Справа № 462/4311/18 Провадження № 2/450/1660/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2018 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Гук О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Шериф Еліт Груп про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення суми заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 101806,76 грн., з яких нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 02.10.2017 року, яке залишено без змін Апеляційним судом Львівської області 12.06.2018 року встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП Шериф Еліт Груп в період з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р. без оформлення трудових відносин; зобов'язано ПП Шериф Еліт Груп видати йому трудову книжку НОМЕР_2; стягнуто з ПП Шериф Еліт Груп на його користь заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р. в розмірі 14004 (чотирнадцять тисяч чотири) грн 68 коп., з яких нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; стягнуто з ПП Шериф Еліт Груп на його користь моральну шкоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн. Станом на день подачі позову до суду відповідач не виконав рішення суду та не повернув йому трудову книжку. За період з 03.09.2015 року до 17.07.2018 року заборгованість відповідача із виплати заробітної плати складає 101806,76 грн.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 31.07.2018 року заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Шериф Еліт Груп про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулупередано на розгляд Пустомитівського районного суду Львівської області.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.10.2018 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2018 року.
Ухвалою суду від 06.11.2018 року розгляд справи було відкладено на 29.11.2018 року.
27.11.2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, необгрунтованими, оскільки станом на 15.08.2018 року позивач написав розписку, що жодних претензій до ПП Шериф-Еліт Груп не має. Крім того долучив клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
28.11.2018 року та 30.11.2018 року на адресу суду надійшли відповіді на відзив, в яких позивач вказав, що розписку він написав про відсутність претензій щодо отримання трудової книжки, а не стягнення зарплати за час вимушеного прогулу, а також збільшив позовні вимоги та просив стягнути 105529,76 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі поданих матеріалів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Відтак, беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка с частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В силу вимог п.3 ч.2 ст.197 ЦПК України уточнення позовних вимог відбувається у підготовчому засіданні. Відповідно до ч.3 ст. 279 ЦПК України підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Таким чином, викладені у відповіді на відзив уточнення позовних вимог суд не приймає до уваги.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, проте будь-якими вагомими доводами клопотання не вмотивоване, суд не знайшов підстав неможливості розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, а тому у вказаному клопотанні судом відмовлено. Крім того, дане клопотання направлене на адресу суду 21.11.2018 року, в той час як ухвалу про відкриття провадження отримав ще 22.10.2018 року, тобто клопотання подане після закінчення строків, встановлених для подачі такого.
Судом встановлено, що рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 02.10.2017 року, яке залишено без змін Постановою Апеляційного суду Львівської області від 12.06.2018 року, позов ОСОБА_1 задовольнено частково. Встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП Шериф Еліт Груп в період з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р. без оформлення трудових відносин; зобов'язано ПП Шериф Еліт Груп видати ОСОБА_1 трудову книжку НОМЕР_2; стягнуто з ПП Шериф Еліт Груп на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р. в розмірі 14004 (чотирнадцять тисяч чотири) грн 68 коп., з яких нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; стягнуто з ПП Шериф Еліт Груп на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) грн.
В силу вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як зазначив позивач станом на день звернення до суду 17.07.2018 року відповідач не видав йому трудової книжки, а таку повернуто лише 15.08.2018 року.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.
Відповідно до ч.5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням суду позивачу стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі за період роботи з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р., однак трудову книжку видано не було.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.2 ст.233 КЗпП України).
Аналогічна правова позиція викладена в Постановах ВСУ №6-1033цс17 від 05 липня 2017 року, №6-1462цс17 від 11 жовтня 2017 року, №6-331цс17 від 06 грудня 2017 року.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про плату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100.
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Відповідно до п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати.
У відповідності до пункту 1 згаданого вище Порядку, цей порядок застосовується, у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.
В рішенні Залізничного районного суду м.Львова від 02.10.2017 року, яке залишено без змін Постановою Апеляційного суду Львівської області від 12.06.2018 року зазначено, що згідно даних Головного управління статистики у Львівській області середня заробітна плата за відповідним видом економічної діяльності у березні 2015 р. становила 2265,82 грн., у квітні 2015 р. 2326,69 грн, у травні 2015 р. 2252,55 грн., у червні 2015 р. 2392,89 грн., у липні 2015 р. 2462,42 грн., у серпні 2015 р. 2304,31 грн. Оскільки, судом встановлено факт перебування сторін у трудових відносинах з 01.03.2015 р. по 02.09.2015 р., то за цей період з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі в розмірі 14004,68 грн..
Таким чином, середньоденний заробіток складає 105,93 грн. (заробітна плата за липень та серпень 2015 року 2462,42 грн. + 2304,31 грн.) : 45 робочих днів.
Час вимушеного прогулу позивача становить з 03.09.2015 року по 15.08.2018 року включно, тобто 739 робочих днів.
Щоб обрахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 необхідно помножити його середньоденний заробіток за два місяці, які передували незаконному звільненню, тобто 105,93 грн., на кількість робочих днів у періоді вимушеного прогулу, тобто на 739 днів, що становить 78282,27 грн.
Приписами ч.1 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних клопотань про витребування доказів сторони не заявляли, а суд в силу вимог ст. 13 не вправі збирати докази з власної ініціативи.
Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути суму заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 78282,27 грн. за час вимушеного прогулу, з яких слід нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки при зверненні до суду позивача звільнено від сплати судового збору, такі підлягають стягненню з відповідача в доход держави в розмірі 782,82 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, ст.235 КЗпП України, суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства Шериф Еліт Груп на користь ОСОБА_1 78282,27 гривень за час вимушеного прогулу, з яких нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стягнути з Приватного підприємства Шериф Еліт Груп в доход держави судовий збір у розмірі 782,82 гривень.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 27.01.1997 року, ІПН НОМЕР_1.
Відповідач: Приватне підприємство Шериф Еліт Груп , місцезнаходження 02091, м.Київ, вул. Харківське шосе, 56, кв. 434, код ЄДРПОУ 37117048.
Суддя Мусієвський В.Є.
Суд | Пустомитівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2018 |
Оприлюднено | 11.12.2018 |
Номер документу | 78423408 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пустомитівський районний суд Львівської області
Мусієвський В. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні