Постанова

від 04.12.2018 по справі 912/1188/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 Справа № 912/1188/18

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 у справі №912/1188/18 (суддя Вавренюк Л.С., повне рішення складено 04.09.2018)

за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кропивницький

до відповідача 1 Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, м.Бобринець, Кіровоградська область

до відповідача 2 приватного підприємства "Грановіт", с.Златопілля, Бобринецький район Кіровоградська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, м.Кропивницький

про визнання розпорядження недійсним, визнання договору недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 у справі №912/1188/18 заступнику прокурора Кіровоградської області відмовлено в задоволенні позову, пред'явленого в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська ОДА) до Бобринецької районної державної адміністрації (далі - Бобринецька РДА) та приватного підприємства (далі - ПП) Грановіт про визнання недійсним розпорядження Бобринецької РДА від 09.04.2009 №310-р Про передачу ПП Грановіт земельної ділянки в оренду на території Свердлівської сільської ради , про визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі, укладеного 22.05.2009 між Бобринецькою РДА та ПП Грановіт , зареєстрованого у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської філії ДП Центр-ДЗК , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 №040936500004, а також про зобов'язання ПП Грановіт повернути державі в особі Кіровоградської ОДА земельну ділянку державної власності кадастровий номер 3520886800:02:000:9023, загальною площею 33,47 га, нормативною грошовою оцінкою 66867грн. 93 коп., яка розташована за межами населеного пункту на території Златопільської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області;

- рішення господарського суду мотивовано тим, що при прийнятті оспорюваного розпорядження Бобринецька РДА діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданої їй компетенції, з того, що задоволення вимоги прокурора про визнання недійсним вказаного договору становило б непропорційне втручання у мирне володіння ПП Грановіт своїм майном при умові підтвердженого матеріалами справи належного виконання останнім зобов'язань за цим договором, а також з того, що у зв'язку з відсутністю підстав для задоволення зазначених вище позовних вимог не має підстав і для зобов'язання підприємства повернути позивачу спірну земельну ділянку;

- не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Кіровоградської області подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;

- у поданій скарзі йдеться про хибні висновки господарського суду відносно належності спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, оскільки рішення органу місцевого самоврядування про встановлення зазначеної категорії земельної ділянки відповідачами до матеріалів справи не долучено, про ігнорування судом доказів віднесення цієї земельної ділянки до земель водного фонду (знаходиться в межах прибережної захисної смуги водного об'єкту на р. Сугоклія), в силу закону, такими доказами є лист Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 16.03.2018 №04/254, згідно з яким земельна ділянка знаходиться в межах запланованої до відведення земельної ділянки під водним об'єктом та в межах нормативно визначеної ст. 60 Земельного кодексу України ширини прибережної захисної смуги, яка для водосховищ дорівнює 100 м, про те, що форма 6-зем, взята судом за основу рішення, є лише різновидом статистичної звітності, а не документом, який підтверджує віднесення земельної ділянки до тієї чи іншої категорії, про невірну оцінку судом доводів прокурора відносно застосування ст. 59 Земельного кодексу України, оскільки вказана стаття регламентує не тільки питання набуття земель водного фонду у власність, а встановлює і можливість використання таких земель на умовах оренди, про неприйняття господарським судом до уваги паспорту водного об'єкта - водосховища площею 105,8012 га, який розроблено у 2017 році та паспорту виготовленому у 2007 році, які свідчать про належність спірної ділянки до земель водного фонду, про те, що окремою підставою для визнання недійсним спірного договору є порушення вимог ст.ст. 5,13 Закону України Про оцінку земель , яке полягає в тому, що нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки, вказана в договорі не затверджена районною радою, у зв'язку з чим, вона не може слугувати підставою для визначення орендної плати, про те, що у даному випадку, втручання у мирне володіння майном відбулося в інтересах суспільства, яке зацікавлене в чіткому дотриманні органами державної влади своєї господарської компетенції та норм законодавства, а також про те, що вимога про визнання недійсним договору оренди землі прокурором пред'явлена правомірно до сторін договору, всупереч ч.2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України питання стосовно залучення до участі у справі третіх осіб, якщо рішення суду може вплинути на права та обов'язки цих осіб, під час розгляду справи не вирішувалося, між тим, прокурором в порядку ст.53 Кодексу зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кіровоградська ОДА;

- представник Кіровоградської ОДА в судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу Кіровоградська ОДА вимоги апеляційної скарги підтримує;

- відповідач 1 вважає рішення господарського суду обґрунтованим у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що станом на момент прийняття оскаржуваного розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів розпоряджалися районні державні адміністрації, спірна земельна ділянка належала до земель державної власності, категорія - сільськогосподарське призначення, при передачі її в оренду рішення про зміну цільового призначення не приймалося, а також на те, що при винесенні оспорюваного розпорядження районна державна адміністрація врахувала технічну та проектну документацію і не піддавала сумнівом висновки землевпорядних органів;

- представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач 1 повідомлений належним чином;

- відповідач 2 також просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи при цьому, що спірна земельна ділянка передана підприємству в оренду, за категорією належить до земель сільськогосподарського призначення, що прокурор не надав жодного доказу про зміну цільового призначення цієї ділянки, що на час винесення оспорюваного розпорядження меж прибережної захисної смуги окремими проектами землеустрою встановлено не було, що законодавством не заборонено використання прибережної смуги при дотриманні певних обмежень, в договорі оренди землі від 22.05.2009 передбачені всі обмеження по використанню прибережної смуги, що посилання прокурора на обов'язкову експертизу проекту землеустрою є безпідставними, оскільки спірна земельна ділянка не відносилася до земель водного фонду, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не затверджувалася районною радою, оскільки відповідні повноваження останні мають з 01.01.2013 року, а також що підприємство є добросовісним землекористувачем, яке в установленому порядку отримало право на оренду на відповідну земельну ділянку;

- третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, її представник в судове засідання не з'явився, на адресу апеляційного суду третьою особою направлено клопотання про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши посилання прокурора та представника відповідача 2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2009 Бобринецькою РДА прийнято розпорядження №310-р, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (запасу) ПП Грановіт в оренду на 49 років для введення підсобного господарства на території Свердлівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, в оренду підприємству передано земельну ділянку загальною площею 33,47 га з них 33,47 га пасовищ та встановлено обмеження на цю земельну ділянку такого характеру - без зміни цільового використання.

22.05.2009 Бобринецькою РДА (орендодавцем) та ПП Грановіт (орендарем) укладено договір оренди землі, на підставі якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення підсобного сільського господарства згідно з розпорядженням Бобринецькою РДА від 09.04.2009 №310-р.

Згідно з п.2 договору в оренду передана земельна ділянка загальною площею 33,47 га, у тому числі, 33,47 га пасовищ.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки дорівнює 66867грн. 93 коп. станом на 01.01.2009.

Згідно з п. 8 договір укладено на 49 років.

П.9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі в сумі 6687 грн. або 10 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 1 січня поточного року.

Згідно з п.19 договору земельна ділянка передається в оренду, якщо орендар забезпечує дотримання встановлених законом обмежень у використанні прибережної захисної смуги впродовж річки Сугоклій.

П. 26 договору на орендовану земельну ділянку встановлені обмеження без зміни цільового використання, зокрема, дотримання агротехнічних вимог при сільськогосподарському виробництві; розорювання земель (розорювання земель окрім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Договір підписаний повноважними особами орендодавця і орендаря, скріплений круглими печатками сторін та зареєстрований у Бобринецькому районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.10.2009 за № 040936500004.

Додатками до договору є кадастровий план та план меж земельної ділянки, схема земельної ділянки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом від 13.10.2017 №01-12/4554/032/1 Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА повідомив прокуратуру Кіровоградської області про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду державної власності для рибогосподарських потреб, розташованої, у тому числі, на території Свердлівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, про виявлення при розробленні проекту землеустрою в межах запланованої для відведення земельної ділянки під водним об'єктом та в межах прибережної захисної смуги іншої зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 3520886800:02:000:9023, про призупинення виконання робіт з розробки проекту землеустрою та щодо пропозиції вирішити в установленому порядку питання по скасуванню в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з вказаним кадастровим номером

На запит Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської ОДА до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області останнім надано копію відповіді відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.10.2017 №349/106-17, зі змісту якої вбачається, що земельну ділянку з кадастровим номером 3520886800:02:00:9023, яка розташована на території Свердлівської сільської ради Бобринецького району використовує згідно з договором оренди землі № 040936500004 від 16.10.2009 ПП "Грановіт".

15.05.2018 заступник прокурора Кіровоградської області звернувся з позовом до господарського суду про визнання недійсним розпорядження голови Бобринецької РДА від 09.04.2009 №310-р "Про передачу ПП "Грановіт" земельної ділянки в оренду на території Свердлівської сільської ради", про визнання недійсним на майбутнє договору оренди землі, укладеного 22.05.2009 між Бобринецькою РДА та ПП "Грановіт", та про зобов'язання підприємства повернути державі в особі Кіровоградської ОДА земельну ділянку державної власності кадастровий номер 3520886800:02:000:9023, загальною площею 33,47 га, нормативною грошовою оцінкою 66867,93 грн., що розташована за межами населеного пункту на території Златопільської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

За наслідками розгляду позовної заяви прокурора господарським судом прийнято оскаржуване рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно з експлікацією земель по формі 6-зем, яка міститься в технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП"Грановіт", підписаних начальником відділу Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області, землі площею 33,47 га належать до сільськогосподарських земель, у тому числі сільськогосподарські угіддя, у тому числі пасовища.

За інформацією відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 14.12.2017 № 433/106-17 від 14.12.2017 на момент надання дозволу ПП "Грановіт" на вибір та підготовку матеріалів погодження місця розташування та надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, земельна ділянка площею 33,47 га згідно з статистичною формою 6-зем перебувала в землях сільськогосподарського призначення державної власності, вид угідь - пасовища.

В листі відділу від 07.06.2018 № 156/106-18 управління Держгеокадастру зазначено, що відповідно до статистичної форми 6-зем станом на 01.01.2016 земельна ділянка площею 33,47 га, яка розташована на території Свердлівської (Златопільської) сільської ради Бобринецького району та перебуває в оренді ПП "Грановіт" відповідно до договору оренди земельної ділянки від 16.10.2009 № 040936500004, віднесена до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища.

З проекту землеустрою щодо відведення в оренду підприємству земельної ділянки вбачається, що:

- комісією у складі голови Бобринецької РДА, в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Бобринецькому районі, в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бобринецької РДА, головного державного санітарного лікаря Бобринецького району, начальника екологічної інспекції Бобринецького району, начальника відділу культури Бобринецької райдержадміністрації, Свердлівського сільського голови, директора ПП "Грановіт" проведено обстеження земельної ділянки, передбаченої для ведення підсобного сільського господарства за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Свердлівська сільська рада, землі запасу та встановлено, що земельна ділянка площею 33,47 га вільна від забудови, зелених насаджень, згідно з формою 6-зем ділянка віднесена до угідь: 12. пасовища; комісія дійшла висновку, що ведення підсобного сільського господарства в даному місці не вплине негативно на навколишнє природне середовище і формування екологічної мережі, ґрунти на ділянці не будуть порушуватися, збитки попередньому власнику землі (землекористувачу) відсутні; отже, земельна ділянка може бути відведена в оренду строком на 49 років; зазначені висновки комісії викладені в акті вибору земельної ділянки від 22.10.2007;

- за умовами погодження розташування та подальшого відведення земельної ділянки, підписаного головою Бобринецької РДА, в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Бобринецькому районі, в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бобринецької РДА, головним державним санітарним лікарем Бобринецького району, начальником екологічної інспекції Бобринецького району, начальником відділу культури Бобринецької райдержадміністрації, Свердлівським сільським головою, директором ПП"Грановіт", зазначено, що категорію земель визначено у відповідності до ст.19 Земельного кодексу України: землі сільськогосподарського призначення; класифікацію угідь визначено згідно з формою № 6-зем. 12. пасовища;

- висновки по матеріалах погодження місця розташування земельної ділянки для ведення підсобного сільського господарства ПП "Грановіт" землі запасу на земельній ділянці надані 22.10.2007 в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бобринецької РДА, 29.10.2007 в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Бобринецькому районі, 18.12.2007 головним державним санітарним лікарем Бобринецького району, 02.11.2007 головним спеціалістом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, 22.10.2007 Свердлівським сільським головою;

- умовами відведення земельної ділянки в.о. начальника земельних ресурсів у Бобринецькому районі зазначив, зокрема, мету використання - для ведення підсобного сільського господарства; категорія земель за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення; класифікація угідь згідно з формою № 6-зем - 12. пасовища;

- висновки по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Грановіт" для ведення підсобного сільського господарства щодо погодження та відсутності заперечень проти відведення земельної ділянки в оренду підприємству надані 31.10.2007 в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Бобринецькому районі, 01.11.2007 в.о. начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бобринецької РДА, 02.11.2007 головним спеціалістом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області; 18.12.2007 головним державним санітарним лікарем Бобринецького району.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог ст.ст. 18-19 Земельного кодексу України в редакції станом на 09.04.2009 до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Ч.1-2 ст.20 Кодексу визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

В силу вимог ст. 22 Кодексу землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно з ст.122 Кодексу районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до ст.6 Закону України Про землеустрій до принципів землеустрою віднесено, зокрема, забезпечення пріоритету сільськогосподарського землеволодіння і землекористування.

Стосовно досліджуваної справи, то вищезазначені фактичні обставини свідчать про те, що спірна земельна ділянка, передана підприємству в оренду, за категорією належить до земель сільськогосподарського призначення.

При цьому оспорюваним розпорядженням категорія земельної ділянки не змінювалася.

Одночасно слід зазначити, що згідно з ст.58 Земельного кодексу України в редакції станом на вказану вище дату до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Ст.60 Кодексу передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари- 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

За приписами ст.87 Водного кодексу України для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони. Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положення ст.88 Водного кодексу кореспондуються з положеннями ст.60 Земельного кодексу України, наведеними вище.

На виконання вимог ст.87 Водного кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 №486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності.

Відповідно до п.5 Порядку розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держгеокадастру, водного господарства та земельних ресурсів і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Отже, з наведених норм випливає, що розмір та межі прибережних захисних смуг встановлюються за проектами землеустрою. При наданні у користування земельних ділянок навколо водних об'єктів, мають враховуватися положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, а у разі відсутності землевпорядної документації (документації з землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, збереження водних об'єктів має бути досягнутим шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок в користування нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них з урахуванням конкретної ситуації.

Ст.ст.74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У даному випадку, обставини щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду в установленому наведеними вище процесуальними нормами порядку прокурором та позивачем не доведені.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття органами державної виконавчої влади рішення стосовно віднесення цієї ділянки до земель водного фонду згідно з вимогами ст.20 Земельного кодексу України.

Не визначені прокурором і конкретні межі розташування спірної земельної ділянки відносно прибережної захисної смуги, належні докази щодо конкретних розмірів площ земельної ділянки та прибережної смуги, які співпадають, відсутні.

Між тим, як вбачається зі змісту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Грановіт" та умов спірного договору, відповідачами було дотримано вимоги законодавства по встановленню обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг.

У висновку в.о. начальника відділу земельних ресурсів у Бобринецькому районі від 29.10.2007р. №231 зазначено про можливість відведення в оренду земельної ділянки та наявність на цій ділянці таких обмежень як використання останньої без порушення режиму (прибережна захисна смуга).

Як зазначено вище, відповідні обмеження встановлені п.п.19,26 спірного договору.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що доводи прокурора та позивача відносно порушення відповідачами вимог законодавства по наданню та використанню земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг не відповідають фактичним обставинам справи.

Ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ст.15 Закону України Про оренду землі в редакції станом на 22.05.2009 істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Відповідно до ст.13 Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Згідно з ч.2 ст.23 Закону технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту, затверджується районними радами.

За доводами прокурора оспорюваний договір має бути визнано недійсним у зв'язку з незатвердженням районною радою нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підтвердження своїх доводів прокурором надано до суду довідку Бобринецької районної ради від 27.12.2017 № 05-02/50, згідно з якою остання повідомляє, що затвердження технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельних ділянок проводиться відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" та віднесено до повноважень районної ради з 01.01.2013. Бобринецькою районною радою нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 33,47 га, кадастровий номер 3520886800:02:000:9023, розташованої на території Златопільської (Свердловської) сільської ради Бобринецького району, з 01.01.2013 по теперішній час не затверджувалась.

При відмові в задоволенні позову в цій частині господарський суд правильно послався на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/500/17, який посилаючись на практику Європейського суду з прав людини зазначив, що концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном" ("Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року (п. 54). У справі "Стретч проти Сполученого Королівства" (п.32) Суд вказав, що згідно з усталеною практикою поняття "майно" може означати "існуюче майно" або активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні "законне сподівання" на отримання можливості ефективно здійснити майнове право. У своєму рішенні від 13.06.1979 року у справі Маркса Суд охарактеризував мету статті 1 Протоколу № 1 таким чином: "Визнаючи право кожного на мирне володіння своїм майном, стаття 1 Протоколу № 1, по суті, гарантує право власності."

Відповідно до встановленого прецедентного права Суду втручання у "володіння" має підтримувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Намагання забезпечити цей баланс відображено у структурі статті 1 в цілому, включаючи другий пункт. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Більш того, в інших сферах соціальної, фінансової та економічної політики національні органи користуються певною свободою самостійного оцінювання під час імплементації законів, що регулюють власність та договірні відносини ( mutatis mutandis, AGOSI , рішення від 24 жовтня 1986 року, серія А, N 108, п. 52) - п. 28 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року.

Верховний Суд також зазначив, що розглядаючи дану справу, суди обох інстанцій, не надали правової оцінки тому, а чи співмірним є таке втручання у "мирне володіння" (мається на увазі визнання договору недійним), чи є воно справедливим, чи захистить таке втручання інтереси держави.

З урахуванням обставин щодо користування підприємством земельною ділянкою протягом 2009-2018р.р. і відсутності протягом такого користування зауважень щодо належного виконання умов договору, що підтверджується, зокрема, інформацією Новоукраїнського управління ГУ ДФС у Кіровоградській області та інформацією Бобринецької РДА від 16.01.2018 № 01-40/28/3 господарський суд також дійшов правомірного висновку про те, що задоволення вимоги прокурора про визнання недійсним договору становило б непропорційне втручання у мирне володіння підприємством своїм майном.

Оскільки судом визнано необґрунтованими вимоги прокурора щодо визнання недійсними оспорюваних розпорядження та договору, пов'язана з ними вимога про зобов'язання підприємства повернути земельну ділянку позивачу також задоволенню не підлягає.

Таким чином, відмова господарського суду в задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі є цілком обґрунтованою.

Тому рішення господарського суду слід залишити без змін.

Доводи прокурора колегією суддів не прийняті до уваги.

Так, предметом форми звітності № 6-зем є надання статистичної інформації про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами. В основу інформації форми 6-зем покладено класифікацію земель за видами земельних угідь та видами економічної діяльності, які здійснюються на цих землях. Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) є документом, який включався до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) під час розробки останнього землевпорядною організацією та містить інформацію до складу яких угідь має відноситись земельна ділянка.

Доводи прокурора про те, що в процесі розгляду справи господарським судом не надавалася оцінка паспортам водних об'єктів визнані колегією суддів необґрунтованими тому, що відповідні документи не свідчать про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду при умові відсутності відповідного рішення органу державної виконавчої влади.

У цьому зв'язку є безпідставними і посилання прокурора на ст.59 Земельного кодексу України, відповідно до ч.4 якої громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

У даному випадку, належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду не доведена.

Лист Кіровоградської регіональної філії ДП"Центр державного земельного кадастру" від 16.03.2018 №04/254 відповідним доказом не являється.

Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.09.2018 у справі №912/1188/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

- повна постанова складена 10.12.2018

Головуючий І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова