Постанова

від 04.12.2018 по справі 804/1398/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

м. Київ

справа №804/1398/16

касаційне провадження №К/9901/26634/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 (суддя Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 (головуючий суддя - Щербак А.А., судді: Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.) у справі № 804/1398/16 за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 № 0002652201; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс за період з 01.04.2013 по теперішній час; визнати незаконними висновки про результати проведення позапланової виїзної перевірки Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс за період з 01.04.2013 по теперішній час щодо встановлених порушень з боку позивача.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17.05.2016 в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.11.2016 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 без змін.

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пункту 80.1 статті 80, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини першої статті 69, частин першої, четвертої статті 70, частини першої статті 77, частини першої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, наголошує на протиправності здійсненого контрольного заходу щодо нього та реальності оспорюваних господарських операцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс за період з 01.04.2013 по теперішній час, результати якої оформлено актом від 15.09.2015 № 944/04-66-22-01/32075873.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс послуг з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів за договором від 07.10.2014 № 22/14, з підстави фіктивного характеру задекларованих поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган звертав увагу на пояснення директора контрагента позивача Камишнікова Олексія Олександровича щодо його непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2015 № 0002652201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 205558,47 грн. за основним платежем та 102779,24 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатись на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового (грошового) зобов'язання на підставі таких операцій.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, за змістом статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У спірній ситуації суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що долучені позивачем до матеріалів справи акти прийому-передачі транспортного засобу на ремонт, рахунки-фактури, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення не є достовірними доказами фактичного здійснення оспорюваних операцій.

Так, всі документи від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс підписані Камишніковим Олексієм Олександровичем, який вказав, що фінансово-господарську діяльність від вказаного суб'єкта господарювання не вів, ніяких документів не підписував та до діяльності підприємства не мав жодного відношення.

Зазначені обставини дають підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс , підписані від імені особи, яка заперечила свою участь у його діяльності, а тому не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою документами, які посвідчують факт придбання послуг, а тому віднесення відображених у них сум до податкового кредиту є безпідставним.

Більш того, в переліку видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Гордон-Сервіс відсутній вид діяльності, який надано позивачу за договором від 07.10.2014 № 22/14, а саме - діяльність з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

Щодо доводів Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, то слід зазначити, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до її проведення. Якщо ж допуск до виїзної податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

В даному випадку, як з'ясовано судами, позивач добровільно допустив перевіряючих до здійснення контрольного заходу, а тому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, цілком об'єктивно відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Вирішуючи позовну вимогу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн про визнання незаконними висновків акта перевірки від 15.09.2015 № 944/04-66-22-01/32075873, суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що діяльність із складання за результатами проведеної перевірки висновків є реалізацією покладених на працівників контролюючого органу посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Такі висновки не містять волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів та не створюють жодних перешкод для діяльності платника, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Враховуючи те, що Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22.02.2017 відстрочив сплату судового збору Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн за подання касаційної скарги в цій справі до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі № 804/1398/16 залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Євро Нафта Компанії СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн (49035, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Шосе Криворізьке, будинок 35, код ЄДРПОУ 32075873) судовий збір за подання касаційної скарги у справі № 804/1398/16 у розмірі 7357,28 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят сім гривень 28 коп) отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Символ звітності банку: 207.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк