Рішення

від 05.12.2018 по справі 826/4708/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2018 року № 826/4708/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШХОЛДІНГ-ПІВДЕНЬ" доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників:

- від позивача Колесник К.А.,

- від відповідача Косіч Д.В.;

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШХОЛДІНГ-ПІВДЕНЬ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві за №0053891406 від 19.10.2017 року (форма С) та №0053901406 від 19.10.2017 року (форма С).

Заявлені вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, які були винесені на підставі акту, складеного за результатами виїзної документальної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 та від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 за період з 15.12.2014 року по 02.10.2017 року, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вказана перевірка була проведена відповідачем неправомірно, а її висновки не відповідають дійсності у зв'язку з відсутністю будь-яких порушень зі сторони позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов. При цьому вказував на помилковість тверджень позивача щодо протиправності застосування до спірних періодів постанов НБУ.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем на адресу позивача було направлено запит про надання інформації від 18.04.2017 року №9525/10/26-15-14-06-03, в якому Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - ГУ ДФС у м. Києві) на підставі підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 1 абзацу третього пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України просило Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШХОЛДІНГ-ПІВДЕНЬ" (код 33348102) (надалі - ТОВ "Агромашхолдінг-Південь") надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо інформації, наданої ПАТ "ВіЕс Банк" на адресу ГУ ДФС у м. Києві листом від 03.03.2017 року №20-1/3256 у відповідності до пункту 5.1 Інструкції Національного банку України "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями", затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року №136, стосовно порушення законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД при здійсненні ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" взаєморозрахунків з компанією-нерезидентом відповідно до контракту від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 за період з 02.07.2015 року по теперішній час, а саме: - зовнішньоекономічний контракт від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з додатками, додатковими угодами, специфікаціями; - банківські виписки, платіжні доручення, SWIFT-повідомлення та інші банківські документи, що стосуються виконання вищезазначеного контракту; - оборотно-сальдові відомості по взаєморозрахунках з нерезидентом (картки взаєморозрахунків в розрізі контракту), що стосуються вищезазначеного контракту; - митні декларації (ІМ-40, ЕК-10), акти виконаних робіт (наданих послуг), що стосуються вищезазначеного контракту; - в разі наявності, інші документи, пов'язані з виконанням вищезазначеного контракту (дозволи на подовження термінів розрахунків, Ліцензії НБУ, судові позови та рішення, тощо).

Також, дану інформацію та копії документів ГУ ДФС у м. Києві просило надати протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту та повідомило, що у разі її ненадання, та ненаданні в установлені терміни, та не в повному обсязі, останнім буде проведена позапланова документальна перевірка у відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

05.05.2017 року отримавши вказаний запит, згідно листа позивача від 16.05.2017 року №5/2 на адресу відповідача було направлено витребувані копії документів, зокрема контракту на поставку продукції, додаткових угод та специфікацій до контракту, митних декларацій, рахунків-фактури, оборотно-сальдових відомостей по взаєморозрахунках з нерезидентом, банківської виписки по рахунку та платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах.

Попри це, наказом відповідача від 22.09.2017 року №9601 відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з інформацією ПАТ "ВіЕс Банк" від 08.05.2015 року №09-3/9668, від 06.07.2015 року №09-3/13850, від 04.09.2015 року №09-3/18058, від 06.04.2016 року №09-3/6033, від 06.06.2016 року №09-3/9621, від 04.07.2016 року №09-3/11392, від 08.08.2016 року №02-1/13332, від 05.09.2016 року №02-1/15060, від 05.10.2016 року №02-1/17005, від 03.03.2017 року №02-1/3256, від 06.04.2017 року №02-1/5288 про порушення ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" законодавчо встановленого строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 та наданням ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" документів на запит ГУ ДФС у м. Києві в неповному обсязі вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 15.12.2014 року по дату закінчення перевірки тривалістю 5 робочих днів з 26.09.2017 року.

На підставі направлення від 26.09.2017 року №2195/26-15-14-06-03, виданого ГУ ДФС у м. Києві, згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 22.09.2017 року №9601 уповноваженою особою відповідача була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15, укладеного з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) та від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14, укладеного з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/3348102, в якому, зокрема, зазначено, що перевірку було проведено з відома та в присутності директора ТОВ "Агромашхолдінг-Південь", якому під розписку вручалась копія наказу ГУ ДФС у м. Києві на проведення перевірки та міститься запис про ознайомлення під підпис з направленням на право проведення перевірки.

У відповідності до висновків даного акту перевірки, останньою встановлено порушення ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме несвоєчасне надходження на територію України товару в загальній суму 1059910,00 рос. руб. (еквів. 389375,96 грн.) за імпортним контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) та несвоєчасне надходження на територію України товару в загальній сумі 2251138,91 рос. руб. (еквів. 885802,29 грн.) за імпортним контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія).

Також, перевіркою встановлено порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", а саме порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.04.2016 року, 01.07.2016 року, 01.10.2016 року та 01.04.2017 року.

Як наслідок, на підставі акта перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/3348102 ГУ ДФС у м. Києві у відношенні ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" було винесено податкові повідомлення-рішення від 19.10.2017 року №0053891406 та №0053901406 про нарахування грошового зобов'язання на суму 151912,29 грн. та 680,00 грн. відповідно.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, 17.11.2017 року позивачем до Державної фіскальної служби України була подана скарга, яка згідно рішення ДФС України від 25.01.2018 року №2603/6/99-99-11-01-02-25 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 19.10.2017 року №0053891406 та №0053901406 - без змін.

Власне, вказані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у своїй заяві позивач зазначив, що відповідний письмовий запит відповідача про надання інформації від 18.04.2017 року за №9525/10/26-15-14-06-03 містив вимоги по наданню інформації, документів і пояснень лише за одним контрактом - від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15, а оскільки позивачем була надана повна та розгорнута відповідь на даний запит з долученням усіх витребуваних документів, фінансової документації та відомостей, що стосуються запитуваної інформації, то відповідачем безпідставно винесено наказ від 22.09.2017 року №9601 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" відразу за двома контрактами - від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 у зв'язку з наданням ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" документів на запит ГУ ДФС у м. Києві в неповному обсязі.

Натомість, у відзиві на адміністративний позов відповідач вказав, що контролюючим органом до початку призначення та проведення відповідної перевірки, було направлено позивачу запити про надання інформації від 18.04.2017 року №9525/10/26-15-14-06-03 за контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 та від 11.06.2015 року №10129/10/26-50-22-05 за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14.

Також, відповідач послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L.T.D." (надалі - ТОВ), до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька, третя особа Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за заявою ТОВ про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 01.07.2010 року, в якій Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду зокрема на те, що відмовляючи у задоволенні позову, касаційний суд виходив із того, що позивач допустив службових осіб контролюючого органу до проведення перевірки згідно з направленнями, підписаними головою ДПА у Донецькій області; надав відповідні документи та дозволив здійснити перевірку, а також погодився із висновками, викладеними в акті перевірки.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок про те, що позивач, як платник податків, міг реалізувати своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю саме на етапі допуску уповноваженої особи відповідача до його перевірки, а оскільки допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, вбачається що проведення останньої є законним.

Разом з тим, вважаючи результати проведеної перевірки незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач наголосив на тому, що при проведенні перевірки відповідач керувався нормативною базою, яка на момент її проведення втратила чинність.

Так, згідно пункту 3.1 розділу 3 акта перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348102 ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" (Покупець) укладено імпортний контракт від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія). Предмет контракту - купівля запасних частин до тракторів. Загальна вартість контракту - 25000000,00 рос. руб. Умови поставки - FCA Чебоксари. Умови оплати - 100% попередня оплата. Відправник товару - "ОАО "Чебоксарский агрегатный завод" (Росія).

Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 за період з 15.12.2014 року по 02.10.2017 року встановлено, що на виконання умов укладеного контракту ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" згідно з виписками банку перерахувало "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) валютні кошти у загальному розмірі 6160915,00 рос. руб. (еквів. 2043790,25 грн.).

Відповідно до граничних термінів надходження товару, товар (запчастини до тракторів) за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 надійшов на територію України від нерезидента - "ОАО "Чебоксарский агрегатный завод" (Росія) на загальну суму 6146580,00 рос. руб. (еквів. 2178901,50 грн.), в тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків на суму 831164,00 рос. руб. (еквів. 318668,28 грн.) на 45 днів, на суму 228746,00 рос. руб. (еквів. 70707,68 грн.) на 3 дні.

Крім того, нерезидент своєчасно повернув на рахунок ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" валютні кошти в сумі 14335,00 рос. руб. (еквів. 4549,64 грн.).

Також, згідно цього ж пункту акта перевірки ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" (Покупець) укладено імпортний контракт від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія). Предмет контракту - купівля запасних частин до тракторів. Загальна вартість контракту - 25000000,00 рос. руб. Умови поставки - FCA Чебоксари. Умови оплати - 100% попередня оплата. Відправник товару - "ОАО "Чебоксарский агрегатный завод" (Росія).

Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 за період з 02.07.2015 року по 02.10.2017 року встановлено, що на виконання умов укладеного договору ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" згідно з виписками банку перерахувало "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) валютні кошти у загальному розмірі 11380713,80 рос. руб. (еквів. 4410522,24 грн.).

Відповідно до граничних термінів надходження товару, товар (запчастини до тракторів) за контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 надійшов на територію України від нерезидента - "ОАО "Чебоксарский агрегатный завод" (Росія) на загальну суму 11380279,80 рос. руб. (еквів. 4321962,71 грн.), в тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків на суму 12233,44 рос. руб. (еквів. 4585,70 грн.) на 65 днів, на суму 70026,00 рос. руб. (еквів. 26249,25 грн.) на 57 днів, на суму 313322,47 рос. руб. (еквів. 117448,93 грн.) на 16 днів, на суму 180000,00 рос. руб. (еквів. 67473,00 грн.) на 15 днів, на суму 310000,00 рос. руб. (еквів. 116203,50 грн.) на 15 днів, на суму 150000,00 рос. руб. (еквів. 56227,50 грн.) на 14 днів, на суму 429456,00 рос. руб. (еквів. 164314,16 грн.) на 48 днів, на суму 162714,00 рос. руб. (еквів. 62256,00 грн.) на 43 дні, на суму 3200,00 рос. руб. (еквів. 1224,35 грн.) на 38 дні, на суму 164145,00 рос. руб. (еквів. 62803,52 грн.) на 24 дні, на суму 217468,00 рос. руб. (еквів. 93867,89 грн.) на 97 днів, на суму 170174,00 рос. руб. (еквів. 80708,42 грн.) на 74 дні, на суму 68400,00 рос. руб. (еквів. 32440,07 грн.) на 48 днів.

Крім того, нерезидент своєчасно повернув на рахунок ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" валютні кошти в сумі 434,00 рос. руб. (еквів. 185,29 грн.).

Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94-ВР) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

За частиною четвертою статті 2 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, згідно пункту 1 постанов Правління Національного банку України від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 року №386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Згідно пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів, проте вказане положення про застосування строку розрахунків 120 календарних днів діяло до 25.05.2017 року включно, оскільки постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 року №41, яка набрала чинності 26.05.2017 року, було внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року №410, а саме виключено пункт 1 про застосування строку розрахунків 120 календарних днів. Отже, з 26.05.2017 року розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк 180 календарних днів.

Оскільки, відповідно до акту перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348102, висновку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на продовження строків розрахунків за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія), а також довідки уповноваженого органу країни, яка підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) до перевірки надано не було, перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні імпортних операцій встановлено порушення статті 2 Закону №185/94-ВР, а саме несвоєчасне надходження на територію України товару в загальній сумі 1059910,00 рос. руб. (еквів. 389375,96 грн.) за імпортним контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія) та в загальній сумі 2251138,91 рос. руб. (еквів. 885802,29 грн.) за імпортним контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Також, згідно пункту 3.5 розділу 3 акта перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348102, перевіркою дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (надалі - Декрет) було встановлено, що у ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" станом на 01.04.2016 року існувала дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, у розмірі 82259,44 рос. руб. (еквів. 31783,40 грн.), станом на 01.07.2016 року існувала дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, у розмірі 592170,00 рос. руб. (еквів. 229098,73 грн.), станом на 01.10.2016 року існувала дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, у розмірі 217468,00 рос. руб. (еквів. 89220,60 грн.), станом на 01.04.2017 року існувала дебіторська заборгованість, яка підлягає обов'язковому декларуванню, у розмірі 238574,00 рос. руб. (еквів. 114155,27 грн.) за експортним контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 з "ООО "ЧЕТРА-Комплектующие и запасные части" (Росія).

Відповідно до пункту 1 статті 9 Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Відповідно до частини другої статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Таким чином, згідно акта перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348102, ТОВ "Агромашхолдінг-Підвень" порушено пункт 1 статті 9 Декрету, а саме порушено строки декларування валютних цінностей та іншого майна, яке перебуває за межами України, станом на 01.04.2016 року, 01.07.2016 року, 01.10.2016 року та 01.04.2017 року.

Пунктом 2.7 розділу 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49, передбачена відповідальність за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

Попри наведене, як убачається з письмових та додаткових пояснень до позовної заяви позивача, не погоджуючись з позицією відповідача згідно викладених обставин, коментуючи відповідні положення Закону №185/94-ВР та постанов Правління Національного банку України щодо встановлених ними строків розрахунків, позивач зазначив, що частиною четвертою статті 2 Закону №185/94-ВР обмежено повноваження Національного банку України на встановлення відповідних строків розрахунків до шести місяців, а отже регулятор реалізуючи своє право згідно вимог Закону №185/94-ВР шляхом прийняття низки постанов, на думку позивача, вийшов за встановлені Законом №185/94-ВР обмеження, оскільки безперервно змінював відповідні строки розрахунків на протязі досить тривалого часу.

Тобто, позивачем зроблено висновок про те, що у розрізі періоду 2014-2017 років, Національний банк України неодноразово користувався відповідним правом, передбаченим Законом №185/94-ВР, через встановлення різних строків розрахунків, при тому, що таке право регулятора обмежене і передбачає застосування строку лише до 6 місяців, а відтак після втрати чинності першої постанови за вказаний період, а саме постанови від 20.08.2014 року №515, якою було встановлено строк розрахунків до 90 календарних днів, повинні застосовуватись строки, встановлені Законом №185/94-ВР, а всі наступні постанови Національного банку України, в розумінні позивача, є такими, що не відповідають Закону №185/94-ВР, оскільки безперервно змінювали строки розрахунків, всупереч законодавчо встановлених термінів.

Відповідно, позивач вбачає неправомірність в застосуванні відповідачем до спірних правовідносин постанов НБУ, якими обмежувались строки розрахунків до 90 календарних днів, оскільки застосуванню підлягають лише вимоги частини другої Закону щодо 180-денного строку розрахунків.

На підтвердження своєї позиції позивач послався на висновок Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року №815/3147/17, в якій зазначено, що строк розрахунку, встановлений постановою НБУ, є тимчасовим та не може діяти постійно у часі, навіть якщо встановлений різними постановами НБУ. У ті дні, коли постанова НБУ не діє, вступає в силу дія законодавчо встановленого строку розрахунків - 180 днів.

Таким чином, як стверджує позивач, починаючи роботу за контрактом у грудні 2014 року, розуміючи обмежувальні вимоги закону та дійсну до лютого 2015 року чинність зменшення строку розрахунків до 90 днів, він звертався до МЕРТ України та отримав висновок, аби у випадку прострочення 90-денного строку не сплачувати штрафні санкції.

У зв'язку з викладеним, позивач вбачає порушення його права шляхом застосування відповідачем вимог постанов Правління Національного банку України, а не Закону №185/94-ВР, який має вищу юридичну силу, що мало наслідком винесення у відношенні позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача з огляду на наступне.

Як вже зазначалося раніше, згідно приписів частини першої статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У відповідності до положень частини четвертої та п'ятої даної статті Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Так, згідно викладеного у відзиві відповідача та відповідно до наведеного раніше, за пунктом 1 постанов Правління Національного банку України від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, від 03.06.2015 року №354, від 03.09.2015 року №581, від 04.12.2015 року №863, від 03.03.2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", було встановлено обмеження в 90 календарних днів на розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР.

За пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 14.09.2016 року №386 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", такий строк обмеження було встановлено у 120 календарних днів.

Також, згідно пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року №410 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", було встановлено відповідне обмеження в 120 календарних днів, яке діяло до 25.05.2017 року включно, оскільки постановою Правління Національного банку України від 25.05.2017 року №41, що набрала чинності 26.05.2017 року, було внесено зміни до постанови Правління Національного банку України від 13.12.2016 року №410, а саме виключено пункт 1 про застосування строку розрахунків 120 календарних днів, тобто з 26.05.2017 року для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, застосуванню підлягав строк у 180 календарних днів.

При цьому, як зазначив відповідач у додаткових поясненнях, постанова Національного банку України від 01.12.2014 року №758 за її пунктом 10 набрала чинності з 03.12.2014 року і діяла до 03.03.2015 року включно, постанова від 03.03.2015 року №160 за таким же пунктом набрала чинності з 04.03.2015 року і діяла до 03.06.2015 року включно, постанова від 03.06.2015 року №354 за пунктом 9 набрала чинності з 04.06.2015 року і діяла до 03.09.2015 року включно, постанова від 03.09.2015 року №581 за аналогічним пунктом набрала чинності з 04.09.2015 року та діяла 04.12.2015 року включно, постанова від 04.12.2015 року №863 за пунктом 9 набрала чинності з 05.12.2015 року та діяла до 04.03.2016 року включно, постанова від 03.03.2016 року №140 за цим же пунктом набрала чинності з 05.02.2016 року та діяла до 08.06.2016 року включно.

Також, постанова Національного банку України від 14.09.2016 року №386 згідно пункту 11 набрала чинності з 15.09.2016 року і діяла до 15.12.2016 року включно, постанова від 13.12.2016 року №410 за пунктом 11 набрала чинності з 16.12.2016 року та пункти 1 і 2 якої діяли до 16.06.2017 року, враховуючи постанову від 25.05.2017 року №41, що набрала чинності 26.05.2017 року та якою було внесено зміни до постанови від 13.12.2016 року №410 і виключено пункт 1.

У відповідності до пункту 1.1 розділу 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України 24.03.1999 року №136, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Також, згідно приписів розділу 2 даної Інструкції, зокрема пункту 2.2, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення відповідної документації.

Таким чином, як убачається з додатку 2 до акту перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348120, в якому наведені дані про виконання імпортних контрактів ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" станом на 02.10.2017 року, згідно контракту від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 у відповідності до проведених оплат на виконання умов договору за період з 15.12.2014 року по 02.10.2017 року граничні терміни надходження товарів становили (дата оплати - граничний термін надходження товарів): 1) 11.02.2015 року - 12.05.2015 року; 2) 25.05.2015 року - 23.08.2015 року.

Аналогічно і стосовно контракту від 02.07.2015 року №797700/UKR27-15, граничні терміни надходження товарів у відповідності до проведених оплат на виконання умов договору становили (дата оплати - граничний термін надходження товарів): 1) 21.12.2015 року - 20.03.2016 року; 2) 29.12.2015 року - 28.03.2016 року; 3) 08.02.2016 року - 08.05.2016 року; 4) 09.02.2016 року - 09.05.2016 року; 5) 09.02.2016 року - 09.05.2016 року; 6) 10.02.2016 року - 10.05.2016 року; 7) 25.03.2016 року - 23.06.2016 року; 8) 30.03.2016 року - 28.06.2016 року; 9) 04.04.2016 року - 03.07.2016 року; 10) 18.04.2016 року - 17.07.2016 року; 11) 20.05.2016 року - 17.09.2016 року; 12) 06.10.2016 року - 03.02.2017 року; 13) 01.11.2016 року - 01.03.2017 року.

З наведеного слідує, що відповідачем при визначенні граничних термінів надходження товару після здійснення оплат за контрактами позивача, було враховано такі обмежувальні строки, що діяли саме на момент здійснення позивачем відповідних розрахунків, що узгоджується з вимогами Закону №185/94-ВР та чинними на той час постановами Правління Національного банку України.

Тобто, помилковим є висновок позивача про те, що відповідні постанови Правління Національного банку України, якими встановлювались певні обмежувальні строки розрахунків згідно частини четвертої статті 2 Закону №185/94-ВР, постійно діяли у часі, оскільки встановлювали такі строки безперервно, шляхом прийняття різних постанов.

Законом №185/94-ВР, а саме вже неодноразово згаданою частиною четвертою статті 2, передбачено право Національного банку України запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків аніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно, у ті дні, коли постанова Національного банку України не діє, застосовуються строки, встановлені частиною першою статті 2 Закону №185/94-ВР.

Оскільки вказані вище постанови Правління Національного банку України були прийнятті у відповідності до вимог Закону №185/94-ВР, а встановлені кожною із них обмеження не перевищували шестимісячного строку розрахунків, як того вимагає Закон №185/94-ВР, суд не погоджується з доводами позивача, що відповідачем при здійсненні відповідних розрахунків стосовно граничних термінів надходження товарів після проведених оплат позивача на виконання вимог контрактів від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15, було неправомірно застосовано обмежувальні строки, передбачені чинними на той час постановами Правління Національного Банку України.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 23.05.2018 року №815/3147/17, на яку посилається позивач.

