незаконним, недійсним та скасування розпорядження голови Городоцької районної Державної адміністрації від 29 березня 2011 року №191 Про затвердження технічної документації з переоформлення державного ОСОБА_7 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр.ОСОБА_3М. , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №14754395 від 17 грудня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №9132878 від 17 грудня 2013 року, а також запису про державну реєстрацію права власності № 3883991 - в і д м о в и т и.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 8 000 (вісім тисяч) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.11.2018р.

С у д д я : ОСОБА_7