Рішення

від 18.07.2018 по справі 804/6670/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року Справа № 804/6670/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняУсенко Д.Ю. за участі: представника позивача представника позивача представника відповідача представника відповідача Верещаги Т.В. Терехової О.О. Коваль В.В. Козаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року № 0005154606 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93 352 639,00 грн.; № 0005134607 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 292 389,00 грн., із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5 146 194,00 грн.; №0005144606 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 112 082,00 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що твердження контролюючого органу про внесення недостовірних даних ПАТ ДМК до бухгалтерського обліку щодо постачальників товару (контрагентів) є безпідставними, оскільки посадовим особам було надано первинні документи, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначено, що під час проведення перевірки не було проведено дослідження в частині відображення операцій з придбання запасів та послуг у декларації з податку на прибуток, а тому, як зазначає позивач, висновки про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 95 259 724,00 грн. зроблені без наявних підстав. Також позивач вказує, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгм між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції,вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. А тому, як зазначає позивач, чинним законодавством не встановлено відповідальність покупця за несплату постачальником податків у бюджет. Тому висновки, викладені у акті перевірки відносно завищення податкового кредиту не є вірними.

Ухвалою суду від 18.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої у судовому засіданні.

02.11.2017 року на адресу суду представником позивача надано додаткові пояснення, в яких останній зазначав, що висновки, викладені у акті перевірки № 61/28-10-46-06-05393043 від 19.06.2017 року, є необґрунтованими, та непідтвердженими, а складені податкові повідомлення - рішення від 10 липня 2017 року: № 0005154606, № 0005134607, № 0005144606, протиправними, та такими що підлягають скасуванню у зв'язку із тим, що усі первинні бухгалтерські документи, стосовно виконання угод, надавалися перевіряючим під час проведення перевірки позивача, а використання баз даних контролюючого органу при проведенні перевірки є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, та неточності які впливають на правовий статус платника податку.

Ухвалою суду від 02.11.2017 року зупинено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

03.11.2017 року представником відповідача надано до суду письмові заперечення на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що доводи позивача є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та суперечать обставинам справи. Відповідачем зазначається, що встановлені перевіркою факти на підтвердження придбання товару у вищезазначених контрагентів не спростовують використання придбаного товару в якості сировини або матеріалів у виробництві, проте вказує на внесення недостовірних даних ПАТ ДМК до бухгалтерського обліку щодо постачальника товару. А тому відповідач стверджує, що проведеною перевіркою встановлені факти невідповідності первинних документів наданих до перевірки вимогам Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що позбавляє їх юридичної сили та доказовості, що в свою чергу, не дозволяє ПАТ ДМК формувати на підставі наданих носіїв інформації, дані бухгалтерського та податкового обліку. Тому, в ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції ПАТ ДМК по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками позивача та, як наслідок, недостовірність даних відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України, що не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

22.11.2017 року представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в якому останній зазначав, що висновки проведеної перевірки зроблені на підставі сукупності доказів, а саме досліджено первинні документи надані позивачем, врахована податкова інформація та інформація з інформаційно-аналітичних систем, оскільки п.78.7 ст. 78 ПК України передбачено перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83,85 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 23.11.2017 року поновлено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою суду від 23.11.2017 року зупинено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

29.11.2017 року представником відповідача надано до суду додаткові пояснення, в якому останній зазначав, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента платника податків, зокрема у підписанні будь-яких первинних документів, а тому такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року поновлено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 07.12.2017 року зупинено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року поновлено провадження в адміністративній справі №804/7090/17.

У судовому засіданні 16.01.2018 року судом вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

05.02.2018 року представником позивача надано до суду письмову відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію викладену в позовній заяві та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову та зазначає, що висновки, викладені у акті перевірки, є необґрунтованими, та непідтвердженими, а складені податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2017 року: № 0005154606, № 0005134607, № 0005144606 є протиправними, та такими що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження використання придбаних товарів у власній господарській діяльності, позивач підтверджував копіями заявок виробничих підрозділів на сировину та матеріали. Надані первинні документи, на думку позивача, і є підтвердженням фактичного виконання спірних поставок та реальності здійснення господарських операцій, з чого вбачається правомірність їх відображення у податковому обліку ПАТ ДМК .

06.02.2018 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких було підтримано позицію викладену у запереченнях на позовну заяву та зазначено, що відповідь на відзив позивача жодним чином не спростовує суті виявлених під час перевірки порушень, крім того зазначає, що в ході проведеного аналізу баз даних АІС Податковий блок встановлено невідповідність між придбаним та реалізованим товаром по ланцюгу постачання, та як наслідок неможливості встановлення фактичного виробника товару та його надходження на ПАТ ДМК , що дає змогу стверджувати про відсутність реально вчиненої господарської операції.

13.03.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

27.04.2018 року під час судового засідання до суду представником відповідача було надано додаткові пояснення, в яких було зазначено, що контролюючий орган мав всі законні підстави для винесення вищезазначених податкових повідомлень-рішень та під час винесення яких, останній керувався виключно всіма належними правовими документами.

18.07.2018 року на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких було підтримано позицію, викладену у позовній заяві і у відповіді на відзив та зазначено, що позиція контролюючого органу щодо допущення позивачем вищенаведених порушень норм податкового законодавства ґрунтується лише на припущеннях про нереальність здійснення господарських операцій із контрагентами, зробленими контролюючим органом виключно на підставі даних АІС Податковий блок .

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, у відповіді на відзив та у додаткових поясненнях, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ Дніпровський металургійний комбінат зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів розпорядженням №101-р від 27.02.1997 року за № 12231200000000964.

На підставі наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.03.2017 року №503 та направлень на проведення перевірки від 17.03.2017 року за № 47/28-10-46-07, №48/28-10-46-06 посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з наступними платниками: ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" (код за ЄДРПОУ 25121804), ТОВ "ФАРКОН ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39806329) за вересень - жовтень 2016 року; ПП КЛАПАН (код за ЄДРПОУ 30273024), ТОВ "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" (код за ЄДРПОУ 37912002) за жовтень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407), ТОВ ДК ЛОГІСТИК (код за ЄДРПОУ 39386489), TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375), ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 39873950) за серпень - жовтень 2016 року; ТОВ "НВФ "ЕСТЕР" (код за ЄДРПОУ 33320252) за серпень 2016 року, жовтень 2016 року; ТОВ "БУД-НОВА" (код за ЄДРПОУ 34053165) за серпень - вересень 2016 року; ТОВ "ОБ'ЄДНАННЯ ЄВРОТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 40173139), ТОВ "ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 38615428) за вересень 2016 року; ТОВ "ТЕХНОЛІНІЇ" (код за ЄДРПОУ 38962562), ТОВ "ПАЙПСІСТЕМ" (код за ЄДРПОУ 33717265) за серпень 2016 року; ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303) за травень 2016 року, липень - жовтень 2016року; ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) за червень - серпень 2016 року, жовтень 2016 року, TOB "ІНТЕР ЛВС" (код за ЄДРПОУ 39821331) за липень 2016 року, жовтень 2016 року, ТОВ "ВКФ "ЕКРАН-СЕРВІС"(код за ЄДРПОУ 21997612) за травень 2016 року.

19.06.2017 року, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , складено Акт перевірки № 61/28-10-46-06-05393043 (далі - Акт №61).

Перевіркою встановленні наступні порушення ПАТ Дніпровський металургійний комбінат , а саме:

п.5 ПСБО 15, що призвело до заниження фінансового результату (завищення збитку) та, як наслідок, до порушення п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України з урахуванням положень пп. 14.1.13, 14.1 ст. 14 ПК України.

Що, в свою чергу, призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2016 рік на загальну суму 93 352 639 грн., в т.ч. по періодам:

За І кв. 2016 року у розмірі 9 375 735 грн.;

За І півріччя 2016 року у розмірі 20 998 002 грн. ( II кв. 2016 року - 11 622 266грн.);

За 9 міс. 2016 року у розмірі 61 439 831 грн. (ІІІ кв. 2016 року - 40 441 829 грн.);

За 2016 рік у розмірі 93 352 639 грн. (IV кв. 2016 року - 31 912 809 грн.).

п. 192.1 ст.192, п. 198.1, п. 198.2 ст.198, ст.201 Податкового кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з вищенаведеними контрагентами на суму 16 404 471 грн., в тому числі:

Серпень 2016 року - 4 627 507 грн.,

Вересень 2016 року - 3 411 309 грн.,

Жовтень 2016 року - 6 050 917 грн.,

Грудень 2016 року - 2 314 738 грн.

Вищевикладене призвело до порушення п. 200.1, ст.200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), а саме:

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в серпні 2016 року на суму 4 627 507 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в вересні 2016 року на суму 3 411 309 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в жовтні 2016 року на суму 6 050 917 грн.;

- завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в грудні 2016 року на суму 2 314 738 грн.

Враховуючи вищевикладене ПАТ ДМК порушено:

абз. б п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в періоді, що охоплений перевіркою), внаслідок чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 10 292 389 грн. в т.ч.:

в серпні 2016 року - 1 761 855 грн.;

в вересні 2016 року - 3 533 444 грн.;

в жовтні 2016 року - 4 997 089 грн.;

абз. в п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в грудні 2016 року на 6 112 082 грн.

10.07.2017 року на підставі акта № 61 контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0005154606 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93 352 639,00 грн.;

- № 0005134607 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 292 389,00 грн., із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5 146 194,00 грн.;

- № 0005144606 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 112 082,00 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 року вих. №21829/6/99-99-11-01-02-25 скаргу ПАТ Дніпровський металургійний комбінат від 02.08.2017 вх. №18845/6 до ДФС України залишено без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Правомірність винесених Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків державної фіскальної служби України податкових повідомлень-рішень, з урахуванням результатів їх оскарження, є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 ст. 135 ПК України Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 (далі П(С)БО №15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 7 П(С)БО №15 встановлено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Пунктом 8 П(С)БО №15 визначено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Відповідно до п.200.1- п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби , процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (далі - ПАТ ДМК ) та ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" (код за ЄДРПОУ 25121804), ТОВ "ФАРКОН ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39806329) за вересень - жовтень 2016 року; ПП КЛАПАН (код за ЄДРПОУ 30273024), ТОВ "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" (код за ЄДРПОУ 37912002) за жовтень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407), ТОВ ДК ЛОГІСТИК (код за ЄДРПОУ 39386489), TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375), ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 39873950) за серпень - жовтень 2016 року; ТОВ "НВФ "ЕСТЕР" (код за ЄДРПОУ 33320252) за серпень 2016 року, жовтень 2016 року; ТОВ "БУД-НОВА" (код за ЄДРПОУ 34053165) за серпень - вересень 2016 року; ТОВ "ОБ'ЄДНАННЯ ЄВРОТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 40173139), ТОВ "ТЕПЛО ЕНЕРГО КОМПЛЕКТ УКРАЇНА" (код за ЄДРПОУ 38615428) за вересень 2016 року; ТОВ "ТЕХНОЛІНІЇ" (код за ЄДРПОУ 38962562), ТОВ "ПАЙПСІСТЕМ" (код за ЄДРПОУ 33717265) за серпень 2016 року; ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303) за травень 2016 року, липень - жовтень 2016 року; ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) за червень - серпень 2016 року, жовтень 2016 року, TOB "ІНТЕР ЛВС" (код за ЄДРПОУ 39821331) за липень 2016 року, жовтень 2016 року, ТОВ "ВКФ "ЕКРАН-СЕРВІС"(код за ЄДРПОУ 21997612) за травень 2016 року щодо постачання товарів та виконання послуг.

У періоді, що перевірявся, позивач декларував взаємовідносини із ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" по поставкам вугільної продукції на підставі договору № 16-0050-02 від 14.01.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, посвідчення про якість вугільної продукції.

Згідно наданих специфікацій до договору виробниками вугільної продукції є ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ", ПАО "ГОФ" Червона зірка".

Відповідно до наданих до перевірки залізничних накладних, відправниками вугілля марки АС (6-13) були:

ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ", код за ЄДРПОУ 25121804, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Радченко буд.34 Б;

ПАО "ГОФ" Червона зірка", код за ЄДРПОУ 32131749, Донецька обл., м Торез, смт. Пелагіївка, вул. Баумана, буд.17.

Як вбачається з матеріалів справи, по ланцюгу постачання не можливо встановити фактичного виробника вугілля марки АС 6-13, так як, контрагенти ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" придбавали вугілля марки АС 6-13 у постачальників, господарська діяльність яких не пов'язана з добуванням кам'яного вугілля, в яких також відсутні основні фонди та працівники, та які не придбавали вугілля.

Крім того, слід зазначити, що з підприємством зазначеним в залізничній накладній як відправник (ПАО "ГОФ" Червона зірка" (код за ЄДРПОУ 32131749)), а ні у ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ", а ні у його постачальників взаємовідносин не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність факту реального придбання ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" вугілля в його постачальників для його подальшої поставки на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ФАРКОН ЛТД укладений договір на постачання вугільної продукції №15-1546-02 від 16.09.2015 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, посвідчення про якість вугільної продукції.

З наданих до суду документів в письмовому та електронному вигляді, в яких міститься інформація щодо податкової звітності контрагента позивача у періоді, що перевірявся в ТОВ "ФАРКОН ЛТД" основний вид діяльності - 46.90-неспеціалізована оптова торгівля. Станом на 31.12.2016 року основні фонди становлять 25 000,00 грн. відповідно до звіту Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , запаси відсутні. Середньооблікова кількість штатних працівників складає - 9 осіб.

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання вугільної продукції.

За результатами аналізу ланцюга постачання товару встановлено, що основними постачальниками вугілля на ТОВ "ФАРКОН ЛТД" були ТОВ УГЛЕСПРОМ та ТОВ Тік-Тайм .

Відповідно до відомостей щодо проведення цим контрагентом операцій, встановлено, що такі контрагенти постачальника позивача не мали фізичної можливості добувати кам'яне вугілля.

Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Донпромпостач" на адресу ТОВ Фаркон ЛТД реалізовано лише 97,839516 т. вугілля, що значно менше від загальної маси придбання вугілля TOB Фаркон ЛТД - 575,075523 т.

Відтак, судом встановлено відсутність основних фондів для ведення господарської діяльності, яка не пов'язана з добуванням кам'яного вугілля як в ТОВ Фаркон ЛТД так і в його постачальників по ланцюгу постачання, також не можливо встановити походження та надходження вугільної продукції на ТОВ Фаркон ЛТД та подальшу поставку на ПАТ ДМК .

Між позивачем та ТОВ Альфатекс укладений договір на постачання окатишу залізорудного та коксу доменного марки КД-2 №16-0258-02 від 16.02.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, паспорти якості, прибуткові ордери, сертифікати якості.

Відповідно до сертифікатів якості, згідно яких виробником поставлених окатиші залізорудні та коксу доменного марки КД-2 на ПАТ ДМК в перевіряємому періоді є ТОВ Альфатекс .

Відповідно до матеріалів справи, вбачається, що ТОВ Альфатекс необхідно мати достатню кількість основних фондів та кваліфікованого персоналу. Проте, як встановлено судом у ТОВ Альфатекс не має можливості виробляти кокс, окатиші залізорудні без достатньої кількості працівників та за відсутності основних фондів.

Так, згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання коксу.

За результатами аналізу ланцюга постачання товару встановлено, що вищенаведені контрагенти-постачальники не мали фізичної можливості виробляти будь-який товар, крім того встановлено невідповідність між придбаним та реалізованим товаром за встановленим ланцюгом постачання.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення походження окатишів залізорудних та коксу доменного марки КД-2 та факту їх подальшого поставлення на ПАТ ДМК .

Між позивачем та ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ укладений договір на постачання вугільної продукції №16-0582-02 від 11.04.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: виписки з банку та протокол обшуку від 29.03.2017 року, яким підтверджується факт вилучення первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ .

Відповідно до специфікацій до договору № 16-0582-02 виробником вугільної продукції є: ТОВ ОФ Ровеньковська , ТОВ ГОФ Антрацит, ТОВ СК Омегастрой , ТОВ ГОФ Шахтарська .

Так, згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання вугільної продукції.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання вугільної продукції - вугілля мари АС(6-13), суд зазначає, що враховуючи вищевикладене неможливо встановити факт реального придбання ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ вугілля в його постачальників для подальшої його поставки на ПАТ ДМК , оскільки підприємства, які зазначені в специфікації як виробники (ТОВ ОФ Ровеньковська , ТОВ ГОФ Антрацит, ТОВ ГОФ Шахтарська ) а ні з ТОВ ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ , а ні з його постачальниками не перебували в господарських взаємовідносинах.

Між позивачем та ТОВ БУД-НОВА укладений договір на постачання окатишу залізорудного №16-0960-02 від 02.08.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки на оплату вартості товару, прибуткові ордери.

Згідно сертифікатів якості, виробником поставлених на ПАТ ДМК окатишів залізорудних є ТОВ БУД-НОВА .

ТОВ Буд-Нова (код ЄДРПОУ 34053165) - зареєстроване у Криворізькій Північній ОДПІ. Основний вид діяльності - 46.12 - діяльність посередників у торгівці паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами. Згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам штатна чисельність складає - 2 особи. Інформація щодо оренди основних фондів (виробничих/складських приміщень та устаткування) відсутня.

Постачання товару ТОВ Буд-Нова на ПАТ ДМК здійснюється на умовах СРТ- склад покупця або FCA - станція вантажовідправника.

В наданих до суду ТТН в графі автоперевізник зазначено ТОВ Транфут .

Встановлено, що водії, які здійснювали перевезення товару, відповідно до ТТН, не рахуються в штаті працівників ТОВ Транфут згідно звіту 1 ДФ.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що неможливо встановити походження окатишів залізорудних, що дає змогу стверджувати про неможливість здійснення господарської діяльності, оскільки встановлено відсутність інформації щодо оренди основних фондів (виробничих/складських приміщень), достатньої кількості працівників як в ТОВ Буд-Нова так і в контрагентів-постачальників, невідповідність між придбаним товаром (продукти харчування) ТОВ ЕЛІТ ГЛОБАЛ ПЛЮС та реалізованим товаром (окатиші залізорудні) на ТОВ Буд-Нова та неможливо встановити реальне джерело походження окатишів залізорудних та подальше їх постачанні на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ Технолінії визначено укладеним договором на постачання бронзи ОЦС-5-6-5 та олова №15-1577-02 від 23.09.2015 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки на оплату вартості товару, прибуткові ордери.

Відповідно до сертифікату якості, виробником бронзи ОЦС-5-6-5 є Технолінії , відповідно до виписки із сертифікату якості країна походження олова - Малайзія. Тобто, олово поставлене ТОВ Технолінії на ПАТ ДМК імпортного походження.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, в податкових накладних виписаних ТОВ Технолінії на адресу ПАТ ДМК на постачання олова, код УКТ ЗЕД відсутній.

Так, безпосередньо ТОВ Технолінії - зареєстровано у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області. Основний вид діяльності - 46.72-оптова торгівля метилами та металевими рудами. Згідно відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам штатна чисельність складає - 4 особи.

Інформація щодо оренди основних фондів (виробничих/складських приміщень та устаткування) відсутня.

В наданих до перевірки ТТН в графі автоперевізник зазначено ТОВ Технолінії .

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ Технолінії в період серпень - вересень 2016 року не придбавало послуги з оренди транспортних засобів.

Водій, який здійснював перевезення товару, відповідно до ТТН, не рахуються в штаті працівників ТОВ Технолінії згідно звіту 1 ДФ.

Окрім цього, було встановлено певний ланцюг постачання олова.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання олова, суд зазначає, що враховуючи вищевикладене неможливо встановити походження олова та його подальшої поставки на ПАТ ДМК .

Щодо постачання бронзи ОЦС-5-6-5, суд зазначає наступне.

Згідно з матеріалами справи, було встановлено певний ланцюг постачання бронзи ОЦС-5-6-5.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання бронзи ОЦС-5-6-5, суд зазначає, що враховуючи вищевикладене неможливо встановити походження олова та його подальшої поставки на ПАТ ДМК .

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність реально вчиненої господарської операції.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ДК Логістик визначено укладеним договором на постачання ферросилікомарганцю МнС-17 та феррохрому ФХ 025 №16-0925-02 від 12.07.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, прибуткові ордери, сертифікати якості, рахунки-фактури та розрахунки коригування до рахунків на оплату вартості товару.

Згідно специфікацій виробником товару - ферросилікомарганець МнС-17 та феррохром ФХ 025 є ТОВ ДК Логістик .

ТОВ ДК Логістик - зареєстроване у Галицькій ОДПІ. Основний вид діяльності - 49.41-вантажний автомобільний транспорт. За даними відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам штатна чисельність працівників складає 4 особи, основні фонди відсутні. Інформація щодо оренди основних фондів (виробничих/складських приміщень) та устаткування відсутня.

Окрім цього, відповідно до матеріалів справи, було встановлено певний ланцюг постачання ферросилікомарганцю МнС-17 та феррохрому ФХ 025.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання ферросилікомарганцю МнС-17 та феррохрому ФХ 025, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення походження ферросилікомарганцю МнС-17 та феррохрому ФХ 025 та його подальшу поставку на ПАТ ДМК , оскільки враховуючи зазначене вище було встановлено відсутність основних фондів, працівників, ведення господарської діяльності, не пов'язаної з виробництвом будь-якого товару. А ні ТОВ ДК Логістик , а ні його постачальники не мали фізичної можливості виробляти ферросилікомарганець МнС-17 та феррохром ФХ 025.

Взаємовідносини між позивачем та TOB РОКЕТ ГРУП визначено укладеним договором на постачання матеріалу залізовмісного МДК-1 №16-0346-02 від 07.03.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, прибуткові ордери, сертифікати якості, рахунки-фактури та розрахунки коригування до рахунків на оплату вартості товару.

Відповідно до сертифікатів якості виробником товару (матеріалу залізовмісного МДК-1) є TOB РОКЕТ ГРУП .

Встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (ПАТ ДМК ), автомобільним транспортом постачальника.

TOB РОКЕТ ГРУП (код ЄДРПОУ 40250375) - зареєстрований у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Зареєстрований в якості платника ПДВ - 01.03.2016 року. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. За даними відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам штатна чисельність працівників складає - 9 осіб, основні фонди відсутні.

Окрім цього, відповідно до матеріалів справи, було встановлено певний ланцюг з придбання послуг TOB РОКЕТ ГРУП сепарації матеріалу залізовмісного МДК-1.

За результатами проведеного аналізу ланцюга з придбання послуг TOB РОКЕТ ГРУП сепарації матеріалу залізовмісного МДК-1, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення походження матеріалу залізовмісного МДК-1 та його подальшу поставку на ПАТ ДМК , оскільки було встановлено відсутність основних фондів, недостатню кількість працівників та ведення господарської діяльності, яка не пов'язана з виготовленням продукції, крім того, вищезазначені контрагенти-постачальники не мали фізичної можливості надавати послуги, а саме послуги з сепарації залізовмісного матеріалу.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ задекларовані позивачем на підставі наступних договорів:

- № 15-1917-02 від 23.12.2016 року, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання, за допомогою власної та орендованої техніки, виконати роботи з переробки негабаритів на котлованах промислового майданчика замовника або за межами території замовника на майданчику виконавця. Всі затрати, пов'язані з вивозом та переробкою негабаритів за межами промислового майданчика Замовника здійснюються за рахунок виконавця.

- № 15-1933-02 від 24.12.2015 року, за умовами якого виконавець зобов'язується виконувати роботи, визначені у п. 2.1 цього Договору щодо вилучення (видобутку) металомістких включень з відходів металургійного виробництва, брухту та відходів чорних металів, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи за ринковою ціною, що визначається у додатковій угоді, що є додатком до цього договору.

- № 15-1922-02 від 24.12.2015 року, за умовами якого виконавець надає послуги замовнику по рекультивації та визволення прибережної зони замовника в межах санітарної зони водневої поверхні (в т.ч. підводної частини) від: шлакових відходів, повалених дерев, валунів власними автомобілями та вантажопідйомною технікою.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: акти здачі -приймання робіт, виписки за банку, сальдо журналів ордеру №6.

Відповідно до умов вищезазначених договорів замовник (ПАТ ДМК ) забезпечує виконавцю (ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ ) необхідні та належні умови для виконання робіт.

Надати ділянку для розміщення устаткування виконавця. Ділянки повинні мати під'їзні шляхи для під'їзду великовантажного автотранспорту. Надати виконавцю можливість організувати охорону його майна, що використовується під час виконання цього договору. Виконавець повинен забезпечити замовнику необхідні умови для ознайомлення з виконанням робіт.

Забезпечити виконавцю необхідні умови для виконання робіт, в т.ч. вільний доступ до місця виконання робіт, допуск осіб, що здійснюють охорону майна виконавця та ін.

Забезпечити пропуск ремонтного персоналу виконавця до техніки (згідно з графіком), надати побутові приміщення для розміщення персоналу виконавця.

При цьому, договором № 15-1922-02 від 24.12.2015 року передбачено, що виконавець забезпечує виконання робіт справною технікою, укласти договір з замовником Договір на пропускний та внутрішньо об'єктовий режим , також виконавець зобов'язаний виконувати узгоджені з замовником маршрути проїзду транспортних засобів, проходу та переходу персоналу по території замовника до об'єктів, на яких виконуються роботи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано інформації щодо переліку працівників ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ , які мали перепустки для виконання робіт на території ПАТ ДМК , інформацію щодо заїзду (виїзду) автотранспорту, механізмів, техніки, обладнання ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ на територію позивача у перевіряємий період, а також інформацію щодо залучення субпідрядних організацій для виконання робіт на ПАТ ДМК .

Так, відповідно до матеріалів справи, було встановлено певний ланцюг з оренди ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ спецтехніки та транспортних засобів.

За результатами проведеного аналізу ланцюга з оренди ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ спецтехніки та транспортних засобів, суд зазначає про неможливість встановлення фактичного надання послуг ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ на ПАТ ДМК , оскільки встановлено відсутність у контрагентів-постачальників ТОВ ДНІПРО МОНТАЖ основних фондів, які в свою чергу ведуть господарську діяльність пов'язану безпосередньо із вантажним автомобільним транспортом та наданням послуг з перевезення.

Взаємовідносини між позивачем та ПП "КЛАПАН" визначено укладеним договором з надання послуг капітального ремонту клапана урівнючого Ду300 №16-0831-02 від 23.06.2016 року.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надано: виписки з банку, рахунок на оплату вартості надання послуг, сальдо журналу ордеру №8.

Договором передбачено, що замовник зобов'язується передати виконавці клапани у зборі без електродвигунів для надання послуг з встановленням на кожний клапан пультів дистанційного керування, візуального контролю та наладки ДПУ-1К та здійснити оплату за послуги.

Встановлено, що замовник виконує доставку перших 4-х клапанів на базу виконавця у термін 5 діб з дати підписання договору, що підтверджується підписанням акту прийому-передачі клапанів виконавцю.

Проте, інформація щодо передачі клапанів виконавцю в матеріалах справи відсутня. Також встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не надано акт прийому-передачі клапанів виконавцю.

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТИНГ" визначено укладеним договором на постачання вапна негашеного та феросиліцію МФС10 №16-0648-02 від 10.05.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, рахунки на оплату вартості поставленого вапна негашеного та феросиліцію МФС 10, прибуткові ордери, сертифікати якості, виписки з банку, паспорти якості.

В наданих до перевірки залізничних накладних (додаток до акту перевірки) в графі відправні вапна (виробник - ТОВ "Компанія "Галичина цукор") є ТОВ Квеста (39834545), власник вантажу - ТОВ Квеста (39834545); відправник вапна (виробник - КП "Фірма"Азовбудматеріали") є КП "Фірма"Азовбудматеріали"), власник вантажу - ТОВ Квеста (39834545).

Відповідно до відомостей щодо проведення цим контрагентом операцій, встановлено наступну інформацію про господарську діяльність даного контрагента позивача.

ТОВ "Компанія "Галичина цукор" (34981361) основний вид діяльності - виробництво цукру (серед видів діяльності відсутній - виробництво вапна, добування вапняку); вартість основних фондів - 0 грн., за даними звіту Баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 31.12.2016 року. Інформація щодо оренди основних фондів (складських та виробничих приміщень) відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи судом встановлено невідповідність між придбаним товаром (камінь вапняковий) та реалізованим товаром (вапно) ТОВ "Компанія "Галичина цукор" на ПАТ ДМК , оскільки вапно - продукт випалення з вапняку. Випал вапна здійснюється в спеціально обладнаних печах, а тому ТОВ "Компанія "Галичина цукор" не має фізичної можливості здійснювати виробництво вапна, крім того за даними ЄРПН ТОВ "Компанія "Галичина цукор" не придбавало послуги з переробки вапняку в вапно у перевіряємому періоді.

Щодо поставок феросиліція МФС10, суд встановив наступне.

Як встановлено матеріалами справи, сертифікат якості видано ТОВ "АРКУС Консалтинг" на малогабаритний кусковий низькокремневий феросиліцій - МФС 10. В графі вантажоотримувач зазначено - ПАТ "ДМКД" м. Дніпродзежинськ; "вантажовідправник" - ТОВ "АРКУС КОНСАЛТИНГ" м. Київ; "виробник" - ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" м. Запоріжжя. Найменування продукції - феросиліцій. Марка - МФС 10. Власник вантажу - ТОВ "АРКУС КОНСАЛТИНГ".

Поставка феросиліція МФС 10 на ПАТ ДМК здійснювалась на умовах СРТ - склад покупця.

Згідно з матеріалами справи, встановлено певний наступний ланцюг постачання феросиліцію МФС 10.

Так, суд проаналізувавши первинні документи, що міст не встановлено придбання ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" феросиліцій МФС 10.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання феросиліцію МФС 10, суд зазначає, що не можливо встановити придбання ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" феросиліцій МФС 10.

При цьому, як встановлено судом, перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом ТОВ "Прометал Груп" та ТОВ "АВТО-ЦЕХ".

Як вбачається з матеріалів справи, водії, які здійснювали перевезення товару відповідно до товарно-транспортних накладних, не рахуються в штаті працівників у ТОВ "АВТО-ЦЕХ", ТОВ "Прометал Груп та їх постачальників по ланцюгу руху товарно-матеріальних цінностей.

Отже, суд дійшов висновку щодо неможливості встановлення походження вапна негашеного (виробництва ТОВ "Компанія "Галичина цукор" (34981361) за даними паспорту якості, наданого до перевірки) та феросиліцію МФС 10 поставленого ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТИНГ" на ПАТ ДМК .

Взаємовідносини між позивачем та ТОВ Укрспецконструкція визначено укладеним договором на постачання алюмінію вторинного №16-0043-02 від 12.01.2016 року.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, виписки з банку, рахунки на оплату товару, прибуткові ордери, сертифікати якості.

Відповідно до сертифікатів якості, виробником поставленого алюмінію вторинного на ПАТ ДМК в перевіряємому періоді є ТОВ Укрспецконструкція .

ТОВ Укрспецконструкція зареєстроване у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. Вид діяльності: 25.11- виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, даними відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам штат чисельність працівників складає - 4 особи.

При цьому, відповідно до ТТН автомобільними перевізниками були ПП "ОСОБА_9.", ПП "ОСОБА_10.", проте взаємовідносини ні з ПАТ ДМК , ні з ТОВ Укрспецконструкція за вищезазначеними перевізниками в період серпень 2016 року - жовтень 2016 року не встановлено.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, встановлено певний наступний ланцюг постачання алюмінію вторинного.

За результатами проведеного аналізу ланцюга постачання алюмінію вторинного, суд дійшов висновку про неможливість встановлення походження алюмінію вторинного та його подальшу поставку на ПАТ ДМК , оскільки було встановлено відсутність у контрагентів-постачальників необхідної кількості працівників та основних фонді, для виробництва даного виду товару.

Відповідно до п. 74.3. ст. 74 Податкового кодексу України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом (пп. 83.1.1); податкова інформація (nn.83.1.2); експертні висновки (пп.83.1.3); судові рішення (пп.83.1.4): податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (пп. 83.1.6).

Тобто, під час проведення тих чи інших перевірок, контролюючий орган використовує податкову інформацію щодо платників податків для складання висновків щодо перевірок, оскільки при дослідженні реальності господарських операцій аналізу підлягає не тільки первинна документація, а й можливість та здатність учасників господарських операцій виконати свої зобов'язання в рамках тих чи інших угод.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст.9 того ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерство юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства встановлено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 Щодо підтвердження даних податкового обліку документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком.

Суд відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2014 року по справі К/800/3230/13 № ЄДРСР 38692797.

Крім того, у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

В процесі розгляду справи судом не встановлено можливості контрагентів позивача: ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" (код за ЄДРПОУ 25121804), ТОВ "ФАРКОН ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39806329) за вересень - жовтень 2016 року; ПП КЛАПАН (код за ЄДРПОУ 30273024), ТОВ "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" (код за ЄДРПОУ 37912002) за жовтень 2016 року; ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407), ТОВ ДК ЛОГІСТИК (код за ЄДРПОУ 39386489), TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375), ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 39873950) за серпень - жовтень 2016 року; ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303) за травень 2016 року, липень - жовтень 2016року; ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) за червень - серпень 2016 року, жовтень 2016 року здійснити господарські операції з постачання товарів та виконання послуг, з огляду на відсутність у них складських приміщень, виробничих потужностей, технічних можливостей, людських ресурсів та кваліфікованого персоналу в необхідній кількості для вчинення задекларованих операцій.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що первинні документи, які містяться в матеріалах справи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "ДОНВУГЛЕРЕСУРСИ" (код за ЄДРПОУ 25121804), ТОВ "ФАРКОН ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39806329); ПП КЛАПАН (код за ЄДРПОУ 30273024), ТОВ "ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ" (код за ЄДРПОУ 37912002); ТОВ "УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ" (код за ЄДРПОУ 31992407), ТОВ ДК ЛОГІСТИК (код за ЄДРПОУ 39386489), TOB "РОКЕТ ГРУП" (код за ЄДРПОУ 40250375), ТОВ "АРКУС-КОНСАЛТІНГ" (код ЄДРПОУ 39873950); ТОВ "ДНІПРО МОНТАЖ" (код за ЄДРПОУ 40001303); ТОВ "АЛЬФАТЕКС" (код за ЄДРПОУ 32097530) є формально складеними, а господарські операції між позивачем та вказаними підприємствами не є реальними, оскільки судом не встановленого факту здійснення господарських операцій.

Поряд із цим суд вважає за необхідне зазначити, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Так, ознаками відсутності реального характеру відповідних операцій були: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 06.03.2018 року у справі № 804/5444/16 (К/9901/133/17).

При цьому, судом встановлено, що посадовими особами відповідача під час перевірки було використано результати відпрацювання податкових інформацій, згідно з якими по зазначених контрагентам-постачальникам позивача по ланцюгу постачання встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність інформації про транспортування товарів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні), відсутність трудових ресурсів, відсутність інформації про власні або орендовані транспортні засоби, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність інформації про власні чи орендовані складські приміщення, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей, маніпулювання податковою звітністю шляхом підміни товару, згідно з даними ЄРПН встановлено невідповідність номенклатури по ланцюгу постачання, неможливість встановлення по ланцюгу постачання походження реалізованих товарів та послуг, реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Операції позивача з його контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи наведених контрагентів не могли б фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Фактично у ПАТ ДМК відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва.

А тому встановлені судом обставини, у сукупності, не дають підстав для висновку про реальність вчинення господарських операцій, які були предметом перевірки та відображені в акті перевірки №61/28-10-46-06-05393043 від 19.06.2017 року, у зв'язку з чим прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної податкові повідомлення - рішення від 10 липня 2017 року: № 0005154606 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93 352 639,00 грн.; № 0005134607 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 292 389,00 грн., із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5 146 194,00 грн.; №0005144606 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 112 082,00 грн. є правомірними.

Решта доводів та пояснень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Отже, як було встановлено, позивач за період охоплений перевіркою, оприбутковано за даними бухгалтерського обліку сировину та матеріали за угодами з визначеними постачальниками, реальність з якими не підтверджена на загальну суму 93 352 639,20 грн.

Так, як наслідок, позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 93 352 639,20 грн. в частині невідображення доходів у фінансовій звітності за рахунок не включення вартості безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, позивачем безпідставно прийнято до обліку такі первинні документи та формування на їх підставі фінансової звітності, що в свою чергу призвело до невірного визначення фінансового результату при обчисленні та нарахуванні податкових зобов'язань зі сплати податків.

Отже, податкові повідомлення - рішення від 10 липня 2017 року № 0005154606 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93 352 639,00 грн.; № 0005134607 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 292 389,00 грн., із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5 146 194,00 грн.; №0005144606 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6 112 082,00 грн. винесені правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2017 року № 0005154606 - про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 93352639,00 грн.; № 0005134607 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10292389,00 грн., із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 5146194,00 грн. та № 0005144606 - про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 6112082,00 грн. - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення суду складено 27 липня 2018 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 18.07.2018 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський М.Р. Бузяков