Зокрема, у даній постанові зазначено, що порушення резидентами строків розрахунків, вчинених поза межами встановлених на виконання Закону №185/94-ВР постановами уповноважених банків України строків, тягнуть за собою відповідальність, передбачену статтею 4 Закону № 185/94-ВР.

Окрім того, "... судами першої та апеляційної інстанції при розгляді даної справи не було враховано, що дотримання резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону в розрізі постанов НБУ включає в себе не тільки сплату авансового внеску, а й фактичне надходження товару у строк, протягом 90 календарних днів з моменту здійснення позивачем авансового внеску, з огляду на що, судами не надано належну оцінку наявним в матеріалах справи митним деклараціям, які підтверджують момент перетину товаром митного кордону України у строк, за недотримання якого, позивачу нарахована пеня."

Таким чином, беручи до уваги платіжні відомості та дати перетину митного кордону товарів на виконання умов договорів позивача від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15, наведені в додатку 2 до акта перевірки від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/33348120, відповідачем правомірно обраховано порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків, а саме за контрактом від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 на суму 831164,00 рос. руб. (еквів. 318668,28 грн.) на 45 днів, на суму 228746,00 рос. руб. (еквів. 70707,68 грн.) на 3 дні, та за контрактом від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15 на суму 12233,44 рос. руб. (еквів. 4585,70 грн.) на 65 днів, на суму 70026,00 рос. руб. (еквів. 26249,25 грн.) на 57 днів, на суму 313322,47 рос. руб. (еквів. 117448,93 грн.) на 16 днів, на суму 180000,00 рос. руб. (еквів. 67473,00 грн.) на 15 днів, на суму 310000,00 рос. руб. (еквів. 116203,50 грн.) на 15 днів, на суму 150000,00 рос. руб. (еквів. 56227,50 грн.) на 14 днів, на суму 429456,00 рос. руб. (еквів. 164314,16 грн.) на 48 днів, на суму 162714,00 рос. руб. (еквів. 62256,00 грн.) на 43 дні, на суму 3200,00 рос. руб. (еквів. 1224,35 грн.) на 38 дні, на суму 164145,00 рос. руб. (еквів. 62803,52 грн.) на 24 дні, на суму 217468,00 рос. руб. (еквів. 93867,89 грн.) на 97 днів, на суму 170174,00 рос. руб. (еквів. 80708,42 грн.) на 74 дні, на суму 68400,00 рос. руб. (еквів. 32440,07 грн.) на 48 днів.

Також, суд не бере до уваги наданий позивачем висновок ДП "Держзовнішінформ" від 16.12.2014 року №12/314, оскільки за його змістом була проведена цінова експертиза на імпортну постановку товарів (запасні частини до тракторів сільськогосподарської продукції та промислової групи) виробництва ВАТ "Чебоксарський агрегатний завод" (Росія) згідно з рахунками-фактурами від 09.12.2014 року №7595 та від 12.12.2014 року №7762 до контракту від 18.08.2014 року №792700/UKR42-14 між ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" (Україна) та ТОВ "ЧЕТРА - Комплектующие и запасные части" (Росія), на відміну від контрактів позивача від 15.12.2014 року №792700/UKR58-14 та від 02.07.2015 року №792700/UKR27-15, положення яких брались до уваги відповідачем при здійснені позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Агромашхолдінг-Південь" та за результатами якої було складено акт від 04.10.2017 року №1155/26-15-14-06-03/3348102 і на підставі якого відповідачем винесено оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 19.10.2017 року №0053891406 та від 19.10.2017 року №0053901406.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене в сукупності, суд вважає, що відповідач виконав покладений на нього обов'язок і довів суду належними та допустимими доказами правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 19.10.2017 року №0053891406 та від 19.10.2017 року №0053901406, які є предметом оскарження в даній адміністративній справі, а відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими так такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 12, 77, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМАШХОЛДІНГ-ПІВДЕНЬ" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0053891406 від 19.10.2017 року (форма С) та №0053901406 від 19.10.2017 року (форма С) - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.

Повний текст рішення складено 10.12.2018 року.