Постанова

від 14.05.2019 по справі 441/671/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/671/18 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/811/124/19 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Шандри М.М., Шеремети Н.О.,

секретар: Бадівська О.О.,

за участі в судовому засіданні позивачки ОСОБА_1 , її представниці ОСОБА_2 , третьої особи Попович ОСОБА_3 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області в складі судді Малахової-Онуфер А.М. від 19 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_4 , треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області, ОСОБА_5 , Городоцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Городоцькій районній Державній адміністрації Львівської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, незаконним розпорядження, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року у позові ОСОБА_1 (прож. на АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області (вул.Б.Хмельницького, 2, Код ЄДРПОУ: 04056463), ОСОБА_4 (прож. на АДРЕСА_2 ІПН: НОМЕР_2 ), треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області (вул.Огородня, 8 с.Суховоля Городоцького району Львівської області, код ЄДРПОУ: 22344875), ОСОБА_5 (прож. на АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 ), Городоцька державна нотаріальна контора (вул.Львівська,1а м.Городок Львівська область, код ЄДРПОУ 02899312), Центр надання адміністративних послуг при Городоцькцькій районній Державній адміністрації Львівської області (м.Городок вул. Б.Хмельницького, 2 Львівська область) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року виданого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-805; визнання незаконним, недійсним та скасування розпорядження голови Городоцької районної Державної адміністрації від 29 березня 2011 року №191 Про затвердження технічної документації з переоформлення державного Акту на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_4 , визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №14754395 від 17 грудня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №9132878 від 17 грудня 2013 року, а також запису про державну реєстрацію права власності № 3883991- відмовлено.

Дане рішення оскаржила ОСОБА_1

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року виданого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-805; визнати незаконним, недійсним та скасувати розпорядження голови Городоцької районної Державної адміністрації від 29 березня 2011 року №191 Про затвердження технічної документації з переоформлення державного Акту на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_4 , визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний №14754395 від 17 грудня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний №9132878 від 17 грудня 2013 року, а також запис про державну реєстрацію права власності № 3883991. Вважає рішення незаконним, таким, що порушує встановлений Законом України порядок та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що судом не враховано те, що на момент смерті матері та упродовж року після смерті матері, апелянт проживала та була зареєстрована із матір`ю, про що вказано у будинковій книзі для прописки громадян, проживаючих в будинку та довідці №457 від 29.03.2018 року, виданій Суховільською сільською радою Городоцького району Львівської області та відповідно є такою, що прийняла спадщину після смерті матері. Вказує на те, що суд безпідставно відхилив клопотання представника позивача оглянути оригінал будинкової книги на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якій містяться відомості її та матері місця проживання. Звертає увагу на те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року, видане державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №1-805 ОСОБА_4 на підставі заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02 лютого 2006 року є недійсним з тих підстав, що рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02 лютого 2006 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Городоцької державної нотаріальної контори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у справі №2-155/2006 скасоване рішенням Апеляційного суду Львівської області від 31 травня 2012 року з прийняттям нового рішення про відмову в позові Качмарика за його безпідставністю. Також, звертає увагу на те, що голова місцевої держадміністрації не має повноважень передавати ОСОБА_4 безоплатно у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, у зв`язку з тим, що є чинним державний акт на земельну ділянку матері ОСОБА_6 Відтак таке розпорядження підлягає скасуванню. Крім цього, вважає незаконним стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки у матеріалах справи відсутні докази виконаних робіт адвокатом на суму 8000 грн. у даній справі.

В судове засідання окрім позивачки, її представниці та третьої особи ОСОБА_5 , решта учасників справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки, зокрема, і неявки представника відповідача ОСОБА_7 Я ОСОБА_8 , суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також те, що позиція, зокрема, відповідача ОСОБА_4 викладена у відзиві на апеляційну скаргу, а від третьої особи Городоцької ДНК до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки, її представниці та третьої особи на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної зави, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на неї, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. ст. 4, 13, 81, 82, 133, 137, ч. 1, ч.3, 8 ст. 140 , ЦПК України, абзац 3 п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 у листі № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст.ст. 524, 529, ч.1, ч.2 ст.549 ЦК України в редакції 1963р., п. 110, 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженої наказом міністерства юстиції України №18/5 від 14 червня 1994 року, ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та відмовляючи в задоволенні позову, - виходив з того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_9 і ОСОБА_6 04.03.1997 ОСОБА_6 на випадок своєї смерті належний їй земельний пай згідно сертифікату НОМЕР_4 , с/г кооператив АДРЕСА_4 заповіла ОСОБА_4 22.09.1997 головою Городоцької райдержадміністрації Ради народних депутатів, ОСОБА_6 видано Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5 на підставі розпорядження №361 від 23.06.1997 про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 1.1700 га призначену для сільськогосподарського виробництва, що на території с.Суховоля Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ., а ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-155/А23/06 убачається, що заочним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006 позов ОСОБА_4 до Городоцької державної нотаріальної контори задоволено, позивачу визначено додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини. 21.03.2006 Городоцькою державною нотаріальною конторою, за заявою ОСОБА_4 відкрито спадкову справу №212/2006 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_6 та видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом і зокрема на земельну ділянку площею 1,17 га, що на території Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_6 . Із пояснень відповідача ОСОБА_4 в суді, із копії розпорядження голови районної державної адміністрації №191 від 29.03.2011, із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 441/666/16-ц у справі за позовом ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном убачається, що рішенням ХІІІ сесії V скликання Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області № 254 від 18.10.2007 затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_4 у зв`язку з проведенням робіт з виготовлення технічної документації по переоформленні права власності на земельну ділянку згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006, а 29.03.2011 головою Городоцької райдержадміністрації видано розпорядження № 191 Про затвердження технічної документації з переоформлення Державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_4 31.05.2012, рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, заочне рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у позові за безпідставністю у зв`язку із пред`явленням вимог до неналежного відповідача та застосуванням положень ЦК України, який не підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що убачається із змісту судового рішення Апеляційного суду. 17.12.2013 Реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області зареєстровано на ОСОБА_4 право власності на нерухоме майно і зокрема земельну ділянку пл. 1,148 га та видано Свідоцтво про право власності за індексним номером: НОМЕР_7 . 17.11.2016 рішенням Городоцького районного суду Львівської області позов ОСОБА_5 від 25.05.2016 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа Городоцька державна нотаріальна контора про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном задоволено, що убачається із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи. 26.01.2017 колегією суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено, рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17.12.2016 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном за безпідставністю вимог. 19.06.2017 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Апеляційного суду Львівської області від 26.01.2017 залишено без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення. Лепецька ОСОБА_10 у заяві, а представник ОСОБА_2 в суді просять про задоволення вимог мотивуючи тим, що позивачка до та на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкодавця ОСОБА_6 була зареєстрована із спадкодавцем в будинку на АДРЕСА_2 , а отже вважається такою, що фактично вступила в управління та володіння спадковим майном та є спадкоємцем майна першої черги відповідно. А відтак, твердження представника позивачки ОСОБА_2 , що запис у паспорті ОСОБА_1 та будинковій книзі, а також довідка сільської ради №457 від 29.03.2018 про реєстрацію позивачки із спадкодавцем ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 останньої у будинку на АДРЕСА_2 є доказом того, що позивачка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а отже є спадкоємцем майна ОСОБА_6 , суд з огляду на вище наведені докази, оцінив як такі, що не ґрунтуються на нормах закону. Позивачка не надала належних, допустимих та безспірних доказів, що є її процесуальним обов`язком (ст.ст. 12, 81 ЦПК України), щодо фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , а відповідно спадкоємцем майна останньої. Про те, що ОСОБА_1 не вчинила дій передбачених ст. 549 ЦК УРСР протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 убачається також із змісту рішення Городоцького районного суду Львівської області від 17.11.2016 у справі №441/666/16ц за позовом ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини в тій частині, що ОСОБА_1 в суді ствердно заявила про те, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не зверталась, була зареєстрована із матір`ю у будинку про те з нею не проживала на час смерті, матір не доглядала. Інших належних та допустимих доказів того, що позивачка окрім реєстрації у будинку спадкодавця, проживала з останньою на день її смерті, або ж вчинила дії які б свідчили про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину, в тому числі що вона з дня відкриття спадщини продовжувала користуватись спірною земельною ділянкою, обробляла таку, позивачкою та її представником не надано, судом не здобуто. Суд не взяв до уваги доводи представника ОСОБА_2 в суді про те, що реєстрація місця проживання позивачки за місцем реєстрації спадкодавця є доказом того, що вона проживала із спадкодавцем, оскільки сама по собі реєстрація в будинку не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що позивачка проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини і фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а отже є спадкоємцем майна ОСОБА_6 , якщо передбачені частиною першою ст. 549 ЦК УРСР обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами. Із пояснень представника Курилець Х.З. в суді, із копії спадкової справи №212/2006 після смерті ОСОБА_6 убачається про наявність заяви від 27.06.2018 ОСОБА_1 . Згідно листа державного нотаріуса №1241/02-14 від 26.07.2018, ОСОБА_1 запропоновано надіслати заяву оформлену належним чином (справжність підпису на якій нотаріально засвідчено) або прибути в нотаріальну контору особисто. Між тим, позивачка заяву, оформлену належним чином не надіслала, до нотаріальної контори не прибула, про що не заперечила в суді й представник Курилець Х.З. Крім цього, як убачається із змісту заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивачка зазначає, що з народження та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована разом з нею у будинку, тоді як часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Враховуючи, що ОСОБА_1 доказів які б свідчили про прийняття нею спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подала, а отже не може вважатись спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 й відповідно особою права, свободи чи законні інтереси якої порушено, підстав для задоволення вимог з наведених позивачкою у заяві та представником ОСОБА_2 в суді мотивів, суд не вбачав. Оскільки суд відмовив ОСОБА_1 у позові з підстав того, що остання не є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , а отже особою права, свободи чи законні інтереси якої порушено, тому в обговорення строків позовної давності, правомірності видачі 21.03.20011 головою Городоцької РДА розпорядження №191 - не входить. На підставі Договору про надання правової допомоги №121 від 13.06.2018 та ордеру серія ЛВ №121089 виданого Адвокатським об`єднанням МЕНС ЛЕГІС , адвокат Лемеха Р.І. здійснює представництво та захист прав та законних інтересів відповідача ОСОБА_4 у суді та в інших державних органах, строк дії договору з моменту його підписання і до 10.01.2021. Додаток №1 до договору про надання правової допомоги № 212 від 13.08.2018 визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, незаконним розпорядження, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, інше. П.3.1. оплата послуг з представництва у суді першої інстанції у 100% вартості послуги в термін до 19.06.2018, вартість однієї юридичної години роботи становить 500грн, а вартість одного судового засідання 750 грн. (п.3.3, п.3.4. Додатку №1). Згідно п.2 означеного Додатку у вартість послуг включено попереднє опрацювання матеріалів - 2500грн., складання відзиву на позовну заяву, інші клопотання - 4000грн. а також судове представництво (два судових засідання) - 1500грн., а всього 8000грн. Акт виконаних робіт №1 підписаний 19.06.2018 обома сторонами договору, на виконання умов Договору, ОСОБА_4 . того ж дня сплачено 8 000грн. вартості послуг з яких 1 500грн. складають витрати в майбутньому ( представництво в суді), що стверджується квитанцією №5 АТ УкрСиббанк . За наведеного, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються підготовки позову та розгляду справи в суді, час, витрачений адвокатом на надання послуг та обсяг таких послуг, а також ціну позову і значення справи для позивача, що відповідачем разом із відзивом подано до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи, Акт виконаних робіт № 1 та квитанцію що підтверджує здійснення відповідачем відповідних витрат, суд дійшов висновку про стягнення з позивачки на користь відповідача 8000грн. судових витрат понесених на професійну правничу допомогу. Покликання представника ОСОБА_2 в суді про відсутність акту виконаних робіт, а відповідно і відмову у стягненні таких витрат з позивача, суд з огляду на вищенаведене, інші матеріали справи, оцінює як необґрунтовані.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Городоцької районної Державної адміністрації Львівської області, ОСОБА_4 , треті особи Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області, ОСОБА_5 , Городоцька державна нотаріальна контора, Центр надання адміністративних послуг при Городоцькій районній Державній адміністрації Львівської області про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 березня 2006 року виданого державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, реєстровий № 1-805; визнання незаконним, недійсним та скасування розпорядження Голови Городоцької районної Державної адміністрації від 29 березня 2011 року №191 Про затвердження технічної документації з переоформлення державного Акту на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_4 ; визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний №14754395 від 17 грудня 2013 року та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний №9132878 від 17 грудня 2013 року, а також запису про державну реєстрацію права власності № 3883991.

Вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_6 , до та на день смерті останньої вона була зареєстрована разом із матір`ю в одному будинку, про що зазначено у будинковій книзі та довідці Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області №457 від 29.03.2018, а відповідно вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , відмову від спадщини вона не заявляла. У травні 2016 року, при розгляді справи за позовом ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини дізналась, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, що на території с.Суховоля Городоцького району Львівської області призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1.1700 га згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006 виданого на підставі заочного рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02.02.2006, яке 31.05.2012 скасовано Апеляційним судом Львівської області, а відтак вважає, що ОСОБА_4 є незаконним власником успадкованої ним земельної ділянки. Окрім цього зазначила, що розпорядження голови Городоцької РДА №191 від 29.03.2011р. Про затвердження технічної документації з переоформлення державного акта на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва гр. ОСОБА_4 видано на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.03.2006 є недійсним та незаконним з огляду на те, що голова не мав повноважень передавати відповідачу у власність спірну ділянку, оскільки така ділянка перебувала у власності ОСОБА_11 , яка померла у 1997р.

Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є дітьми ОСОБА_9 і ОСОБА_6

04.03.1997 ОСОБА_6 належний їй земельний пай згідно сертифікату ЛВ НОМЕР_4 , с/г кооператив Воля заповіла відповідачеві ОСОБА_4

22.09.1997 головою Городоцької райдержадміністрації, ОСОБА_6 видано Державний акт на право приватної власності на землю серія НОМЕР_5 на підставі розпорядження №361 від 23.06.1997 про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 1.1700 га призначену для сільськогосподарського виробництва, що на території с.Суховоля Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_6 - 2.10.1997.

Крім цього, судом правильно встановлено, що позивачка не надала належних, достатніх, допустимих та безспірних доказів щодо фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , а відповідно доказів, що вона є спадкоємцем майна останньої, яка прийняла спадщину.

Дійсно, відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України на яку посилався і суд першої інстанції у рішенні, - доказом того, що спадкоємець фактично прийняв спадщину після смерті спадкодавця за ЦК УРСР, тобто вступив в управління чи володіння спадковим майном могла б бути довідка органу місцевого самоврядування або будинкова книга, які б могли засвідчити факт постійної реєстрації та проживання та подані позивачкою.

Однак такі докази не слід вважати належними, достатніми та достовірними у даній справі з врахуванням тих обставин, що: вказаний факт заперечується відповідачем ОСОБА_4 ; позивачка одружена 17.07.1982 року та фактично зареєстрована з 1998 року у АДРЕСА_1 де постійно проживає та зареєстрований її чоловік; її троє дітей 1982 та 1985 р.н. хоч і зареєстровані у будинку, що належав її матері, однак відвідували школу у с.Мшана; її доводи про те, що після одруження вона з дітьми проживала у с. Суховоля з матір`ю у двокімнатному будинку хоча діти відвідували школу в с.Мшана, а її чоловік проживав окремо слід вважати більш ніж сумнівними. Крім цього, сама позивачка у іншій справі (за позовом її сестри ОСОБА_5 №441/666/16ц) ствердила про те, що фактично спадщини після смерті матері не приймала (заяви до нотаріуса про прийняття спадщини не подавала, крім цього з матір`ю незважаючи на реєстрацію не проживала на час смерті та мати не доглядала) і хоча таке рішення не має приюдиційного значення, зважаючи на скасування, однак таких своїх пояснень позивачка жодним чином не спростувала з відповідними підтвердженнями. Також, як вбачається із доводів позивачки та третьої особи приблизно два місяці до смерті мати сама у будинку в с.Суховоля не проживала, а проживала із сестрою позивачки, третьою особою ОСОБА_5

Також, (що має істотне значення) позивачка не надала і доказів про те, що після смерті матері вона обробляла спірну земельну ділянку.

Окрім наведеного, як вбачається із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , - будинок, у якому була зареєстрована позивачка, що належав її матері, успадкований донькою третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_12 , позивачка ж жодних дій щодо прийняття спадщини, оформлення своїх спадкових прав, з`ясування обсягу спадкового майна, тощо більш ніж 20 років не вчиняла, подавши заяву до нотаріуса про прийняття спадщини лише 27.06.2018 року (а.с. 109 зворот).

Відтак, ОСОБА_1 не вчинила дій передбачених ст. 549 ЦК УРСР протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6

Так, вона із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріальної контори не зверталась, була зареєстрована із матір`ю у будинку проте з нею не проживала на час смерті, жодних даних про вступ в управління або володіння спадковим майном - нею не наведено.

Інших (окрім тих про які вказані вище) належних та допустимих доказів того, що позивачка окрім реєстрації у будинку спадкодавця, проживала з останньою на день її смерті, або ж вчинила дії, які б свідчили про фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном, якого, зокрема, стосується спір, тобто прийняла спадщину, в тому числі що вона з дня відкриття спадщини продовжувала користуватись спірною земельною ділянкою, обробляла таку, позивачкою та її представником не надано, судами першої та апеляційної інстанції не здобуто.

Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: …при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду… .

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе схвалити мотиви суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні з посиланням на відповідні норми закону, якими регулюються спірні правовідносини, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення, з правильним посиланням на норми матеріального закону, яким врегульовані спірні правовідносини, без додаткового дублювання.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необхідність відмови в задоволенні позову.

Окремо, щодо посилання суду на норми Закону України Про свободу перебування та вільний вибір місця проживання , що прийнятий у 2003 році, то таке не слід вважати таким що вплинуло на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та могло бути використане судом для тлумачення аналогічної правової ситуації, яка навіть не була врегульована цим законом.

Щодо стягнення витрат та правову допомогу, то колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо недоведеності понесення таких витрат відповідачки слід вважати безпідставними.

Так, відповідно до змісту Розділу ІІІ Правил адвокатської етики, затверджених Установчим з`їздом адвокатів України від 17.11.2012 року; ст.ст. 26, 27 ч.3, 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні ; ст.ст. 8, 527, 687 ч.1, 795, 882 ЦК України, - належними та допустимими доказами надання та оплати правової допомоги слід вважати як договір про надання правової допомоги, такі і окремо, окрім рахунку про оплату наданих послуг та квитанції (первинних бухгалтерських документів) про оплату таких, - акти виконаних робіт із зазначеним розрахунком наданих та отриманих послуг у часових (годинних, хвилинних) рамках.

Із матеріалів справи вбачається, що, у відповідності до вимог згаданих норм закону стороною подано до суду як квитанцію про сплату відповідачем 8 тис. грн. на правову допомогу адвокату; так і договір про надання правової допомоги №121 від 13.06.2018 року із додатком, у якому міститься розрахунок таких витрат, а також актом виконаних робіт, у якому вказано про виконані роботи та їх вартість, відповідно до згаданого розрахунку (а.с. 132-135), окрім 3 юридичних годин, які адвокат провів у судових засіданнях суду першої інстанції та стосовно яких не могло бути видано акту виконаних робіт на час сплати суми гонорару адвокатові, оскільки судові засідання відбулися пізніше (9.08.2018 року 1,5 год., 3.10.2018 року - 1,5 год., 24.10.2018 року - 1,5 год. та 19.11.2018 року - 2,5 год.) та передбачалися договором та такий час є навіть довшим за час про який вказано в договорі. Крім цього, витрати на правову допомогу не слід вважати надмірними.

Тому, слід вважати доводи апеляційної скарги безпідставними та саму скаргу слід відхилити, оскаржуване ж рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 19 листопада 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 травня 2019 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: М.М. Шандра

Н.О. Шеремета